Рішення № 82118998, 31.05.2019, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Чернівці

31 травня 2019 року Справа № 926/1040/19

Господарський суд Чернівецької області у складі головуючого судді Марущака І.В., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Паливторг", м. Львів

до Вищого професійного училища № 3 м. Чернівці

про стягнення заборгованості у сумі 251461,20 грн

без виклику представників сторін.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Паливторг" звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Вищого професійного училища № 3 м. Чернівці про стягнення 251461,20 грн боргу за поставлений природний газ по договору від 02.02.2018 № 1/02.

У судовому засіданні 24 травня 2019 року суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення, яким вирішив задовольнити позов та стягнути з відповідача на користь позивача 251461,20 грн боргу за договором постачання природного газу від 02.02.2018 № 1/02.

Разом з тим, складаючи повний текст рішення, суд з`ясував, що при оголошенні скороченого рішення у справі № 926/1040/19 судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 244 Господарського процесуального кодексу України: «Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.»

Таким чином, суд вирішив з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, у якому вирішити підстави та порядок розподілу судових витрат між сторонами.

Отже, як слідує з матеріалів справи та установлено судом у рішенні від 24.05.2019 (повний текст 31.05.2019), 19 квітня 2019 року (до початку до розгляду справи по суті) відповідач подав клопотання, в якому визнав позовні вимоги та не заперечував проти їх задоволення.

Так, за приписами статті 130 ГПК України, які кореспондуються із положеннями частини третьої статті 7 Закону України «Про судовий збір», суд у разі визнання відповідачем позову до початку розгляду справи по суті вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Як убачається із платіжного доручення від 03.04.2019 № 2985, при поданні позову позивач сплатив до Державного бюджету України 3771,92 грн судового збору.

За таких обставин, ураховуючи прийняття судом заяви відповідача про визнання позову та ухвалення рішення про задоволення позовних вимог, позивачу належить повернути з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого при поданні позову.

Решта ж 50% судового збору розподіляється між сторонами на загальних підставах, установлених статтею 129 ГПК України.

Втім позивач у позові, його представник у судових засіданнях і відповідач у клопотанні про визнання позову просять суд судові витрати по сплаті судового збору залишити за позивачем.

Згідно із частиною другою статті 14 ГПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відтак, ураховуючи диспозитивність господарського судочинства, добровільну згоду сторін, керуючись положеннями частини дев`ятої статті 129 ГПК України, суд вважає за можливе залишити за позивачем решту 50% судового збору.

Керуючись статтями 14, 129, 130, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Паливторг" (79035, Львівська обл., м. Львів, вул. Зелена, 115, кв.42, код 40220890) з Державного бюджету України 1885,96 грн судового збору, сплаченого згідно платіжного доручення від 03.04.2019 № 2985.

2. Решту 50 відсотків судового збору залишити за позивачем.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 31 травня 2019 року.

Суддя І.В. Марущак