Ухвала суду № 82134210, 03.06.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

03 червня 2019 р. Справа № 120/1713/19-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Яремчук Костянтин Олександрович, розглянувши матеріали позовної заяви державної установи "Крижопільський виправний центр №113" до Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про скасування податкових рішень,

ВСТАНОВИВ:

28 травня 2019 року до Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява державної установи "Крижопільський виправний центр №113" до Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про скасування податкових рішень.

Пунктом 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Статтею 5 КАС України передбачено право на звернення до адміністративного суду. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб та повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені статтями 160, 161 КАС України.

Норми статей 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв`язку з чим недотримання положень даних норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.

Так, відповідно до частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору врегульовано Законом України "Про судовий збір".

Судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством (частина 1 статті 3 Закону України "Про судовий збір").

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою, встановлено ставку судового збору в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" станом на 01 січня 2019 року встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1921 гривню.

Із поданої позовної заяви слідує, що позивач оскаржує податкове повідомлення - рішення №0014501306 від 07 травня 2019 року про сплату штрафних санкцій у розмірі 510 гривень, рішення №0014481306 від 07 травня 2019 року про застосування штрафних санкцій у розмірі 361963,15 гривень та вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 07 травня 2019 року, якою визначено до сплати 723926,29 гривень.

Відтак, позивачу за подання позову майнового характеру слід було надати доказ оплати судового збору в розмірі, що становить 1,5 відсоток ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Натомість, позивачем до позовної заяви долучено платіжне доручення №86 від 21 травня 2019 року, якими підтверджується сплата судового збору в розмірі 921,00 гривні, та платіжне доручення №124 від 21 травня 2019 року, яким підтверджується сплата судового збору в розмірі 1000,00 гривень.

Відтак, вказаними платіжними документами підтверджується сплата судового збору не в повному розмірі.

З урахування наведеного суду слід надати докази сплати судового збору за звернення з позовною заявою, що містить майнові вимоги, а саме: щодо оскарження податкового повідомлення-рішення №0014501306 від 07 травня 2019 року про сплату штрафних санкцій у розмірі 510 гривень (судовий збір становить 1921 гривню); щодо оскарження рішення №0014481306 від 07 травня 2019 року про застосування штрафних санкцій у розмірі 361963,15 гривень (судовий збір становить 5429,45 гривень); щодо оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 07 травня 2019 року, якою визначено до сплати 723926,29 гривень (судовий збір становить 10858,89 гривень).

Окрім того, позовна заява також не відповідає вимогам, що визначені частиною 1 статті 161 КАС України.

Зокрема, у частині 1 статті 161 КАС України йдеться про те, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною 2 цієї статті.

При цьому, частиною 2 статті 161 КАС України передбачено, що суб`єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Проте, позивачем не надано копії позовної заяви відповідно до кількості учасників справи. Водночас, позивач разом із позовною заявою подав фіскальний чек, датований 24 травня 2019 року, у якому зазначено неповне найменування адресата, якому надіслано поштову кореспонденцію. Однак, по-перше, з даного доказу неможливо встановити надіслання позивачем копії позовної заяви з доданими до неї матеріалами саме Головному управлінню Державної фіскальної служби у Вінницькій області, а по-друге, надаючи фіскальний чек як доказ надіслання копії позовної заяви з додатками відповідачу, позивач помилково вважає, що в даному випадку він діє як суб`єкт владних повноважень та керується частиною 2 статті 161 КАС України.

Відтак, позивачу слід надати копії позовної заяви, а також додані до неї документи відповідно до кількості учасників у справі.

Вказані вище недоліки свідчать про невідповідність поданої позовної заяви вимогам, встановленим статті 161 КАС України.

Частиною 1 статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, позовну заяву слід залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171 КАС України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву державної установи "Крижопільський виправний центр №113" до Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про скасування податкових рішень залишити без руху.

Запропонувати позивачу у 7-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.

Дану ухвалу направити позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.

Відповідно до частини 3 статті 293 КАС України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Яремчук Костянтин Олександрович