Рішення № 82119494, 28.05.2019, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2019 року Справа № 915/1456/15

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,

секретар судового засідання Мавродій Г.В.

за участю представника позивача - Сидорова О.В., довіреність № 23-9/5 від 14.01.19,

представник відповідача в судове засідання не з`явився,

розглянувши у відритому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження справу

за позовом: Державного підприємства “Одеський морський торговельний порт”, 65026, м.Одеса, пл.Митна, 1

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Морський

спеціалізований порт Ніка-Тера” , 54052, м.Миколаїв, вул.Айвазовського,23

про: стягнення 8520000,0 грн. матеріальних збитків

Державне підприємство “Одеський морський торговельний порт” звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовом в якому просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Морський спеціалізований порт Ніка-Тера” 8520000,0 грн. матеріальних збитків за неналежне виконання умов договору оренди державного рухомого майна №КД-11433 від 20.12.2007, що призвело до пошкодження та часткового знищення окремих вузлів та агрегатів об`єкту оренди - мобільного крану LIEBHERR LHM-150.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 20.12.2007 між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди державного рухомого майна № КД-11433 та додаткову угоду від 16.07.2009 до договору № КД-11433/3, згідно якого позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування зокрема мобільний кран LIEBHERR LHM-150, інв. № 004200. Так, 05.02.2015 на мобільному крані LIEBHERR LHM-150 відбулась пожежа, внаслідок якої було пошкоджено державне майно, а саме обладнання двигуна машинного відділення крану, а також знищено окремі вузли та агрегати, чим спричинено матеріальні збитки державному рухомому майну, яке знаходиться у господарському віданні та перебуває на балансі Державного підприємства “Одеський морський торговельний порт”. Вказує, що факт пожежі підтверджується актом про пожежу від 05.02.2015, який складений провідним інспектором Корабельного РВ у м. Миколаїв ГУДСНС України у Миколаївській області. У зв`язку із пошкодженням та частковим знищенням окремих вузлів та агрегатів на мобільному крані, позивач звернувся до ТОВ “Консалтінгова компанія “Бюро оцінки Стефанович” для проведення незалежної оцінки визначення матеріального збитку, нанесеного державному майну пожежею. Згідно звіту № 1908/15 ТОВ “Консалтінгова компанія “Бюро оцінки Стефанович” розмір матеріального збитку складає 8 520 000,00 грн. з урахуванням ПДВ. Відповідно до умов Договору оренди державного рухомого майна №КД-11433 від 20.12.2007, відповідач зобов`язаний забезпечити збереження орендованого майна, запобігати його пошкодженню та псуванню, здійснювати заходи протипожежної безпеки; утримувати орендоване майно у стані, передбаченому санітарними та протипожежними правилами, виконувати вимоги охорони праці, нести відповідальність за їх порушення; сприяти здійсненню заходів по упровадженню автоматизованих засобів виявлення пожеж; уникати ушкодженням та загибелі майна. За невиконання або неналежне виконання зобов`язань, передбачених договором оренди, сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством та договором. За умовами пунктів 9.3, 9.4 Договору оренди державного рухомого майна №КД-11433 від 20.12.2007, орендар відшкодовує орендодавцю заподіяні ним матеріальні збитки у повному обсязі незалежно від сплати пені та несе персональну відповідальність за порушення правил протипожежної безпеки орендованого майна. Враховуючи вищевикладене, позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Морський спеціалізований порт Ніка-Тера” 8520000,0 грн. матеріальних збитків.

Відповідач у наданому відзиві на позовну заяву проти позовних вимог заперечує та просить суд відмовити у задоволенні позову, посилаючись на відсутність складу цивільного правопорушення, що є необхідною умовою застосування цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування заподіяних збитків за порушення договірних зобов`язань. Зазначає, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження вини відповідача у пошкодженні орендованого майна, доказів на підтвердження протиправної поведінки відповідача (дії чи бездіяльності), причинного зв`язку між протиправною поведінкою та виникненням збитків з вини відповідача. Вказує, що 19.11.2015 ПрАТ “Страхова компанія “Саламандра – Україна” складений страховий акт № 9655.02.15ДСМ про відшкодування позивачеві збитку в сумі 1158099,57 грн., спричиненого загорянням мобільного крану LIEBHERR LHM-150 то майновий інтерес позивача із відшкодування вартості збитку вже задовольнив страховик.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 10.09.2015 в задоволенні позову про стягнення 8520000,00 грн. збитків відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 19.11.2015 вказане вище рішення залишено без змін.

Суди попередніх інстанцій виходили з того, що сам факт виникнення пожежі майна, що перебуває в оренді відповідача не може свідчити про недотримання останнім умов його безпечної експлуатації. При цьому судами враховано надані відповідачем докази використання мобільного крану за його цільовим призначенням та з урахуванням умов його безпечної експлуатації; укладення останнім договору на сервісне обслуговування (ремонт, діагностика, налагодження, регулювання, ТО та ін) зазначеного мобільного крану та генерального договору на проведення технічних оглядів крану, звіти про які зафіксовані у паспорті крану.

Також суди послались на те, що на виконання п.5.10 договору №КД-11433 відповідачем було укладено договір добровільного страхування майна №4182/1600 від 12.06.2014, укладений з ПрАТ "Страхова компанія "Саламандра-Україна", з якого вбачається, що станом на момент аварії об`єкт оренди був застрахований. 09.02.2015 відповідачем було повідомлено страхову компанію про настання страхового випадку для вирішення питання щодо відшкодування збитків позивачу, у зв`язку з чим суди дійшли висновку, що майновий інтерес позивача із відшкодуванням вартості збитку може бути задоволений ПрАТ "Страхова компанія "Саламандра-Україна".

Колегія суддів Вищого господарського суду України у постанові від 17.02.2016 такі висновки судів визнала передчасними, рішення від 10.09.2015 Господарського суду Миколаївської області та постанову від 19.11.2015 Одеського апеляційного господарського суду у справі № 915/1456/15 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Миколаївської області.

У вказаній постанові зазначено, що згідно технічного висновку №08/В/2015 причина виникнення пожежі є ймовірною і підлягає перевірці в ході проведення можливого слідства із залученням експерта відповідного фаху. За таких обставин та за відсутності інших беззаперечних доказів на підтвердження відсутності (наявності) вини відповідача у виникненні пожежі на мобільному крані, судами попередніх інстанцій безпідставно відхилено клопотання позивача про проведення у справі комплексної трасологічної та пожежно-технічної експертизи, оскільки для вирішення спору у даній справі існують спірні питання, які потребують спеціальних знань.

На підставі розпорядження заступника керівника апарату Господарського суду Миколаївської області № 113 від 22.03.2016 та відповідно до пункту 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та на виконання підпункту 3.7.5 пункту 3.7 Засад використання автоматизованої системи документообігу Господарського суду Миколаївської області проведено повторний автоматизований розподіл справи № 915/1456/15. У вказаному розпорядженні зазначено, що підставою призначення повторного автоматизованого розподілу справи № 915/1456/15, є прийняття Вищим господарським судом України постанови від 17.02.2016 про скасування постанови Одеського апеляційного господарського суду від 19.11.2015 та рішення Господарського суду Миколаївської області від 10.092015 та направлення справи на новий розгляд до Господарського суду Миколаївської області. За результатами якого справу № 915/1456/15, призначено головуючому судді Семенчук Н.О.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 23.03.2016 справу №915/1456/15 прийнято до свого провадження суддею Семенчук Н.О. Розгляд справи призначено на 12 квітня 2016 року об 11 год. 00 хв. Запропоновано позивачу надати письмові обґрунтування позовних вимог з урахуванням вказівок викладених в постанові Вищого Господарського Суду України від 17.02.2016 по даній справі та докази в обґрунтування, а відповідачу надати письмові пояснення по суті позовних вимог з урахуванням вказівок зазначених в постанові Вищого Господарського Суду України від 17.02.2016.

12.04.2016 позивач до відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області надав клопотання про призначення комплексної трасологічної та пожежно – технічної експертизи, для встановлення причини виникнення пожежі на мобільному крані LIEBHERR LHM-150, інв. №004200, проведення якої доручити Одеському науково – дослідному інституту судових експертиз та на розгляд експерта поставити наступні питання:

1. Де був осередок пожежі (місце виникнення початкового горіння) ?;

2. Яка причина виникнення пожежі?;

3. Чи відповідав стан об`єкта вимогам Правил пожежної безпеки?

4. Чим пояснюється горіння в данному місці об`єкта?

5. Який механізм виникнення пожежі?

6. Чи не є причиною виникнення пожежі аварійний стан електричної мережі (коротке замикання, перевантаження тощо)? та зупинити провадження у справі № 915/1456/15 на час проведення комплексної трасологічної та пожежно – технічної експертизи.

12.04.2016 від відповідача до суду надійшли письмові пояснення ( т.3 а.с. 55).

У судовому засіданні 12.04.2016 судом оголошувалася перерва до 18.04.2016 об 11 год. 00 хв.

18.04.2016 відповідач до відділу документального забезпечення господарського суду Миколаївської області надав лист в якому просить суд доручити проведення експертизи у справі № 915/1456/15 Науково – дослідному експертно – криміналістичному центру при УМВС України у Миколаївській області. На вирішення експерта поставити наступні питання:

1. Де був осередок пожежі мобільного крану LIEBHERR LHM-150 інв. №004200 що сталася 05.02.2012 р. о 14:40?;

2. Яка причина виникнення пожежі мобільного крану LIEBHERR LHM-150 інв. №004200 що сталася 05.02.2012 р. о 14:40?;

3. Чим пояснюється горіння мобільного крану LIEBHERR LHM-150 інв. № НОМЕР_1 що сталося 05.02.2012 р. о 14:40?

У судовому засіданні 18.04.2016 судом оголошувалася перерва до 21.04.2016 до 12 год. 00 хв.

21.04.2016 судом винесена ухвала про призначення по справі № 915/1456/15 комплексної трасологічної та пожежно – технічної експертизи, проведення якої доручено Одеському науково – дослідному інституту судових експертиз (65026, м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 21). На вирішення експерта поставлені наступні питання:

- Де був осередок пожежі мобільного крану LIEBHERR LHM-150 інв. №004200 що сталася 05.02.2015 ?;

- Яка причина виникнення пожежі мобільного крану LIEBHERR LHM-150 інв. №004200 що сталася 05.02.2015 ?;

- Чи відповідав стан об`єкта вимогам Правил пожежної безпеки?

-. Чим пояснюється горіння у відсіку двигуна мобільного крана LIEBHERR LHM-150 інв. № НОМЕР_1 що сталося 05.02.2015?

- Який механізм виникнення пожежі?

- Чи не є причиною виникнення пожежі аварійний стан електричної мережі (коротке замикання, перевантаження тощо)?

Провадження у справі № 915/1456/15 зупинено до проведення судової експертизи та отримання висновку експерта.

13.01.2017 до відділу документального забезпечення господарського суду Миколаївської області від судового експерта Одеського науково – дослідного інституту судових експертиз надійшло клопотання № 2477/31 від 27.12.2016 року про надання додаткових матеріалів, необхідних для виконання експертизи , в якому керуючись положеннями ст. 31 ГПК України, для проведення судової експертизи просив:- провести сплату вартості експертизи; - забезпечити доступ до об`єкта дослідження за участю зацікавлених осіб; - надати додаткові матеріали у повному комплекті щодо технічного регламенту з експлуатації мобільного крану LIEBHERR LHM-150.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 17.01.2017 поновлено провадження у справі № 915/1456/15, призначено розгляд клопотання експерта Одеського науково – дослідного інституту судових експертиз про надання додаткових матеріалів на 31 січня 2017 року об 11 год. 00 хв. та зобов`язано сторін надати витребувані експертом документи.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 02.02.2017 клопотання судового експерта Одеського науково – дослідного інституту судових експертиз від 27.12.2016- задоволено. Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю “Морський спеціалізований порт Ніка-Тера” надати доступ до мобільного крану LIEBHERR LHM-150, інв. № 004200 судовому експерту. На виконання клопотання судового експерта Одеського науково – дослідного інституту судових експертиз від 27.12.2016 направлено на адресу експертної установи (Одеському науково – дослідному інституту судових експертиз (65026, м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 21) для здійснення комплексної трасологічної та пожежно – технічної експертизи призначеної ухвалою господарського суду Миколаївської області від 21.04.2016 року у справі № 915/1456/15 наступні документи:

- копію інструкції з експлуатації крану та технічного обслуговування крану LIEBHERR LHM-150, інв. № 004200 та паспорту мобільного крану НОМЕР_2 LHM-150, інв. № НОМЕР_1 – на 483 – ти аркушах,

- копію технічного опису мобільного крану LIEBHERR LHM-150 (том 2) на 716-ти аркушах;

- копію технічного опису мобільного крану LIEBHERR LHM-150 (том 2) російською та німецькою мовами на 678 – ти аркушах;

- копію каталогу запасних частин мобільного крану LIEBHERR LHM-150 на 589 - ти аркушах;

- копію інструкції з експлуатації дизельного двигуна LIEBHERR D9306/9308TI, D9406/9408TI російською та німецькою мовами на 155-ти аркушах;

- копію протоколу перевірки ізоляції кабельних ліній і проводів № 2 від 19.02.2014 – на 1-му аркуші. Провадження у справі зупинено до одержання результатів експертизи.

06.04.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю “Морський спеціалізований порт Ніка- ОСОБА_1 ” до відділу документального забезпечення господарського суду Миколаївської області надало заяву №482/НК-04 від 03.04.2018 про відвід експерта.

Ухвалою суду від 10.04.2018 провадження у справі поновлено для розгляду заяви ТОВ “Морський спеціалізований порт Ніка-Тера” про відвід експерта. Заяву про відвід експерта відхилено, провадження у справі зупинено до одержання результатів експертизи.

02.05.2018 ТОВ “Морський спеціалізований порт ОСОБА_2 ” до відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області надало заяву №б/н від 27.04.2018 про відвід експерта.

У зв`язку з перебуванням судді Семенчук Н.О. у відпустці, розпорядженням в.о. керівника апарату господарського суду Миколаївської області № 64 від 02.05.2018 року призначено повторний автоматизований розподіл заяви про відвід експерта у справі № 915/1456/15.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.05.2018 року для розгляду заяви про відвід експерта призначено головуючого суддю – Коваля Ю.М.

Ухвалою суду від 03.05.2018 року суддя Коваль Ю.М. задовольнив самовідвід у справі № 915/1456/15, у зв`язку з чим розпорядженням в.о. керівника апарату господарського суду Миколаївської області № 73 від 04.05.2018 року призначено повторний автоматизований розподіл заяви про відвід експерта у справі № 915/1456/15.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.05.2018 року для розгляду заяви про відвід експерта призначено головуючого суддю – Алексєєва А.П.

Ухвалою суду від 10.05.2018 року суддя Алексєєва А.П. задовольнив самовідвід у справі № 915/1456/15.

На підставі розпорядження в.о. керівника апарату Господарського суду Миколаївської області №81 від 10.05.2018 та відповідно до приписів Положення про автоматизовану систему документообігу суду та абзацу 5 підпункту 3.2.4 пункту 3.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу господарського суду Миколаївської області проведено повторний автоматизований розподіл заяви про відвід експерта у справі №915/1456/15, шляхом передання її раніше визначеному автоматизованою системою документообігу суду головуючій у справі судді – Семенчук Н.О.

Ухвалою суду від 14.05.2018 провадження у справі поновлено для розгляду заяви ТОВ “Морський спеціалізований порт Ніка-Тера” про відвід експерта, у задоволенні заяви про відвід експерта відмовлено з відповідним обгрунтуванням, провадження у справі зупинено до одержання результатів експертизи.

01.03.2019 до відділу документального забезпечення господарського суду Миколаївської області надійшов супровідний лист №16.2477.17-6348/6349 разом з висновком експерта №16-2477, 17-6348, 17-6349 та матеріалами справи №915/1456/15.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 27.03.2018 судом повідомлено сторін, що відповідно до Закону України № 2147-VII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017, Господарський процесуальний кодекс України викладено в новій редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017 року.

При здійсненні правосуддя суд має виходити з необхідності дотримання основних засад господарського судочинства, зазначених в статтях 2, 4 Господарського процесуального кодексу України стосовно забезпечення права сторін на розгляд справ у господарському суді після їх звернення до нього у встановленому порядку, гарантованому чинним законодавством та всебічно забезпечити дотримання справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до підпункту 9 пункту 1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України справи у судах першої інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Беручи до уваги, що судом було розпочато розгляд справи по суті та враховуючи, що матеріали справи №915/1456/15 повернулись до Господарського суду Миколаївської області разом з разом з висновком експерта №16-2477, 17-6348, 17-6349, то провадження у справі було поновлено та продовжено розгляд справи зі стадії розгляду справи по суті, розгляд справи призначено на 23.04.2019 на 12 год. 00 хв.

15.04.2019 від позивача до суду надійшло клопотання про закриття провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 1158099 грн. 57 коп. з посиланням на те, що 23.11.2015 року (фактично вже після порушення господарським судом провадження у справі № 915/1456/15) ПрАТ “Страхова компанія “Саламандра-Україна” перерахувала позивачу страхове відшкодування по договору добровільного страхування майна № 4182/1600 від 12.06.2014 року у сумі 1158099,57 грн. та у цій частині позовних вимог ДП “Одеський морський торговельний порт” до ТОВ “Морський спеціалізований порт ОСОБА_2 ” спір у справі відсутній у зв`язку з його самостійним врегулюванням сторонами під час судового провадження у зазначеній справі. На підтвердження перерахування ПрАТ “Страхова компанія “Саламандра-Україна” страхового відшкодування в сумі 1158099,57 грн. позивачем надана виписка з особового рахунку ДП “Одеський морський торговельний порт” в ПАТ “МТБ Банк” за 23.11.2015.

16.04.2019 від відповідача до суду надійшли письмові пояснення від 15.04.2019 №621/НК-04, в яких останній наводить доводи про належне виконання своїх обов`язків за договором щодо організації процесу експлуатації орендованого державного майна. Також в поясненнях відповідач зазначає, що передумови для виникнення пожежі у машинному відділенні орендованого мобільного крану стали результатом не здійснення позивачем капітального ремонту крану, згідно паспортних його вимог та перевищення його ресурсу в 15 000 годин., що свідчить про відсутність вини відповідача у загорянні машинного відсіку мобільного крану LIEBHERR LHM-150.

У судовому засіданні 23.04.2019 судом оголошено перерву до 28.05.2019 до 14 год. 00 хв.

У судове засідання, призначене на 28.05.2019 представник відповідача не з`явився, подавши до суду клопотання про відкладення розгляду справи з причини неможливості забезпечення явки представника для участі в судовому засіданні.

У задоволенні даного клопотання судом відмовлено, оскільки причини зазначені в заяві про відкладення розгляду справи не визнані судом поважними.

У судовому засіданні 28.05.2019 представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та просив суд закрити провадження у справі в частині стягнення збитків в сумі 1158099 грн. 57 коп. на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України. Також позивач просив суд у випадку відмови в задоволенні даної заяви з підстав невідповідності її змісту положенням п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, вважати дану заяву заявою про зменшення позовних вимог, подану в порядку п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України.

Суд відхилив клопотання позивача про закриття провадження у справі в частині стягнення збитків в сумі 1158099 грн. 57 коп. у зв`язку з тим, що позивач посилався на закриття провадження у справі саме у зв`язку з відсутністю предмету спору, проте спір щодо цієї суми існує між сторонами, відповідач не визнає позовні вимоги в повному обсязі, а тому застосування в даному випадку п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України є необгрунтованим та невірним. Також суд відхилив клопотання позивача про можливість розгляду заяви як заяви про зменшення позовних вимог в даній частині позову на підставі п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України, оскільки позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання, а станом на час заявлення цього клопотання розгляд справи по суті розпочато.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

20.12.2007 між ТОВ “МСП Ніка-Тера” (орендар) та ДП “Одеський морський торговельний порт” (орендодавець) був укладений договір оренди державного рухомого майна №КД-11433 (надалі – договір) (т.1 а.с.8-11), за умовами якого, з урахуванням змін, внесених додатковою угодою від 16.07.2009 №КД-11433/3 (т. 1 а.с. 19-20), орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування мобільний кран LIEBHERR LHM-150, інвентарний номер 004200, вартістю 3977646 грн.

Згідно п.1.3 договору, мета використання об`єкту оренди: для використання орендарем у виробничій діяльності.

Відповідно до п. 2.1 договору орендар вступає в строкове платне користування майном з моменту підписання сторонами цього договору оренди та акту приймання-передачі майна. Обчислення строку договору починається з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі.

У пункті 3 додаткової угоди від 16.07.2009 №КД-11433/3 (т. 1 а.с. 19-20) сторони визначили, що факт передачі орендарю мобільного крану LIEBHERR LHM-150, інвентарний номер 004200, оформлюється двостороннім актом приймання-передачі (додаток №1 до цієї додаткової угоди).

Ця додаткова угода набирає чинності з дати підписання сторонами акту приймання-передачі майна та цієї додаткової угоди (п. 6 додаткової угоди).

Актом прийому-передачі від 16.07.09 (т. 1 а.с. 22) ДП “Одеський морський торговельний порт” здав, а ТОВ “МСП Ніка-Тера” прийняв мобільний кран LIEBHERR LHM-150, інвентарний номер 004200.

Згідно п. 2.2 договору передача об`єкту оренди в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на обєкт оренди. Власником обєкту оренди залишається держава, а орендар користується ним протягом строку оренди.

Пунктом 2.3 договору, з урахуванням змін, внесених додатковою угодою від 01.05.2012 №КД-11433/6, передача майна в оренду здійснюється за вартістю, визначеною у звіті про незалежну оцінку.

У розділі 5 сторони передбачили обов`язки орендаря, зокрема:

- відповідно до п.5.5 договору, орендар зобов`язаний забезпечити збереження орендованого майна, запобігати його пошкодженню та псуванню, здійснювати заходи протипожежної безпеки. Утримувати орендоване майно в стані, передбаченому санітарними та протипожежними правилами, виконувати вимоги охорони праці, нести відповідальність за їх порушення згідно із законодавством України;

- згідно п. 5.6 договору, орендар зобов`язаний додержуватись протипожежних вимог, стандартів, норм, правил, а також виконання вимог приписів та постанов пожежного нагляду, сприяти здійснюванню заходів по упровадженню автоматизованих засобів виявлення пожеж;

- відповідно пункту 5.7 договору відповідач зобов`язується організовувати процес експлуатації майна, обслуговування та ремонту у відповідності з вимогами “Правил пристрою і безпечної експлуатації вантажопідйомних кранів”/ ДНАОБ 00.00-1.03-02/, "Правил технічної експлуатації підйомно-транспортного устаткування морських портів" КНД 31.4.002-96/, нормами з охорони праці, навколишнього природного середовища, тощо;

-уникати ушкоджень та загибелі майна (п. 5.8);

- своєчасно за свій рахунок виконувати усі види ремонтів, а також технічне обслуговування орендованого майна (п. 5.9)

Відповідно до п. 5.10 зазначеного договору, з урахуванням змін, внесених додатковою угодою від 16.07.2009 №КД-11433/3 (т. 1 а.с. 19-20), додатковою угодою від 01.05.2012 №КД-11433/6 (т. 1 а.с. 25-26), остаточно вирішено обов`язок орендаря застрахувати орендоване майно протягом 10 банківських днів після укладення цього договору на користь орендодавця від ризиків випадкової загибелі та пошкодження. Страхування майна здійснюється на суму 14929552 грн., означену в Звіті експертної оцінки, з наступним наданням орендодавцю копії страхового полісу і платіжного доручення. Постійно поновлювати договір страхування таким чином, щоб увесь строк оренди майно було застрахованим.

В підтвердження виконання цієї умови Договору №КД-11433, відповідачем надано суду договір добровільного страхування майна №4182/1600 від 12.06.2014, укладений з ПрАТ “Страхова компанія “Саламандра–Україна”.

Розділом 9 договору сторони передбачили відповідальність сторін, відповідно до якого за невиконання або неналежне виконання зобов`язань згідно з цим договором оренди сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України і цим договором. Орендар відшкодовує орендодавцю заподіяні ним матеріальні збитки у повному обсязі незалежно від сплати пені. Орендар несе персональну відповідальність за порушення правил протипожежної безпеки орендованого майна, а також за несвоєчасність внесення орендної плати.

Цей договір набуває чинності з дати його підписання та акту приймання-передачі і, з урахування змін, внесених додатковими угодами від 31.12.2008 №КД-11433/2 (т.1 а.с. 18), №КД-11433/4 від 31.12.2009 (т. 1 а.с. 23), №КД-11433/5 від 31.12.2010 (т. 1 а.с. 24), №КД-11433/6 від 01.05.2012 (т. 1 а.с. 25), №КД-11433/7 від 29.12.2012 (т. 1 а.с. 29), №КД-11433/8 від 23.01.2014 (т. 1 а.с. 30), №КД-11433/9 від 15.05.2015 (т. 1 а.с. 30-31), якими сторони неодноразово продовжували строк дії договору, та останньою угодою термін дії договору продовжено до 31 грудня 2015 року.

Додатковою угодою № КД-11433/9 від 15.05.2015 визначено загальну вартість переданого в оренду майна станом на 31.01.2015, яка згідно експертної оцінки становила 24053200,00 грн. (п. 1.2 угоди, т. 1 а.с. 31).

Як вбачається з матеріалів справи, 05.02.2015 о 14 год. 40 хв. відбулась пожежа машинного відділення мобільного крану, внаслідок якої були знищені окремі вузли і агрегати машинного відділення. Факт пожежі підтверджується актом про пожежу, складеним 05.02.2015 провідним (головним) інспектором Корабельного РВ у м. Миколаїв ГУДСНС України у Миколаївській області капітаном служби цивільного захисту Кривошеєвою А.А.

На підставі даних, отриманих в результаті огляду місця пожежі, проведеного 05.02.2015, а також на підставі пояснень очевидців та ознайомлення з матеріалами по пожежі Дослідно-випробувальною лабораторією Аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС України у Миколаївській області ДСУ з надзвичайних ситуацій складено висновок за №08/В2015 від 12.02.2015, в якому ймовірною причиною пожежі зазначено займання в результаті несправності механізмів агрегату (руйнування рухомих вузлів та деталей дизельного двигуна), яка разом з тим підлягає перевірці в ході проведення можливого слідства із залученням експерта відповідного фаху.

У звязку із пошкодженням та частковим знищенням окремих вузлів та агрегатів на мобільному крані LIEBHERR LHM-150, позивач звернувся до ТОВ “Консалтингова компанія “Бюро оцінки Стефановича”, якою було проведено незалежну оцінку з визначення розміру матеріального збитку, завданого державі в особі ДП “Одеський морський торговельний порт” в результаті спалаху мобільного крану LIEBHERRLHM-150, інвентарний номер 004200.

Так, згідно звіту ТОВ “Консалтингова компанія “Бюро оцінки Стефановича” (т. 1 а.с. 43-103) вартість відновлювального ремонту мобільного крану LIEBHERRLHM-150, інвентарний номер 004200, складає, без урахування ПДВ, 11786363 грн., а риночна вартість складає, без урахування ПДВ, 7100000 грн.

Разом з тим, у звіті оцінювачем зазначено, що згідно розділу 3 Методології, у тому випадку, коли відновлювальний ремонт перевищує риночку вартість майна, матеріальні збитки приймаються на рівні риночної вартості майна на дату, коли відбулася подія. Станом на 05.02.2015 оцінювачем визначена величина матеріального збитку шляхом прирівняння до риночної вартості та визначено розмір збитків, без урахування ПДВ, 7081000 грн.

За розрахуноком суду та враховуючи звіт оцінювача, розмір матеріального збитку з урахуванням ПДВ складає суму 8497200 грн. (7080000+20% ПДВ).

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем п.п. 5.5, 5.8, 9.1, 9.3, 9.4 договору оренди державного нерухомого майна №КД-11433 від 20.12.2007р., позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з останнього збитків у розмірі 8520000,00 грн.

Відповідно до ст.283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ). До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч.ч.3, 4 ст.285 ГК України орендар зобов`язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню. Орендар відшкодовує орендодавцю вартість орендованого майна у разі відчуження цього майна або його знищення чи псування з вини орендаря.

Відповідно до ст.22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст.623 ЦК України боржник який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Згідно ст.ст.224, 225 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною;

неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною;

матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Тобто, збитки – це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також неодержаних кредитором доходів, які б він одержав, коли зобов`язання було виконано боржником.

Обов`язок відшкодування збитків є загальною формою цивільно-правової відповідальності, яка настає для боржника внаслідок порушення ним зобов`язання.

Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності відповідно до ст.623 ЦК України.

За загальним правилом застосування цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування як заподіяних збитків за порушення договірних зобов`язань, так і заподіяної позадоговірної шкоди, можливе за наявності повного складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка (дії чи бездіяльність), шкідливий результат такої поведінки, причинний зв`язок, вина правопорушника.

Обов`язковими умовами покладання відповідальності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного зв`язку між діями особи та збитками, які складають об`єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.

Підставою для відшкодування понесених збитків внаслідок неналежного виконання зобов`язання за договором, також є наявність прямого причинного-наслідкового зв`язку між неправомірними діями однієї сторони та зменшення майнових прав іншої.

Не доведення хоч би одного з елементів складу цивільного правопорушення виключає можливість задоволення вимоги про стягнення збитків.

Наведеної правової позиції дотримується Верховний Суд України у справах про відшкодування збитків (постанова від 04.07 2011 у справі №42/78-10).

Для визначення причини пожежі та виявлення наявності або відсутності вини відповідача у виникненні пожежі на мобільному крані та оскільки для вирішення спору у даній справі існують спірні питання, які потребують спеціальних знань, судом призначено у справі комплексну трасологічну та пожежно – технічну експертизу, проведення якої доручено Одеському науково – дослідному інституту судових експертиз (65026, м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 21). На вирішення експерта поставлені наступні питання:

1) Де був осередок пожежі мобільного крану LIEBHERR LHM-150 інв. №004200 що сталася 05.02.2015 ?;

2) Яка причина виникнення пожежі мобільного крану LIEBHERR LHM-150 інв. №004200 що сталася 05.02.2015 ?;

3) Чи відповідав стан об`єкта вимогам Правил пожежної безпеки?

4) Чим пояснюється горіння у відсіку двигуна мобільного крана LIEBHERR LHM-150 інв. № НОМЕР_1 що сталося 05.02.2015?

5) Який механізм виникнення пожежі?

6) Чи не є причиною виникнення пожежі аварійний стан електричної мережі (коротке замикання, перевантаження тощо)?

За результатами проведення даної експертизи експертом зроблено висновок №16-2477; 17-6348; 1706349 з наведених питань, а саме:

По питанню №1 - Осередок пожежі, яка відбулася 05.02.2015 у машинному відділенні мобільного крану LIEBHERR LHM-150 інв. №004200, знаходився у верхній частині машинного відділення двигуна у районі розміщення системи випускних газів (спостерігається на металевих конструкціях кольори мінливості та вигоряння захисного металевого кожуха вихлопного патрубку системи випускних газів).

По питанню №№2,6 - Аварійний режим в електричній мережі двигуна крану не міг стати причиною виникнення пожежі, яка сталася 05.02.2015 у машинному відділенні мобільного крану LIEBHERR LHM-150 інв. №004200. Причиною пожежі, яка сталася 05.02.2015 у машинному відділенні мобільного крану ІЛЕВНЕКК ЬНМ-150 інв. № 004200, є загоряння палива, яке виходило під тиском з зруйнованих трубопроводів після падіння правого вентилятора та систем охолодження на двигун, від дії джерела запалювання, що мало температуру, яка значно перевищувала температуру займання і самозаймання горючих матеріалів та рідин, присутніх у осередку пожежі з подальшим займанням дизельного пального, яке витікало з блоку циліндрів і картера двигуна при його руйнуванні у нижню частину машинного відділення.

По питанню №3 - В зв`язку з відсутністю інформативних даних встановити, чи відповідав стан об`єкта вимогам Правил пожежної безпеки, не уявляється можливим.

По питанню №№4,5 - Поступове послаблення одного з різьбових з`єднань кришки із шатуном третього циліндру через видалення гвинта призвело до поступового збільшення навантаження на друге різьбове з`єднання шатуна із кришкою. Коли навантаження перевищили за величиною межу міцності сплаву, з якого виготовлений другий гвинт кришки шатуна, відбулося його руйнування. Роз`єднання шатуна із кришкою призвело до роз`єднання шатуна із колінчастим валом.

В результаті дії ударних навантажень, що передавалися від переміщень колінчастого валу на незакріплений шатун із поршнем, відбулося хаотичне биття деталей один об одне, руйнування поршня, а також і стінок нижньої частини бокової поверхні блока циліндрів та верхньої частини бокової поверхні картера двигуна з утворенням наскрізного отвору. Руйнування даних деталей призвело до витікання масла.

Динамічні ударні навантаження при аварійній роботі двигуна передалися через трубопроводи системи охолодження до вентилятору та зумовили їх падіння (вентилятора та трубопроводів системи охолодження) на трубопроводи паливної системи двигуна.

З пошкоджених паливопроводів стався викид палива на південну стіну машинного відділення над генератором, вгору на металевий кожух вихлопного патрубку системи випускних газів та в верхню частину південно-західної стіни машинного відділення. Крім цього, через зруйновані стінки блоку циліндрів і картера стався викид розігрітих до високої температури парів та частинок масла з домішками дизельного пального під двигун.

При попаданні палива на патрубки системи випускних газів відбулося їх загоряння від дії джерела запалювання, що має температуру, яка значно перевищує температуру займання і самозаймання більшості горючих матеріалів та рідин, присутніх у осередку пожежі.

В подальшому розвиток зони горіння у просторі сформував вторинні осередки пожежі над генератором, на висоті приблизно 1 м від підлоги (вигоряння металевої зашивки стіни, яка збільшується вгору та у бік західної стіни), та на західній стіні (від південної сторони до середини, особливо у верхній її частині, де повністю вигоріла металева зашивка оздоблення стіни).

Поширення горіння відбувалося по мірі нагрівання матеріалів під дією променевого впливу полум`я та розігрітих предметів в умовах пожежі, температура якого достатня задля протікання таких процесів вже з 850 С та за умови досягнення більш високих значень температур, швидкість зростання площі пожежі збільшувалася з переходом з поверхневої до об`ємної. При цьому, сталося загоряння палива і масла під двигуном у нижній частині машинного відділення.

До роботи двигуна “LIEBHERR D 9408 ТІ-Е” мобільного крану LIEBHERR LHM-150 (зав. № 140192, інв. №004200) в аварійному режимі, руйнуванню деталей і паливопроводів, і в результаті - до пожежі, призвело роз`єднання одного з різьбових з`єднань шатуна третього циліндру із кришкою із-за видалення гвинта.

Через відсутність гвинта встановити конкретну причину його видалення не уявляється можливим.

Зі змісту висновку експерта вбачається: зважаючи на те, що пожежа відбулася під час роботи двигуна крана, то причина та механізм утворення пожежі був наступний: динамічні ударні навантаження при аварійній роботі двигуна передалися через трубопроводи системи охолодження до правого вентилятору та зумовили їх падіння, при цьому, падіння правого вентилятора - на трубопроводи паливної системи двигуна. Через це були порушені цілісні характеристики паливопроводів та вхідних патрубків. При їх порушенні сталося фонтанування палива на стіни і розігріті частини випускної системи двигуна. Внаслідок чого сталося займання парів палива з подальшим поширенням полум`я в об`ємі машинного залу.

При проведенні огляду електропроводів двигуна та електричного обладнання машинного відділення, яке відбулося 26.09.2018, було встановлено, що електрична проводка, яка прокладена зверху двигуна має сліди вигоряння ізоляції зверху. Слідів оплавлень та обвуглення ізоляції зсередини не має. Всі прилади контролю та захисту, які розташовані у шафах при вході в машинне відділення слідів термічної дії не мають (фото 6). У місці розташування осередку пожежі електрична проводка не проходить.

Зважаючи на викладене, а також на те, що розташування місця осередку пожежі не співпадає з місцем проходження проводки на самому двигуні, є підстави зробити висновок про те, що аварійний режим в електричній мережі двигуна крану не могли стати причиною виникнення пожежі, яка сталася 05.02.2015 у машинному відділенні мобільного крану ІЛЕВНЕКК ЬНМ-150 інв. № 004200.

Зважаючи на те, що пожежа відбулася під час роботи двигуна крана, через зазначені місця руйнування корпусу блоку циліндрів та з пошкоджених паливопроводів відбувався викид перегрітих парів та часток дизельного пального.

Отже є підстави зазначити, що у досліджуваному двигуні крана відбувся аварійний процес у роботі двигуна внутрішнього згоряння -руйнування деталей кривошипно-шатунної групи одного з циліндрів з послідуючим руйнуванням стінок блоку циліндрів та картера і викидом розігрітих до високої температури парів та частинок дизельного пального та викидом палива з пошкоджених паливопроводів.

Під час візуального огляду встановлено, що нижня частина бокової поверхні блока циліндрів та верхня частина бокової поверхні картера двигуна зруйновані з утворенням наскрізного отвору (фото 7).

Руйнування нижньої частини бокової поверхні блока циліндрів та верхньої частини бокової поверхні картера свідчить про неефективне постачання маслом робочих поверхонь деталей кривошипно-шатунного механізму двигуна, так як це призвело до витікання масла.

Результати проведеного дослідження вказують на те, що вихід із ладу двигуна “LIEBHERR D 9408 ТІ-Е” мобільного крану LIEBHERR LHM-150 (зав. № 140192, інв. № НОМЕР_1 ) із утворенням зазначених вище пошкоджень відбувався за наступним механізмом: поступове послаблення одного з різьбових з`єднань кришки із шатуном третього циліндру через видалення гвинта призвело до поступового збільшення навантаження на друге різьбове з`єднання шатуна із кришкою. Коли навантаження перевищили за величиною межу міцності сплаву, з якого виготовлений другий гвинт кришки шатуна, відбулося його руйнування. Роз`єднання шатуна із кришкою призвело до роз`єднання шатуна із колінчастим валом.

В результаті дії ударних навантажень, що передавалися від переміщень колінчастого валу на незакріплений шатун із поршнем, відбулося хаотичне биття деталей один об одне, руйнування поршня, а також і стінок нижньої частини бокової поверхні блока циліндрів та верхньої частини бокової поверхні картера двигуна з утворенням наскрізного отвору. Руйнування даних деталей призвело до витікання масла.

Динамічні ударні навантаження при аварійній роботі двигуна передалися через трубопроводи системи охолодження до вентилятору та зумовили їх падіння (вентилятора та трубопроводів системи охолодження) на трубопроводи паливної системи двигуна.

З пошкоджених паливопроводів стався викид палива на південну стіну машинного відділення над генератором, вгору на металевий кожух вихлопного патрубку системи випускних газів та в верхню частину південно-західної стіни машинного відділення. Крім цього, через зруйновані стінки блоку циліндрів і картера стався викид розігрітих до високої температури парів та частинок масла з домішками дизельного пального під двигун.

При попаданні палива на патрубки системи випускних газів відбулося їх загоряння від дії джерела запалювання, що має температуру, яка значно перевищує температуру займання і самозаймання більшості горючих матеріалів та рідин, присутніх у осередку пожежі.

В подальшому розвиток зони горіння у просторі сформував вторинні осередки пожежі над генератором, на висоті приблизно 1 м від підлоги (вигоряння металевої зашивки стіни, яка збільшується вгору та у бік західної стіни), та на західній стіні (від південної сторони до середини, особливо у верхній її частині, де повністю вигоріла металева зашивка оздоблення стіни).

Поширення горіння відбувалося по мірі нагрівання матеріалів під дією променевого впливу полум`я та розігрітих предметів в умовах пожежі, температура якого достатня задля протікання таких процесів вже з 850 °С та за умови досягнення більш високих значень температур, швидкість зростання площі пожежі збільшувалася з переходом з поверхневої до об`ємної. При цьому, сталося загоряння палива і масла під двигуном у нижній частині машинного відділення.

Також експерт зазначив, що при дослідженні комплекту технічної документації (копій паспорта мобільного крану LIEBHERR LHM-150 (інв.№004200, зав. № 140192), Інструкції з експлуатації крана і технічного обслуговування, Вахтового журналу, Журналу огляду, технічного обслуговування та ремонту та інше [11-15] встановлено:

призначення 8-циліндрового дизельного двигуна - привод гідронасосів головного і допоміжного підйому, зміни вильоту стріли, повороту крана, привод коліс, привод генератора;

ремонт, пов`язаний із деталями кривошипно-шатунного механізму двигуна, проводився 07.11.2000. А саме, в графі «Відомості про характер ремонту та заміну елементів крану» зазначено: «Замена переднего коренного подшипника. Замена уплотнения переднего коренного подшипника Черт: 30520 ID: 926779103» (фото 8); інших випадків проведення ремонтних робіт, пов`язаних із деталями та вузловими з`єднаннями кривошипно-шатунного механізму двигуна крану, не встановлено;

конструктивним виконанням не передбачена наявність спеціальних засобів фіксації гвинтів кришок шатунів двигуна “LIEBHERR D 9408 ТІ-Е” [11-15] у вигляді шплінтів, шайб та інше (фото 9).

Пошкодження різьбових з`єднань визначаються за сукупністю морфологічних ознак, що потребує дослідження відсутнього гвинта кришки шатуна третього циліндра.

Таким чином, виходячи з наведеного вище дослідження, можна зробити висновки про те, що до роботи двигуна “LIEBHERR D 9408 ТІ-Е” мобільного крану LIEBHERR LHM-150 (зав. № 140192, інв. №004200) в аварійному режимі, руйнуванню деталей і паливопроводів, і в результаті - до пожежі, призвело роз`єднання одного з різьбових з`єднань шатуна третього циліндру із кришкою із-за видалення гвинта.

Через відсутність гвинта встановити конкретну причину його видалення не уявляється можливим.

Отже, з експертного висновку вбачається, що до роботи двигуна “LIEBHERR D 9408 ТІ-Е” мобільного крану LIEBHERR LHM-150 (зав. № 140192, інв. №004200) в аварійному режимі, руйнуванню деталей і паливопроводів, і в результаті - до пожежі, призвело роз`єднання одного з різьбових з`єднань шатуна третього циліндру із кришкою із-за видалення гвинта.

Про видалення гвинта йшлося й у технічних висновках № 08/В2015 від 12.05.2015 Дослідно-випробувальної лабораторії Аварійно-рятувального загону спеціального призначення ТУ ДСНС України у Миколаївської області ДСУ з надзвичайних ситуацій та комплексного експертного дослідження, проведеного Науково-дослідним експертно-криміналістичним центром УМВС України у Миколаївської області МВС України № 12 від 19.05.2015.

У вказаних висновках причиною пожежі могло бути займання в результаті несправності механізмів агрегату (руйнування рухомих вузлів та деталей дизельного двигуна) внаслідок механічних пошкоджень на поверхні стрижня шатуна виведеного з ладу двигуна мобільного крану, у вигляді деформації корпусу, зладженості шліців та зсуву металу. На думку експерта, пожежа у машинному відділі мобільного крану виникла у результаті дії джерела запалювання, що відноситься до групи "розігрів від тертя" в результаті руйнування рухомих вузлів та деталей дизельного двигуна. Як ймовірні причини видалення гвинта експерти зазначають: відсутність спеціальних засобів фіксації гвинта від самовидалення (шплінтів, штифтів, шайб та ін..); наявність похибки шагу шлиців стрижня шатуна та кришки, що сприяло до поступової просадки кришки й зменшення затяжки гвинта; збільшення рівня вібрації у результаті експлуатаційного зносу деталей кривошипно-шатунного механізму двигуна; попереднє часткове видалення гвинта за допомогою слюсарного інструменту або не повна фіксація гвинта після проведення будь-яких робіт.

З наведеного суд робить висновок, що пошкодження об`єкту оренди в результаті пожежі та й сама пожежа виникла внаслідок незадовільного технічного стану мобільного крану LIEBHERR LHM-150.

Правилами будови і безпечної експлуатації вантажопідйомних кранів ”, затвердженими наказом Державного комітету України з примослової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду 18.06.2007 №132 (зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 09.07.2007 за №784/14051), які діяли станом на момент виникнення спірних відносин, передбачено, що реконструкцію та ремонт вантажопідіймальних кранів і машин, їх складових частин, вантажозахоплювальних органів, знімних вантажозахоплювальних пристроїв, тари та колисок мають виконувати суб`єкти господарювання, які одержали відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.05-03 (1631-2003-п) дозвіл спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки та охорони праці на виконання цих робіт. (5.2.1 Правил).

Вимоги пункту 5.2.1 цих Правил поширюються на такі види ремонту складових частин вантажопідіймальних кранів і машин:

ремонт несучих металоконструкцій з метою відновлення їх несучої здатності (ремонт із застосуванням зварювання, а також ремонт, пов`язаний з відновленням деформованих або пошкоджених металоконструкцій або їх елементів, відновленням чи зміною конструкції стиків металоконструкцій тощо), крім робіт, передбачених настановою з експлуатації;

ремонт механізмів підіймання вантажу і зміни вильоту, їх гідро- та електроприводу, а також приладів і пристроїв безпеки, крім робіт, передбачених настановою з експлуатації (п. 5.2.2. Привил)

Після проведення реконструкції, модернізації чи ремонту суб`єкт господарювання, який виконував відповідні роботи, відображає в паспорті дані про наявність дозволу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки та охорони праці на проведення відповідних робіт, відомості про виконані роботи із зазначенням місць ремонту (або додаються ремонтні креслення), усі зміни параметрів, характеристик і показників, відомості про застосовані матеріали із зазначенням номерів документів про їх якість (п. 5.2.7 Правил).

Після ремонту, зазначеного у пункті 5.2.2 цих Правил, вантажопідіймальні крани і машини піддаються позачерговому повному технічному огляду (п.5.2.8 Правил).

Відомості про ремонти вантажопідіймальних кранів і машин, передбачені системою планово-попереджувальних ремонтів, записуються до журналу технічних обслуговувань і ремонтів (п. 5.2.11 Правил).

Виведення вантажопідіймальних кранів і машин у ремонт проводиться працівником, відповідальним за утримання їх у справному стані, відповідно до графіка ремонту, затвердженого суб`єктом господарювання, у порядку, встановленому суб`єктом господарювання. Дата і час виведення крана в ремонт та прізвище особи, відповідальної за його проведення, зазначаються в наряді-допуску і вахтовому журналі машиніста даного крана та кранів, що працюють поряд з тим, що ремонтується. Виведення у ремонт портальних кранів і причальних перевантажувачів проводиться за порядком, установленим суб`єктом господарювання (п. 5.2.13 Правил).

Технічний огляд вантажопідіймальних кранів врегульований в п. 7.3 Правил.

Так, вантажопідіймальні крани і машини підлягають первинному, періодичному та позачерговому технічним оглядам у порядку, встановленому НПАОП 0.00-8.18-04 ( 687-2004-п ).

Первинному технічному огляду підлягають нововиготовлені вантажопідіймальні крани і машини перед уведенням їх в експлуатацію з урахуванням вимог пунктів 7.2.3 і 7.2.4 цих Правил.

Періодичному технічному огляду підлягають вантажопідіймальні крани і машини, що перебувають в експлуатації в продовж установленого строку служби:

повному - не рідше одного разу на три роки, за винятком випадків, зазначених у пунктах 4.22.16, 7.3.4 і 7.3.5 цих Правил;

частковому - не рідше одного разу на 12 місяців.

Позачерговий повний технічний огляд вантажопідіймальних кранів і машин належить проводити у разі:

введення їх в експлуатацію після ремонту, реконструкції або модернізації;

перерви в експлуатації більш як на 12 місяців;

демонтажу та встановлення на новому місці;

закінчення граничного строку експлуатації (із застосуванням видів робіт, що не використовувалися під час експертного обстеження);

експлуатаційної чи деградаційної відмови, виявлення зносу (механічного або корозійного), залишкової деформації, тріщин, інших пошкоджень складових частин, деталей або їх елементів, що перевищують допустимі значення;

аварії або пошкодження, спричиненого надзвичайною ситуацією природного чи техногенного характеру;

після установлення змінного стрілового обладнання або заміни стріли;

після заміни несучих або вантових канатів кабельних кранів;

у разі отримання припису посадової особи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки та охорони праці або працівника, який здійснює відомчий нагляд за утриманням та безпечною експлуатацією вантажопідіймальних кранів і машин, у разі виявлення дефектів, пошкоджень і порушень цих Правил, що впливають на їх безпечну експлуатацію.

Технічний огляд вантажопідіймального крана чи машини має на меті встановити, що:

їх установлення відповідає вимогам цих Правил і поданій на реєстрацію документації;

вони перебувають у справному стані, який забезпечує їх безпечну експлуатацію.

Повний технічний огляд має включати:

вивчення експлуатаційних (паспорт, настанова з експлуатації, вахтовий журнал тощо), конструкторських (проектних) і ремонтних документів, а також інформації, накопиченої реєстратором робочих параметрів у разі наявності реєстратора на крані;

аналіз умов та режимів експлуатації;

огляд і перевірку роботи вантажопідіймального крана чи машини;

статичне випробування;

динамічне випробування;

оцінку технічного стану;

визначення умов експлуатації та строку чергового періодичного технічного огляду.

Під час часткового технічного огляду статичне та динамічне випробування не проводяться.

Позачерговий технічний огляд у разі закінчення граничного строку експлуатації проводиться у визначеному уповноваженою організацією обсязі з урахуванням виконаних робіт під час проведення експертного обстеження вантажопідіймального крана чи машини. Після проведення технічного огляду уповноважена організація розробляє регламент технічних оглядів на продовжуваний строк безпечної експлуатації, який зберігається разом з паспортом вантажопідіймального крана чи машини.

Результати технічного огляду та строк наступного огляду вантажопідіймального крана чи машини записуються до їх паспорта особою, що його проводила (п. 7.3.22 Правил).

Відомчий нагляд і обслуговування регламентований в розділі 7.4 цих Правил.

Так, суб`єкт господарювання, який експлуатує вантажопідіймальні крани і машини, знімні вантажозахоплювальні пристрої, тару, кранові колії, колиски для підіймання працівників, забезпечує їх утримання в справному стані та безпечну експлуатацію шляхом організації належного відомчого нагляду, обслуговування, технічного огляду та ремонту власними силами або укладає договір зі спеціалізованою організацією на виконання зазначених робіт з урахуванням вимог пункту 7.4 цих Правил.

Суб`єкт господарювання:

1) призначає працівника, який здійснює відомчий нагляд за утриманням та безпечною експлуатацією вантажопідіймальних кранів і машин, знімних вантажозахоплювальних пристроїв, кранових колій, тари та колисок для підіймання працівників відповідно до вимог Типової інструкції для інженерно-технічних працівників, які здійснюють нагляд за утриманням та безпечною експлуатацією вантажопідіймальних кранів, затвердженої наказом Держнаглядохоронпраці від 20.10.94 N107 (z0058-95) "Про затвердження Типових інструкцій для осіб, які здійснюють нагляд, організують утримання у справному стані та безпечне проведення робіт вантажопідіймальними кранами", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13.03.95 за N 58/594;

2) призначає працівника, відповідального за утримання в справному стані вантажопідіймальних кранів і машин, знімних вантажозахоплювальних пристроїв, тари, кранової колії та колисок для підіймання працівників відповідно до вимог Типової інструкції для осіб, відповідальних за утримання вантажопідіймальних кранів у справному стані (z0059-95), затвердженої наказом Держнаглядохоронпраці від 20.10.94 N107 (z0058-95) "Про затвердження Типових інструкцій для осіб, які здійснюють нагляд, організують утримання у справному стані та безпечне проведення робіт вантажопідіймальними кранами", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13.03.95 за N 59/595;

3) призначає працівника, відповідального за безпечне проведення робіт вантажопідіймальними кранами і машинами, знімними вантажозахоплювальними пристроями, тарою та колисками для підіймання працівників відповідно до вимог Типової інструкції для осіб, відповідальних за безпечне проведення робіт з переміщення вантажів кранами (z0060-95), затвердженої наказом Держнаглядохоронпраці від 20.10.94 N 107 (z0058-95) "Про затвердження Типових інструкцій для осіб, які здійснюють нагляд, організують утримання у справному стані та безпечне проведення робіт вантажопідіймальними кранами", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13.03.95 за N 60/596;

4) призначає обслуговувальний і ремонтний персонал вантажопідіймальних кранів і машин (машиністів, слюсарів, слюсарів-електриків, налагоджувальників, стропальників тощо);

5) установлює порядок проведення періодичного технічного обслуговування, налагодження та ремонту відповідно до вимог настанови з експлуатації;

6) забезпечує в установлений термін і у випадках, зазначених у пункті 7.3.5 цих Правил, проведення технічних оглядів;

7) забезпечує умови для виконання відповідальними працівниками, обслуговувальним персоналом своїх обов`язків;

8) забезпечує ведення робіт за ПВР або технологічними картами на виконання робіт вантажопідіймальними кранами і машинами;

9) на основі Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 N 15 (z0231-05) "Про затвердження Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці та Переліку робіт з підвищеною небезпекою", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за N 231/10511 (далі - НПАОП 0.00-4.12-05), організовує розроблення Положення про навчання з питань охорони праці (далі - Положення про навчання), яке затверджується наказом суб`єкта господарювання і діє в його межах, та забезпечує виконання Положення про навчання;

10) організовує розроблення та затверджує Інструкції з охорони праці для обслуговувального і ремонтного персоналу відповідно до вимог Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 29.01.98 N 9 ( z0226-98 ), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.04.98 за N 226/2666;

11) забезпечує працівників цими Правилами та інструкціями.

Номер і дата наказу про призначення працівника, відповідального за утримання у справному стані вантажопідіймальних кранів і машин, а також посада, прізвище, ім`я та по батькові та його підпис мають міститися у паспорті крана.

Якщо суб`єкт господарювання має самостійні служби з обслуговування механічного, електричного та радіообладнання, то працівники, відповідальні за утримання у справному стані вантажопідіймальних кранів і машин, можуть бути призначені окремо з кожного обладнання.

Установлений суб`єктом господарювання порядок проведення періодичного технічного обслуговування, налагодження та ремонтів має забезпечити утримання в справному стані вантажопідіймальних кранів і машин, знімних вантажозахоплювальних пристроїв, тари, кранової колії та колисок для підіймання працівників (п. 7.4.18 Правил)

Машиністи вантажопідіймальних кранів і машин перед початком роботи зобов`язані проводити огляд і перевірку механізмів, металоконструкцій, приладів і пристроїв безпеки, для чого має бути виділений необхідний час.

Обсяг огляду та перевірок установлюється виробничими інструкціями з безпечного ведення робіт машиністами кранів, розробленими відповідно до вимог чинних НД. Результати огляду та перевірки записуються машиністами у вахтовий журнал, рекомендована форма якого наведена в додатку 13 цих Правил.

Технічне обслуговування вантажопідіймальних кранів і машин проводиться згідно з вимогами настанови з експлуатації в строки, установлені їх виробником. Результати технічних обслуговувань записуються до журналу технічних обслуговувань і ремонтів (п. 7.4.22 Правил).

Особи, винні в порушенні вимог цих Правил, несуть відповідальність згідно з покладеними на них функціями відповідно до чинного законодавства України. (п. 9 Правил).

З наведеного вбачається, що технічне обслуговування та ремонт вантажопідіймальних кранів і машин мають виконувати суб`єкти господарювання, які одержали відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.05-03 (1631-2003-п) дозвіл спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки та охорони праці на виконання цих робіт. (5.2.1 Правил).

Пунктом 5.9 договору оренди сторони погодили, що саме орендар зобов`язаний своєчасно за свій рахунок виконувати усі види ремонтів, а також технічне обслулуговування орендованого майна.

На підтвердження виконання відповідачем положень вищенаведених Правил та узгодженого сторонами п. 5.9 договору оренди відповідачем надані суду:

- укладений між ним та ТОВ “Сфіфт Сервіс” (з правами сервісного партнера “LIEBHERRWERKNENZINGGmbH” на території України) договір №С-10-2011 від 15.11.2011 про сервісне обслуговування (ремонт діагностика, налагодження, регулювання, ТО та ін.), включаючи у себе регламентні роботи, обумовлені технічною документацією заводу виробника (т.1 а.с.249-256);

- генеральний договір №СД-01-09 укладений з ТОВ “Діалаб” ЛТД (т.1 а.с.231-246), з правами спеціалізованого експертно-технічного центру, зареєстрованого та діючого відповідно до законодавства України, за яким ТОВ “Діалаб” ЛТД зобов`язалось по заявці виконувати, зокрема, наступні роботи: експертне обстеження, технічне діагностування, первинний, частковий та позачерговий повний технічний огляд портових кранів; видача висновків на продовження експлуатаційного ресурсу; поглиблене діагностування портових кранів, зі задіянням неруйнуючих методів контролю; інструментальна перевірка ступеню відхилення основних геометричних параметрів елементів металоконструкцій кранів та їх рейкових шляхів від проектного положення.

На замовлення відповідача ТОВ “Діалаб” ЛТД проводило технічні огляди мобільного крену, звіти про які зафіксовані у розділі “Запис про результати технічного огляду” паспорту крану. 21.10.2012 ТОВ “Діалаб” ЛТД був проведений повний технічний огляд крану, дійсний до 21.10.2015, за результатами якого кран був визнаний технічно справним та допущений до експлуатації, а 21.10.2014 був проведений його частковий технічний огляд, за результатами якого кран також був визнаний технічно справним (т.1 а.с.247-249).

Як доказ дотримання відповідачем безпечної експлуатації орендованого майна та використання останнього за його цільовим призначенням та з урахуванням умов його безпечної експлуатації суду надано витяги з вахтового журналу машиніста крану; журналу огляду, технічного обслуговування та ремонту вантажопідйомних кранів; розділу “Технічне обслуговування крану” Інструкції з експлуатації крану та технічному обслуговуванню (т.1 а.с.257-305), на яких містяться відмітки про систематичне проведення відповідачем регламентних робіт, передбачених технічною документацією заводу виробника та графіками проведення оглядів крану за 2011-2015рр., затверджених головним інженером порту (т.2 а.с.66-78), зокрема, технічне обслуговування мобільного крану, його огляд; заміна фільтрів; перевірка рівня охолоджуючої рідини, мастила; натяжка ременю генератора тощо.

З метою забезпечення технічними засобами, а також для ефективного та безаварійного виконання вантажних операцій відповідачем були створені, такі структурні одиниці як служба механізації порту, до задач якої входить, зокрема, організація робіт підрядних організацій з виконання аварійних, ремонтних робіт, а також організація та координація аварійних, ремонтних і модернізуючих робіт штатними підрозділами механіків та електриків підприємства; служба малої механізації, до задач якої входить, зокрема, забезпечення належного технічного стану транспортних засобів, організація технічного обслуговування техніки, ремонт вантажно-розвантажувальних машин; вантажний район № 3, до задач якого входить, зокрема, забезпечення постійного контролю за дотриманням правил та інструкцій про охорону праці, про заходи пожежної безпеки, а також забезпечення виконання робіт без травм та аварій. Положення про вказані структурні підрозділи надані відповідачем до суду (т.1 а.с.306-322).

Разом з тим, враховуючи наявність висновку експерта з якого вбачається, що у досліджуваному двигуні крана відбувся аварійний процес у роботі двигуна внутрішнього згоряння -руйнування деталей кривошипно-шатунної групи одного з циліндрів з послідуючим руйнуванням стінок блоку циліндрів та картера та вихід із ладу двигуна “LIEBHERR D 9408 ТІ-Е” мобільного крану LIEBHERR LHM-150 (зав. № 140192, інв. № НОМЕР_1 ) із утворенням зазначених вище пошкоджень відбувався за наступним механізмом: поступове послаблення одного з різьбових з`єднань кришки із шатуном третього циліндру через видалення гвинта призвело до поступового збільшення навантаження на друге різьбове з`єднання шатуна із кришкою, суд приходить до висновку, що відповідачем неналежно та неповно виконані зобов`язання, передбачені п.п. 5.7, 5.8 та 5.9 договору, щодо обслуговування та ремонту орендованого майна, що призвело до його ушкодження.

Укладення та виконання зазначених вище договорів щодо технічного обслуговування орендованого майна не є беззаперечним доказом відсутності вини відповідача у виникненні пожежі, що сталася на мобільному крані за наявності вищенаведеного висновку експерта.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками експертів.

Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань (ч. 1, ч. 2 ст. 98 ГПК України).

Згідно з пунктом 18 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 4 “Про деякі питання практики призначення судової експертизи” у перевірці й оцінці експертного висновку господарським судам слід з`ясовувати: чи було додержано вимоги законодавства у призначенні та проведенні судової експертизи; чи не було обставин, які виключали участь експерта у справі; компетентність експерта, якщо проведення судової експертизи доручено окремій особі, і чи не вийшов він за межі своїх повноважень; повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком судової експертизи; обґрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи.

Відповідно до ст. 104 ГПК України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Із матеріалів висновку вбачається, що він обґрунтований, містить докладний опис проведеного дослідження та висновок з поставлених перед експертом питань, а будь-яких обставин, які б дозволяли стверджувати про необґрунтованість, неправильність висновку чи суперечливість його іншим матеріалам справи сторонами не наведено, судом не встановлено.

За таких обставин суд, оцінюючи представлений висновок, приймає висновок експерта №16-2477; 17-6348; 1706349 комплексної судової інженерно-технічної експертизи пожежі у відсіку двигуна мобільного крану LIEBHERR LHM-150, як належний, допустимий, достатній і достовірний доказ.

Відповідач посилається на те, що на момент передачі мобільного крану LIEBHERR LHM-150 (зав. № 140192, інв. №004200) в оренду кількість напрацьованих мотогодин вже становила більше 15015, а згідно з паспортом ресурс мобільного крану LIEBHERR LHM-150 до першого капітального ремонту становить 15 000 мотогодин, тобто ще до моменту передачі відповідачу в оренду у мобільного крану LIEBHERR LHM-150, інв №004202, закінчився ресурс до першого капітального ремонту. Відповідач зазначає, що станом на 03.11.2009, після взяття мобільного крану LIEBHERR LHM-150, інв. №004202, на облік Держгірпромнаглядом 16 10.2009, кількість напрацьованих мотогодин мобільного крану становила 15 574. що підтверджується відповідними записами відповідача в Інструкції з експлуатації. На момент пожежі мобільного крану LIEBHERR LHM-150, інв. №004202 кількість напрацьованих мотогодин становила 20 070. Даний факт було засвідчено ТОВ “Свіфт Сервіс” шляхом складання акту огляду машинного відділення мобільного крану LIEBHERR LHM-150 після загоряння від 06.02.2015.

Щодо даних посилань відповідача суд приходить до такого.

Керівним документом для організації, планування і виконання ремонту, реконструкції, модернізації портових кранів є Положення про планово-попереджувальні ремонти портових кранів морських портів, затверджених Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України 17.06.2005 N 317.

Згідно цього Положення до портових кранів відносяться крани, які зайняті в перевантажувальному процесі: портальні; мобільні; крани-перевантажувачі козлові, мостові (причальні, тилові); пневмоколісні; гусеничні; залізничні.

У паспорті мобільного крану LIEBHERR LHM-150 зазначено, що останній є краном стрілковим самохідним на пневмоколісному ході, а тому суд керується вимогами саме цього Положення.

Дотримання Положення обов`язкове для портів, що експлуатують портові крани, для портових майстерень, заводів і підприємств, працівників науково-дослідних і проектно-конструкторських організацій, що виконують роботи по технічній експлуатації, ремонту, реконструкції, модернізації портових кранів морських портів.

Положення встановлює порядок виконання планово-попереджувальних ремонтів, реконструкції, модернізації портових кранів, визначає організаційні, технічні і технологічні вимоги, що забезпечують безпечну експлуатацію і оптимальні витрати на технічне обслуговування і ремонт кранів при експлуатації в період нормативного терміну, а також, після відпрацювання нормативного терміну служби.

Системою планово-попереджувальних ремонтів передбачається проведення планових технічних обслуговувань і ремонтів після напрацювання портовим краном встановленого міжремонтного ресурсу в тисячах тонн переробленого вантажу або машино-годинах роботи через встановлений міжремонтний період, а також з урахуванням фактичного технічного стану.

Обсяг ремонтних робіт визначається за типовим складом робіт з використанням операційних і укрупнених норм часу на ремонт кранів, з уточненням фактичного зносу деталей, вузлів і систем з метою забезпечення експлуатаційного ресурсу до наступного чергового ремонту.

Положення про планово-попереджувальних ремонтів включає наступні основні розділи:

- організаційну структуру служби механізації порту;

- категорії планово-попереджувальних ремонтів, ремонтні цикли, міжремонтні ресурси;

- норми дефектності на ремонт кранів;

- планування ремонтів, методику розрахунку річних графіків ППР;

- типовий склад робіт по операційних і укрупнених нормах трудомісткості на ремонт кранів по категоріях ремонтів і типах кранів;

- технічний нагляд, документація, облік і звітність по ремонту, реконструкції, модернізації кранів;

- вимоги безпеки при виконанні ремонтних робіт.

Згідно з п. 1.7.6 капітальний ремонт - ремонт, що забезпечує відновлення справності і повного (або близького до повного) ресурсу крана шляхом ремонту або заміни вузлів, механізмів і систем, включаючи базові.

Планова періодичність (додаток 3) між капітальними ремонтами двигуна складає 15000-20000 машино-годин, між ТО-2 500 машино-годин роботи крана.

Фактична потреба в капітальному ремонті двигуна визначається за результатами вбудованої і тестової систем діагностики (п. 4.5.2 Положення).

Виконання ремонтів кранів, що знаходяться в оренді або в спільній діяльності рекомендується проводити з урахуванням вимог викладених у додатку 1. (п. 5.2.16 Положення)

Додатком №1 до Положення визначено, що передача крана в оренду або спільну діяльність здійснюється портом на підставі договору, відповідно до законодавства.

При передачі складається Акт приймання-передачі крана з оцінкою його технічного стану.

Технічний стан крана визначається комісією порту за участю представників "Орендаря" або Підприємства спільної діяльності.

Умови фінансування витрат на технічне обслуговування і ремонт крана визначаються умовами договору на оренду між "Орендодавцем" і "Орендарем", або договору на спільну діяльність між Портом і ПСД.

Технічне обслуговування і ремонт крана, що знаходиться в оренді або спільній діяльності, здійснюється відповідно до вимог "Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідйомних кранів" ДНАОП 0.00-1.03-02 ( v0409203-02 ), "Правил технічної експлуатації підйомно-транспортного устаткування морських портів" КНД 31.4.002-96, даного Положення.

Проведення планових ремонтів здійснюється після переробки краном розрахункової кількості вантажу або після напрацювання певної кількості машино-годин згідно вимог п. 5.0. даного Положення.

Згідно положень ст. 776 ЦК України поточний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймачем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом. Капітальний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймодавцем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом. Капітальний ремонт провадиться у строк, встановлений договором. Якщо строк не встановлений договором або ремонт викликаний невідкладною потребою, капітальний ремонт має бути проведений у розумний строк. Якщо наймодавець не провів капітального ремонту речі, що перешкоджає її використанню відповідно до призначення та умов договору, наймач має право: 1) відремонтувати річ, зарахувавши вартість ремонту в рахунок плати за користування річчю, або вимагати відшкодування вартості ремонту; 2) вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Пунктом 5.9 договору сторони погодили, що орендар зобов`язаний своєчасно за свій рахунок виконувати усі види ремонтів, а також технічне обслуговування орендованого майна.

Отже, в п. 5.9 договору сторони визначили інше, ніж передбачено законом, а саме обов`язок орендаря здійснювати капітальний ремонт орендованого майна.

Суд звертає увагу відповідача на те, що підписавши договір оренди державного рухомого майна №КД-11433 від 20.12.2007 в пункті 5.9 договору він зобов`язався своєчасно за свій рахунок виконувати усі види ремонтів, а також технічне обслуговування орендованого майна.

Таким чином, обов`язок виконання капітального ремонту орендованого майна сторонами договором покладено саме на відповідача, а тому останній повинен був дотримуватися порядку виконання планово-попереджувальних ремонтів, забезпечувати безпечну експлуатацію крану, здійснювати технічне обслуговування і ремонт крану при експлуатації в період нормативного терміну так і після відпрацювання нормативного терміну служби, міжремонтного ресурсу в тисячах тонн переробленого вантажу або машино-годинах роботи через встановлений міжремонтний період, враховувати фактичний технічний стан.

Крім того, цивільним законодавством передбачено, зокрема ч. 3 ст. 767 ЦК України, що наймач зобов`язаний у присутності наймодавця перевірити справність речі. Якщо наймач у момент передання речі в його володіння не переконається у її справності, річ вважається такою, що передана йому в належному стані.

Отже, перевіривши згідно вимог вищенадених Правил та Положення технічний огляд крану станом на момент його передачі, вважається, що відповідач отримав в оренду кран в належному стані.

За викладених обставин господарський суд приходить до висновку, щодо наявності таких умов відповідальності відповідача як: протиправна поведінка відповідача, адже останній не зважаючи на те, що у мобільного крану LIEBHERR LHM-150, інв. №004202, закінчився ресурс до першого капітального ремонту своєчасно не виконав його за свій рахунок, вважаючи, що цей вид ремонту не входить до його обов`язків за договором, що призвело до пошкодження та псування орендованого майна та як наслідок – збитків позивача; бездіяльності; причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками та самої вини у заподіянні позивачу збитків через зменшення майнових прав останнього.

Так як вже зазначалося, позивач звернувся з позовом про відшкодування збитків в сумі 8520000,00 грн. з посиланням на звіт ТОВ “Консалтингова компанія “Бюро оцінки Стефановича” від 21.05.2015 №1908/15 (т. 1 а.с. 43-103).

Так, згідно звіту ТОВ “Консалтингова компанія “Бюро оцінки Стефановича” (т. 1 а.с. 43-103) вартість відновлювального ремонту мобільного крану LIEBHERRLHM-150, інвентарний номер 004200, складає, без урахування ПДВ, 11786363 грн., а риночна вартість складає, без урахування ПДВ, 7100000 грн.

Як встановлено судом, у вказаному звіті оцінювачем визначена величина матеріального збитку шляхом прирівняння до риночної вартості та визначено розмір збитків, без урахування ПДВ, станом на 05.02.2015 в сумі 7081000 грн.

За розрахуноком суду та враховуючи звіт оцінювача, розмір матеріального збитку з урахуванням ПДВ складає суму 8497200 грн. (7080000+20% ПДВ) і саме цю суму суд вважає доведеною позивачем.

У задоволенні позовних вимог в сумі 22800 (8520000 грн. - 8497200 грн.) належить відмовити у зв`язку з недоведеністю позивачем понесених збитків на таку суму.

Та, враховуючи, що 23.11.2015 року (фактично вже після порушення господарським судом провадження у справі № 915/1456/15) ПрАТ “Страхова компанія “Саламандра-Україна” перерахувала позивачу страхове відшкодування по договору добровільного страхування майна № 4182/1600 від 12.06.2014 року у сумі 1158099,57 грн., то у цій частині позовних вимог ДП “Одеський морський торговельний порт” до ТОВ “Морський спеціалізований порт Ніка- ОСОБА_1 ” належить відмовити, оскільки згідно ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи викладене, позов ДП “Одеський морський торговельний порт” належить задовольнити частково та відшкодувати позивачу завдані відповідачем збитки в розмірі 7339100 грн. 43 коп. (8497200 грн. (сума доведених позивачем збитків) - 1158099,57 грн. (сума вже відшкодованих позивачу збитків ПрАТ “Страхова компанія “Саламандра-Україна”).

Господарським процесуальним законодавством передбачено покладання судових витрат, зокрема, витрат на оплату позовної заяви судовим збором, у разі задоволення позову, на відповідача (ст. 129 ГПК України).

У відповідності до позовної заяви, ДП “Одеський морський торговельний порт” звернулося з вимогами про стягнення ТОВ “Морський спеціалізований порт Ніка-Тера” збитків у сумі 8520000 грн.

Позивачем оплачено позов у даній справі судовим збором у сумі 73080 грн. згідно платіжного доручення від 28.07.2015 № 2599, у максимальному розмірі, визначеному пунктом 1 частини 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір”, в редакції, чинній на час звернення з позовом, (не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, яка станом на 01.01.2015 складала суму 1218 грн.).

Позов ДП “Одеський морський торговельний порт” задоволено частково в сумі 7339100 грн. 43 коп.

Враховуючи те, що судові витрати у разі часткового задоволення позову покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам, судовий збір підлягає частковому відшкодуванню пропорційно задоволеним вимогам в сумі 62849 грн. (7339100 грн. 43 коп. (сума задоволених позовних вимог) : 8520000 грн. (сума заявлених позовних вимог) = 0,86%*73080 грн. (60 розмірів мінімальних заробітних плат згідно ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”)).

Керуючись ст.ст.2, 11, 73, 74, 76-79, 86, 91, 99, 104, 195, 196, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Державного підприємства “Одеський морський торговельний порт” задовольнити часткново.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Морський спеціалізований порт Ніка-Тера” (54052, м.Миколаїв, вул.Айвазовського,23, ідентифікаційний код 22439446) на користь Державного підприємства “Одеський морський торговельний порт” (65026, м.Одеса, пл.Митна, 1, ідентифікаційний код 01125666) збитки в розмірі 7339100 грн. 43 коп. та судовий збір в сумі 62849 грн.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.254 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI “Перехідні положення” ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Вступна та резолютивна частини рішення проголошені судом 28.05.2019.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 31.05.2019.

Суддя Н.О. Семенчук