Ухвала суду № 82131064, 03.06.2019, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/12123/19

Провадження № 1-кс/520/6466/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.2019 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси Федулеєва Ю.О., при секретарі судового засідання Цвігун А.В., розглянувши у судовому засіданні в м. Одесі клопотання прокурора військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України Росінського О.В. про арешт майна в рамках кримінального провадження № 42019161010000176 від 21.05.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання сторони обвинувачення про арешт майна, слідчим управлінням Головного управління Національної поліції України в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні відомості за яким внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019161010000176 від 21.05.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Нагляд за додержанням законів під час здійснення досудового розслідування у формі процесуального керівництва здійснюється військовою прокуратурою Одеського гарнізону Південного регіону України.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що військовий комісар Овідіопольського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - Овідіопольський РТЦК та СП) підполковник ОСОБА_1 . виказав прохання отримати неправомірну вигоду від військовозобов`язаного громадянина ОСОБА_2 у вигляді грошових коштів, у сумі 2000 доларів США з використанням наданої ОСОБА_1 влади та службового становища, а саме невжиття заходів по виклику ОСОБА_3 до Овідіопольського РТЦК та СП та визнання останнього непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, поєднуючи таке прохання з вимаганням неправомірної вигоди.

Так, ОСОБА_1 діючи в завуальованій формі, з метою одержання неправомірної вигоди визначив, що неправомірну вигоду необхідно передати через ОСОБА_4 .

У той же час, громадянин України ОСОБА_4 , діючи з єдиним злочинним наміром незаконного збагачення спільно за попередньою змовою з військовим комісаром Овідіопольського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки підполковником ОСОБА_1 в реалізацію злочинного плану та відповідно до відведеної ролі пособника, поєднуючи свої дії з вимаганням, 29.05.2019 близько 12 год. 00 хв. перебуваючи за поблизу будівлі, що знаходиться за адресою: Одеська область, Овідіопольський р-н, с. Овідіополь вул. Вертелецького, 4 знаходячись у транспортному засобі марки «Мазда» білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 виказав громадянину ОСОБА_2 прохання надати йому, та ОСОБА_1 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 500 доларів США (що відповідно до офіційних даних НБУ станом на 29.05.2019 становило 13200 грн.) за вчинення в інтересах громадянина ОСОБА_2 , як того, хто надає неправомірну вигоду, військовим комісаром Овідіопольського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки підполковником ОСОБА_1 дій з використанням наданої йому влади та службового становища, а саме за видачу ОСОБА_2 тимчасового посвідчення військовозобов`язаного та у подальшому визнання останнього непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, а у 29.05.2019 близько 16 год. 30 хв. перебуваючи за адресою: Одеська область , Овідіопольський р-н, с. Овідіополь на розі вул. Шевченко та вул. Вертелецького знаходячись у транспортному засобі марки «Мазда» білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , діючи як пособник, з тих же мотивів сприяючи приховуванню вчинення злочину іншим співучасником, отримав для себе та військового комісара Овідіопольського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки підполковника ОСОБА_1 від громадянина ОСОБА_2 завчасно визначену останнім неправомірну вигоду у сумі 500 доларів США (що відповідно до офіційних даних НБУ станом на 29.05.2019 становило 13200 грн.) за вчинення в його інтересах, як того, хто надав неправомірну вигоду дій з використанням наданої ОСОБА_1 влади та службового становища, а саме за видачу ОСОБА_2 тимчасового посвідчення військовозобов`язаного та у подальшому визнання останнього непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку

Після цього, ОСОБА_4 був затриманий працівниками правоохоронних органів в порядку ст. 208 КПК України та його злочинну діяльність було припинено.

29.05.2019 після отримання неправомірної вигоди ОСОБА_4 , на підставі постанови прокурора військової прокуратури Одеського гарнізону про освідування та за допомогою спеціального технічного засобу (лампою ультрафіолетового випромінювання) було освічено долоні ОСОБА_4

У наступному за допомогою ватно-марлевих пов`язок та спирту було зроблено змив з правої та лівої рук ОСОБА_4 , після чого вказані ватно-марлеві тампони поміщено до прозорого файлу формату А4, горловина якої затягнута ниткою чорного кольору, скріплено підписами прокурора, ОСОБА_4 та понятих на бірці надпис «додаток до протоколу освідування особи від 29.05.2019 змив з правої руки» та «додаток до протоколу освідування особи від 29.05.2019 змив з лівої руки».

Вищезазначені ватно-марлеві тампони мають суттєве значення для доказування вини ОСОБА_4 , та будуть використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час розслідування кримінального провадження.

На підставі викладеного, прокурор звертається до слідчого судді з клопотанням про арешт майна.

В судове засідання прокурор не з`явився, разом з тим від останнього надійшло клопотання, в якому він просив розгляд клопотання про арешт майна проводити за його відсутності.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, враховуючи положення ч. 1 ст. 172 КПК України, а також наявність клопотання прокурора, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.

При цьому, у відповідності до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправних шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як вбачається з матеріалів клопотання, досудове розслідування в рамках даного кримінального провадження здійснюється за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Так, в рамках вказаного кримінального провадження, в порядку ст. 208 КПК України було затримано ОСОБА_4 , в якого в подальшому було відібрано змиви з правої та лівої рук.

На підставі викладеного, враховуючи, що вищевказані змиви можуть містити відомості про обставини можливого вчинення кримінального правопорушення за обставинами даного кримінального провадження, слідчий суддя приходить до переконання про їх відповідність критеріям речових доказів, що свідчить про наявність необхідності в забезпеченні їх збереження.

За таких обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання сторони обвинувачення, наявність правових підстав для його задоволення, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання про накладення арешту майна підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 172, 173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України Росінського О.В. про арешт майна в рамках кримінального провадження № 42019161010000176 від 21.05.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України - задовольнити.

Накласти арешт на ватно-марлеві пов`язки зі змивами з лівої та правої рук ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , які поміщені до двох прозорих файлів формату А4, які скріплено підписами прокурора, ОСОБА_4 та понятих на бірці.

Виконання ухвали покласти на прокурора військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України Росінського О.В.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя Федулеєва Ю. О.