Рішення № 82126860, 31.05.2019, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.05.2019м. ДніпроСправа № 904/863/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Загинайко Т.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом Приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав" (02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, буд. 23, офіс 1016; ідентифікаційний код 37396233)

до Фізичної особи-підприємця Ісакова Олександра Анатолійовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

про стягнення 38 763 грн. 13 коп.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

СУТЬ СПОРУ:

Позивач - Приватна організація "Українська ліга авторських і суміжних прав" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.№887/19 від 05.03.2019р.), в якій просить стягнути з відповідача - Фізичної особи-підприємця Ісакова Олександра Анатолійовича 38 763 грн. 13 коп., що складає 18 000 грн. 00 коп. - основного боргу щомісячної винагороди відповідно до умов Договору від 01.09.2017р. №КБР-01/09/17, 583 грн. 46 коп. - втрат від інфляції, 179 грн. 67 коп. - 3% від простроченої суми, 10 000 грн. 00 коп. - штрафу та 10 000 грн. 00 коп. - суми дострокової сплати винагороди (Роялті).

Також позивач у позовній заяві (вх.№887/19 від 05.03.2019р.) просить здійснювати розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2019р. позовну заяву Приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав" (02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, буд. 23, офіс 1016; ідентифікаційний код 37396233) до Фізичної особи-підприємця Ісакова Олександра Анатолійовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) про стягнення 38 763 грн. 13 коп. - залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків - 7 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, а саме надати до суду: належні докази, на які позивач посилається в позовній заяві - належним чином засвідчену копію Договору від 01.09.2017р. №КБР-01/09/17 з Додатком №1, Додатком №2 до нього.

Як вбачається ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2019р. було отримано позивачем 15.03.2019р., про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу №0200232429339.

Позивачем подано заяву (вх.№14098/19 від 28.03.2019р.) про усунення недоліків позовної заяви, на виконання вимог ухвали суду від 11.03.2019р. у справі №904/863/19.Як вбачається заяву про усунення недоліків позивачем здано на відділення поштового зв`язку 22.03.2019р.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2019р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Позивач у заяві (вх.№17152/19 від 16.04.2019р.) в порядку статті 169 Господарського процесуального кодексу України, про окремі вимоги, на яких ґрунтуються позовні вимоги, просить приєднати до матеріалів справи заяву від 08.04.2019 та зазначає про те, що: - договір від 01.09.2017 №ТЗ-01/09/17 за своєю правовою природою є ліцензійним договором; - договір №ТЗ-01/09/17 не є нікчемним, оскільки жодним положенням закону не передбачено, що ліцензійний договір між організацією колективного управління та користувачем творів є недійсним (нікчемним); - договір №ТЗ-01/09/17 не визнавався недійсним та не був припинений відповідачем; - повідомлення від відповідача не надходило у передбачений договором строк, то договір №ТЗ-01/09/17 залишається чинним; - пунктом 3.6 Договору сторонами погоджено, що якщо користувач прострочить платіж стосовно одного місяця на строк більший ніж 4-ри місяці УЛАСП набуває право на дострокове отримання винагороди (роялті) за строк в повному обсязі; - користувач прострочив 9 платежів, тому відповідно до пункту 3.6 спірного договору позивач набув право на дострокове отримання винагороди (роялті) за строк в повному обсязі; - дострокова сплата винагороди не є штрафними санкціями, а є боргом, який виник на підставі пункту 3.6 Договору, у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань; - відповідач порушив грошове зобов`язання відповідно до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України, а тому, відповідно до пункту 3.6 Договору має сплатити штраф, який був погоджений між позивачем та відповідачем; - частина 6 статті 232 Господарського кодексу України не застосовується, оскільки нарахування штрафу не здійснювалося протягом 6 місяців щодо кожного простроченого платежу, а штраф нараховувався одноразово; - відповідач має сплатити всю суму заборгованості, незважаючи на те, що він міг деякий час не використовувати у своїй господарській діяльності музичні твори, якщо договір є чинним; - факт чинності договору був нами доведений.

Позивач у заяві (вх.№18575/19 від 23.04.2019р.) просить суд вирішити питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу стороні позивача та стягнути з відповідача на користь позивача 5 000 грн. 00 коп. - витрат на професійну правничу допомогу та зазначає, що: - на стороні позивача професійну правничу допомогу надають адвокати Адвокатського об`єднання «Інтелкрафтс»; - до позовної заяви стороною позивача додавався договір від 08.02.2019 №8.14-А про надання професійної правничої допомоги, умовами якого передбачено, що адвокатське об`єднання надає організації професійну правничу допомогу, а організація сплачує кошти за надану допомогу; - на підтвердження зазначених витрат та їх фактичної оплати додається акт про затвердження сторонами обсягу надання правничої допомоги в суді першої інстанції та платіжне доручення про сплату за надану правничу допомогу.

Сторони своїм правом на подання до суду документів, визначених статтями 165-167, 251 Господарського процесуального кодексу України, не скористались, про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі були повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленнями про вручення позивачу - 10.04.2019р. ухвали суду від 01.04.2019р. про відкриття провадження у справі та поштовим повідомленням направленим на адресу відповідача (зазначену у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань) та повернутим до суду - 28.05.2019р. органами поштового зв`язку (попередня відмітка - "Вибув. Квартира продана")..

Суд вважає за необхідне зазначити, що ухвала суду була надіслана учасникам процесу завчасно на їх юридичні адреси, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 №958, що підтверджується штемпелем суду про відправлення вихідної кореспонденції на звороті відповідного судового процесуального документу. За таких обставин у суду маються достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення сторін про відкриття провадження у справі та про необхідність подання витребуваних судом документів.

При цьому, стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов`язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконання обов`язків щодо доказів.

Таким чином, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів і заперечень.

Частиною 1 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Проте, відповідач відзиву на позов та інших витребуваних господарським судом документів не надав.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Тому суд розглядає справу без призначення судового засідання та виклику сторін за наявними у ній матеріалами і документами, визнаними судом достатніми, в порядку статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.09.2017р. між позивачем - Приватною організацією «Українська ліга авторських і суміжних прав", як УЛАСП, та відповідачем - Фізичною особо-підприємцем Ісаковиим Олександром Анатолійовичем, як користувачем, було укладено договір №ТЗ-01/09/17 (надалі - Договір), відповідно до преамбули якого УЛАСП є організацією, що має повноваження надавати право (невиключну ліцензію) на використання в комерційній діяльності музичних творів, а також здійснювати збір винагороди (роялті) за таке використання на підставі свідоцтва про облік організації колективного управління майновими правами суб`єктів авторського права та суміжних прав №19/2011 від 24 січня 2011 року, виданого Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 01.09.2018, а в частині невиконаних фінансових зобов`язань, фінансових санкцій та будь-яких інших зобов`язань - до їх повного виконання (пункт 6.1 Договору).

Якщо жодна із сторін не повідомить письмово іншу сторону про припинення дії договору протягом місяця до настання зазначеної в пункті 6.1 дати, дія договору вважається подовженою на той самий строк, і на тих же умовах, і так кожного разу, коли протягом місяця до завершення строку дії договору не буде належного повідомлення про припинення; належним повідомленням про припинення зі сторони користувача є лист з доданим до нього актом припинення використання творів, що має бути підписаний уповноваженими представниками сторін; повідомлення про припинення дії цього договору мало бути надіслане засобами поштового зв`язку (цінним листом), при цьому належним доказом направлення повідомлення є чек відділу поштового зв`язку із зазначенням вказаних в цьому договорі поштових реквізитів сторони, на адресу якої направлено листа, а також опис вкладення з відтиском (печаткою) поштового відділу, який посвідчує відправлення зазначеного вище повідомлення (пункт 6.2 Договору).

Матеріали справи не містять доказів повідомлення про припинення протягом місяця до завершення строку дії Договору, таким чином договір вважається продовженим на той самий строк і на тих же умовах.

Відповідно до пункту 3.1 Договору користувач здійснює використання в комерційній діяльності музичних творів шляхом їх публічного виконання, а УЛАСП надає користувачу на умовах, визначених цим Договором, право (невиключну ліцензію) на публічне виконання творів; користувач, в свою чергу, зобов`язується виплатити винагороду (роялті) на поточний рахунок УЛАСП відповідно до умов цього договору та закону.

Згідно з пунктом 3.3 Договору користувач зобов`язується перераховувати на поточний рахунок позивача винагороду (роялті), узгоджену сторонами у відповідних додатках до договору, не пізніше ніж за 5 (п`ять) днів до початку місяця за який здійснюється платіж; не зважаючи на дату укладення договору, користувач здійснює перший платіж за весь місяць (календарний період), в якому було укладено договір; перший платіж здійснюється не пізніше трьох календарних днів після підписання договору; розмір винагороди (роялті) не залежить від кількості творів, що використовуватимуться користувачем під час дії договору, та частоти їх використання.

Згідно з пунктом 1 Додатку № 2 до Договору винагорода (роялті) нараховується на підставі Закону та цього Договору і виплачується користувачем УЛАСПу щомісячними платежами; сторонами погоджено наступний розмір щомісячного платежу за використання творів: - розмір щомісячного платежу має складати 500 грн. 00 коп. за кожен заклад користувача, зазначений у відповідних додатках до договору; загальний розмір щомісячного платежу з дня набуття чинності договору становить 2 000 грн. 00 коп.; зазначена сума перераховується користувачем на розрахунковий рахунок УЛАСП відповідно до умов договору.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем сплачено за договором загалом 20 000 грн. 00 коп. за період з вересня 2017 року по червень 2018 року, про що свідчить реєстр платіжних документів (а.с.32).

Як вбачається, оплата за подальший період відповідачем здійснена не була, і доказів іншого матеріали справи не містять.

Відповідач в спірний період дії договору не виконав належним чином зобов`язання щодо виплати винагороди (роялті) відповідно умов договору.

Судом встановлено, що неоплаченим періодом, за який позивач заявляє позовні вимоги згідно з договором, є період з липня 2018 року по березень 2019 року, заборгованість за який складає 18 000 грн. 00 коп.

Докази здійснення відповідачем оплати винагороди (роялті) за вказані періоди в матеріалах справи відсутні та відповідачем до матеріалів справи не залучені.

Частиною 1 статті 418 Цивільного кодексу України визначено, що право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об`єкт права інтелектуальної власності, визначений Цивільним кодексом України та іншим законом.

Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об`єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим Законом (частина 2 статті 418 Цивільного кодексу України).

Перелік об`єктів права інтелектуальної власності визначений приписами частини 1 статті 420 Цивільного кодексу України. Зокрема, об`єктами права інтелектуальної власності є літературні та художні твори, які в свою чергу є об`єктами авторського права (частина 1 статті 433 Цивільного кодексу України), до складу яких входять музичні твори (з текстом або без тексту) (пункт 1 частини 1 статті 433 Цивільного кодексу України), а також виконання, фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення, які в свою чергу є об`єктами суміжних прав (частина 1 статті 449 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 422 Цивільного кодексу України право інтелектуальної власності виникає (набувається) з підстав, встановлених цим Кодексом, іншим законом чи договором.

До майнових прав інтелектуальної власності на твір відповідно до частини 1 статті 440 Цивільного кодексу України відносяться: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

До майнових прав інтелектуальної власності на об`єкт суміжних прав відповідно до частини 1 статті 452 Цивільного кодексу України відносяться: право на використання об`єкта суміжних прав; виключне право дозволяти використання об`єкта суміжних прав; право перешкоджати неправомірному використанню об`єкта суміжних прав, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Як передбачено статтею 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права" виключним правом є майнове право особи, яка має щодо твору, виконання, постановки, передачі організації мовлення, фонограми чи відеограми авторське право і (або) суміжні права, на використання цих об`єктів авторського права і (або) суміжних прав лише нею і на видачу лише цією особою дозволу чи заборону їх використання іншим особам у межах строку, встановленого цим Законом.

Згідно частини 2 статті 426 Цивільного кодексу України, особа, яка має виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності, може використовувати цей об`єкт на власний розсуд з додержанням при цьому прав інших осіб.

Частиною 3 статті 426 Цивільного кодексу України встановлено, що використання об`єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених Цивільним кодексом України та іншим законом.

Відповідно до частин 4-5 статті 32 Закону України "Про авторське право і суміжні права" за авторським договором про передачу невиключного права на використання твору автор (чи інша особа, яка має авторське право) передає іншій особі право використовувати твір певним способом і у встановлених межах. При цьому за особою, яка передає невиключне право, зберігається право на використання твору і на передачу невиключного права на використання твору іншим особам. Право на передачу будь-яким особам невиключних прав на використання творів мають організації колективного управління, яким суб`єкти авторського права передали повноваження на управління своїми майновими авторськими правами.

Частиною 2 статті 33 України "Про авторське право і суміжні права" передбачено, що договір про передачу прав на використання творів вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов (строку дії договору, способу використання твору, території, на яку поширюється передаване право, розміру і порядку виплати авторської винагороди, а також інших умов, щодо яких за вимогою однієї із сторін повинно бути досягнено згоди). Авторська винагорода визначається у договорі у вигляді відсотків від доходу, отриманого від використання твору, або у вигляді фіксованої суми чи іншим чином. При цьому ставки авторської винагороди не можуть бути нижчими за мінімальні ставки, встановлені Кабінетом Міністрів України.

Суб`єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами: а) особисто; б) через свого повіреного; в) через організацію колективного управління (стаття 45, частина 1 статті 47 Закону України "Про авторське право і суміжні права").

Відповідно до частини 3 статті 48 Закону України "Про авторське право і суміжні права" встановлено, що повноваження на колективне управління майновими правами передаються організаціям колективного управління авторами та іншими суб`єктами авторського права і (або) суміжних прав на основі договорів, укладених у письмовій формі.

Згідно частини 5 статті 48 Закону України "Про авторське право і суміжні права" визначено, що на основі одержаних повноважень організації колективного управління надають будь-яким особам шляхом укладання з ними договорів невиключні права на використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав.

Згідно зі статтею 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

В пункті 3.6 Договору сторони погодили, що якщо користувач прострочить платіж стосовно одного місяця на строк більше ніж 4 місяці, то користувач повинен буде сплатити УЛАСП штраф, що складає 100% від розміру простроченого платежу; крім цього, в разі зазначеної прострочки УЛАСП набуває право на дострокове отримання винагороди (роялті) за строк в повному обсязі.

Отже, згідно розрахунку штраф становить 10 000 грн. 00 коп. (з липня 2018 року по листопад 2018 року), а сума дострокової сплати винагороди (роялті) - 10 000 грн. 00 коп. (з квітня 2019 року по серпень 2019 року).

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, згідно розрахунку інфляційні нарахування становлять 583 грн. 40 коп. (з липня 2018 року по лютий 2019 року), а річні - 179 грн. 67 коп. (з 26.06.2018р. по 24.02.2019р.).

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню.

Що стосується стягнення з відповідача витрат, пов`язаних з оплатою послуг адвоката, слід зазначити наступне.

Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Як вбачається, 08.02.2019 між адвокатським об`єднанням "Інтелкрафтс" (далі - Адвокатське об`єднання) та Приватною організацією «Українська ліга авторських і суміжних прав» (далі - клієнт) було укладено договір №8.14-А про надання професійної правничої допомоги (далі - Договір про надання правової допомоги), відповідно до пункту 1.1 якого адвокатське об`єднання зобов`язується надавати клієнту професійну правничу допомогу в обсязі і на умовах, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надану йому правову допомогу.

За змістом пункту 1.2 Договору, професійна правнича допомога, що надається за цим Договором: підготовка позовної заяви та всіх необхідних документів, пов`язаних з розглядом справи, звернення до суду, представництво інтересів клієнта в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій у господарській справі за позовом клієнта до ФОП Ісакова О.А. про стягнення заборгованості за договором №ТЗ-01/09/17.

Даний Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2019 (пункт 5.1 Договору).

Крім того, 11.02.2019 між Адвокатським об`єднанням та клієнтом укладено Додаткову угоду № 1 до вказаного Договору (далі - Додаткова угода), відповідно до якої, сторони прийшли згоди викласти пункт 4.1 Договору в наступній редакції: "4.1. За надання професійної правничої допомоги Клієнт сплачує Адвокатському об`єднанню винагороду у наступних розмірах: 4.1.1. підготовка позовної заяви, звернення до суду та представництво інтересів Клієнта в суді першої інстанції - 5000,00 грн. (п`ять тисяч гривень), без ПДВ.

Як вбачається із акту затвердження сторонами обсягу надання правничої допомоги в суді першої інстанції, яка оплачена клієнтом від 17.04.2019 (Додаток №1 до Договору), Адвокатське об`єднання надало клієнту послуги відповідно до умов Договору та Додаткової угоди на загальну суму 5 000 грн. 00 коп. та зазначеною оплатою охоплюється наступний перелік робіт адвоката: - підготовка позовної заяви, аналіз документів для підготовки позовної заяви, проведення розрахунків загальної заборгованості - 3 000 грн., - аналіз законодавства, надання консультацій клієнту - 1 000 грн., - підготовка процесуальних документів - 1 000 грн.

Згідно з умовами Договору Приватна організація «Українська ліга авторських і суміжних прав" здійснила оплату послуг з надання правової допомоги за Договором в сумі 5 000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням від 17.04.2019р. №409.

Отже, при визначенні розміру витрат на послуги адвоката господарський суд виходить із співрозмірності таких витрат, враховує складність справи, а також те, що розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та відповідно, адвокат не брав участі у судовому засіданні, матеріали справи не містять інших документів крім позовної заяви, які б надходили від позивача.

Таким чином, суд вважає співрозмірними витрати адвоката у розмірі 3 000 грн. 00 коп. (вартість підготовки позовної заяви).

Щодо розподілу судового збору суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з частиною 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

У відповідності до вимог пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, судові витрати у розмірі 1 921 грн. 00 коп. слід покласти на відповідача.

Керуючись пунктом 19.1 Розділу ХІ Перехідних положень, статтями 123, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав" (02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, буд. 23, офіс 1016; ідентифікаційний код 37396233) до Фізичної особи-підприємця Ісакова Олександра Анатолійовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) про стягнення 38 763 грн. 13 коп. - задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Ісакова Олександра Анатолійовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав" (02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, буд. 23, офіс 1016; ідентифікаційний код 37396233) 18 000 (вісімнадцять тисяч) грн. 00 коп. - заборгованості, 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп. - штрафу, 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп. - дострокової сплати винагороди (роялті), 583 (п`ятсот вісімдесят три) грн. 46 коп. - інфляційних нарахувань, 179 (сто сімдесят дев`ять) грн. 67 коп. - річних, 3 000 (три тисячі) грн. 00 коп. - витрат, пов`язаних з оплатою послуг адвоката та 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В. Загинайко

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до частини 4 статті 240 ГПК України

31.05.2019