Рішення № 82125040, 28.03.2019, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/515/19

Справа №754/12342/16-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

28 березня 2019 року м. Київ

Деснянський районний суд м. Києва в складі

головуючого судді Клочко І.В.,

за участю секретаря судового засідання Шевчук М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за позовною заявою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Київській області, ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Київській області, про визнання протиправним та скасування Акту про нещасний випадок невиробничого характеру № 28 від 28.08.15 р. (форма НТ*), Акту спеціального розслідування нещасного випадку від 21.08.15 р. (форма Н-5) та зобов?язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до Деснянського районного суду м. Києва з позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області, ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Київській області, про визнання протиправним та скасування Акту про нещасний випадок невиробничого характеру № 28 від 28.08.15 р. (форма НТ*), Акту спеціального розслідування нещасного випадку від 21.08.15 р. (форма Н-5) та зобов?язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

Позивач з 27.05.2014 року проходив службу в органах внутрішніх справ в званні старшого лейтенанта міліції та займав посаду старшого інспектора взводу № 2 роти № 1полку патрульної служби міліції особливого призначення «Миротворець» ГУ МВС України в Київській області.

Починаючи з липня 2014 року з періодичністю в 1-5 місяців ОСОБА_2 перебував у відрядженнях для несення служби з охорони громадського порядку в районах проведення антитерористичної операції на території Луганської та Донецької областей та безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі проведення АТО.

Так, 27.07.2015 року ОСОБА_2 , перебуваючи у черговому відрядженні в зоні проведення АТО в м. Дзержинську, Донецької області, потрапив в ДТП.

За фактом ДТП, яке сталося за участю ОСОБА_2 , Головним управління МВС України в Київській області була створена комісія, з проведення службового розслідування.

21.08.2016 р. начальником ГУ МВС України в Київській області полковником міліції Трояном В.А. був затверджений акт від 21.08.2015 № 28 про нещасний випадок невиробничого характеру та комісією на чолі заступника начальника ГУ МВС України в Київській області Ценова Д . М. складений акт спеціального розслідування нещасного випадку від 21.08.2015 р. за формою Н-5.

Згідно з висновком комісії із спеціального розслідування в актах зазначено, що причиною нещасного випадку є порушення вимог безпеки під час експлуатації транспортних засобів, порушення службової дисципліни. Нещасний випадок стався в період проходження служби в зоні АТО і не пов?язаний з виконанням службових зобов?язань.

З даним висновком позивач не погоджується,оскільки нещасні випадки з тяжкими наслідками працівників органів МВС України підпадають під дію п. 4 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом міністра внутрішніх справ України від 27.12.2002 р. № 1346.

Відповідно до п. 4.11 Порядку, Члени комісії із спеціального розслідування мають право одержувати письмові та усні пояснення від працівників підрозділу і свідків події, проводити їх опитування.

Члени комісії із спеціального розслідування повинні зустрітися з потерпілими або членами їхніх сімей, довіреними особами, розглянути і вирішити на місці соціальні питання або внести пропозиції про їх вирішення відповідним органам, а також дати роз`яснення потерпілим (сім`ям, довіреним особам) щодо їх прав та належної компенсації відповідно до законодавства.

Відповідно до п 6.3 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженого наказом МВС України 12.03.2013 р. № 230, яка діяла на момент проведення розслідування, особи рядового та начальницького складу (далі РНС), стосовно якої проводиться службове розслідування: отримувати інформацію про підстави проведення такого розслідування; брати участь у службовому розслідуванні, у тому числі давати усні чи письмові пояснення, робити заяви, в установленому порядку подавати документи, які мають значення для проведення службового розслідування; висловлювати письмові зауваження щодо об`єктивності та повноти проведення службового розслідування, дій або бездіяльності службової особи (осіб), яка (і) його проводить (ять); відмовлятися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначено законодавством України; за письмовим рапортом ознайомлюватися з висновком службового розслідування, а також з матеріалами, зібраними в процесі його проведення, у частині, яка її стосується, крім випадків, визначених законодавством України; оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки і в порядку, що визначені законодавством України.

Забороняється затверджувати висновок службового розслідування без отримання від особи РНС письмового пояснення або за відсутності акта про її відмову в наданні письмового пояснення. Небажання особи РНС, відносно якої проводиться службове розслідування, надавати пояснення не перешкоджає затвердженню висновку службового розслідування та накладенню дисциплінарного стягнення.

Положення порядку № 1346 та інструкції № 230, визначають порядок проведення службового розслідування стосовно особи рядового та начальницького складу, у разі надходження до органів та підрозділів внутрішніх справ України відомостей про вчинення нею дій, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, оформлення результатів службового розслідування та прийняття рішення, а також компетенцію структурних підрозділів та посадових осіб органів внутрішніх справ України при його проведенні.

Підставами для проведення службового розслідування є порушення особами РНС службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події.

Отже, висновки службового розслідування про визнання факту нещасного випадку за участю ОСОБА_2 таким що стався у період проходження служби та не пов`язаний з виконанням службових обов`язків, є передчасним, не об`єктивним, упередженими, неправомірними та такими, що зроблені в порушення діючого законодавства.

Незважаючи на те, що ОСОБА_2 на час розслідування перебував у медичному закладі у тяжкому стані та не мав можливості надавати будь-які пояснення службове розслідування було проведено. Не зрозуміло яким чином були встановленні всі об`єктивні дані та обставини без пояснень ОСОБА_2 , який з дати нещасного випадку і до тепер знаходиться в стабільно тяжкому стані.

Комісією з розслідування було порушено право членів сім`ї ОСОБА_2 на ознайомлення з матеріалами перевірки та додатків до них. Неодноразові усні та письмові звернення не були враховані та задоволені. Тож є сумнів щодо об`єктивності проведеної перевірки та правильності висновків.

З огляду на викладене, позивач просить, відповідно до уточнень позовних вимог, визнати незаконним та скасувати рішення комісії по розслідуванню нещасного випадку, яке відобразилося в Акті про нещасний випадок невиробничого характеру від 21.08.2015 р. № 28 (форма НТ). Визнати незаконним та скасувати рішення комісії спеціального розслідування нещасного випадку, яке відобразилося в Акті спеціального розслідування нещасного випадку від 21.08.2015 р. (форма Н-5). Зобов`язати відповідача визнати факт нещасного випадку з тяжкими наслідками, що стався 27.07.2015 р. за участю ОСОБА_2 таким, що стався у період проходження служби та при виконанні службових обов`язків не в стані алкогольного сп`яніння (а.с.231-234).

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час та місце слухання був повідомлений належним чином, причини не явки суду не повідомив.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, про час та місце слухання були повідомлені належним чином, причини не явки суду не повідомили, але надали заперечення, в яких позовні вимоги не визнають та просять відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, визнавши їх достатніми для вирішення справи, судом встановлено наступне.

27.07.2015 року ОСОБА_2 , перебуваючи у черговому відрядженні в зоні проведення АТО в м. Дзержинську, Донецької області, потрапив в ДТП.

За фактом ДТП, яке сталося за участю ОСОБА_2 , Головним управління МВС України в Київській області була створена комісія, з проведення службового розслідування.

21.08.2016 р. начальником ГУ МВС України в Київській області полковником міліції Трояном В.А. був затверджений акт від 21.08.2015 № 28 про нещасний випадок невиробничого характеру та комісією на чолі заступника начальника ГУ МВС України в Київській області Ценова Д.М . складений акт спеціального розслідування нещасного випадку від 21.08.2015 р. за формою Н-5.

Згідно з висновком комісії із спеціального розслідування в актах зазначено, що причиною нещасного випадку є порушення вимог безпеки під час експлуатації транспортних засобів, порушення службової дисципліни. Нещасний випадок стався в період проходження служби в зоні АТО і не пов?язаний з виконанням службових зобов?язань.

07.11.2016 року представником відповідача було подано клопотання про закриття провадження по справі. (а.с. 33).

08.11.2016 р. ухвалою Деснянського районного суду м. Києва в задоволенні даного клопотання відмовлено. (а.с. 46).

21.11.2016 р. представником позивача було подано клопотання про залучення співвідповідача Ліквідаційну комісію Головного управління МВС України в Київській області, яке було задоволено відповідно до журналу судового засідання від 22.11.2016 р. (а.с. 58).

26 липня 2015 року ОСОБА_2 приступив до виконання своїх службових обов`язків після отримання інструктажу по особовому складу батальйону «Миротворець», на якому йому було доведено оперативну обстановку на території обслуговування батальйону, вимоги наказів та інструкцій. Після чого група швидкого реагування 602 в складі ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 виїхали на чергування на автомобілі «УАЗ Хантер», що підтверджується записом в журналі реєстрації виїздів автомобілів. Час виїзду ГШР-602 зафіксований в журналі - о 19 год. 30 хв.

Час несення служби становив з 19год. 00хв. 26.07.2015 р. по 02год. 00хв. 27.07.2015р.

В акті форма Н-5 взято до уваги розстановка нарядів ГШР - 601 від 24.07.2015 р., а ДТП сталося за участю ГШР - 602 в ніч на 27.07.2015 р. Тож, комісією були викривлені всі фактичні обставини, які відбулися саме в ніч з 26.07.15 на 27.07.15р.р.

З наданих матеріалів службового розслідування вбачається, що під час службового розслідування були опитані лише ОСОБА_7 та вказана особа не була безпосереднім свідком події, під час якої ОСОБА_2 зазнав травм, що підтверджено його поясненнями.

Слід зазначити, що у висновках службового розслідування не взято до уваги та не приєднанні до розслідування пояснення ОСОБА_8 , який першим прибув на місце ДТП та надав першу медичну допомогу ОСОБА_2 .

Згідно пояснень ОСОБА_8 , останній зазначає, що під час несення служби ОСОБА_2 . спиртних напоїв не вживав. 26.07.2015 р. після проведення розводу та інструктажу особовому складу батальйону «Миротворець», на якому їм було доведено оперативну обстановку на території обслуговування батальйону, а також вимоги наказів та інструкцій, група швидкого реагування 602 в складі ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , виїхала на чергування на автомобілі «УАЗ Хантер». На час виїзду на патрулювання ОСОБА_2 був тверезим. Крім того, ОСОБА_8 вказує на те, що він прибув на місце ДТП першим, біля Максимчука та Кушніра нікого не було, він надав першу медичну допомогу і досить близько нахилявся до обличчя ОСОБА_2 , при цьому запаху алкоголю не відчував, та викликав викликав швидку допомогу та міліцію, які прибули через 20-25 хв.

Коли швидка доставила ОСОБА_2 та ОСОБА_9 до лікарні м. Дзержинська першим запитанням ОСОБА_8 було до лікаря про вміст алкоголю в крові, при цьому лікар відповів, що проведеними лабораторними дослідженнями алкоголю не було виявлено.

Оскільки пояснення ОСОБА_8 мають важливе значення при встановленні повного, всебічного і об?єктивного дослідження обставин подій та не взяті комісією до уваги, який був опитаний саме під час проведення спеціального розслідування та відсутні пояснення медичних працівників, які надавали першу медичну допомогу ОСОБА_2 в м. Дзержинську, суд приходить до висновку про порушення вимог Порядку № 1346 та інструкції № 230,

Відповідно до п.4.1. Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, спеціальному розслідуванню підлягають: випадки загибелі працівників; групові нещасні випадки (у тому числі поранення), які сталися одночасно з двома і більше працівниками, незалежно від тяжкості ушкодження їх здоров`я; випадки смерті в підрозділі; випадки зникнення працівників; нещасні випадки з тяжкими наслідками, у тому числі з

можливою інвалідністю потерпілого (за рішенням служби державного нагляду за охороною праці системи МВС України).

Згідно п.4.3 Порядку, спеціальне розслідування групового нещасного випадку,

нещасного випадку зі смертельним наслідком, випадку зникнення

працівника підрозділу організовує наказом (розпорядженням) керівник органу, до сфери управління якого належить цей підрозділ. До складу комісії із спеціального розслідування включаються заступник керівника органу, до сфери управління якого належить цей підрозділ (голова комісії) та представники: служб внутрішньої безпеки та розслідувань, державного нагляду за охороною праці системи МВС України, управління (відділу) роботи з персоналом, органу, до сфери управління якого належить підрозділ, керівник

підрозділу, де стався випадок. У разі необхідності до складу комісії включаються представники інших підрозділів. При груповому нещасному випадку (у тому числі поранення), коли серед постраждалих є працівник, що працює за наймом, до

складу комісії зі спеціального розслідування включаються, за погодженням, представники територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці та Фонду соціального страхування від нещасних

випадків на виробництві та професійних захворювань.

Комісія зі спеціального розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення), що трапився під час виконання оперативно-розвідувальних завдань, ліквідації масових безпорядків, за рішенням керівника органу, до сфери управління якого належить підрозділ може мати інший склад.

Відповідно до п.п.4.11-4.14 Порядку, члени комісії із спеціального розслідування мають право одержувати письмові та усні пояснення від працівників підрозділу і

свідків події, проводити їх опитування. Члени комісії із спеціального розслідування повинні зустрітися з потерпілими або членами їхніх сімей, довіреними особами, розглянути і вирішити на місці соціальні питання або внести пропозиції про їх вирішення відповідним органам, а також дати роз`яснення потерпілим (сім`ям, довіреним особам) щодо їх прав та належної компенсації відповідно до законодавства. Керівник підрозділу в п`ятиденний термін з моменту підписання акта спеціального розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) чи одержання припису посадової особи служби

державного нагляду за охороною праці щодо взяття на облік нещасного випадку зобов`язаний розглянути ці матеріали і видати наказ про здійснення запропонованих заходів щодо запобігання надалі подібним випадкам, а також притягнути до відповідальності працівників, які допустили порушення законодавства (нормативно-правових актів) про охорону праці. Про здійснення запропонованих заходів керівник у письмовій формі повідомляє служби, які брали участь у розслідуванні, у терміни, зазначені в акті спеціального розслідування. Керівник у п`ятиденний термін після закінчення

спеціального розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) надсилає матеріали, зазначені в пункті 4.13 цього Порядку: прокуратурі; служби охорони праці УМЗ, ВМЗ ГУМВС, УМВС; відділу державного нагляду за охороною праці Департаменту матеріального забезпечення МВС, а в разі розслідування гострого

професійного захворювання (отруєння) - також СЕС МВС, ГУМВС, УМВС.

Відповідному департаменту, головному управлінню, самостійному управлінню чи відділу МВС надсилаються копії актів за формою Н-1*(НТ*) та акта спеціального розслідування (форма Н-5*). Перший примірник матеріалів розслідування залишається в підрозділі і зберігається протягом 45 років. Копії актів за формою Н-1* (НТ*) та акта спеціального розслідування (форма Н-5*) надсилаються до особових справ потерпілих. Потерпілому або членам його сім`ї, довіреній особі надсилається затверджений акт за формою Н-1* (НТ*) разом з копією акта спеціального розслідування нещасного випадку за формою Н-5*.

Враховуючи довідку з лікарні ім. Мечникова м. Дніпропетровська, яка датована 27.07.15 року, де зазначено відсутність алкоголю в крові ОСОБА_2 , виписку медичної картки хворого № 6825, видану лікарнею м. Дзержинська, яка не містить відомостей щодо вмісту алкоголю в крові ОСОБА_2 в день надходження до лікарні та записи журналів лабораторних досліджень та довідку КЗ «Дніпропетровської обласної клінічної лікарні ім. І.І. Мечникова», які свідчать про відсутність етилового спирту в крові ОСОБА_2 станом на 27.07.2015 р., суд приходить до висновку про не відповідність висновку рішення комісії по розслідуванню нещасного випадку, яке відображено в Акті про нещасний випадок невиробничого характеру від 21.08.2015р. №28 (форма НТ) та Акту спеціального розслідування нещасного випадку від 21.08.2015. (форма Н-5).

Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно пункту 3 вказаної частини, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захисто м свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. ст. 12, 13 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може грунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд, дослідивши матеріали справи, враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, вважає за можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Враховуючи викладені обставини, суд вважає, що висновки комісії, викладені в Акті про нещасний випадок невиробничого характеру № 28 від 21.08.15 р. (форма НТ*), та в Акті спеціального розслідування нещасного випадку від 21.08.15 р. (форма Н-5), неправомірними та такими, що зроблені в порушення діючого законодавства та порушують право ОСОБА_2 на отримання одноразової грошової допомоги військовослужбовцям у разі втрати ними працездатності та встановлення інвалідності, яка виплачується відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», постанови КМУ від 25 грудня 2013 р. № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов?язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві».

Проаналізувавши та оцінивши встановлені обставини в їх сукупності крізь призму наведених правових норм, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягнення на користь держави судовий збір в розмірі 2305,20 грн.

Керуючись Конституцією України, статтями 16 ЦК України, статтями 2, 4, 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Київській області, ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Київській області, про визнання протиправним та скасування Акту про нещасний випадок невиробничого характеру № 28 від 28.08.15 р. (форма НТ*), Акту спеціального розслідування нещасного випадку від 21.08.15 р. (форма Н-5) та зобов?язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення комісії по розслідуванню нещасного випадку, яке відобразилося в Акті про нещасний випадок невиробничого характеру від 21.08.2015 р. № 28 (форма НТ).

Визнати незаконним та скасувати рішення комісії спеціального розслідування нещасного випадку, яке відобразилося в Акті спеціального розслідування нещасного випадку від 21.08.2015 р. (форма Н-5).

Зобов`язати Ліквідаційну комісію Головного управління Національної поліції в Київській області відповідача визнати факт нещасного випадку з тяжкими наслідками, що стався 27.07.2015 р. за участю ОСОБА_2 таким, що стався у період проходження служби та при виконанні службових обов`язків не в стані алкогольного сп`яніння.

Стягнути з ліквідаційної комісії Головного управління Національної поліції в Київській області на користь держави судовий збір в розмірі 2305,20 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 12.04.2019 р.

Суддя