
Номер справи 623/1736/19
Номер провадження 1-кп/623/196/2019
ВИРОК
іменем України
31 травня 2019 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області у складі:
головуючого - судді Бєссонової Т.Д.,
за участі секретаря Довгополої І.В.
прокурора Молодовського І.О.,
обвинуваченого ОСОБА_1 ,
захисника Пікуліна Р.М.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Ізюмі Харківської області матеріали кримінального провадження від 30 січня 2019 року до внесеного Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12019220320000105 щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бригадирово Ізюмського району Харківської області, українця, громадянина України, освіта професійно-технічна, одруженого, раніше не судимого, пенсіонера, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , тел. НОМЕР_2
у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 , в невстановлений досудовим розслідуванням час та дату, придбав у невстановлених досудовим розслідуванням осіб та у невстановленому досудовим розслідуванням місці, порох, який переніс до місця свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , де незаконно зберігав в двох банках, без передбаченого законом дозволу до 31 січня 2019 року.
Крім того, восени 2014 року, точний час та дату в ході досудового розслідування не встановлено, знаходячись на території залізничного вокзалу в м. Ізюм Харківська область, який розташований за адресою: Харківська область, м. Ізюм, пл. Привокзальна, 1, у військовослужбовців, особи яких в ході досудового розслідування не встановлені, незаконно придбав у власне користування 74 патрони калібру 5,6 мм, 96 патронів калібру 9 мм, 1 патрон калібру 7,62 мм, 71 патрон калібру 7,62 мм, 3 корпуси гранати РГ-42, 3 підривачі до ручних гранат УЗРГМ-2, 2 імітаційні патрони ИМ-120М, 6 електродетонаторів миттєвої дії ЕДП,тим самим, незаконно, не маючи спеціального дозволу, придбав боєприпаси та вибухові пристрої, які переніс у пакеті до місця свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 та став незаконно зберігати, без передбаченого законом дозволу до 31 січня 2019 року.
31 січня 2019 року о 07 годині 35 хвилин, в ході проведення обшуку на підставі ухвали слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 30.01.2019, домоволодіння АДРЕСА_1 працівниками поліції виявлено та вилучено речовину, яка, згідно з висновком судової експертизи вибухових речовин № 4/СЕ35-19 від 14.02.2019, є вибуховою речовиною метальної дії - нітроцелюлозним (бездимним) одноосновним порохом, масою 161г та 418 г, 74 патрони, які згідно з висновком судово-балістичної експертизи № 11/62СЕ-19 від 03.04.2019, є боєприпасами - спортивно-мисливськими гвинтівковими патронами калібру 5,6 мм кільцевого запалення (.22LR), призначеними для стрільби з нарізної мисливської та спортивної зброї такого ж калібру (мисливські гвинтівки, карабіни, комбіновані рушниці, спортивні гвинтівки, пістолети, револьвери), 96 патронів які, згідно з висновком судово-балістичної експертизи № 11/62СЕ-19 від 03.04.2019, є боєприпасами - бойовими пістолетними патронами калібру 9 мм (9х18 ПМ), призначеними до нарізної зброї відповідного калібру та типорозміру патронника (пістолети, пістолети-кулемети), 1 патрон, який згідно з висновком судово-балістичної експертизи №11/62СЕ-19 від 03.04.2019 є боєприпасом - бойовим гвинтівковим патроном калібру 7,62 мм (7,62х54R) до нарізної бойової зброї відповідного калібру і типорозміру патронника (кулемети, карабіни, гвинтівки), 71 патрон які, згідно з висновком судово-балістичної експертизи № 11/62СЕ-19 від 03.04.2019, є боєприпасами, бойовими пістолетними патронами калібру 7,62 мм (7,62х25 ТТ), які призначені до нарізної зброї відповідного калібру і типорозміру патронника (пістолети, пістолети-кулемети), які виготовлені промисловим способом та придатні для стрільби, 3 корпуси гранат РГ-42 які, згідно з висновком судово-балістичної експертизи №4/35СЕ-19 від 14.02.2019, у окремому стані до категорії боєприпасів не відносяться, є конструктивно оформленими зарядами вибухової речовини промислового способу виготовлення, згідно інформаційних джерел споряджаються зарядом бризантної вибухової речовини - тротил або амотол масою 110-120г; 3 підривачі до ручних гранат УЗРГМ-2, які згідно з висновком судово-балістичної експертизи №4/35СЕ-19 від 14.02.2019, є вибуховими пристроями промислового способу виготовлення, відносяться до категорії засобів ініціювання, згідно інформаційних джерел споряджаються комбінованим зарядом ініціюючої вибухової речовини (тетронітрорезорцинат свинцю та азид свинцю) та бризантної вибухової речовини (ТЕН, гексоген)- масою 1,1-1,2 г. При штатному з`єднанні корпусу гранати РГ-42 з підривачем УЗРГМ-2 конструкція буде складатися з заряду вибухової речовини та засобу підриву і в сукупності являти собою осколкову ручну гранату РГ-42, яка відноситься до вибухових пристроїв промислового способу виготовлення військового призначення (боєприпасів), 2 імітаційні патрони ИМ-120М які, згідно з висновком судово-балістичної експертизи №4/35СЕ-19 від 14.02.2019, у окремому стані до категорії боєприпасів не відносяться, є конструктивно оформленими зарядами вибухової речовини промислового способу виготовлення, згідно інформаційних джерел споряджаються зарядом бризантної вибухової речовини - тротил 60 %, амоній хлористий 40%; 5 електродетонаторів миттєвої дії ЕДП які, згідно з висновком судово-балістичної експертизи №4/35СЕ-19 від 14.02.2019, промислового способу виготовлення та 1 електродетонатор ЕД-1-З-Т уповільненої дії зниженої чутливості до блукаючих струмів; до категорії боєприпасів або вибухових пристроїв не відносяться, є засобом ініціювання (підриву), згідно довідкових та нормативних джерел ЕДП містять комбінований заряд ініціюючої вибухової речовини (тетронітрорезорцинат свинцю та азид свинцю масами 0,1 г та 0,2 г відповідно) та бризантної вибухової речовини (ТЕН, гексоген) масою 1,02 г (у кожному об`єкті дослідження); ЕД -1-З-Т згідно довідкових та нормативних джерел містять заряд бризантної вибухової речовини (гексоген) масою 1,3 г. При штатному з`єднанні імітаційного патрона ИМ-120 з електродетонатором конструкція буде складатися з заряду вибухової речовини та засобу підриву і в сукупності являти собою вибуховий пристрій, які ОСОБА_1 в порушення Положення про дозвільну систему, затвердженого Постановою КМУ №576 від 12.10.1992 придбав, носив та зберігав без передбаченого законом дозволу.
Таким чином, своїми умисними діями, ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч. 1 ст. 263 КК України, тобто придбання, носіння, зберігання бойових припасів, вибухових речовин, вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.
Під час досудового розслідування, 26 квітня 2019 року між прокурором Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області Козир М.В. та ОСОБА_1 за участі захисника Пікуліна Р.М. досягнуто угоди про визнання винуватості.
Обвинувачений ОСОБА_1 визнав обвинувачення в обсязі підозри на час підписання даної угоди у повному обсязі. Угода містить відомості, щодо наслідків укладання та невиконання угоди про визнання винуватості.
Сторонами, між якими укладено угоду про визнання винуватості, узгоджено покарання за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі, із застосуванням ст. 75,76 КК України з випробувальним терміном.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам КПК України та КК України, інтересам суспільства, а матеріали кримінального провадження свідчать про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.
Згідно зі ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладено у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні, в якому бере участь потерпілий, не допускається.
В підготовчому судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, сторони добровільно уклали угоду про визнання винуватості, зміст угоди відповідає вимогам ст. 472 КПК України та закону.
Судом також встановлено, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Крім того, суд переконався, що обвинувачений ОСОБА_1 цілком розуміє свої права, передбачені ч. 4 ст. 474 КПК України, також суд переконався, що сторонам зрозумілі наслідки укладення та затвердження угоди, визначені ст. 473 КПК України.
Відповідно до ч. 7 ст. 474 КПК України судом не встановлено обставин, за яких суд відмовляє в затвердженні угоди.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.
Вчинене ОСОБА_1 кримінальне правопорушення, відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину.
У зазначеному кримінальному провадженні потерпілих осіб не має.
Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, згідно зі ст.66 КК України, суд визнає щире каяття обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненому кримінальному правопорушенні.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, згідно зі ст.67 КК України, судом не встановлено.
Судом встановлено, що узгоджена між сторонами угода про визнання винуватості, вид покарання ОСОБА_1 у виді 5 років позбавлення волі, із застосуванням ст.ст.75,76 КК України відповідає нормам КПК України та КК України, не суперечить інтересам суспільства, визначено з урахуванням обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченого - щирого каяття, даних про його особу: раніше не судимий, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується формально посередньо.
Обвинувачений ОСОБА_1 погодився на призначення узгодженого покарання та в судовому засіданні визнав обвинувачення, викладене в обвинувальному акті.
Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості.
При звільненні засудженого від відбування покарання з випробуванням, суд відповідно до ч. 3 ст. 75 КК України, визначає тривалість випробувального терміну та вважає необхідним покласти на нього додаткові обов`язки, передбачені законом при застосуванні положень ст. 75 КК України.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Відповідно до ст. 124 КК України, суд стягує з обвинуваченого ОСОБА_1 документально підтверджені судові витрати, пов`язані із залученням експертів у кримінальному провадженні.
Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.
Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.
Судові витрати, пов`язані з проведенням експертиз у даному кримінальному провадженні, підлягають стягненню з обвинуваченого.
Матеріальних збитків даними кримінальними правопорушеннями не завдано, цивільний позов відсутній.
Керуючись ст.ст. 314-316, 468-476 КПК України,-
У Х В А Л И В:
Угоду про визнання винуватості від 26 квітня 2019 року у кримінальному провадженні № 12019220320000105 від 30 січня 2019 року, укладену між прокурором Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області Козир Мариною Валентинівною та обвинуваченим ОСОБА_1 , затвердити.
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі;
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 від покарання звільнити з випробуванням у 3 (три) роки.
Відповідно до п. п.1, 2 ч. 1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Відповідно до п.2 ч.3 ст.76 КК України на ОСОБА_1 додатково покласти обов`язок не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.
Матеріальних збитків даними кримінальними правопорушеннями не завдано.
Речові докази:
- Порошкоподібну речовину в двох ємностях, яка є вибуховою речовиною метальної дії - нітроцелюлозним (бездимним) одноосновним порохом, масою: 161 г та 418 г, упаковану в спеціальний пакет Експертної служби МВС України №4197015; три корпуси гранати РГ-42, упаковані в спеціальний пакет Експертної служби МВС України №3348113; три підривача до ручних гранат УЗРГМ-2, упаковані в спеціальний пакет Експертної служби МВС України №4197013; два імітаційні патрони ИМ-120М, упаковані в спеціальний пакет Експертної служби МВС України №4197014; п`ять електродетонаторів миттєвої дії ЕДП промислового способу виготовлення та 1 електродетонатор ЕД-1-З-Т, упаковані в спеціальний пакет Експертної служби МВС України №4197011, які передано на зберігання до камери зберігання речових доказів Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області, квитанція №142 - знищити;.
-74 патрони калібру 5,6 мм; 96 патронів калібру 9 мм (9х18 ПМ), 1 патрон калібру 7,62 мм (7,62х54R), 71 патрон калібру 7,62 мм (7,62х25 ТТ), упаковані у спеціальний пакет «Експертної служби МВС України» №4175086, які передано на зберігання до камери зберігання речових доказів Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області, квитанція №147 - знищити.
Стягнути з ОСОБА_1 витрати, пов`язані з проведенням:
- судово-балістичної експертизи №11/64СЕ-19 від 24.04.2019 - 5338,34грн, отримувач: Держава, код доходів 24060300, отримувач платежу УК Слобідсь/м.Хар Слобідськи/24060300, п/рахунок: 31116115020005, код отримувача (ЄДРПОУ) 37999680, Банк Казначейство України (ЕАП), МФО 899998;
- судово-балістичної експертизи №11/62СЕ-19 від 03.04.2019 - 3575,00грн, отримувач: Держава, код доходів 24060300, отримувач платежу УК Слобідсь/м.Хар Слобідськи/24060300, п/рахунок: 31116115020005, код отримувача (ЄДРПОУ) 37999680, Банк Казначейство України (ЕАП), МФО 899998;
- судово-криміналістична експертиза холодної зброї №11/65СЕ-19 від 01.03.2019 - 2288,00грн, отримувач: Держава, код доходів 24060300, отримувач платежу УК Слобідсь/м.Хар Слобідськи/24060300, п/рахунок: 31116115020005, код отримувача (ЄДРПОУ) 37999680, Банк Казначейство України (ЕАП), МФО 899998;
- судової вибухотехнічної експертизи №4/35СЕ-19 від 14.02.2019 - 5720,00грн, отримувач: Держава, код доходів 24060300, отримувач платежу УК Слобідсь/м.Хар Слобідськи/24060300, п/рахунок: 31116115020005, код отримувача (ЄДРПОУ) 37999680, Банк Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, а всього 16 921 (шістнадцять тисяч дев`ятсот вісімнадцять) гривень 34 копійки.
Вирок може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, його захиснику та прокурору.
Суддя Т. Д. Бєссонова
Судове рішення № 82121670, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області було прийнято 31.05.2019. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 623/1736/19. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: