Рішення № 82122271, 16.05.2019, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/7844/18

Провадження № 2/645/770/19

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2019 року м. Харків

Фрунзенський районний суд м.Харкова

у складі: головуючого судді Шарка О.П.

при секретарі судових засідань – Ятлової Ю.В..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку заочного розгляду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» в особі Харківської обласної дирекції ПАТ «НАСК ОРАНТА» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування заподіяної шкоди у розмірі у сумі 25000 грн. 00 коп в регресному порядку, а також сплачений судовий збір.

В обґрунтування позову зазначив, що відповідно до договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобі (поліс № АЕ/7660128 від 28.03.2016 року) Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» в особі Харківської обласної дирекції ПАТ «НАСК «Оранта» було застраховано цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України водіїв при керуванні небезпечним транспортним засобом «ВАЗ 2106», державний номер НОМЕР_1 . Ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого) встановлено в сумі 100 000 гривень, франшиза складає 510 гривень. 22 жовтня 2016 року по вул. Сергія Єсеніна, сталася дорожньо – транспортна пригода за участю забезпеченого транспортного засобу під керуванням відповідача ОСОБА_1 та «Toyota Avensis», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керування ОСОБА_2 , внаслідок ДТП автомобілям було спричинено механічних пошкоджень. Постановою Дзержинського районного суду м.Харкова від 19 вересня 2017 року ОСОБА_1 - визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124, ч.1 ст.130 КУпАП. Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124, ч.1 ст.130 КУпАП– закрити, у зв`язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення. 27 жовтня 2016 року за реєстраційним №1707 до страховика надійшла заява про виплату страхового відшкодування від представника третьої особи – потерпілого ОСОБА_3 . У відповідності до висновку експертного автотоварознавчого дослідження №301В/2016 року від 4 січня 2017 року, вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових частин, які підлягають заміні, автомобіля «Toyota Avensis», державний номерний знак НОМЕР_2 , пошкодженого при ДТП 22.10.2016 року складає 25511 грн. 06 коп. 06 червня 2017 року між ПАТ «HACK «ОРАНТА» та потерпілою особою, ОСОБА_2 в особі ОСОБА_3 , з метою врегулювання виконання сторонами договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № АЕ/7660128 від 28.03.2016 року), укладеного між ПАТ «HACK «ОРАНТА» в особі Дергачівського відділення Харківської обласної дирекції ПАТ «HACK «ОРАНТА» та ОСОБА_4 , за страховим випадком (дорожньо-транспортна пригода), що мав місце 22.10.2016 року в районі будинку АДРЕСА_1 внаслідок якого було пошкоджено транспортний засіб Toyota Avensis, державний номер НОМЕР_2 , 2007 року випуску, який належить ОСОБА_2 відповідно до свідоцтва про реєстрацію ТЗ НОМЕР_3 , керуючись статтею 600 Цивільного кодексу України, було укладено Угоду про припинення зобов`язання переданням відступного. Відповідно до умов цієї Угоди, сторонами було встановлено, що загальна сума виплати страхового відшкодування за пошкоджений 22.10.2016 року внаслідок настання страхового випадку транспортний засіб Toyota Avensis, державний номер НОМЕР_2 , складає 25 000 (двадцять п`ять тисяч) гривень 00 копійок. Страховик зобов`язується сплатити потерпілій особі узгоджену сторонами суму страхового відшкодування в строк до 12.06.2017 року. Зазначену в цій Угоді суму страхового відшкодування було перераховано ОСОБА_5 Всеволоду Анатолійовичу платіжним дорученням за № 29619 від 08.06.2017 року.

В судове засідання представник позивача не з`явилася, надала суду заяву, в якій просив розглянути справу у її відсутність, позовні вимоги підтримала повністю, та просила суд постановити по справі заочне рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явився, хоча про час, дату та місце слухання справи повідомлявся у встановленому законом порядку за місцем реєстрації, про що свідчить конверт, який повернувся на адресу суду із зазначенням причини повернення – за закінченням терміну зберігання, причини неявки суду не повідомляв, відзив на позовну заяву не надходив, а тому суд за згодою позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч.3 ст.128 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.

Згідно ч.5 ст.128 ЦПК України, судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення завчасно.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК Україна, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасним існуванням умов, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно ст.282 ЦПК України, за формою і змістом заочне рішення повинно відповідати вимогам, встановленим статтями 263 і 265 цього Кодексу, і, крім цього, у ньому має бути зазначено строк і порядок подання заяви про його перегляд.

Відповідно до ст.283 ЦПК України, відповідачам, які не з`явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі статтею 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Згідно зі статтею 263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини наголошує, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право порушити в суді чи відповідному органі будь-який позов, який стосується його цивільних прав та обов`язків; таким чином, пункт передбачає «право на суд», одним з аспектів якого є право доступу до суду, тобто право порушувати в судах позов для вирішення цивільного спору.

Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України, загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Вимога справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства практично виражається у встановлені його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах, закріплені можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно частини 1, 3 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За положенням частини 1 статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства закріплено статтею 15 Цивільного кодексу України. Право на захист виникає з певних підстав, якими виступають порушення цивільного права, його невизнання чи оспорювання.

Зміст конституційного права особи на звернення до суду за захистом своїх прав визначений статтею 16 Цивільного кодексу України, відповідно до приписів якої, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, при цьому, способами захисту цивільних прав і інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Правовідносини, які виникли між сторонами регулюються ст. ст. 993, 1166, 1188, 1191 Цивільного кодексу України та статтею 27 Закону України «Про страхування».

Відповідно до вимог частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, яка заподіяна неправомірними діями майну фізичної особи відшкодовується у повному обсязі особою, що її заподіяла.

Відповідно до частини 2 статті 1187 Цивільного кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 2 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.1992 року №6, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суд бере до уваги, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Як встановлено матеріалами справи відповідно до договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобі (поліс № АЕ/7660128 від 28.03.2016 року) Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» в особі Харківської обласної дирекції ПАТ «НАСК «Оранта» було застраховано цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України водіїв при керуванні небезпечним транспортним засобом «ВАЗ 2106», державний номер НОМЕР_1 . Ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого) встановлено в сумі 100 000 гривень, франшиза складає 510 гривень. 22 жовтня 2016 року по вул. Сергія Єсеніна, сталася дорожньо – транспортна пригода за участю забезпеченого транспортного засобу під керуванням відповідача ОСОБА_1 та «Toyota Avensis», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керування ОСОБА_2 , внаслідок ДТП автомобілям було спричинено мехінічних пошкоджень.

Постановою Дзержинського районного суду м.Харкова від 19 вересня 2017 року ОСОБА_1 - визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124, ч.1 ст.130 КУпАП. Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124, ч.1 ст.130 КУпАП– закрити, у зв`язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

Також зазначеною постановою встановлено, що ОСОБА_1 , 22.10.2016 року о 11 год. 20 хв., в районі будинку № 1 по вулиці Сергія Єсеніна у місті Харкові, керуючи автомобілем «ВАЗ-21063», державний номер НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечної дистанції та скоїв наїзд на стоячий автомобіль «TOYOTA Avensis», державний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , чим порушив п. 13.1 Правил дорожнього руху України, тобто скоїв правопорушення, за яке передбачена відповідальність згідно зі ст. 124 КУпАП. Заподіяна матеріальна шкода. Окрім того, ОСОБА_1 , 22.10.2016 року о 11 год. 20 хв., в районі будинку № 1 по вулиці Сергія Єсеніна у місті Харкові, керуючи автомобілем «ВАЗ-21063», державний номер НОМЕР_1 , здійснив Дорожньо-транспортну пригоду з автомобілем «TOYOTA Avensis», державний номер НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння, чим порушив п. 2.9(а) Правил дорожнього руху України, тобто скоїла правопорушення, за яке передбачена відповідальність згідно з ч. 1 ст. 130 КУпАП

Відповідно до частини 6 статті 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до ст. 3 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно п. 22.1 ст.22 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю майну третьої особи.

Відповідно до ч.1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

П. 38.1.1 ст. 38 ЗУ ««Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного , наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

27 жовтня 2016 року за реєстраціним №1707 до страховика надійшла заява про виплату страхового відшкодування від представника третьої особи – потерпілого ОСОБА_3 .

У відповідності до висновку експертного автотоварознавчого дослідження №301В/2016 року від 4 січня 2017 року, вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових частин, які підлягають заміні, атовомбіля «Toyota Avensis», державний номерний знак НОМЕР_2 , пошкодженого при ДТП 22.10.2016 року складає 25511 грн. 06 коп.

06 червня 2017 року між ПАТ «HACK «ОРАНТА» та потерпілою особою, ОСОБА_2 в особі ОСОБА_3 , з метою врегулювання виконання сторонами договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № АЕ/7660128 від 28.03.2016 .ро,ку), укладеного між ПАТ «HACK «ОРАНТА» в особі Дергачівського відділення Харківської обласної дирекції ПАТ «HACK «ОРАНТА» та ОСОБА_4 , за страховим випадком (дорожньо-транспортна пригода), що мав місце 22.10.2016 року в районі будинку АДРЕСА_1 внаслідок якого було пошкоджено транспортний засіб Toyota Avensis, державний номер НОМЕР_2 , 2007 року випуску, який належить ОСОБА_2 відповідно до свідоцтва про реєстрацію ТЗ НОМЕР_3 , керуючись статтею 600 Цивільного кодексу України, було укладено Угоду про припинення зобов`язання переданням відступного.

Відповідно до умов цієї Угоди, сторонами було встановлено, що загальна сума виплати страхового відшкодування за пошкоджений 22.10.2016 року внаслідок настання страхового випадку транспортний засіб Toyota Avensis, державний номер НОМЕР_2 , складає 25 000 (двадцять п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

Страховик зобов`язується сплатити потерпілій особі узгоджену сторонами суму страхового відшкодування в строк до 12.06.2017 року. Зазначену в цій Угоді суму страхового відшкодування було перераховано ОСОБА_5 Всеволоду Анатолійовичу платіжним дорученням за № 29619 від 08.06.2017 року.

У відповідності до частини 1 статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Отже, судом встановлено, що розмір шкоди, завданої відповідачем внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, підтверджений матеріалами справи.

Відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до частини 1 статті 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до п. 38.1.1. «а» статті 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, вважає, що у позивача - Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» є правові підстави, які передбачають право страховика у відповідності до статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 1191 Цивільного кодексу України вимагати стягнення збитків з особи, що винна у заподіянні шкоди – ОСОБА_1 , тобто у регресному порядку у розмірі виплаченого відшкодування, адже достовірно встановлено, що відповідач, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, був водієм транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, за що його притягнуто до адміністративної відповідальності.

Відповідно до вимог частини 2 статті 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

За таких підстав, суд прийшов до висновку, що позов Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» в особі Харківської обласної дирекції ПАТ «НАСК «Оранта» про стягнення шкоди в регресному порядку підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 11-13, 81, 141, 265, 274-279 ЦПК України, ст. ст. 15, 16, 993, 1166, 1187, 1191, 1194 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» в особі Харківської обласної дирекції ПАТ «НАСК «Оранта» до ОСОБА_1 про стягнення шкоди в регресному порядку – задовольнити.

Стягнути зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , іпн. НОМЕР_4 , на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» в особі Харківської обласної дирекції ПАТ «НАСК «ОРАНТА» (код ЄДРПОУ - 00034186) в порядку регресу суму в розмірі 25000 грн. (двадцять п`ять тисяч гривень)

Стягнути зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , іпн. НОМЕР_4 , на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» в особі Харківської обласної дирекції ПАТ «НАСК «ОРАНТА» (код ЄДРПОУ - 00034186) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційного суду Харківської області.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуючий суддя