Ухвала суду № 82133596, 30.05.2019, Микільський районний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Володарський районний суд Донецької області)

Справа № 222/843/19

Провадження № 2/222/283/2019

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2019 року смт. Нікольське

Суддя Володарського районного суду Донецької області Подліпенець Є.О., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області про визнання права власності на земельні ділянки,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою в якій просить визнати за нею право власності на земельні ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , що перебували у власності громадян - членів ФГ «ОСОБА_4 », оскільки ФГ «ОСОБА_4 » було видано на праві постійного користування земельну ділянку загальною площею 10,2 га, в тому числі: 10,0000 рілля і 0,2000 га під господарськими шляхами і прогонами, що знаходяться на території Нікольської селищної ради, а вона як член ФГ «ОСОБА_4» має право на отримання у фактичне володіння земельні ділянки, що належать спадкодавцю, але проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянам членам фермерського господарства « ОСОБА_4 » було повернуто ГУ Держгеокадастру у Донецькій області на доопрацювання, тобто фактично рішення по питанню затвердження проекту землеустрою та передачі земельних ділянок безоплатно у власність відповідачем, як це передбачено нормами закону, прийнято не було, а отже вважає таку бездіяльність протиправною.

Проте зазначена заява не може бути прийнята до розгляду Володарського районного суду Донецької області та на підставі ст. 185 ЦПК України підлягає залишенню без руху, оскільки її подано без додержання вимог ст.ст. 175, 177 цього Кодексу.

Так, відповідно до п.3 ч.2 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Позивачка звертається до суду з вимогою про визнання права власності на земельні ділянки, які мають вартість і підлягають оцінці, таким чином даний спір носить майновий характер, а згідно п.9 ч.1 ст. 176 ЦПК України у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності ціна позову визначається - дійсною вартістю нерухомого майна.

Таким чином, в порушення вимог закону позивачкою в позовній заяві не зазначено ціну позову, яка повинна бути визначена вартістю земельних ділянок, на які вона просить визнати право власності.

Також, відповідно до ч.4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору при подачі фізичною особою позовної заяви майнового характеру складає 1 відсоток ціни позову, але не менш 0,4 (768,40 грн.) та не більше 5 (9605,00 грн.) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду, т.б. позивачкою при подачі позову повинно було бути сплачено суму судового збору виходячи із зазначеної нею ціни позову, а нею надано докази про сплату суми судового збору лише в мінімальному розмірі 768,40 грн., що без зазначеної ціни позову робить неможливим зробити висновок про вірний розмір сплаченої суми судового збору.

Крім цього, згідно п.п. 4, 5 ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог, а також зазначення доказів, що підтверджують обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Позивачка звертається до суду до суду з вимогою про визнання за нею право власності на земельні ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , що перебували у власності громадян - членів ФГ «ОСОБА_4», проте в порушення вимог закону в позовній заяві не конкретизована вимога, а саме не зрозуміло де знаходяться вищевказані земельні ділянки, який їх розмір та у яких членів ФГ «ОСОБА_4» вони перебували у власності.

Також, як зазначено в позовній заяві, позивачка як на підставу задоволення позовних вимог посилається на ті обставини, що вона є членом ФГ «ОСОБА_4» та Розпорядженням районної державної адміністрації від 23.04.2012 року № 244 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо передачі земельних ділянок у власність громадянам, членам фермерського господарства «ОСОБА_4» визначено дати громадянам, членам фермерського господарства « ОСОБА_4 » ОСОБА_1 та ОСОБА_5 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо передачі земельних ділянок у власність для ведення фермерського господарства із земель за межами населених пунктів, якими вони користувались у складі ФГ «ОСОБА_4», у розмірі земельної частки (паю), визначеної як середня по підприємствам, розташованих на території Володарської (Нікольської ) селищної ради згідно додатку.

Проте, позивачкою в позовній заяві не зазначено доказів, що підтверджують зазначені обставини.

Крім цього, в позовній заяві, позивачка як на підставу задоволення позовних вимог посилається на ті обставини, що 28.02.2018 року між їхнім ФГ «ОСОБА_4» і землевпорядною організацією ФОП ОСОБА_7 було укладено договір № 45 від 28.02.2018 року на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянам членам фермерського господарства « ОСОБА_4 », їй ОСОБА_1 та громадянину ОСОБА_5 , для ведення фермерського господарства у розмірі середньої земельної частки (паю) із земель постійного користування ФГ «ОСОБА_4» на території Нікольської селищної ради Нікольського району Донецької області, та на підставі зазначеного договору був розроблений проект, який влітку 2018 року вони надіслали до ГУ Держгеокадастру у Донецькій області на затвердження та передачу земельних ділянок безоплатно у власність членам господарства. Крім того, до проекту були додані: довідки про відсутність раніше приватизованих ділянок членами фермерського господарства.

Проте, позивачкою в позовній заяві також не зазначено доказів, що підтверджують зазначені обставини.

Між іншим, позивачкою в позовній заяві, також не зазначено доказів, що підтверджують обставини, що вона, голова ФГ «ОСОБА_4» та ОСОБА_8 (довірена особа громадянина ОСОБА_5. ) влітку 2018 року звернулись до ГУ Держгеокадастру у Донецькій області з проектом землеустрою на затвердження та передачу земельних ділянок безоплатно у власність членам ФГ «ОСОБА_4» та 15.08.2018 року проект було повернуто на доопрацювання та надано перелік недоліків. Також, після доопрацювання вони знову направили проект землеустрою, у якому зауваження не були враховані у повній мірі, а саме: опис меж у витягах з Державного земельного кадастру про земельну ділянку не відповідає розробленому проекту землеустрою, не додержані вимоги пункту 3.4 розділу III Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18.05.10 № 376, відповідно до якого межові знаки встановлюються у поворотних точках меж земельної ділянки, але не рідше ніж 200 метрів. Мінімальна відстань між межовими знаками в поворотних точках меж земельної ділянки не повинна бути менше ніж 1 м. Проте ГУ Держгеокадастру листом від 30.11.2018 р. № Л-5584/0- 2762/0/37-18 знову повернуло проект на доопрацювання.

З огляду на наведене, позовна заява ОСОБА_1 подана без додержання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України, а тому на підставі ст. 185 ЦПК України її слід залишити без руху для зазначення в позовній заяві ціни позову по даній справі, яка повинна бути визначена вартістю земельних ділянок, на яку позивачка просить визнати право власності та доплати, виходячи з зазначеної ціни позову вірної суми судового збору, яка складає 1 відсоток ціни позову, але не менш 0,4 та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду, для конкретизації вимог позовної заяви, а саме зазначення місця знаходження земельних ділянок, їх розмір та у яких членів ФГ «ОСОБА_4» вони перебували у власності, а також для зазначення доказів, що підтверджують факти, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а саме: що позивачка є членом ФГ «ОСОБА_4», що Розпорядженням районної державної адміністрації від 23.04.2012 року № 244 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо передачі земельних ділянок у власність громадянам, членам ФГ «ОСОБА_4», що 28.02.2018 року між ФГ «ОСОБА_4» і землевпорядною організацією ФОП ОСОБА_7 було укладено договір № 45 від 28.02.2018 року на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянам членам ФГ « ОСОБА_4 », що на підставі зазначеного договору був розроблений проект, який влітку 2018 року надіслано до ГУ Держгеокадастру у Донецькій області на затвердження, що позивачка, голова ФГ «ОСОБА_4» та ОСОБА_8 влітку 2018 року звертались до ГУ Держгеокадастру у Донецькій області з проектом землеустрою на затвердження та передачу земельних ділянок безоплатно у власність членам ФГ «ОСОБА_4 », що 15.08.2018 року проект було повернуто на доопрацювання, що після доопрацювання проект землеустрою знову було направлено ГУ Держгеокадастру у Донецькій області та ГУ Держгеокадастру листом від 30.11.2018 р. № Л-5584/0- 2762/0/37-18 знову повернуло на доопрацювання, з наданням десятиденного строку з дня вручення цієї ухвали, для усунення зазначених недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суддя,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області про визнання права власності на земельні ділянки - залишити без руху.

Надати ОСОБА_1 строк 10 (десять) днів з моменту отримання копії даної ухвали для виправлення зазначених в ухвалі недоліків позовної заяви надіславши на її адресу копію цієї ухвали.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі невиконання вимог даної ухвали в зазначений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачці.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Є.О. Подліпенець