Ухвала суду № 82132756, 03.06.2019, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/9075/19

Провадження № 2/161/2497/19

У Х В А Л А

03 червня 2019 року Луцький міськрайонний суд Волинської області

у складі:

головуючого – судді Рудська С.М.

при секретарі – Ярмолюк В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Маневичіагробуд", про відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову, -

В С Т А Н О В И В:

31 травня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Маневичіагробуд", про відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову.

Одночасно з вищевказаною позовною заявою позивачем також подано заявупро забезпечення позову на обґрунтування якої зазначив, що рішенням Підгайцівської сільської ради Луцького району від 01.07.2016 року № 8/15 ОСОБА_3 було затверджено розроблений детальний план території площею 0,2833 га для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку в АДРЕСА_1 (далі – рішення № 8/15). Рішенням Підгайцівської сільської ради Луцького району від 01.08.2016 року № 9/10, на підставі рішення № 8/15, ОСОБА_3 був затверджений проект землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку, а також зазначену земельну ділянку в землі громадської забудови (далі – рішення № 9/10). 10.10.2016 року Сектором з урахування рішення № 8/15 було видано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки площею 0,2833 га для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку (далі – містобудівні умови). 07.12.2017 року між ТзОВ «Маневичіагробуд», як генпідрядником, та ОСОБА_1 , як замовником, було укладено Договір Генпідряду № 012.1 (далі – Договір), за умовами якого позивач є замовником будівництва багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 , вул. Скандинавська. Договором також передбачені штрафні санкції за порушення сторонами своїх зобов`язань за Договором, зокрема, за незабезпечення Генпідряднику умов для безперебійного та безперервного виконання робіт, дій/бездіяльності Замовника, що мали наслідком простій у Генпідрядника тощо. Разом з тим, відповідач звернулася до Волинського окружного адміністративного суду з позовом до сектору містобудування та архітектури Луцької районної державної адміністрації, Підгайцівської сільської ради, треті особи – ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ГУ Держгеокадастру у Волинській області, предметом якого було визнання незаконними та скасування рішення № 8/15, рішення № 9/10 та містобудівних умов. В рамках розгляду вказаної справи 21.11.2017 року Волинським окружним адміністративним судом було задоволено клопотання ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення позову: зупинено дію містобудівних умов. Однак, в процесі подальшого розгляду справи, постановою Львівського адміністративного апеляційного суду від 23.04.2018 року в задоволенні позову ОСОБА_2 було відмовлено, заходи забезпечення позову у зазначені справі втратили свою дію з 23.04.2018 року. Таким чином, неправомірні дії відповідача призвели до порушення ним умов Договору та потягнули за собою стягнення з нього штрафних санкцій на суму 519176,64 грн., які і є предметом даного судового провадження. Водночас, з метою реального виконання майбутнього судового рішення у даній справі, у випадку задоволення позовних вимог, існує об`єктивна необхідність накласти арешт на майно відповідача для уникнення загрози відчуження ОСОБА_2 свого майна, що, в подальшому, може істотно ускладнити виконання судового рішення. Так, як було з`ясовано (ЄДР ТЗ), на праві власності ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_1 ) зареєстровані два транспортні засоби: TOYOTA Land Cruiser 2008 року випуску та RENAULT Megane, 2014 року випуску. Враховуючи викладене, просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на належне ОСОБА_2 майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши клопотання заявника про забезпечення позову суд вважає, що вказане клопотання задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. В заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України встановлено, що позов може бути забезпечено шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою. Керуючись наведеними нормами процесуального законодавства та з урахуванням роз`яснень Верховного Суду України, при вирішенні питання про забезпечення позову суди мають здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.

При цьому відповідно до принципу змагальності сторін і загальних правил розподілу тягаря доказування обов`язок доведення підстав для застосування заходів забезпечення позову покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази реальної загрози невиконання чи утруднення виконання майбутнього рішення суду у випадку його ухвалення на користь позивача.

В свою чергу, обґрунтування позивача щодо необхідності накладення арешту на майно відповідачки, зводиться виключно до розміру заявлених позовних вимог.

Крім того, позивач посилається на інформацію з ЄДР щодо належного відповідачці на праві власності майна, а саме: транспортних засобів TOYOTA Land Cruiser 2008 року випуску та RENAULT Megane, 2014 року випуску, на які він просить накласти арешт, однак в матеріалах справи відсутній відповідний витяг на підтвердження даної обставини.

Враховуючи вищезазначені положення ст.ст. 149, 150 ЦПК України, відповідні роз`яснення постанови Пленуму Верховного Суду України, а також те, що заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб, суд вважає за необхідне у задоволенні заяви про застосування заходів забезпечення позову відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст ст. 149, 150, 260, 353, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на ухвалу суду. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Ухвала в повному обсязі складена 03 червня 2019 року.

Суддя луцького міськрайонного

суду Волинської області С.М. Рудська