
Справа № 640/5864/19
н/п 2/640/1758/19
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 травня 2019 року Київський районний суд м.Харкова
в складі: головуючого - судді – Бородіної Н.М.,
за участю секретаря –Кострової О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Харківобленерго» (ЄДРПОУ00131954, м. Харків вул. Плеханівська б. 149) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП2498116061, АДРЕСА_1 ) про стягнення суми нарахувань за актом,-
встановив:
Позивач, АТ «Харківобленерго», звернулося до суду з позовом до відповідача, ОСОБА_1 , про стягнення суми нарахувань за актом в розмірі 49292,45 грн., заборгованість за спожиту енергію за період з 25.05.2017року по 31.12.2018року та судовий збір в сумі 1921 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що за адресою АДРЕСА_1 проживає відповідач ОСОБА_1 , яка є споживачем електричної енергії згідно договору про користування електричної енергії від 29.03.2007 № 324092. 20.01.2017 року при огляді електроустановки за адресою АДРЕСА_1 , де мешкає відповідач, представниками АТ “Харківобленерго” було виявлено приховану проводку до приладів обліку. Вказане є порушенням п. п.42,48 Правил користування електричною енергією для населення, які діяли на момент виявлення порушення, про що було складено акт № 209182 від 20.01.2017року, за яким нарахування складає 61095,13 грн. між позивачем та відповідачем було укладено угоду про порядок погашення боргу, однак відповідач сплатила лише 18667,88 грн. та залишилось не сплачено 42427 грн. нарахувань за актом. Крім того, станом на 31.12.2018року до показання приладу обліку 324092 існує заборгованість за спожиту електроенергію у розмірі 4944,20 грн., яка утворилась за період з 25.05.2017року по 31.12.2018року.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 25.03.2019р. відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом) сторін.
В судове засідання представник позивача не з`явився, через канцелярію суду надала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідачі в судове засідання повторно не зявились, про дату, час і місце судових засідань повідомлялись належним чином.
Відповідно до ухвали суду від 30.05.2019 р., враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідачі належним чином повідомлений про місце і час судового засідання, суд розглядає справу у відсутності відповідачів та згідно ч.4 ст.223 ЦПК України постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 15 ЦК України визначено право кожної особи та захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.
Отже, об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес і саме воно є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. Такі способи захисту передбачені статтею 16 ЦК України.
Правовідносини з постачання фізичним особам електричної енергії регулюються статтею 714 ЦК України, статтями 24-27 Закону України «Про електроенергетику» (чинним на момент виникнення даних правопорушень), Правилами користування електричною енергією для населення (ПКЕЕН), затвердженими постановою Кабінету Міністрів України за № 1357 від 26 липня 1999 року (чинними на момент виникнення даних порушень) і Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики (НКРЕ) України від 04 травня 2006 року № 562 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 04 липня 2006 року за № 782/12656 з наступними змінами та доповненнями.
Відповідно до статті 714ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Статтею 27 Закону України«Про електроенергетику» встановлено, що правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є: крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку; пошкодження приладів обліку; порушення правил користування енергією тощо.
Відповідно до статті 26 цього ж Закону споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.
Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 37 ПКЕЕН енергопостачальник має право перевіряти справність приладів обліку, знімати показання відповідно до умов договору та проводити обстеження електроустановок споживачів щодо виявлення споживання електричної енергії поза приладами обліку; вимагати від споживача відшкодування збитків, завданих порушеннями, допущеними споживачем під час користування електричною енергією.
Пунктом 48 ПКЕЕН передбачено, що споживач несе відповідальність згідно із законодавством за: прострочення терміну внесення платежів за електричну енергію; порушення правил користування електричною енергією; ухилення або несвоєчасне виконання рішень та приписів Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної енергії; розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку; пошкодження приладу обліку; розукомплектування та пошкодження об`єктів електроенергетики, розкрадання майна цих об`єктів; насильницькі дії, що перешкоджають посадовим особам енергопостачальника виконувати свої службові обов`язки.
Пунктом 53 ПКЕЕН визначено, що у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Один примірник акту вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника.
Споживач має право внести до акту свої зауваження. У разі відмови споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника. Акт про порушення цих Правил розглядається комісією з розгляду актів, що утворюється енергопостачальником і складається не менш як з трьох уповноважених представників енергопостачальника.
Судом встановлено, що за адресою АДРЕСА_1 проживає відповідач ОСОБА_1 , яка є споживачем електричної енергії згідно договору про користування електричної енергії від 29.03.2007 № 324092.
20.01.2017 р. при огляді електроустановки за адресою АДРЕСА_1 , де мешкає відповідач, представниками АТ “Харківобленерго” було виявлено приховану проводку до приладів обліку.
Вказане є порушенням п. 42,48 Правил користування електричною енергією для населення,які діяли на момент виявлення порушення.
Виявлені порушення були зафіксовані в акті № 209182 від 20.01.2017, нарахування за яким складають 61095, 13 грн.
Між позивачем та відповідачем 24.01.2017року було укладено угоду про погашення боргу, однак відповідач сплатила 18667,88 грн. та залишилось не сплаченим 42427, 25 грн.
Крім того, станом на 31.12.2018р. до показання приладу обліку 324092 існує заборгованість за спожиту електроенергію, у розмірі 4944,20 грн., яка утворилася з період з 25.05.2017р. по 31.12.2018р., що підтверджується довідкою-розрахунком та довідкою абоненту. Несплата вказаної суми наносить матеріальний збиток АТ «Харківобленерго».
Відповідно до п. 4.1. Правил роздрібного ринку електричної енергії, розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на роздрібному ринку, між учасниками цього ринку здійснюються у грошовій формі відповідно до укладених договорів.
У відповідності з п. 5.5.5 Правил, споживач електричної енергії зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Згідно п. 16 Договору про користування електричною енергією розрахунки за спожиту електричну енергію здійснюються за діючими тарифами (цінами) для населення на підставі фактичних показань приладів обліку.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Таким чином суд визнає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат в справі визначається у відповідності з положенням ст. 141 ЦПК України, у зв`язку з чим підлягає стягненню з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 1921грн.
Керуючись ст.88, 209,218 ЦПК України, ст.ст. 11,16,509,692,1166 ЦК України, суд,-
вирішив :
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП2498116061, АДРЕСА_1 ) суму нарахувань за актом у розмірі 49292,45 грн., заборгованість в розмірі 4944,20 грн. та сплачений судовий збір в сумі 1921 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення виготовлений 31.05.2019року.
Суддя Н.М. Бородіна
Судове рішення № 82122022, Київський районний суд м. Харкова було прийнято 30.05.2019. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 640/5864/19. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: