Ухвала суду № 82125662, 29.05.2019, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №1-кс/760/8222/19

Справа №760/15297/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2019 року слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва Букіна О.М., при секретарі Кривулько С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в м. Києві клопотання детектива Національного бюро Другого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Квакуші А.С. про накладення грошового стягнення на свідка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , експерта Харківської Торгово-промислової палати, у кримінальному провадженні за № 42018000000003130 від 18.12.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

До слідчого судді надійшло клопотання детектива Національного бюро Другого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Квакуші А.С. про накладення грошового стягнення на експерта Харківської Торгово-промислової палати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Дружківка Донецької обл., громадянки України, у розмірі 480,25 грн. (0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 2019 рік) у зв`язку з невиконанням процесуальних обов`язків, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 66 КПК України, а саме неприбуття для участі в проведенні допиту у якості свідка за викликом детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_2 у формі повістки про виклик, отриманої ОСОБА_1 19.03.2019 р. і 05.04.2019 р.

З поданого клопотання вбачається, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000003130 від 18.12.2018, за ознаками злочину передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, за фактом вчинення службовими особами ПАТ «Укрзалізниця» (код ЄДРПОУ 40081221) протиправного корупційного діяння за ознаками кримінального правопорушення (злочину), кваліфікованого за ч. 5 ст. 191 КК України, під час закупівлі Регіональною філією «Південно-Західна залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» спеціалізованої пасажирської інформаційної системи з оформлення квитків за маршрутом Київ-Пасажирський - Бориспіль-Аеропорт засобами АСК ПП УЗ (автоматизованої системи керування пасажирськими перевезеннями), у тому числі через ЕКО, з використанням довідкового сервера (враховуючи розробку необхідної НДІ та інших АРМів) для організації залізничного пасажирського сполучення м. Київ - міжнародний аеропорт «Бориспіль».

В обґрунтування клопотання, детектив зазначив, що в порушення вимог п. 5 ч. 2 ст. 35 Закону України «Про публічні закупівлі» та за відсутності для цього фактичної необхідності, службовими особами Регіональної філії «Південно-Західна залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» проведено переговорну процедуру закупівлі вищевказаної спеціалізованої пасажирської інформаційної системи з оформлення квитків в одного учасника, за результатом якої між Регіональною філією «Південно-Західна залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» та ТОВ «Віртуальні технології і системи» (код ЄДРПОУ 39618325) (далі - ТОВ «Вітес») було укладено договір від 26.11.2018 № ПЗ/ДН-6-1841 на загальну суму 21431550 грн. (оголошення на веб-порталі «Прозорро» № UA-2018-10-26-001603-c).

Також, детектив у клопотанні вказує, що 28.11.2018 з рахунку Регіональної філії «Південно-Західна залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» № НОМЕР_1 , відкритого в АТ «Ощадбанк» (МФО 300465), сплачено авансовий платіж у розмірі 10715000 грн. на рахунок ТОВ «Вітес» № НОМЕР_2 відкритий у філії «Західне головне регіональне управління» ПАТ КБ «Приватбанк», м. Львів (МФО 325321).

Ч. 1 ст. 35 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено, що переговорна процедура закупівлі - це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками.

Відповідно до інформації наявної на веб-порталі «Прозорро» (оголошення № UA-2018-10-26-001603-c) вбачається, що обґрунтуванням застосування переговорної процедури закупівлі став п. 5 ч. 2 ст. 35 Закону України «Про публічні закупівлі».

Так, згідно даного пункту ч. 2 ст. 35 Закону України «Про публічні закупівлі» переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі потреби здійснити додаткову закупівлю в того самого постачальника з метою уніфікації, стандартизації або забезпечення сумісності з наявними товарами, технологіями, роботами чи послугами, якщо заміна попереднього постачальника (виконавця робіт, надавача послуг) може призвести до несумісності або виникнення проблем технічного характеру, пов`язаних з експлуатацією та обслуговуванням.

Як зазначив детектив у клопотанні, в той же час, з аналізу договору закупівлі від 26.11.2018 № ПЗ/ДН-6-1841 і Технічних вимог до спеціалізованої пасажирської інформаційної системи з оформлення квитків за маршрутом Київ-Пасажирський - Бориспіль-Аеропорт засобами АСК ПП УЗ, у тому числі через ЕКО, з використанням довідкового сервера (враховуючи розробку необхідної НДІ та інших АРМів), яке є додатком № 2 до договору закупівлі від 26.11.2018 № ПЗ/ДН-6-1841, вбачається, що ці Технічні вимоги є основним документом, який визначає вимоги і порядок створення і впровадження спеціалізованої пасажирської інформаційної системи з оформлення квитків за маршрутом Київ-Пасажирський - Бориспіль-Аеропорт засобами АСК ПП УЗ, у тому числі через ЕКО, з використанням довідкового серверу (включаючи розробку необхідної НДІ та інших АРМів).

При цьому п. 4.1 вказаних Технічних вимог встановлено, що система має бути створена і впроваджена, як цілісний апаратно-програмний комплекс у складі АСК ПП УЗ, що вже існує. З метою скорочення витрат на створення, впровадження подальшої експлуатації система має бути створена шляхом модернізації наявного програмного забезпечення АСК ПП УЗ та максимального використання вже реалізованих технічних і технологічних рішень.

При цьому, за вказаною закупівлею замовник Регіональна філія «Південно-Західна залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» обґрунтовує проведення переговорної процедури закупівлі з ТОВ «Вітес» тим, що це підприємство є єдиним постачальником, яке може модернізувати наявне програмне забезпечення АСК ПП УЗ та впровадити спеціалізовану пасажирську інформаційну систему з оформлення квитків за маршрутом Київ-Пасажирський - Бориспіль -Аеропорт , як складову частини вже існуючої АСК ПП УЗ та забезпечити її повну сумісність із вже наявними технологіями АСК ПП УЗ, що знаходиться у промисловій експлуатації.

Встановлено, що водночас ця вказана інформація не відповідає дійсності, оскільки досудовим розслідуванням встановлено, що за результатами моніторингу вказаної закупівлі Державною аудиторською службою України 17.01.2019 опубліковано на веб-порталі «Прозорро» № UA-2018-10-26-001603-c висновок про результати моніторингу закупівлі, у якому зазначається, що замовником не обґрунтовано, що виконання робіт іншими потенційними учасниками, окрім ТОВ «Вітес», може призвести до несумісності або виникнення проблем технічного характеру, пов`язаних з експлуатацією та обслуговуванням. Зважаючи на це, замовник не пояснив та документально не підтвердив наявності умов застосування переговорної процедури закупівлі, передбачених п. 5 ч. 2 ст. 35 Закону України «Про публічні закупівлі».

Таким чином, підприємству державного сектору економіки було завдано прямих матеріальних втрат шляхом безпідставного укладення договору закупівлі № ПЗ/ДН-6-1841 від 26.11.2018 в порушення вимог Закону України «Про публічні закупівлі», та за відсутності для цього фактичної необхідності.

Детектив у клопотанні вказує, що відповідно до інформації наявної на веб-порталі «Прозорро» в оголошенні № UA-2018-10-26-001603-c вбачається, що фактичною підставою для замовника проведення закупівлі в порядку передбаченому п. 5 ч. 2 ст. 35 Закону України «Про публічні закупівлі» став експертний висновок Харківської Торгово-промислової палати від 22.10.2018р. № 61-АИ.

Правовими положеннями ст. 11 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» встановлено, що торгово-промислові палати мають право проводити на замовлення українських та іноземних підприємців експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначати їх вартість. Ч. 2 ст. 11 даного закону встановлено, що методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов`язковими для застосування на всій території України.

З тексту вказаного експертного висновку Харківської Торгово-промислової палати від 22.10.2018р. № 61-АИ вбачається, що він був складений експертами Харківської Торгово-промислової палати ОСОБА_1, ОСОБА_3., та заступником начальника відділу експертизи та сертифікації походження товарів Харківської Торгово-промислової палати ОСОБА_4.

В обґрунтування клопотання детектив посилається на те, що відповідно до ч. 1 ст. 223 КПК України слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.

Таким чином, з метою отримання та збирання доказів по кримінальному провадженню № 42018000000003130, перевірки вже отриманих доказів по даному кримінальному провадженню, у органу досудового розслідування виникла процесуальна необхідність в проведенні допитів у якості свідків експертів Харківської Торгово-промислової палати ОСОБА_1, ОСОБА_3., та заступника начальника відділу експертизи та сертифікації походження товарів Харківської Торгово-промислової палати ОСОБА_4.

Так, згідно зі ст. 135 КПК України особа викликається до слідчого шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. Повістка про виклик вручається особі працівником органу зв`язку, працівником правоохоронного органу, слідчим, прокурором, а також секретарем судового засідання, якщо таке вручення здійснюється в приміщенні суду.

Статтею 136 КПК України встановлено, що належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом.

Як зазначив у клопотанні детектив, з цією метою експертам Харківської Торгово-промислової палати ОСОБА_1, ОСОБА_3., та заступнику начальника відділу експертизи та сертифікації походження товарів Харківської Торгово-промислової палати ОСОБА_4. нарочно 19.03.2019 р. було вручено повістки про виклик, якими вони запрошувалися у якості свідків до Національного антикорупційного бюро України для участі у слідчій дії у вигляді проведення допиту, на 29.03.2019 на 10 год. 00 хв., 11 год. 00 хв. та 09 год. 00 хв., відповідно.

В той же час, експерти Харківської Торгово-промислової палати ОСОБА_1, ОСОБА_3., та заступник начальника відділу експертизи та сертифікації походження товарів Харківської Торгово-промислової палати ОСОБА_4., 29.03.2019 до Національного антикорупційного бюро України для участі у слідчій дії у вигляді проведення допиту у якості свідків не прибули.

Замість цього ними на адресу Національного антикорупційного бюро України було направлено однакові заяви в яких вони зазначили, що 05.03.2019 по даному кримінальному провадженню в приміщенні Харківської Торгово-промислової палати детективами Національного антикорупційного бюро України було проведено обшук, після проведення якого вони були допитані у якості свідків з обставин видачі ними експертного висновку Харківської Торгово-промислової палати від 22.10.2018р. № 61-АИ. В даній заяві вони наголошували, що думка висловлена ними в даному експертному висновку є їхніми умовиводами у вигляді точки зору, зробленого на основі дослідження обставин справи, а експертний висновок носить інформаційно-довідковий характер та не є обов`язковим для застосування у відповідних правовідносинах, тобто замовник може використовувати інші документи для вирішення своїх завдань. В цих же заявах вони зазначили, що їх дії щодо підготовки та видачі експертного висновку базувалися на підставі документів наданих замовником, і здійснювалися в межах їх посадових інструкцій та в рамках чинного законодавства України. Також, вони зазначили, що під час їхнього допиту 05.03.2019 р. вони повідомили всі відомі їм обставини, які були викладені у протоколі допиту, а додатковою інформацією по даному кримінальному провадженню вони не володіють, і тому від подальшої дачі показань відносно себе в даному кримінальному провадженні відмовляються керуючись ст. 63 Конституції України.

Разом з тим, в обґрунтування клопотання детектив зазначив, що в той же час, вказані доводи експертів Харківської Торгово-промислової палати ОСОБА_1, ОСОБА_3., та заступника начальника відділу експертизи та сертифікації походження товарів Харківської Торгово-промислової палати ОСОБА_4., зазначені ними у вищевказаних заявах, є абсурдними та такими, що підлягають відхиленню, оскільки в ході здійснення досудового розслідування по кримінальному провадженню №42018000000003130 у органу досудового розслідування виникла необхідність у проведенні додаткового допиту вказаних свідків, з метою отримання від вказаних осіб відомостей та пояснень з приводу тих фактів, щодо яких вони ще не допитувалися під час їхнього попереднього допиту 05.03.2019 р., і які мають суттєве значення для цього кримінального провадження.

Посилання вказаних осіб у даній заяві на ст. 63 Конституції України є необґрунтованим, оскільки під час допиту проведеного 05.03.2019 р. жодних показань відносно себе вони не надавали, а зміст тих питань, які детективи Національного антикорупційного бюро України планували їм задати 29.03.2019 р. їм не міг бути відомий наперед.

Статтею 138 КПК України встановлено перелік поважних причин неприбуття особи на виклик.

Як вказує у клопотанні детектив, в той же час, жодна з вказаних поважних підстав неприбуття особи на виклик детектива не відображена в заявах експертів Харківської Торгово-промислової палати ОСОБА_1, ОСОБА_3., та заступника начальника відділу експертизи та сертифікації походження товарів Харківської Торгово-промислової палати ОСОБА_4., а тому їх не з`явлення на допит до Національного антикорупційного бюро України 29.03.2019 р. у якості свідків було здійснено без поважним причин.

Окрім цього, детектив зазначив, що 05.04.2019 р. детективи Національного антикорупційного бюро України з метою отримання та збирання доказів по кримінальному провадженню № 42018000000003130, перевірки вже отриманих доказів по даному кримінальному провадженню, повторно вручили експертам Харківської Торгово-промислової палати ОСОБА_1, ОСОБА_3., та заступнику начальника відділу експертизи та сертифікації походження товарів Харківської Торгово-промислової палати ОСОБА_4., повістки про виклик, якими вони запрошувалися у якості свідків до Національного антикорупційного бюро України для участі у слідчій дії у вигляді проведення допиту, на 09.04.2019 на 12 год. 00 хв., 9 год. 30 хв. та 15 год. 00 хв., відповідно.

І заступник начальника відділу експертизи та сертифікації походження товарів Харківської Торгово-промислової палати ОСОБА_4., і експерти Харківської Торгово-промислової палати ОСОБА_1 і ОСОБА_3. зазначили, що повістки вони отримали, але від дачі показань згідно ст. 63 Конституції України відмовляються, про що вони повідомляла у своїх заявах від 27.03.2019 р.

В той же час, знову ж таки, вказані доводи експертів Харківської Торгово-промислової палати ОСОБА_1, ОСОБА_3., та заступника начальника відділу експертизи та сертифікації походження товарів Харківської Торгово-промислової палати ОСОБА_4., зазначені ними на повістках про виклик, є абсурдними та такими, що підлягають відхиленню, оскільки в ході здійснення досудового розслідування по кримінальному провадженню № 42018000000003130 у органу досудового розслідування виникла необхідність у проведенні додаткового допиту вказаних свідків, з метою отримання від вказаних осіб відомостей та пояснень з приводу тих фактів, щодо яких вони ще не допитувалися під час їхнього попереднього допиту 05.03.2019, і які мають суттєве значення для цього кримінального провадження. Посилання вказаних осіб у даній заяві на ст. 63 Конституції України є необґрунтованим, оскільки під час допиту проведеного 05.03.2019 жодних показань відносно себе вони не надавали, а зміст тих питань, які детективи Національного антикорупційного бюро України планували їм задати 29.03.2019 їм не міг бути відомий наперед.

Як зазначив детектив у клопотанні, експерти Харківської Торгово-промислової палати ОСОБА_1, ОСОБА_3., та заступник начальника відділу експертизи та сертифікації походження товарів Харківської Торгово-промислової палати ОСОБА_4., також, 09.04.2019 р. до Національного антикорупційного бюро України для участі у слідчій дії у вигляді проведення допиту у якості свідків не прибули.

Як і першого разу, жодна з поважних підстав неприбуття вказаних осіб на виклик детектива встановлена ст. 138 КПК України, експертами Харківської Торгово-промислової палати ОСОБА_1, ОСОБА_3., та заступником начальника відділу експертизи та сертифікації походження товарів Харківської Торгово-промислової палати ОСОБА_4., органу досудового розслідування надано не було, а тому їх не з`явлення на допит до Національного антикорупційного бюро України 09.04.2019 у якості свідків було здійснено без поважним причин.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, оскільки експерт Харківської Торгово-промислової палати ОСОБА_1 не з`явилася без поважних причин на своєчасно отриману повістку про виклик до детектива на допит у якості свідка, останній просив накласти на ОСОБА_1 , грошове стягнення у розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Від детектива НАБУ Квакуші А.С. надійшло клопотання про розгляд клопотання про накладення грошового стягнення у кримінальному провадженні № 42018000000003130 без участі детектива НАБУ, клопотання підтримав та просив його задовольнити.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася. До суду особою, на яку може бути накладено грошове стягнення ОСОБА_1 подано заяву про розгляд клопотання НАБУ за її відсутності. Просить відмовити у задоволенні клопотання посилаючись на те, що її неявка до НАБУ на допит у якості свідка 29.03.2019 року та 09.04.2019 року обґрунтовувалась тим, що вона заздалегідь письмово інформувала працівників НАБУ, що під час її допиту, який відбувся 05.03.2019 року, вона вже повідомила всі відомі їй обставини у кримінальному провадженні № 42018000000003130, які були викладені у протоколі допиту. Також, зазначила, що в подальшому їй додатково нічого повідомити за обставинами даного провадження, і у зв`язку з чим нею було прийнято рішення щодо відмови від подальшої дачі показань відносно себе відповідно до ст. 63 Конституції України, про що остання письмово повідомила представникам НАБУ.

В порядку, передбаченому ч. 1 ст. 146 КПК України, їх неявка не є перешкодою для розгляду клопотання.

Слідчий суддя, врахувавши доводи детектива НАБУ та особи, на яку може бути накладено грошове стягнення, дослідивши матеріали клопотання, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 133 КПК України слідчий, прокурор під час досудового розслідування має право викликати підозрюваного, свідка, потерпілого або іншого учасника кримінального провадження у встановлених цим Кодексом випадках для допиту чи участі в іншій процесуальній дії.

Слідчий, прокурор під час досудового розслідування мають право викликати особу, якщо є достатні підстави вважати, що вона може дати показання, які мають значення для кримінального провадження, або її участь у процесуальній дії є обов`язковою.

Згідно ст. 138 КПК України поважними причинами неприбуття особи на виклик є:

1) затримання, тримання під вартою або відбування покарання;

2) обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення;

3) обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини);

4) відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо;

5) тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров`я у зв`язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад;

6) смерть близьких родичів, членів сім`ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю;

7) несвоєчасне одержання повістки про виклик;

8) інші обставини, які об`єктивно унеможливлюють з`явлення особи на виклик.

Відповідно до ст. 144 КПК України грошове стягнення може бути накладено на учасників кримінального провадження у випадках та розмірах, передбачених цим Кодексом, за невиконання процесуальних обов`язків.

Грошове стягнення накладається: під час досудового розслідування - ухвалою слідчого судді за клопотанням слідчого, прокурора чи за власною ініціативою, а під час судового провадження - ухвалою суду за клопотанням прокурора чи за власною ініціативою.

Слідчим суддею встановлено, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000003130 від 18.12.2018, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

З матеріалів справи вбачається, що в рамках даного кримінального провадження у детектива Національного бюро Максименко С.П. виникла необхідність проведення повторного допиту у якості свідка експерта Харківської Торгово-промислової палати ОСОБА_1.

Згідно зі ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч.2 ст.8 Конституції України Конституція України має найвищу юридичну силу.

Наведене положення ст.19 Основного Закону є закріпленням такої вимоги принципу правової визначеності, а, відповідно, і верховенства права, як спеціально-дозвільний тип правового регулювання діяльності органів державної влади. При цьому, вчинення державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними та незаконними.

Згідно статті 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Як передбачено ст. 65 КПК України, свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для давання показань.

Відповідно до ст. 66 КПК України свідок зобов`язаний прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду.

Згідно з ч.1 ст.139 КПК України якщо підозрюваний, обвинувачений, свідок, потерпілий, цивільний відповідач, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, який був у встановленому цим Кодексом порядку викликаний (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), не з`явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, на нього накладається грошове стягнення у розмірі: від 0,5 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у випадку неприбуття на виклик слідчого судді, суду.

Слідчим суддею встановлено, що 05.03.2019 року ОСОБА_1 була допитана в якості свідка у вказаному кримінальному провадженні, при цьому, у зв`язку з перевіркою вже отриманих доказів у даному кримінальному провадженні, була викликана (шляхом особистого отримання повістки про виклик) на 29.03.2019 для проведення додаткового допиту у якості свідка.

З матеріалів справи вбачається, що листом від 27.03.2019 року ОСОБА_1 повідомила детектива Національного бюро Максименка С.П. про причини її неприбуття на допит 29.03.2019 р.

Також, встановлено, що ОСОБА_1 отримала 05.04.2019 року повістку про виклик на 09.04.2019 року до детектива Національного бюро Максименка С. П .

При цьому, встановлено, що неявка ОСОБА_1 до НАБУ на допит у якості свідка 29.03.2019 року та 09.04.2019 року обґрунтовувалась тим, що вона заздалегідь письмово інформувала працівників НАБУ, що під час її допиту, який відбувся 05.03.2019 року, вона вже повідомила всі відомі їй обставини у кримінальному провадженні № 42018000000003130, які були викладені у протоколі допиту. Також, встановлено, що в подальшому їй додатково нічого повідомити за обставинами даного провадження, і у зв`язку з чим нею було прийнято рішення щодо відмови від подальшої дачі показань відносно себе відповідно до ст. 63 Конституції України, про що остання письмово повідомила представникам НАБУ.

Відповідно до ст. 139 КПК України якщо підозрюваний, обвинувачений, свідок, потерпілий, цивільний відповідач, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, який був у встановленому цим Кодексом порядку викликаний (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), не з`явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, на нього накладається грошове стягнення у розмірі:

від 0,25 до 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у випадку неприбуття на виклик слідчого, прокурора;

від 0,5 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у випадку неприбуття на виклик слідчого судді, суду.

У випадку, встановленому частиною першою цієї статті, до підозрюваного, обвинуваченого, свідка може бути застосовано привід.

За злісне ухилення від явки свідок, потерпілий несе відповідальність, встановлену законом.

Разом з тим, детективом необґрунтовано клопотання про те, що ОСОБА_1 не повідомляла про причини свого неприбуття для участі в проведенні допиту у якості свідка за викликом детектива Національного антикорупційного бюро України.

З огляду на вищевикладене, слідчий суддя приходить висновку про відмову в задоволенні клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України Квакуші А.С. про накладення грошового стягнення на свідка ОСОБА_1 , у зв`язку з його необґрунтованістю та недоведеністю.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 8, 19 Конституції України, ст.ст. 2, 65, 66, 139, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання детектива Національного бюро Другого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Квакуші А.С. про накладення грошового стягнення на свідка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , експерта Харківської Торгово-промислової палати, у кримінальному провадженні за № 42018000000003130 від 18.12.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя О.М.Букіна