Рішення № 82134314, 30.05.2019, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/19779/18

Провадження № 2/234/865/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2019 року м. Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області

у складі: головуючого судді Чернобай А.О.,

секретар судового засідання Вербовецька Д.В.,

справа № 234/19779/18

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Краматорську цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом Департаменту патрульної поліції до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

18.12.2018 року до суду надійшла позовна заява Департаменту патрульної поліції до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 05 березня 2018 року о 09 год. 15 хв. ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом ВАЗ21140ЗНГ, номерний знак НОМЕР_1 , в м. Краматорську по зледенілому асфальтовому покриттю вул. Олекси Тихого з боку вул. Аероклубна, в напрямку вул. Південна в районі ЛЕМ № 58, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з транспортним засобом TOYOTA PRIUS, номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням поліцейського Управління патрульної поліції в містах Краматорську та Слов' янську Департаменту патрульної поліції ОСОБА_2 , який рухався попереду в попутному напрямку, внаслідок чого транспортний засіб TOYOTA PRIUS, номерний знак НОМЕР_2 , виїхав за межі проїзної частини.

У зв`язку із дорожньо-транспортною пригодою у відношенні ОСОБА_1 було складено протокол серії БД № 04177 за ст. 124 КУпАП. Постановою Краматорського міського суду Донецької області від 16 березня 2018 року ОСОБА_1 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в дохід держави. 340 грн.

Відповідно до висновку експертного дослідження, проведеного Донецьким науково-дослідницьким експертно- криміналістичним центром МВС України, встановлено, що вартість матеріального збитку, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулась 05.03.2018 року, власнику транспортного засобу TOYOTA PRIUS, номерний знак НОМЕР_2 , який належить Департаменту патрульної поліції складає 32251,81 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача на його користь вартість відшкодування матеріальних збитків у розмірі 32251,81 грн., а також судові витрати у розмірі 1 762 грн.

Представник позивача у судове засідання не з`явилась, через канцелярію суду надала суду заяву про розгляд справи без її участі, позов підтримала та просила його задовольнити у повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечувала.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи без його участі, та заначив, що позовні вимоги не визнає у повному обсязі посилаючись на те, що позивач повинен звертатись з позовом до страхової компанії «Домінанта», з якою відповідач застрахував цивільну-правову відповідальність. У зв`язку з чим, у задоволенні позову просить відмовити.

Проаналізувавши зібрані в справі докази, суд,-

В С Т А Н О В И В:

Як передбачено ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК)

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обовязків, передбачених законом.

Суд на підставі ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу. Обставини, встановлені рішенням суду у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Докази надаються сторонами та іншими особами, що беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Правовідносини, що виникли між сторанами, регулюються Цивільним кодексом України, Законом України «Про страхування» та Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно ч. 2 ст.1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зі статтями 3, 22, 28 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної майну потерпілих внаслідок ДТП, та захисту майнових інтересів страхувальника. При настанні страхового випадку страховик відповідно до страхової суми відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи. Шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, - це шкода, пов`язана, зокрема з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

В судовому засіданні встановлено, що постановою Краматорського міського суду Донецької області від 16 березня 2018 року ОСОБА_1 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу (а.с. 20)

Згідно постанови від 16.03.2018 року встановлено, що 05 березня 2018 року о 09 год. 15 хв. ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом ВАЗ21140ЗНГ, номерний знак НОМЕР_1 , в м. Краматорську по зледенілому асфальтовому покриттю вул. Олекси Тихого з боку вул. Аероклубна, в напрямку вул. Південна в районі ЛЕМ № 58, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з транспортним засобом TOYOTA PRIUS, номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням поліцейського Управління патрульної поліції в містах Краматорську та Слов' янську Департаменту патрульної поліції ОСОБА_2 , який рухався попереду в попутному напрямку, внаслідок чого транспортний засіб TOYOTA PRIUS, номерний знак НОМЕР_2 , виїхав за межі проїзної частини.

Відповідно до висновку експертного дослідження від 16.07.2018 року № 1/18-81Д , вартість матеріального збитку, завданого автомобілю TOYOTA PRIUS, номерний знак НОМЕР_2 , належного Департаменту патрульної поліції, в результаті ДТП від 05.03.2018 року, на дату оцінки складає 32251,81 грн. (а.с. 6-14)

Під час керування автомобілем, на момент настання ДТП, цивільна-правова відповідальність ОСОБА_1 застрахована у Товаристві з додатковою відповідальністю «страхове товариство «Домінанта», що підтверджується полісом № АМ/1363437 від 12.08.2018 року. (а.с. 47)

В правовій позиції, викладеній в Постанові від 04.07.2018 року по справі № 755/18006/15-ц Великої Палати Верховного Суду відступила від висновку, сформульованого ВСУ у постанові від 23.12.2015 року у справі № 6-2587цс15, відповідно до якого страховик, який виплатив страхове відшкодування, має право самостійно обирати спосіб захисту свого порушеного права, зокрема, право вимоги, до винної особи про стягнення коштів у розмірі виплаченого страховиком відшкодування, та зазначила, що стаття 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», з одного боку, і стаття 993 ЦК України та стаття 27 Закону України «Про страхування», з іншого боку, регулюють різні за змістом правовідносини.

У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку.

Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.

Згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди. А тому страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, згідно зі статтями 3 і 5 вказаного Закону реалізує право вимоги, передбачене статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування», шляхом звернення з позовом до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Всупереч Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Департамент патрульної поліції не став звертатися до страховика ТДВ "СТ "Домінанта" за виплатою страхового відшкодування та пред`явив позов до суду про стягнення відшкодування безпосередньо з ОСОБА_1

Звернення особи з позовом про відшкодування шкоди, безпосередньо до завдавача шкоди, не звертаючись до його страхової компанії, цивільно-правова відповідальність автомобіля якого застрахована, є передчасним.

Якщо деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником в деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик заподіювача шкоди.

Оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 на час настання страхового випадку була застрахована, то обов`язок відшкодувати шкоду покладається на його страховика.

Суду не надано доказів стосовно того, що позивач не звертався до страховика із заявою про сплату страхового відшкодування, та отримав відмову у виплаті такого відшкодування.

Таким чином аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди, завданих внаслідок ДТП, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні та не підлягають задоволенню, оскільки є передчасними та необґрунтованими.

Враховуючи, що суд відмовляє у задоволенні позову, то судові витрати, понесені позивачем у вигляді сплати судового збору в розмірі 1762 грн., у відповідності до ст. 141 ЦПК України не підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 141, 259, 264-265, 273, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог Департаменту патрульної поліції до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України апеляційна скарга подається до Донецького Апеляційного суду через Краматорський міський суд.

Суддя:

Рішення ухвалене і надруковане в нарадчій кімнаті в єдиному екземплярі.

Суддя: