Ухвала суду № 82133133, 31.05.2019, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/8846/19

Провадження № 1-кс/161/4523/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 31 травня 2019 року

Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Черняк В.В.

за участю секретаря судового засідання Новаковської В.В.,

розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Луцького ВП ГУНП у Волинській області Мартинюка Романа Руслановича про тимчасовий доступ до речей і документів в рамках кримінального провадження №12019030010001798 від 21.05.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Старший слідчий СВ Луцького ВП ГУНП у Волинській області Мартинюк Р.Р. за погодженням прокурора у кримінальному провадженні Приймак М.М. звернувся до слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області з клопотанням про надання йому тимчасового доступу до документів, які перебувають у володінні ТОВ «Бігруп», адреса: м. Нововолинськ, бульв. Шевченка, 6, з можливістю їх вилучення.

В обґрунтування клопотання вказує, що в 2017 році ОСОБА_1 уклала усну домовленість із ОСОБА_2 , про те, що останній віднайде за кордоном автомобіль марки «Mercedes-Benz V-Class», 2017 року випуску, для його купівлі та подальшого розмитнення, а також постановки у ТСЦ на ОСОБА_1

В подальшому останній виконуючи свої зобов`язання підшукував автомобілі, повідомляв їх характеристики та під час огляду одного із них було обрано необхідний транспортний засіб.

ОСОБА_1 домовилась із ОСОБА_2 , що останній доставить на територію України автомобіль марки «Mercedes-Benz V-Class», н.з. НОМЕР_1, номер кузова № НОМЕР_2 , для подальшого його розмитнення, при цьому було обумовлено вартість автомобіля та вартість послуг ОСОБА_2 .

В середині 2018 року ОСОБА_1 стало відомо про те, що на митному пості даний автомобіль було вилучено з метою подальшого звернення в дохід держави.

В ході самостійного пошуку стало відомо, що 18 травня 2018 року на митному посту «Луцьк» під час перетину кордону автомобіля «Mercedes-Benz V-Class», під керуванням ОСОБА_2 було подано посадовій особі органу доходів і зборів митну декларацію типу ІМ40ДЕ №UA205090/2018/037504, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, рахунок-фактуру від 10.05.2018 року №1830-2018. Відповідно до цих документів автомобіль проданий німецькою компанією «KFZ Handel Warnow» Гіріній Тетяні за 12000 євро.

Під час здійснення митних процедур від митних органів Німеччини одержано копію експортної митної декларації MRN:18DE875683005956E7, відповідно до якої автомобіль марки «Mercedes-Benz V-Class», 2017 року виготовлення, проданий німецькою компанією «Autohaus Rieger GmbH» за 48500 євро або 1499420,91 грн. за офіційним курсом НБУ.

У зв`язку із цим на ОСОБА_1 митним органом було складено протокол за за ч.1 ст.483 МК України, тобто кваліфіковано її дії як такі, що спрямовані на переміщення транспортного засобу через митний кордон з приховуванням від митного контролю шляхом надання органу доходів і зборів рахунку-фактури №1830-2018 як документа, що містить неправдиві відомості про відправника та одержувача автомобіля, а також неправдиві відомості, необхідні для визначення його митної вартості, при цьому ОСОБА_1 фактично не була присутня при перетині даного автомобіля через кордон та не займалась оформленням документів за для перетину кордону автомобілем.

Крім того, стало відомо, що ці дії він вчинив на підставі договору від 10.05.2017 року який ніби укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Бігруп» (брокерська фірма). На підставі чого було отримано рахунок-фактуру від 10.05.2018 року №1830-2018 із зазначенням вартості автомобіль марки «Mercedes-Benz V-Class», 2017 року випуску - 12 0000 Євро. Хто , на якій підставі, посилаючись на які документи готував рахунок-фактуру ОСОБА_1 не відомо.

Договір із ТОВ «Бігруп» ОСОБА_1 не підписувала, що підтверджено висновком почеркознавчої експертизи №93-ПТ від 17.04.2019 року, яка в подальшому полягла в основу рішення Херсонського суду Херсонської області від 03.05.2019 року про визнання дії ОСОБА_2 щодо митного оформлення автомобіля марки «Mercedes-Benz V-Class», в частині залучення ТОВ «Бігруп» протиправними, оскільки на момент укладення такого договору він не мав на це повноважень та договір визнано недійсним.

Крім того, ОСОБА_1 при свідках було передано ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 50 000 Євро на покупку автомобіля, що останній не заперечує.

Вказані незаконні дії призвели до матеріальної шкоди (збитків) ОСОБА_1 на загальну суму близько 1 500 000 гривень.

Таким чином, для надання правової оцінки діям винних осіб, є необхідним дослідження оригіналу договору про надання послуг по декларуванню товарів від 10 травня 2017 року між ТОВ «Бігруп» та ОСОБА_1 , шляхом проведення почеркознавчої експертизи, який перебуває у володінні ТОВ «Бігруп», ЄДРПОУ 41233345, юридична адреса: 45400, Волинська область, м. Нововолинськ, бульвар Шевченка, 6.

Згідно до вимог ч. 2 ст. 163 КПК України якщо сторона кримінального провадження, яка звернулася з клопотанням, доведе наявність достатніх підстав вважати, що існує реальна загроза зміни або знищення речей чи документів, клопотання може бути розглянуто слідчим суддею, судом без виклику особи, у володінні якої воно знаходяться.

В судове засідання слідчий та прокурор не з`явились, однак попередньо подали до суду заяви про слухання клопотання у їх відсутності.

Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши додані докази, приходжу до висновку, що клопотання слід задовольнити.

Так, згідно ст.159 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитись з ними, зробити їх копії та, у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, судом, вилучити їх.

Статтею 163 ч.5 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв`язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.

Крім того, статтею 163 ч.7 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд в ухвалі про надання тимчасового доступу до речей і документів може дати розпорядження про надання можливості вилучення речей і документів, якщо сторона кримінального провадження доведе наявність достатніх підстав вважати, що без такого вилучення існує реальна загроза зміни або знищення речей чи документів, або таке вилучення необхідне для досягнення мети отримання доступу до речей і документів.

Оскільки вищевказаний договір є джерелом доказів без якого неможливо іншими способами довести обставини кримінального провадження та має суттєве значення для встановлення важливих обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, клопотання підлягає до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.159-166 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання задовольнити.

Надати старшому слідчому СВ Луцького ВП ГУНП у Волинській області старшому лейтенанту Мартинюку Роману Руслановичу, або за його дорученням оперативним працівникам в порядку ст. 40 КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів, а саме до оригіналу договору про надання послуг по декларуванню товарів від 10 травня 2017 року між ТОВ «Бігруп» та ОСОБА_1 , який перебуває у володінні ТОВ «Бігруп», адреса: м. Нововолинськ, бульв. Шевченка, 6, з можливістю його вилучення.

Строк дії ухвали не може перевищувати одного місяця з дня її постановлення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Черняк В.В.