
Справа № 161/8704/19
Провадження № 2/161/2450/19
У Х В А Л А
про відмову відстрочення сплати судового збору
27 травня 2019 року місто Луцьк
Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Філюк Т.М., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору у справі за позовом ОСОБА_1 до Житлово-комунального підприємства №2 про визнання заборгованості безнадійною та зобов`язання вчинити дії,-
встановила:
24 травня 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із позовною заявою до відповідача Житлово-комунального підприємства №2 про визнання заборгованості безнадійною та зобов`язання вчинити дії.
В прохальній частині позовної заяви позивачем заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору. В обґрунтування свого клопотання покликається на складне матеріальне становище. Вказує, що є пенсіонером та його доходи складаються із пенсійної виплати за віком у розмірі 1517,05 гривень на місяць. На підтвердження даної обставини до матеріалів позовної заяви долучена довідка Управління Пенсійного фонду України від 04 вересня 2018 року.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави».
Відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» передбачано, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сімї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Фактичний аналіз змісту вищевказаних законодавчих норм свідчить про те, що процесуальна можливість відстрочки судом належних до оплати судових витрат, зокрема й судового збору, належить до дискреційних повноважень суду, а тому немає імперативного характеру.
В свою чергу судові витрати - передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи.
Пунктом 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати цивільних справах» роз`яснено, що відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст. 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Основна умова, за якою може мати місце відстрочка чи розстрочка, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати - це майновий стан сторони, який повинен бути підтверджений суду достовірними доказами.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, належних і допустимих доказів на підтвердження майнового стану позивача, який би давав підстави для задоволення клопотання про відстрочку сплати судового збору, позивачем суду не надано.
Долучена позивачем до клопотання довідка Управління Пенсійного фонду України від 04 вересня 2018 року, свідчить про отримані доходи позивачем за період з березня 2018 року по серпень 2018 року, а тому не може достовірно підтверджувати майновий стан на момент звернення до суду з позовом.
Відстрочка сплати судового збору є правом суду, а відповідне клопотання сторони розглядається виходячи із визначених нею обставин, що унеможливлюють сплату судового збору на момент звернення до суду з позовною заявою, та підтвердження цих обставин належними та достатніми доказами.
Позивач не надав суду достатніх доказів, які б свідчили, що за своїм майновим станом, останній позбавлений можливості сплатити судовий збір, а відтак відсутні підстави для відстрочення сплати судового збору, а тому в задоволенні клопотання слід відмовити.
Керуючись ст. 136 ЦПК України, ст. 8 ЗУ «Про судовий збір», суддя,-
постановила:
В задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору у справі за позовом ОСОБА_1 до Житлово-комунального підприємства №2 про визнання заборгованості безнадійною та зобов`язання вчинити дії - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя
Луцького міськрайонного суду Філюк Т.М.
Судове рішення № 82132593, Луцький міськрайонний суд Волинської області було прийнято 27.05.2019. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 161/8704/19. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: