Рішення № 82123323, 31.05.2019, Соснівський районний суд м. Черкас

Рішення

Іменем України

Справа № 712/2461/18

Провадження №2/712/98/19

24 травня 2019 року м.Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді - Марцішевської О.М.

за участю секретаря судового засідання - Олефіренко В.В.

позивача ОСОБА_1 , представника позивача адвоката Філатової Т.М.

представника відповідачів адвоката Ярмака Г.М.

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

02 березня 2018 року позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) з вимогами: 1) визнати недостовірною інформацію, надану ОСОБА_2 , Придніпровському районному суду м.Черкаси у судовому засіданні 30.11.2017р. по справі №711/6649/17 та такою, що принижує честь і гідність та порушує право на недоторканність ділової репутації ОСОБА_1 ; 2) стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 50 грн. 00 коп. моральної шкоди; судові витрати покласти на відповідача.

В обгрунтування позовних вимог вказує, що 28.11.2017 року уклав з Солом`янським районним у м. Києві центром соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді Договір про надання соціальних послуг №427/95, відповідно до умов якого Центр зобов`язується сприяти у психологічній адаптації його доньки, ОСОБА_4 до нових життєвих обставин та створення звичного для неї середовища перебування і життєвого устрою.У відповідності до його умов, зазначений Договір набирає чинності з моменту набрання законної сили рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси по справі №711/6649/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа - Виконком Черкаської міської ради як орган опіки та піклування, про усунення перешкод у спілкуванні з малолітньою дитиною та встановлення порядку участі у вихованні та спілкуванні з дитиною.Як зазначено в описовій частині вказаного рішення, повний текст якого складено 31.01.2018 року мовою оригіналу: « ОСОБА_2 пояснила, що є матір`ю відповідачки ОСОБА_3 та бабусею ОСОБА_4 . Приблизно вісім місяців після народження дитини, дочка з онукою проживали у м. Києві. В 2014 році донька з онукою переїхали жити в м. Черкаси, де зараз проживають в її будинку по АДРЕСА_2 . ОСОБА_1 приїжджав до ОСОБА_4 не часто, але без попереджень та коли хотів. Вони завжди йшли йому назустріч та давали можливість спілкуватися. Оскільки ОСОБА_1 проживав зі своєю дружиною та іншими дітьми у м. Києві, ОСОБА_3 припинила з ним особисті стосунки та повідомила позивачу, що має намір утворити власну родину і вийти заміж. Це розізлило позивача і він почав вести себе некоректно, влаштовував сварки з ОСОБА_3 , ображав її. При цьому вважав, що може безперешкодно ходити по їх будинку».30.11.2017 року в судовому засіданні по справі №711/6649/17 відповідач ОСОБА_2 повідомила суду про те, що позивач приїжджав до ОСОБА_4 не часто, але без попереджень та коли хотів. Ця інформація не відповідає дійсності, адже позивач приїжджав до дитини часто та з повідомленням про такі візити, поки мати дитини не відключила вхідні дзвінки від позивача у 2017 році. Дані фактичні обставини підтверджуються заявою ОСОБА_7 - його дружини та нотаріально посвідченою заявою його повнолітнього сина, ОСОБА_8 Позивач не приїжджав до дитини лише за виняткових обставин, пов`язаних з відрядженням або закордонним відпочинком із членами своєї родини.Позивач любить свою доньку та намагається якомога більше часу провести з нею. Це підтверджується показами інших свідків: ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 Також відповідачка пояснила суду, що конфлікт між позивачем та донькою відповідачки ОСОБА_3 розпочався з кінця січня 2016 року, коли позивач приїхав ввечері до дитини після відпочинку зі своєю родиною. Зі слів відповідачки, позивач спілкувався з ОСОБА_3 на підвищених тонах через те, що остання повідомила позивачу, що має намір утворити власну родину і вийти заміж. Після цього позивач почав себе вести некоректно та влаштовувати сварки. Ця інформація не відповідає дійсності, адже у згаданий день позивач дійсно мав серйозну розмову з ОСОБА_3 , свідком якої і була відповідачка з приводу того, що малолітній дитині ОСОБА_4 можуть зашкодити неприховані інтимні подробиці стосунків ОСОБА_3 з одруженими чоловіками у вигляді частих СМС та месенджер- повідомлень, що мали місце упродовж 2015 року. Такі повідомлення на залишеному ОСОБА_3 без догляду телефоні могли бути прочитані та повідомлені малолітній дитині старшими дітьми або дорослими, які проживають разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Виникнення таких обставин призведуть до травмування психологічного здоров`я малолітньої дитини. Окремою темою висловлювань відповідача були обставини 05.08.2017 року, що супроводжувались моральними стражданнями позивача, викликом патрульних поліції, привертання уваги оточуючих та сусідів відповідача. Відповідач зазначила, що 05.08.2017 року у період з 08 год. до 19 год. знаходилась у торгівельному центрі, а ОСОБА_3 з дитиною на весіллі. Вдома нікого не було, сусід повідомив ОСОБА_11 , що ОСОБА_1 сам порядкує у подвір`ї, а по приїзду ОСОБА_11 ОСОБА_1 утік. Вказані свідченні не відповідають дійсності, порушують гідність, честь і ділову репутацію позивача. Дійсно, за декілька хвилин до 08 год. 05.08.2017р. позивач прибув до будинку за адресою АДРЕСА_2 за проханням його доньки з метою встановлення дитячого батуту. З 08 год. до 10 год. конструкцію батуту позивач збирав за ворітьми, а з 10 год до 13 год. на подвір`ї будинку, на дзвінки у домофон ніхто двері не відчинив, хоча з будинку було чутно голос ОСОБА_2 , телефонні розмови, здавалось, що плакала дитина. Дії мали ознаки умисних з метою завдання душевних страждань позивачу як батькові дитини. Позивач ні від кого не тікав, а викликав поліцію та подав заяву до поліції. Неправомірними діями відповідача ОСОБА_2 позивачу завдано моральних страждань та переживань, порушенні душевної рівноваги у зв`язку з приниженням в присутності працівників поліції, сусідів відповідача, примушений був виправдовуватись перед ними та членами своєї родини, при цьому є відомим громадським діячем, публічною особою, оскільки є виконавчим директором відомої громадської організації Конфедерація будівельників України. Поширення відповідачем щодо нього недостовірної інформації порушує його немайнові права на честь та гідність, чим завдано йому моральну шкоду.

Провадження у справі відкрито 30.03.2019р. за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Соснівського районного суду м.Черкаси від 19.04.2018р. задоволено клопотаня позивача про витребування доказів.

У відзиві на позов представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Ярмак Г.М. просив закрити провадження у справі в частині вимог про визнання недостовірними показів свідка у судовому засіданні, в іншій частині відмовити в позові повністю, посилаючись на те, що рішенням Придніпровського районного суду м.Черкаси від 23.01.2018 у цивільній справі №711/6649/17, зміненим Постановою апеляційного суду Черкаської області від 18 квітня 2018 року, був частково задоволений позов позивача ОСОБА_1 про встановлення порядку участі у вихованні та спілкування з дитиною, малолітньою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначено ОСОБА_1 , відповідні способи участі у вихованні малолітньої дитини - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , які передбачають періодичні побачення, спільний відпочинок батька і дитини на території України, а за відповідною згодою матері за кордоном. Позивач звернувся до суду з позовом, суть якого зводиться до оспорювання показів відповідачки ОСОБА_2 , як свідка у вищенаведеній цивільній справі стосовно обставин, подій та оцінки обставин і події, що були предметом розгляду у вказаній цивільній справі.Вказані покази давалися відповідачкою стосовно обставин іншої цивільної справи під присягою, які в свою чергу ніяким чином не відносяться ні до честі, ні до гідності, ні до ділової репутації позивача. З позову незрозуміло, яким чином події, щодо яких давалися покази відповідачкою та які відбувалися за волевиявленням самого позивача, мають відношення до честі та гідності останнього та в чому саме заключається вина ОСОБА_2 . Та обставина, що позивач має іншу уяву стосовно обставин, про які відповідачка ОСОБА_2 давала покази та особисту суб`єктивну оцінку тих самих обставин, не є фактом порушення його прав та інтересів. Незважаючи на те, що позивач бажав би почути від відповідачки, як свідка, про обставини та їх оцінку інше, це не позбавляє її права мати власну думку та оцінку того, що відбувалося в її житті.Свідчення ОСОБА_2 мали загальноінформативний характер та не були покладені судом в доказову базу, на якій би безпосередньо ґрунтувалася відмова у задоволенні позовних вимог позивача у цивільній справі №711/6649/17, чи на які суди першої та апеляційної інстанцій посилалися, як на доказ певних фактів, які б були підставою відмови у частині позовних вимог.Стосовно предмету спору, який сформульований як визнання недостовірною інформації що надана ОСОБА_2 у суді, також слід зазначити про те, що суду загальної юрисдикції не підсудний спір про оспорювання показів, що давалися свідком в суді під присягою та доведення їх завідомої неправдивості, у зв`язку з тим, що такі дії особи є деліктом, який має бути предметом доказування у кримінальних справах при проведенні слідства щодо дій за ознаками злочину, передбаченому ст. 384 КК України. Досудове слідство по такому факту відсутнє, вироку суду стосовно відповідачки по вказаному звинуваченню немає, тому не може бути мови про можливість компенсації встановлення такого факту за рахунок судового розгляду в порядку цивільного судочинства. Відповідно незаконними та необгрунтованими є вимоги про відшкодування моральної шкоди на користь позивача.

02.07.2018 року позивачем до суду подана заява про зміну підстав позову до відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

В обґрунтування зміни підстав позовних вимог позивач вказує, що у зв`язку з перешкоджанням ОСОБА_3 позивачу у здійсненні батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_4 , 2013 року народження, звернувся до Придніпровського районного суду м.Черкаси з позовом про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини, встановлення способу участі у вихованні дитини, визначення місця проживання дитини. Як до подання позову про усунення перешкод, так і під час судового розгляду Придніпровським районним судом м.Черкаси ОСОБА_1 прийшлось спілкуватись з працівниками поліції, органу опіки і піклування Черкаської міської ради та іншими особами з приводу обставин неможливості реалізувати батьківські права, виправдовуватись та доводити, що він є гідним батьком, достойною людиною, дотримується моральних засад суспільства, не посягає на права інших осіб. Проте ОСОБА_2 та ОСОБА_3 тривалий час здійснюються приниження гідності та честі ОСОБА_1 через розповсюдженні неправдивої інформації третім особам, що виражається у наступному. Як зазначено в описовій частині рішення суду від 31.01.2018р., ОСОБА_2 пояснила, що « ОСОБА_1 приїжджав до ОСОБА_4 не часто, але без попереджень та коли хотів. Вони завжли йщли йому на зустріч та давали можливість спілкуватися. Оскільки ОСОБА_1 проживав зі своєю дружиною та іншими дітьми у м.Києві, ОСОБА_3 припинила з ним особисті стосунки та повідомила позивачу, що має намір утворити власну родину і вийти заміж. Це розізлило позивача і він почав вести себе некоректно, влаштовував сварки з ОСОБА_3 , ображав її». 30.11.2017 року в судовому засіданні по справі № 711/6649/17 ОСОБА_2 повідомила суд про те, що позивач приїжджав до ОСОБА_4 не часто, але без попереджень та коли хотів. Вказані обставини повідомила та кож в судовому засіданні при наданні усних пояснень ОСОБА_3 Вказана інформація не відповідає дійсності, адже позивач приїжджав до доньки часто і з повідомленням про такі візити. Не приїжджав позивач до доньки лише за виняткових обставин. Також позивач дійсно мав у 2016 році серйозну розмову з ОСОБА_3 з приводу того, що малолітній дитині можуть зашкодити неприховані інтимні подробиці стосунків ОСОБА_3 з іншими чоловіками у вигляді СМС та месенджер повідомлень упродовж 2015 року, оскільки такі повідомлення на залишеному без догляду телефоні могли бути прочитані дитиною і це могло призвести до травмування психологічного її здоров`я. Відтак сварка ОСОБА_1 з ОСОБА_3 сталась з приводу залишення останньою без нагляду мобільного телефону, в зв`язку з чим дитина могла ознайомитись зі містом повідомлень у нього. Крім того, як свідчить висновок психолога ОСОБА_14 , психологу та суду було повідомлено, що ОСОБА_3 в період особистих стосунків з позивачем не знала про перебування його у зареєстрованому шлюбі. Таке повідомлення є неправдивим, ґрунтуючись на презумпції добропорядності, оскільки з 2013 року позивач перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_15 Крім того, відповідач ОСОБА_2 здійснила висловлювання з приводу обставин 05.08.2018 року, що супроводжувались моральними стражданнями позивача, викликом працівників поліції, привертанням уваги оточуючих та сусідів. Відповідач зазначила, що 05.08.2017 року у період з 08 год. до 19 год. знаходилась у торгівельному центрі, а ОСОБА_3 з дитиною на весіллі. Вдома нікого не було, сусід повідомив ОСОБА_11 , що ОСОБА_1 сам порядкує у подвір`ї, а по приїзду ОСОБА_11 ОСОБА_1 утік. Вказані свідченні не відповідають дійсності, порушують гідність, честь і ділову репутацію позивача. Дійсно , за декілька хвилин до 08 год. 05.08.2017р. позивач прибув до будинку за адресою АДРЕСА_2 за проханням його доньки з метою встановлення дитячого батуту. З 08 год. до 10 год. конструкцію батуту позивач збирав за ворітьми, а з 10 год до 13 год. на подвір`ї будинку, на дзвінки у домофон ніхто двері не відчинив, хоча з будинку було чутно голос ОСОБА_2 , телефонні розмови, здавалось, що плакала дитина. Дії мали ознаки умисних з метою завдання душевних страждань позивачу як батькові дитини. Позивач ні від кого не тікав, а викликав поліцію та подав заяву до поліції. Неправомірними діями відповідача ОСОБА_2 позивачу завдано моральних страждань та переживань, порушенні душевної рівноваги у зв`язку з приниженням в присутності працівників поліції, сусідів відповідача, примушений був виправдовуватись перед ними та членами своєї родини, при цьому є відомим громадським діячем, публічною особою, оскільки є виконавчим директором відомої громадської організації Конфедерація будівельників України.Неправомірними діями відповідача ОСОБА_2 позивачу завдано моральних страждань та переживань, порушенні душевної рівноваги у зв`язку з приниженням в присутності працівників поліції, сусідів відповідача, примушений був виправдовуватись перед ними та членами своєї родини, при цьому спричинені позивачу душевні страждання призвели до того, що позивач звернувся до лікаря для отримання медичної допомоги згідно з консультативним висновком медичного центру «Євролаб» від 26.02.2018р. При таких обставинах позивач вважає порушеним немайнове право - честі, гідність та ділову репутацію, вказане порушення спричинено ОСОБА_2 та ОСОБА_3. Через приниження позивача як батька, розповсюдження неправдивої інформації про нібито неповідомлення ОСОБА_3 про своє одруження, через спричинення сварки нібито з підстав бажання позивача продовжувати стосунки з ОСОБА_3 та її відмову від таких стосунків, через налаштування дитини ОСОБА_4 проти стосунків з батьком та через неправдиве повідомлення відповідачами про факт нечастого відвідування батьком своєї дитини, без попереднього повідомлення її матері ОСОБА_3 та у будь-який час, коли позивач забажає.

Ухвалою суду від 02.07.2018р. за клопотанням позивача залучено до участі в справі в якості співвідповідача ОСОБА_3

02.07.2018р. позивачем подана заява про уточнення позовних вимог в такій редакції:

1) визнати недостовірною та такою, що принижує честь і гідність та порушує право на недоторканість ділової репутації ОСОБА_1 інформацію, надану ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . Придніпровському районному суду м.Черкаси в судовому засіданні 30.11.2017 року у справі № 711/6649/17 та психологу ОСОБА_14 щодо неповідомлення ОСОБА_1 ОСОБА_3 про своє одруження, через спричинення сварки нібито з підстав бажання позивача продовжувати стосунки з ОСОБА_3 та її відмову від таких стосунків, через налаштування дитини ОСОБА_4 проти стосунків з батьком та через неправдиве повідомлення відповідачами про факт нечастого відвідування батьком своєї дитини, без попереднього повідомлення її матері ОСОБА_3 та у будь-який час, коли позивач забажає.

2) стягнути з відповідачів солідарно на користь позивача 50 грн. моральної шкоди.

В судовому засіданні позивач та його представник адвокат Філатова Т.М. уточнені позовні вимоги підтримали, просили задоволити. ОСОБА_1 зазначав, що є батьком трьох дітей - ОСОБА_18 ОСОБА_4 та ОСОБА_19 , двоє з яких проживають разом із батьком. Позивач, свідомо розуміючи свою відповідальність, здійснює свої батьківські обов`язки по відношенню до дітей, піклується про них, приймає участь в їх вихованні та готує до дорослого життя. ОСОБА_1 вважає себе відповідальним батьком. Викривлення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в очах дитини та інших осіб (суду, працівників органу опіки та піклування, працівників нацполіції, психолога ОСОБА_14) обставин знайомства ОСОБА_3 з ОСОБА_1 , їх взаємовідносин та ставлення ОСОБА_1 до виконання батьківських обов`язків з метою формування негативного образу чоловіка та батька, призводить саме до негативної соціальної оцінки ОСОБА_1 в очах оточуючих та до спотворення його репутації, а саме суспільної оцінки можливості виконання ним обов`язків як громадського діяча та принижують ОСОБА_1 як відповідального батька. Відповідач ОСОБА_2 повідомляла суду неправдиву інформацію під час допиту її у якості свідка, за що передбачена відповідальність ст. 384 Кримінального кодексу України. У відповідності до п 1. ст. 262 ЦПК України, суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу. Пунктом 4 статті 262 ЦПК України передбачено, що суд постановляє окрему ухвалу щодо свідка, експерта чи перекладача у разі виявлення під час розгляду справи відповідно неправдивих показань, неправдивого висновку експерта чи неправильного перекладу, підробки доказів та направляє її прокурору чи органу досудового розслідування.Доказами надання та розповсюдження відповідачами неправдивої (недостовірної) інформації та які містяться в матеріалах справи є: щодо перебування ОСОБА_2 05.08.2018 року в будинку по АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 не магазинах ОСОБА_20 , Сільпо та інш.: консультативний висновок TOB «Ленд Ікс» № 13 від 27.02.2018 року щодо визначення географічних координат розташування центральної точки земельної ділянки, на якій розташований будинок АДРЕСА_2 ; відповідь ПАТ Київстар, які в сукупності із відомостями з Державного земельного кадастру, реєстру речових прав на нерухоме майно повністю спростовують неправдиву інформацію, надану ОСОБА_2 суду;щодо неперебування ОСОБА_3 разом із донькою у 8.00 до 10.30 на весіллі у сім`ї Чернових 05.08.2018 року: покази Чернових, відповідь із Черкаського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Черкаській області; щодо перебування ОСОБА_1 в період знайомства з ОСОБА_3 в стані одруженого та відвідування ОСОБА_1 своєї дитини у м. Черкаси за першої змоги (часто): свідоцтво про одруження, нотаріальні покази ОСОБА_15 та ОСОБА_8 .. що в сукупності спростовує неправдиві твердження Відповідачів суду, поліції, психологу Демяненко та іншим щодо неперебування ОСОБА_1 у шлюбі, обіцянок оженитися та відвідування ОСОБА_4 «нечасто»;щодо обставин, що відбулись 05.08.2017 року (стосовно виклику поліції та стверджень Відповідачів, що ОСОБА_22 «втік»): лист з нацполіції. Просили критично поставитись до показів свідків (крім ОСОБА_49), оскільки в своїй більшості вони свідчили чи то про інші обставини, чи то взагалі не могли згадати що і як відбувалось. При цьому, свідок ОСОБА_11 свідчив, що «хтось з ОСОБА_51 мені телефонував 05.08.2017 року», а сам ОСОБА_51 свідчив суду, що був сам вдома та «не дзвонив ОСОБА_23 ». Будь-яких доказів, на спростування позиції та доказів Позивача Відповідачами не надано, за їх відсутність. Відтак, інформація, яку Позивач визначив у позові недостовірною (презумпція добропорядності), не спростована, Відповідачі не навели жодного доказу протилежного.

Представник відповідачок адвокат Ярмак Г.М. просив відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві.

Відповідно до п. 3 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02.06.2016 року №1402-VІІІ «Про судоустрій та статус суддів», районні, міжрайонні, районні у містах, міські, міськрайонні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.

Вислухавши позивача, представників сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_15 з 15.10.2011 року, також позивач та відповідачка ОСОБА_3 мають неповнолітню доньку ОСОБА_4 , 2013 року народження.

28.11.2017 року позивач уклав з Солом`янським районним у м. Києві центром соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді Договір про надання соціальних послуг №427/95, відповідно до умов якого Центр зобов`язується сприяти у психологічній адаптації його доньки, ОСОБА_4 до нових життєвих обставин та створення звичного для неї середовища перебування і життєвого устрою.У відповідності до його умов, зазначений Договір набирає чинності з моменту набрання законної сили рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси по справі №711/6649/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа - Виконком Черкаської міської ради як орган опіки та піклування, про усунення перешкод у спілкуванні з малолітньою дитиною та встановлення порядку участі у вихованні та спілкуванні з дитиною. 28.11.2017р. затверджений індивідуальний план соціального супроводу (а.с.9-10, 16-17).

Рішенням Придніпровського районного суду м.Черкаси від 23.01.2018р.по справі №711/6649/17визначено ОСОБА_1 способи участі у вихованні малолітньої дитини - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , які передбачають періодичні побачення з можливістю відвідування дитиною місця проживання батька, спільний відпочинок батька і дитини на території України, а за відповідною згодою матері за кордоном. Описова частина рішення містить, серед іншого, опис пояснень ОСОБА_3 та покази в якості свідка ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (т.1 а.с.11-15).

В ході розгляду справи №711/6649/17 наданий висновок психологічного дослідження №05/17 від 02.11.2017 року, складений психологом ОСОБА_14 за ініціативою ОСОБА_3 , який містить інформацію від її імені щодо необізнаності про одруження ОСОБА_1 на початку стосунків з ним ( т.1 а.с.154-13).

Відповідно до технічного запису судового засідання по справі №711/6649/17( т.1 а.с.43) та роздруківкою вказаного запису (т.1 а.с.240-250) 30.11.2017 року в судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 підчас її допиту в якості свідка здійснила такі висловлювання, що є спірними у даній справі :

- «таблетку ми проковтнули, коли ОСОБА_3 була на п`яти місяцях беременна, коли ОСОБА_1 приїхав до нас Черкаси і повідомив ОСОБА_3, що якби їхні відносини вже закінчуються. Я була на цей період на роботі була, прихожу з роботи, ОСОБА_3 мені похвалилася. Я кажу нічого страшного, не ми перші.Потім, коли ОСОБА_3 вже народила дитинку, він нас забрав з роддому. Я була з першого дня народження дитини якби в Києві. Він забрав і завіз нас на квартиру і все. Так він інколи приходив до нас: коли ввечері зайде, коли в суботу чи неділю прийде. Ну шоб так дуже сильно, він зайнята людина весь час на роботі. Дев`ять місяців (вісім місяців) ми прожили у Києві, а потім приїхали в Черкаси.Ну як би до дитини ну я не більше думаю, що більше до дитини, а бічьш спортивний інтерес до іншої особи, він став приїжджати. Ну не часто так, ну приїжав то приїжав, приїхав то приїхав, а не приїхав, то не приїхав. І так воно длшося до 2016 року. Вобщім, 31 грудня 2015 року ми до ОСОБА_4 , якби, позвали ОСОБА_24 і Снігурочку. 1 він приїхав, ОСОБА_25 приїхав, якби. Ну, погуляли ми тут і вечером він поїхав, поїхав і якби всі иі праздники він не являвся. А прийхав вже десь після 20 числа і вечером, можна сказати вже ноччю. Ми дітей вкладали вже спати. ОСОБА_3 з ОСОБА_26 була в ліжку і з нами проживає ще донька старша, в неї тоже двоє діток. Ну я пішла допомогти їй вкладати дітей спать, тому що зятя на цей вдома не було і ми вдвох пішли. І яз другого поверху почула якусь таку мову на підвищених тонах. Я спустишся і дивлюся, а ОСОБА_27 якись такий роздратований і щось вони там виясняли стосунки з ОСОБА_28 . ОСОБА_29 делікатно попросила, щоби він заїишив будинок, так як це вже було пізня година, ие вже було 22:30. Дітки лягають спатки і я його делікатно попросила. Ну ие делікатно ну як делікатно попросила. А він, якби. Із спальні до дверей по коридору проводиш, щоб він вийшов на вулицю, то він стільки на мене грязі вшив, як він мене обзивав. Це просто ...І, якби, так і все почалося з цього. Ну, не дивлячись на те, що стільки образ він вилив на ОСОБА_3, скільки він поганих слів... Я не знаю, я йому неодноразово казала: « ОСОБА_25 , Ви така делікатна людина, і цей, але скільки у вас може сидіти такої, як сказати таких слів, що просто...». Не знаю, так ображати дитину, ображати мене. Ну, не дивлячись на це все, він якби приїжджав. Приїжджав і заходив до нас в будинок, міг собі вільно зробити каву, чай. Ми як би це не заперечували. Бо, якби знаєм, шо зло породжує зло, нам цього зла не хотілося. Ми, якби, і намагалися і намагаємося, щоби це перейшло в площину справедливості, ну мирного, ну, якби сказати розумного, чи щоб не було ніяких конфліктів, ніяких вияснень цього. З дитиною ми йому не забороняли спілкуваться. Він приходив, коли хотів, вобщім, він диктував свої правила. То він казав, я буду приїжати в суботу, - будь ласка, приїжай в суботу. То буду приїжджати в неділю, мені так краще. Приїжджай в неділю. То я буду приїжджати просто в робочий день, там після роботи, чи коли. Будь ласка, приїжай, ми йшли на всю зустріч. Ми ніколи не казали, щоб там. Про це даже мови не було, щоб дитину відгороджувати від батька і тим більше намовляти дитину.Ну, якби, ну все це воно так длилось, длилося, поки одного разу якби він приїхав, я дивлюся, що він якось себе, так знервовано веде, і руки в нього трусяться, і все те. Я цей. Дітки, троє діток у нас, старшенькі ці і ОСОБА_30 , гуляють. І думаю, не буду нічого робити, ніяких своїх справ і буду просто гуляти разом з ними. Він запропонував ОСОБА_31 поїхати з ним у місто. ОСОБА_4 відмовилась, сказала, що я буду дома. У нас місця єсть, єсть книги єсть і фарби, єсть і.... Ну все що хочеш, отут ось великий стіл, сідай з дитиною займайся, почитать книги можна і іграшок стільки, можна погратися.Він почав на мене сваритися, чого Ви за мною ходите? Я що, у Вас щось вкрав? ОСОБА_29 кажу Боже сохрани, що Ви у мене могли вкрасти, в мене в будинку нема чого красти. Я просто кажу хожу. Він у спальню до ОСОБА_3 . ОСОБА_29 кажу, будь-ласка, не заходьте у спальню до ОСОБА_3, вона закрита. Вам нема тут чого робити. Ні я повинен все тут все знати.Ну і коли ми вже поїхали в Єгипет, приїхали з Єгипту, то до нас прийшли якісь з цого, з виконавчого комітету, жінки прийшли. Подивилися, а я їм от пояснила: «От він приїжджає, він заходить до ОСОБА_3 з у кімнату. Він при дітях на мене свариться, ну як би ображає мене, обзиває по-всякому. І чось йому треба йти до ОСОБА_3 у кімнату і у шафі там ритися. Що він там шукав, не знаю. Ну от я йому не раз це зауваження робили і просто не пускала його в спальню.»Вони мені сказали: «Це, якби, Ваша приватна власність. Ви, коли він приїде, по домовленості там по телефону, чи шо, то Ви йому дитинку одягайте. Він стоїть за ворітьми. Ви йому виводите і дитинку віддаєте. А всі питання, що стосуються дитини, хай він звертається до нас. Ми до Вас приходили, перевіряли, ми все це. Хай звертається до нас, ми будемо все пояснювати».Якби, його це не влаштовувало, до того часу поки він привіз телефон. Він зателефонує, коли вона в дитячому садочку або коли спить. Я то відповідала, то казала що дитина чи спить, або ще з садочку не приїхала, чи якби там той. Він бере, стане з нею розмовляти, от каже: «От твоя мама тобі заборонила, щоб я у вихідні приїжав». Да такої, я як це почула, то взагалі. Ну не може такого бути, ніхто даже. Ми, я скажу Вам чесно, положу руку на серце, і скажу Вам чесно, про нього у нас в будинку взагалі ніяких розмов нема: ні поганих ні хороших. Дитина знає що єсть тато, що він у Києві, працює, і все. Що я можу дитині розказати, що я їй зараз, дитині тепер 4 рочки, щоб знала шо тато поганий, чи що.От він і в цей раз, коли він приїжджав з цією командою. Дві години він під будинком ходив, кричав у цей рупор. А я була, не положила дитину спати, мала її забавити тут в кімнаті. Щоб вона всього цього не чула. Але у нас по сусідству є хлопчик, він спілкується з нашим Віталіком. Йому вісім років і нашому Віталіку - 10-ть. Він прийшов і запитує у Віталіка, що це таке відбувалося. Хоча наші діти цього якби, старалися не показати цього. Ну от якби і так»;

-«ОСОБА_3 йому зателефонувала і сказала що на п`яте число будь-ласка не приїжджай, бо у нас весілля і ми хочемо з ОСОБА_26 піти на весілля. Ми о 8-ій годині ранку, я поїхала у місто, а їх приїхали і забрали па весілля. Вдома нікого не було. Сусідку я попередила і кажу: "Коли ми йдемо із дому то будь-ласка подивляйся там на подвір`я". Чи шо не це. Так воно і було. У нас камери працюють. Коли ми ввечері приїхали і включили цю камеру... А поперед цього я не знаю. А поперед цього наш сусід ОСОБА_49 зателефонував і сказав що приїхав ОСОБА_56 , там у Вас у дворі щось порядкує. Чи то він там не .може вийти, потому шо фірточка закрита, ворота позакривані, вдома нікого немає. Чи то він не може вийти. Вобщем , ОСОБА_11 , мій чоловік, ОСОБА_3 батько поїхав, aлe чось... ОСОБА_1 утік»;«Я була, я по магазинах ходила і просто гуляли. Як позвонив...».«З восьмої години ранку ми як поїхали і приїхали ми вже о сьомій годині вечора»«Я поїхала маршруткою», «В магазинах була. В усіх була. У Любаві була. В Сільпо була»;

- «відбувалося це у січні місяці. У грудні місяці 2015 року він був у нас, а потім поїхав відпочивати десь на лижах чи де вони там відпочившій, не знаю. Але ми так вирішили, раз у нього сім`я, то ніяких стосунків бути не може, і хай він собі, ну якби, залишить нас у спокої. З дитиною нехай спілкується. ОСОБА_3 коли йому сказала, що вона молода і хоче заміж і хоче ще народжувати дітей. То ОСОБА_1 запропонував їй. щоб вона народжувала від нього. Маючи дружину і дитину».

Як підтверджено аудіо записом судового засідання ( т.1 а.с.43) та роздруківкою вказаного запису 30.11.2017 року в судовому засіданні по справі №711/6649/17 відповідач ОСОБА_3 під час надання пояснень здійснила наступні висловлювання:

-"…з липня місяця ми спілкувались, і більше з вересня почалися стосунки. В грудні я завагітніла, і в січні 2013-го я повідомила. Батько нормально на це відреагував, а от ми вже планували спільне майбутнє, він мене привів до себе на квартиру в лютому місяці. Ми замовили матрац для мене, бо мені важко було вже спати, планували де поставити ліжечко. І коли я поїхала відпочити на два тижні, я повернулася, слухавку вже ніхто не брав, не відповідав на мої НОМЕР_1 , нічого. Але потім, слава Богу, що все ж таки батько вийшов на зв`язок, він сказав що він зайнятий, в нього якісь по роботі справи, але він приїде. Він приїхав. І я дякую, що він особисто мені тоді повідомив, що в нього є дружина. Чому я продовжувала ці стосунки - зараз я вже розумію що тоді в мене був і шок, що і все. Людина мені на той час повідомила, що дружина повернулася і я спитала, чому я не знала за цю дружину? Він сказав, що вони були в сварці і, якби, не планували спільного майбутнього і тому планували зі мною. Але так сталося, що от вона повернулася з речами, тобі вже немає, куди, якби, до мене приєднуватися. Ну але, можливо, чи з жалю чи з чого, я не знаю, він все ж таки. якби, підтримував мене, ми народжували разом, і весь час були паралельно в інтимних стосунках і до народження дитини і після народження дитини»;

« - у 2016 році, в жовтні, між нами остаточно було поставлено крапку як між І чоловіком і жінкою, і це не сподобалось ОСОБА_1 . Він почав ображати, грудень і листопад пройшов в образах, що я така-пересяка. Звичайно що я усім ділилася з батьками. І тому що мені було боляче, я просто не заслуговувала. Я не розуміла, чого таке ставлення до мене? З дитиною спілкуйся будь ласка, навіть заходиш в будинок, одягаєш її, збираєш, ідете гуляти, повертайтесь о котрій годині. Навіщо мене ображати? Кожного разу, якісь придирки. І щось. Я просто не хочу зараз озвучувати. Ну якщо ви мене запитаєте, то я озвучу, як ця людина реагувала на ті есемески»

«Потім мене просто бентежили ті речі, що батько накручував дитину, що я викидаю ті речі, які він привозив. Дитинка приходила і каже: "Мама, батько сказав, що ти мене не одягаєш, тому що ти викидаєш ті речі". У нас була нормальна вже розмова, коли вже закрутились ті події. Ми домовились, що буде, можливо, по мировому. Я пояснила, що ці речі не викидають, що вони всі лежать;

-« ...п`ятого, напередодні я таки телефонувала при ОСОБА_11 . І не була розмова. Я сказала, що в нас п`ятого числа, ти почув цю розмову, все. Ти п'ятого приїхав. Навіщо цей конфлікт, навіщо була визвана поліція коли ти бачив що вдома нікого немає? І навіть докази не потрібні, я тобі особисто надам фотографії, що в цей день я була на весіллі, навіщо треба було чинити? А потім, навіщо 11-го було вже приїжджати з позовом? Я сказала, раз так, якщо вже не хочете по-мирному, я сказала. Тоді подивимося на відео, я рада що Ви принесли це відео, бо я казала, що я не пущу Вас, вже така неповага до матері, що з нічого здійснюється, конфлікти зчиняються.»

Відповідно до наданої позивачем копії заяви його дружини ОСОБА_7 від 28.02.2018р., її чоловік ОСОБА_1 з моменту народження доньки ОСОБА_4 проявляє повноцінне батьківське піклування, сумлінно виконує батьківські обов`язки, відвідує Єлизавету часто, з урахуванням зайнятості як громадського діяча їздить до дитини майже кожного тижня. Свої зустрічі з донькою завжди погоджував з ОСОБА_3 ( т. 1 а.с.18).

Відповідно до копії нотаріально посвідченої заяви сина позивача ОСОБА_8 від 01.03.2018р., його батько ОСОБА_1 майже щодня зустрічався з донькою ОСОБА_4 в період її проживання в м.Києві, а після переїзду в м.Черкаси майже кожного тижня. (т.1 а.с. 19-20).

Відповідно до висновку поліції про результати розгляду звернення ОСОБА_1 (ЄО № 41574 від 05.08.2017рн. щодо відмови в побаченні з донькою, в ході перевірки працівниками поліції встановлено, що 05.08.2017р. ОСОБА_1 прибув за адресою АДРЕСА_2 , щоб навістити свою малолітню доньку та її мати відмовила у побаченні з донькою без вагомих причин, з приводу чого роз`яснено право звернутись до суду для вирішення цивільно-правового спору.

Відповідно до характеристики голови Ради директорів Конфедерації будівельників України від 09.08.2017р. ОСОБА_1 працює виконавчим директором та позитивно характеризується. В якості виконавчого директора Конфедерації будівельників України від 09.08.2017р. позивач включений до авторського колективу законопроекту № 7128 від 20.009.2017 ( т.1 а.с.24, 26).

Відповідно до характеристики директора громадської організації «Центр захисту «Наші діти» від 15.09.2017р. ОСОБА_1 є радником вказаної неприбуткової організації та позитивно характеризується. ( т.1 а.с.25).

Відповідно до викопіювання з кадастрової карти та картографічної документації Державного земельного кадастру географічні координати центральної точки земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2 наступні: НОМЕР_9, консультативнивний висновок визначення координат наданий Скрипак І.В. (кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника № 010349 від 14.05.2014р) та Сергієнко Д.В. (кваліфікаційний сертифікат інженера-геодезиста № 013154 від 17.03.2016р.). За інформацією Державного земельного кадастру власником земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2 за адресою АДРЕСА_2 , є ОСОБА_2 ( т.1 а.с.33-40).

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 20.02.2018р. № 114697820 власником житлового будинку по АДРЕСА_2 зареєстрована ОСОБА_2 з 01.08.2013р. ( т.1 а.с.41).

Відповідно до листа ПрАТ «Київстар» з`єднаня абонента НОМЕР_3 були зафісовані станціями на території з координатами 49029'18.3''N 310 58' НОМЕР_4 ''Е у період з 10:10:28 год. до 15:48:42 год. ( т.1 а.с.130-131)

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_49 дав покази про те, що мав особисті стосунки з ОСОБА_3 кілька місяців 2015 року та між ним та ОСОБА_3 здійснювалась переписка смс повідомленнями, зміст яких на даний час не пам`ятає. Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_51 дав покази про те, що 05.08.2017р. дозволив позивачу ОСОБА_1 через свою ділянку пройти на подвір`я домоволодіння ОСОБА_11 , оскільки знав ОСОБА_1 як батька доньки ОСОБА_3 та він перебував за воротами будинку ОСОБА_11 і складав дитячий батут. Допитаний в якості свідка ОСОБА_11 дав покази про те, що 05.08.2017р. відбувалось весілля його сина ОСОБА_53 , під час святкування якого була присутня його донька ОСОБА_3 зі своєю дитиною. Під час весілля хтось з сусідів телефоном йому повідомив про те, що на подвір`ї будинку по АДРЕСА_2 у відсутність власника перебуває ОСОБА_1 , коли ОСОБА_11 приїхав за вказаною адресою, ОСОБА_1 не було. Допитані свідки ОСОБА_54 , ОСОБА_53 дали покази, що ОСОБА_3 з донькою перебували на святкуванні їх весілля 05.08.2017р., точного часу прибуття не вказали.

Відповідно до листа начальника Черкаського міського ДРАЦС від 18.05.2018р. № 2384/16.3-04.5 актовий запис про шлюб між ОСОБА_53 та ОСОБА_54 був складений 05.08.2017р. о 11:05.

Відповідно до консультативного висновку невролога медичного центру «Євролаб» від 26.02.2018р., наданого у зв`язку зі зверненням позивача зі скаргами щодо погіршення стану здоров`я внаслідок психотравмуючих ситуацій в 2016-2017 роках, пов`язаних з сімейними обставинами у відповідача діагностовано астено-невротичний синдром та рекомендовано додаткові обстеження.

Суд доходить висновку, що оскільки позов пред`явлений з приводу спору між сторонами щодо захисту честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди та спірні правовідносин врегульовані цивільним законодавством, спір підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до частини четвертої статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Згідно зі статтею 10 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, частин другої та третьої статті 34 Конституції України кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві, зокрема, для захисту репутації чи прав інших осіб.

Відповідно до статті 201 Цивільного Кодексу України передбачено, що особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, зокрема, честь, гідність і ділова репутація.

Згідно ст.277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.

Згідно статті 280 ЦК України якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової та (або) моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню.

Відповідно до статті 297 Цивільного Кодексу України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Згідно зі статтею 299 Цивільного Кодексу України фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.

Так, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної істоти. З честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах суспільства, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло. А під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків.

Позови про захист гідності, честі чи ділової репутації має право пред`явити, зокрема, фізична особа в разі поширення про неї недостовірної інформації, що порушує її особисті немайнові права.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації (частина перша статті 277 ЦК України).

Згідно із частинами четвертою та сьомою статті 277 Цивільного Кодексу України спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що Кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків або при встановленні обгрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий i відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним i безстороннім судом, встановленим законом. Судове рішення проголошується публічно, але преса i публіка можуть не допускатися в зал засідань протягом усього судового розгляду або якоїсь його частини в інтересах збереження моралі, громадського порядку або національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін чи в разі крайньої необхідності, якщо, на думку суду, в особливих випадках публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

Статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров`я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або підтримання авторитету і безсторонності суду і є необхідним в демократичному суспільстві.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини свобода вираження поглядів є однією з важливих засад демократичного суспільства та однією з базових умов прогресу суспільства в цілому та самореалізації кожної окремої особи. Відповідно до пункту 2 статті 10 Конвенції вона стосується не тільки «інформації» чи «ідей», які сприймаються зі схваленням чи розглядаються як необразливі або нейтральні, але й тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти.

Як зазначено в рішеннях Європейського суду з прав людини (справи Лінгенса, Де Гаєс і Гійзельс, Гудвіна, Прагер і Обершлік), свобода вираження поглядів, гарантована пунктом 1 статті 10, становить одну з основних підвалин демократичного суспільства й одну з принципових умов його розвитку та умов реалізації кожної особи. За умови додержання пункту 2 свобода вираження стосується не лише тієї «інформації» чи тих «ідей», які отримані належним чином або розглядаються як необразливі чи незначні, а й тих, що викликають образу, обурення або неспокій. Такими є вимоги плюралізму, терпимості й широти поглядів, без яких «демократичне суспільство» неможливе.

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи вона є фактичним твердженням чи оціночним судженням.

Відповідно до статті 277 Цивільного Кодексу України предметом судового захисту не можуть бути оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які як вираження суб`єктивної думки і поглядів відповідача не можна перевірити щодо їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (зокрема, пункту 46 рішення від 8 липня 1986 року в справі «Лінгенс проти Австрії»). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лінгенс проти Австрії» зазначено, що необхідно розрізняти факти та оціночні судження. Існування фактів можна довести, а правдивість критичного висловлювання не підлягає доведенню. Вимога доводити правдивість критичного висловлювання є неможливою для виконання і порушує свободу на власну точку зору, що є фундаментальною частиною права, захищеного статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

У пункті 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» судам роз`яснено, що відповідно до статті 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки дійсності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні статті 10 Конвенції.

Оцінивши зібрані по справі докази, суд приходить до таких висновків.

Судом встановлено, що у значній мірі висловлювання відповідачів під час їх виступів в судовому засіданні у справі №711/6649/17 мали ознаки суб`єктивних оціночних суджень, тобто щодо окремих обставин відповідачі висловлювали свій особистий погляд на події та власну оцінку поведінки позивача.

Так, у висловлюваннях щодо нечастого, на думку відповідачів, відвідування позивачем своєї доньки відсутні конкретні дані щодо кількості відвідувань у відповідні періоди часу, а тому оцінка періодичності відвідувань позивачем дитини як «не часто» є суто оціночним судженням відповідачів, які не можливо перевірити за відсутністю відповідних фактичних даних.

Також у висловлюваннях відповідачів про причини виникнення сварки у позивача з ОСОБА_3 , на думку відповідачів, з підстав бажання позивача продовжувати стосунки з ОСОБА_3 та її відмову від таких стосунків, у висловлюваннях відповідачів також відсутні фактичні дані щодо конкретного часу, коли мала місце зазначена сварка, отже вказане висловлювання є по суттю висловленням суб`єктивної думки відповідачів про причини конфлікту з позивачем.

Позивачем в ході судового розгляду наголошувалось, що дійсною причиною сварки між ним та ОСОБА_3 був конфлікт з приводу можливого доступу дитини до смс повідомлень ОСОБА_3 , зміст яких міг мати психотравмучий вплив, однак в судовому засіданні позивачем не було підтверджено належними і допустимим доказами вказані обставини.

Покази свідка ОСОБА_49 про існування між ним та відповідачкою ОСОБА_3 стосунків в 2015 році та підтримування переписки за допомогою смс-повідомлень не підтверджують з достовірністю, що зміст надісланих на адресу ОСОБА_3 смс-повідомлень міг був психотравмуючим для дитини.

За таких обставин, суд доходить висновку, що спірні висловлювання відповідачів щодо нечастого відвідування позивачем своєї дитини без попереднього повідомлення та у будь-який час, коли позивач забажає, а також через спричинення сварки нібито з підстав бажання позивача продовжувати стосунки з ОСОБА_3 та її відмову від таких стосунків, є оціночними судженнями,оскільки така інформація не містить фактичних даних, а є лише критикою, оцінкою дій, особистою думкою відповідачів.Будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідачів, їх оспорювані судження щодо позивача не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Суд також виходить з того, що позивачем не доведено недостовірність інформації ОСОБА_3 про те, що на початку стосунків з позивачем останній їй не повідомляв про одруження, оскільки будь-яких доказів на підтвердження того, коли позивач повідомив ОСОБА_3 про перебування у шлюбі суду не надано.

Що стосується посилання позивача на презумпцію добропорядності, суд враховує, що дійсно згідно з ч. 3 ст. 277 Цивільного кодексу України у редакції з 01.01.2004 року було передбачено, що негативна інформація, поширена про особу вважається недостовірною, доки не буде доведено протилежне.Ця презумпція добропорядності звільняла позивача від тягаря доведення, натомість особа, яка поширила негативну інформацію (відповідач), зобов`язана довести, що це достовірна інформація. В подальшому Законом України № 1170-VII від 27.03.2014 р. частина 3 статті 277 була виключена до виникнення спірних правовідносин і не має зворотної дії в часі напідставі ч. 1 ст. 58 Конституції України (постанова Верховного Суду у справі № 188/1367/15 від 23.05.2018 р.).

В постанові у справі № 761/7795/17 від 04 липня 2018 р. Верховний Суд зазначив, що доказування позивачем обґрунтованості позову, а саме поширення інформації відповідачами та її недостовірності, має відбуватися у загальному порядку, оскільки презумпцію добропорядності виключено зі ст. 277 ЦК України в 2014 році.

Оскільки позивачем не доведено недостовірність повідомленої ОСОБА_3 інформації щодо необізнаності про перебування позивача у шлюбі на початку їх стосунків, відсутні підстави для висновку про порушення немайнового права позивача на повагу до честі, гідності та недоторканість ділової репутації внаслідок повідомлення відповідачкою ОСОБА_3 вказаної інформації.

Крім того, відповідно до п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27 лютого 2009 року № 1 при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного звязку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча ю одній особі. Поширення інформації також є вивішування (демонстрація) в громадських місцях плакатів, гасел, інших творів, а також розповсюдження серед людей листівок, що за своїм змістом або формою порочать гідність, честь фізичної особи або ділової репутації фізичної чи юридичної особи.

Проте не може вважатись поширенням інформації, як обов`язковий елемент юридичного складу правопорушення, повідомлення інформації особою під час її допиту як свідка у кримінальній справі, оскільки законодавством встановлений інший вид юридичної відповідальності для такої особи у випадку надання нею завідомо неправдивих показань, про що свідок попереджається у встановленому законом порядку.

Крім того, в п. 17 Постанови ПВСУ №1 від 27.02.2009 року « Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», вказано, що у порядку цивільного чи господарського судочинства не можуть розглядатися позови про спростування інформації, яка міститься, зокрема, у вироках та інших судових рішеннях, а також у постановах органів досудового слідства, висновках судових експертиз, рішеннях органів влади, місцевого самоврядування та інших відповідних органів, атестаційних комісій, рішеннях про накладення на особу дисциплінарного стягнення, для яких законом установлено інший порядок оскарження.

Відповідно до статті 62 Конституції України, статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Обставини, на які вказувала ОСОБА_2 під час допиту в якості свідка та на які посилається позивач, вважаючи їх поширенням недостовірної інформації, що принижує його честь та гідність, а також ділову репутацію, були повідомлені відповідачкою після попередження про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показів. У разі встановлення, що свідок давав завідомо неправдиві покази, така особа може бути притягнута до кримінальної відповідальності за скоєння злочину, передбаченого статтею 384 КК України.

Оскільки вину ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.384 КК України не встановлено вироком суду, що набрав законної сили, презумпція невинуватості останньої не спростована в установленому законом порядку і в порядку цивільного судочинства не можуть встановлюватись обставини вчиненні особою кримінального правопорушення, які належить встановлювати у кримінальному провадженні із забезпеченням процесуальних гарантій права особи на захист.

Крім того, суд не вбачає підстав для постановлення окремої ухвали з даного приводу з направленням на адресу органу досудового розслідування, оскільки доводи щодо присутності ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_2 в період перебування у вказаному домоволодінні 05.08.2017р. ОСОБА_1 не знайшла підтвердження переконливими та об`єктивними доказами.

Дані оператора мобільного зв`язку щодо фіксування у період з 10:10:28 год. до 15:48:42 год. 05 серпня 2017 року телефонних дзвінків з номера абонента НОМЕР_3 на території з координатами НОМЕР_5 '18.3''N 310 58' НОМЕР_4 ''Е, що є центральною точкої належної ОСОБА_2 земельної ділянки з достовірністю не підтверджують той факт, що телефонні дзвінки у вказаний період здійснювались саме ОСОБА_2 , оскільки позивачем не доведено, а відповідачкою заперечувалось, що саме нею використовувався у вказаний період часу зазначений номер абонента. Покази свідків ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_54 , ОСОБА_11 не спростовують покази ОСОБА_2 під час допиту в якості свідка у справі №711/6649/17 щодо відсутності її за адресою АДРЕСА_2 в період перебування у вказаному домоволодінні 05.08.2017р. ОСОБА_1 .

Суд також враховує, що поясненням ОСОБА_3 в ході судового розгляду справи № №711/6649/17 та висновку психологічного дослідження №05/17 від 02.11.2017 року, складеного психологом ОСОБА_14 , у судовому рішенні у справі №711/6649/17 була надана оцінка судом у сукупності з показами в якості свідка ОСОБА_1 та наданими ним доказами, у тому числі рецензією на вказаний висновок від 18.01.2018 року, складеною кандидатом психологічних наук ОСОБА_58. Так, у мотивувальній частині судового рішення у справі №711/6649/17 зазначено, що суд не може взяти за основу при вирішенні спору Висновок психологічного дослідження №05/17 від 02.11.2017 року, складений психологом ОСОБА_14 на замовлення ОСОБА_3 , оскільки вказаний висновок, зокрема в частині взаємовідносин між донькою та батьком, складено без участі в ході дослідження самого батька, без аналізу його емоційної сфери та індивідуально-психологічних особливостей.

Крім того, зі змісту рішення у справі № №711/6649/17 також вбачається, що судовий розгляд вказаної справи здійснювався у закритому судовому засідані, з метою забезпечення права на повагу до приватного і сімейного життя та запобігання розголошенню відомостей про особисті сторони життя дитини та її батьків, які визнані судом такими, що переважають інтерес сторонніх осіб до даної справи. Таким чином, оспорювана позивачем інформація відносно нього була повідомлена відповідачами не у засоби масової інформації чи поширена іншим загальнодоступним способом, а доведена у передбачений цивільним процесуальним законом спосіб до відома суду та учасників справи в судовому засіданні, яке проводилось з обмеженим доступом громадськості, при цьому позивач також брав участь у судовому засіданні, отже мав можливість відповіді та надання доказів на підтвердження своїх аргументів на засадах рівності і змагальності судового розгляду.

У зв`язку з наведеним, суд дійшов висновку про відсутність фактів, які б доводили, що вислови відповідачів мотивовані цілеспрямованими діями з метою принизити честь, гідність, ділову репутацію позивача, оскільки у такий спосіб відповідачка ОСОБА_3 здійснювала реалізацію свого процесуального права на доведення перед судом у справі № 711/6649/17 переконливості своїх доводів шляхом допиту в якості свідка ОСОБА_2 , а тому реалізація відповідачами права на доступ до суду під час розгляду справи щодо вирішення спору з приводу способу участі у вихованні та спілкування з дитиною не може вважатись порушенням права позивача на повагу до честі, гідності та недоторканості ділової репутації та винниими діями щодо заподіння позивачу моральних страждань.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVINANDOTHERSv. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Таким чином, оцінивши зібрані у справі докази в сукупності, суд важає, що позов про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди не підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 32, 34 Конституції України, п.3 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02.06.2016 року №1402-УІІІ «Про судоустрій та статус суддів», ст.ст. 4,7,10,81,141,263-266 ЦПК України, ст.ст. 23, 201, 277, 280, 297, 299, 1167 ЦК України суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Відмовити у заловоленні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди.

Рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Апеляційного суду Черкаської області через місцевий суд (з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до Апеляційного суду Черкаської області) протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

ГОЛОВУЮЧИЙ:

Дата виготовлення повного тексту рішення 31 травня 2019 року.

Веб-адреса рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua.

Відомості про сторін:

Позивач: ОСОБА_1 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 , АДРЕСА_4 , кв. АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 ).

Відповідач: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_7 , АДРЕСА_2 ).

Відповідач: ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_8 , АДРЕСА_8 , м АДРЕСА_9 ).