Рішення № 82131166, 03.06.2019, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 512/673/18

Провадження № 2/520/2951/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.2019 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Гниличенко М.В.

при секретарі - Шпак К.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Одеси цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ Є ГРОШІ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, суд -

ВСТАНОВИВ:

03.10.2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ Є ГРОШІ» звернулось до Савранського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ Є ГРОШІ» заборгованість за договором № 3454308817-002476 від 02.05.2018 року про надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту від 02.05.2018 року в сумі 21341,10 гривень, що складається з заборгованості за кредитом - 3000 грн.; заборгованості по процентам за користування кредитом - 7991,10 грн.; заборгованості за пенею - 10350,00 грн., а також просить стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ Є ГРОШІ» суму понесених витрат за юридичні послуги в розмірі 1500,00 гривень та судовий збір в розмірі 1762,00 гривні, посилаючись на те, що 02.05.2018 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ Є ГРОШІ » та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір №3454308817-002476 про надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, в електронному вигляді.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідно до повідомлення від 02.05.2018 позивачем було перераховано на картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 позику в сумі 3000 гривень, на строк до 01.06.2018 року ( включно), із сплатою процентів за користування позикою 2% за кожен день, починаючи з дати видачі позики та закінчуючи датою фактичного повернення позики включно, протягом строку користування позикою, що становить 730 процентів річних. Тип процентної ставки - фіксована./а.с.6/

Проте, відповідач не повернув суму позики в зазначений в договорі термін, у зв`язку з чим утворилася заборгованість, яка станом на 24.09.2018 року складається з: заборгованості за кредитом 3000,00 гривень; заборгованість по процентам за користування кредитом 7991,10 гривень; заборгованість за пенею 10350,00 гривень. Загальна сума заборгованості становить 21341,10 гривень, яку позивач просить стягнути з відповідача.

Ухвалою судді Савранського районного суду Одеської області від 14.11.2018 року провадження у зазначеній справі відкрито в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Савранського районного суду Одеської області від 12.03.2019 року цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ Є ГРОШІ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, передана за підсудністю до Київського районного суду м. Одеси.

19.03.2019 року матеріали даної справи надійшли до Київського районного суду м.Одеси.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вказану цивільну справу 19.03.2019 року передано судді Гниличенко М. В..

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 20.03.2019 року прийнято до провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ Є ГРОШІ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та розгляд справи призначено у загальному позовному провадженні.

Вищевказана ухвала була направлена сторонам по справі та відповідно до вимог цивільно-процесуального законодавства відповідачу був наданий строк для подання відзиву на позовну заяву, заперечень, подання зустрічного позову або клопотання про слухання справи у судовому засіданні з викликом сторін.

02.04.2019 року на адресу Київського районного суду м.Одеси надійшло клопотання від ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ Є ГРОШІ» про розгляд справи за відсутності представника позивача та зазначено, що проти винесення заочного рішення не заперечують, позовні вимоги підтримують у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час та місце його проведення повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив, будь-яких заяв або клопотань про відкладення слухання справи або розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.

При викладених обставинах суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача, який повідомлений про розгляд справи належним чином, від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, ухваливши заочне рішення у справі, зі згодою представника позивача, що відповідає положенням ст. 280-282 ЦПК України, так як надані матеріали є повними і достатніми для розгляду справи у відсутності відповідача.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».

Зокрема, в ст.13 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Відповідно до ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:

У судовому засіданні було досліджено Договір № 3454308817-002476 «Надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту» датований 02.05.2018 року, із зазначенням сторін: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ Є ГРОШІ» та ОСОБА_1 /а.с.13/.

Вказаний договір містить на кожному аркуші відтиски печатки ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ Є ГРОШІ», штемпелю «Згідно з оригіналом», та факсиміле підпису ОСОБА_3

На останньому аркуші вищевказаного Договору у графі «позичкодавець» міститься друкований запис «Електронний підпис ОСОБА_3 », а у графі Позичальник «СМС КОД: 133591 Електронний підпис ОСОБА_1 ». Будь-яких автентичних (рукописних) підписів осіб у цьому документі не міститься. /а.с.19/.

Аналогічні форма посвідчення та записи містяться й у документі під назвою: «Графік розрахунків»/а.с.20.

До позовної заяви також додано «Розрахунок заборгованості за кредитним договором №3454308817-002476 від 02.05.2018 року станом на 24.09.2018 року», який скріплений відтиском печатки ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ Є ГРОШІ» та підпис керівника ОСОБА_3 /а.с.25/.

До позову додано документ із назвою «Повідомлення» системи «Platon» за підписом директора ТОВ «Платежі Онлайн» ОСОБА_4 , відповідно до якого «02.05.2018 через вказану систему прийому платежів «Platon» (ТОВ «Платежі Онлайн») було проведено успішно видачу займу на сайті EGROSHI.COM (3000,00) на картку клієнта». Також зазначені дата та час проведення операції 02.05.2018 09:10:53, сума операції 3000 грн., номер карти НОМЕР_1 , номер транзакції 22525-22539-06558, опис платежу «перевод для займа №2476», код авторизації 932599 /а.с.26/.

Відповідно до договору співробітництва №2829 від 28.12.2017 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ Є ГРОШІ» та ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», предметом договору є надання останнім послуг першій, пов`язаних із здійсненням перекладу засобів і проведення виплат. За цим договором визначено технологічного партнера ТОВ «Платежі онлайн», представлене торгівельною маркою Platon./ а.с. 27/.

За текстом цього договору (п.2.1.7) ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ Є ГРОШІ» зобовязується проводити захист своїх даних через Технологічного партнера ТОВ «Платежі онлайн». Інших правовідносин між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ Є ГРОШІ» та «Платежі онлайн» цим договором не врегульовано.

Додана до договору копія додатку 1 («Керівництво по підключенню до платіжного шлюзу») не містить взагалі реквізитів договору, до якого укладено цей додаток, підписаний представниками ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ Є ГРОШІ» та ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»/а.с.29/.

Зазначені у цьому додатку основні принципи роботи ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ Є ГРОШІ» та Технологічного партнера ТОВ «Платежі онлайн» передбачають обмін повідомленнями у відповідності зі специфікаціями, формування та направлення «запитів на проведення Перекладу» Р2Р card credit. При цьому, Технологічний партнер, при отриманні від ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ Є ГРОШІ» запитів аналізує отримане повідомлення на відповідність певному вище формату, коректність, зазначених у запиті реквізитів переказу; проводить перевірку валідності карти, лімітів, виробляє передачу даних на кредитування карти в платіжні системи. Потім формує і направляє відповідь.

У позовній заяві позивач зазначає, що договір № 3454308817-002476 укладено в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на Інтернет сайті e-groshi.com і виконання ним певних дій, які свідчать про укладення цього договору.

Також позивач в позові зазначає, що ідентифікатором, відповідно до п.12 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» є СМС повідомлення з кодом 467880, який зазначений у тексті договору у розділі «Підписи сторін»./а.с.4/.

Відповідно до п.2.6 Правил про надання коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ Є ГРОШІ» договір є укладеним з моменту зарахування коштів (суми позики або фінансового кредиту) на поточний рахунок клієнта (позичальника), якщо інше не встановлено Договором./ а.с. 37-40/.

Також, до позовної заяви додано Договір про надання юридичних послуг №01/08-1 від 01.08.2018 року, укладеного між фізичною особою -підприємцем ОСОБА_5 та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ Є ГРОШІ» зобов`язалася надати юридичні послуги щодо захисту інтересів замовника в будь-яких органах державної влади, а також в судах загальної юрисдикції України. /а.с.41/.

Так, згідно з актом приймання-передачі наданих послуг №73 до Договору про надання юридичних послуг №01/08-1 від 01.08.2018 року ФОП ОСОБА_5 надала, а ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ Є ГРОШІ» прийняло юридичні послуги щодо юридичної консультації, підготовки та передачі до суду позовної заяви про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ Є ГРОШІ» кредитної заборгованості. Вартість послуг складає 1500 гривень, які були сплачені ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ Є ГРОШІ» відповідно до копії платіжного доручення № 826 від10.09.2018 року/а.с.42, 2/.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 3 ст.203 ЦК України визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ч. 1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

За нормами ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином у відповідності до умов договору.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.2 ст.1954 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення про договір позики, а згідно з п.2 ч.1 ст.1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ст.13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит укладається в письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді із накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів).

Відповідно до ч.3 ст. 100 ЦПК України учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом.

Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.

Відповідно до приписів п.1 ч.1 ст.1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» автентифікація - електронна процедура, яка дає змогу підтвердити електронну ідентифікацію фізичної, юридичної особи, інформаційної або інформаційно-телекомунікаційної системи та/або походження та цілісність електронних даних.

Пунктом 20 цієї частини передбачено, що ідентифікація особи - процедура використання ідентифікаційних даних особи з документів, створених на матеріальних носіях, та/або електронних даних, в результаті виконання якої забезпечується однозначне встановлення фізичної, юридичної особи або представника юридичної особи;

Частиною 1 ст. 14 цього Закону визначено, що електронна ідентифікація здійснюється за допомогою засобів електронної ідентифікації, що підпадають під схему електронної ідентифікації, затверджену Кабінетом Міністрів України.

Особливі вимоги відповідно до цього Закону пред`являються до кваліфікованої електронної довірчої послуги.

Відповідно до ч. 6 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством.

Порядок засвідчення наявності електронного документа (електронних даних) на певний момент часу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 №680.

Пунктом 3 цього Порядку передбачено, що надання послуги фіксування часу включає: реєстрацію звернень, на підставі яких формується електронна позначка часу; формування електронної позначки часу за допомогою особистого ключа центру сертифікації; передачу користувачеві послуги фіксування часу сформованої електронної позначки часу; реєстрацію та збереження електронної позначки часу, переданої користувачеві послуги фіксування часу.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Статтею 11 цього Закону визначений Порядок укладення електронного договору. Зокрема, відповідно до ч. 3 цієї статті електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Частиною 6 цієї статті передбачено шляхи надання відповіді особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт), до яких відноситься:

-надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

-заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

-вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 цього Закону визначено форми підписання електронного правочину:

-електронним підписом або електронним цифровим підписом відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;

-електронним підписом одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

-аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Пунктами 2.7,2.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою НБУ від 21.01.2004 року № 22,зареєстрованою в Мін`юсті 29.03.2004 року за №377/8976 передбачено, що примірник розрахункового документа, реєстр платіжних вимог, які залишаються в банку, мають містити підписи /підпис відповідальних/ чи /відповідальної особи/, зразки підписи в яких/якої заявлені банку в картці із зразками підписів. Під час підписування розрахункового документа не дозволяється використання факсиміле, а також виправлення та заповнення розрахункового документа в кілька прийомів.

Відповідно до ст.ст.76,78,80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд вважає, що позивачем не доведено факт виникнення зобов`язань між позивачем та відповідачем, не надано належних доказів того, що саме відповідачем було застосовано будь-яким способом ідентифікатор (СМС повідомлення з кодом 133591), зокрема, відсутні докази отримання відповідачем будь-яким чином цього одноразового ідентифікатора, а також відсутні докази реєстрації відповідача в інформаційно-телекомунікаційній системі позивача.

Повідомлення системи «Platon» (ТОВ «Платежі Онлайн»), на яку посилається позивач, як підтвердження надання відповідачу грошей, не містить жодних ідентифікуючих даних про клієнта, а саме відповідача ОСОБА_1 : із фрагментів номеру карти, що відображені в даному повідомленні, неможливо встановити належність карти (рахунку) саме ОСОБА_1 .

Крім того, у повідомленні зазначений код авторизації /932599/, що відрізняється від ідентифікатора у договорі /133591/ та доводів позову про СМС повідомлення 467880, тобто усі ці розбіжності підтверджують факт недоведеності позовних вимог банку. Крім того, повідомлення не підтверджує обставин передачі саме ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ Є ГРОШІ» будь-яких коштів відповідачеві.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку,що будь-яких доказів того, що суми позики або фінансового кредиту були зараховані на поточний рахунок саме ОСОБА_1 , суду не надано. У тому числі запитів ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ Є ГРОШІ» до Технологічного партнера ТОВ «Платежі онлайн» щодо перерахунку коштів відповідачу.

Належних та достатніх доказів у контексті вище перелічених норм законодавства щодо виникнення між позивачем та відповідачем зобов`язальних правовідносин суду не надано.

Розрахунок заборгованості за договором № 3454308817-002476 від 02.05.2018 року не є доказом наявності або відсутності договірних зобов`язань між сторонами, а є доповненням до позовної заяви із зазначенням обрахунку позивачем позовних вимог майнового характеру та має інформаційний характер у контексті ціни позову.

За таких обставин суд констатує недоведеність позивачем факту укладення із відповідачем договору № 3454308817-002476 від 02.05.2018 року та отримання відповідачем від ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ Є ГРОШІ» будь-яким чином коштів.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ч.1 ЦПК України визначено, що витрати, повязані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Не підлягає задоволенню вимога про стягнення суми понесених витрат на правову допомогу в розмірі 1500 гривень з огляду на те, що статтею 137 ЦПК України передбачено надання правничої допомоги адвокатом та, відповідно, компенсацію витрат за таку допомогу надану адвокатом. Однак, позивачем заявлено вимогу про компенсацію витрат, понесених ним у звязку з підготовкою позовної заяви та інших документів процесуального характеру, що здійснювалось не адвокатом, а ФОП ОСОБА_5 . У зв`язку з цим дана вимога не підлягає задоволенню.

У зв`язку з наведеним, суд доходить висновку про недоведеність порушення прав позивача, за захистом яких мало місце звернення до суду, й відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.2 ст.141 ЦПК України судові витрати у разі відмови у задоволенні позову покладаються на позивача.

З урахуванням вищевикладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 81, 137, 259, 263-265,273, 280-282 ЦПК України, Законом України «Про електронну комерцію», Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», ст.ст. 3, 11, 15, 16, 509, 510, 526, 527, 611, 625, 1046-1049 ЦК України суд, -

ВИРІШИВ:

У позовних вимогах Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ Є ГРОШІ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду через Київський районний суд м.Одеси шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено та підписано 03.06.2019 року.

Суддя Гниличенко М. В.