Рішення № 82118868, 22.05.2019, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22 травня 2019 року м. ТернопільСправа № 914/2361/18

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Сидорук А.М.

за участю секретаря судового засідання Шмир А.І.

розглянув матеріали справи

за позовом: Комунального підприємства Червоноградський ринок, вул. Сокальська,5, м.Червоноград, Львівської області, 80105

до відповідача: Фізичної особи - підприємця Чубей Володимира Івановича, АДРЕСА_1

про стягнення заборгованості в сумі 9 918 грн 70 коп.

За участі представників:

Позивача: Смолинець Я. І. - представник Комунального підприємства Червоноградський ринок /адвокат/;

Відповідача: Чубей В.І..

В порядку ст. ст. 8, 222 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу "Акорд".

Заяв про відвід (самовідвід) судді та секретаря судового засідання з підстав, визначених ст. ст. 35-37 ГПК України не надходило. Клопотань про роз`яснення прав та обов`язків, відповідно до ст. 205 ГПК України, не надходило.

Суть справи: Комунальне підприємство Червоноградський ринок вул. Сокальська, 5, м. Червоноград, Львівської області, 80105 ідентифікаційний код 03337929 звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Фізичної особи - підприємця Чубей Володимира Івановича, АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 про стягнення заборгованості за Договором про надання послуг за користування торговим місцем та його бронювання № 439 від 01.04.2011 року в сумі 9 918 грн 70коп.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 21.12.2018 року справу № 914/2361/18 за позовом Комунального підприємства Червоноградський ринок вул. Сокальська,5, м.Червоноград, Львівської області, 80105 ідентифікаційний код 03337929 до Фізичної особи - підприємця Чубей Володимира Івановича, АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 про стягнення заборгованості за Договором про надання послуг за користування торговим місцем та його бронювання № 439 від 01.04.2011 року в сумі 9 918 грн 70 коп. передано на розгляд Господарському суду Тернопільської області.

Відповідно до Протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 14.01.2019р. матеріали справи № 914/2361/18 передано для розгляду судді Сидорук А.М..

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 17 січня 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 914/2361/18 за правилами загального позовного провадження. Призначено до розгляду в підготовчому засіданні на 19.02.2019/

Розгляд справи у вказану дату та час не відбувся у зв`язку з перебуванням судді Сидорук А.М на лікарняному з 19.02.2019 по 22.02.2019 року .

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 25.02.2019 повідомлено учасників процесу про те, що судове засідання по справі №914/2361/18 відбудеться 13 березня 2019 року.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 13 березня 2019 року продовжено строк підготовчого провадження у справі №914/2361/18 на тридцять днів. Відкладено підготовче засідання на 02 квітня 2019. в режимі відеоконференції. Доручено забезпечення проведення відеоконференції Господарському суду Львівської області, вул. Личаківська, 128, м. Львів, Львівська область, 79000. /зал ВКЗ/. Запропоновано учасникам справи подати/надіслати суду: відповідачу: заяви з процесуальних питань (при наявності); позивачу: відповідь на відзив, оформлену згідно вимог ст. 166 ГПК України, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких вона ґрунтується, якщо такі докази не надані відповідачем, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до неї доказів відповідачу; заяви з процесуальних питань (при наявності).

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 02 квітня 2019 року відкладено підготовче засідання на 16 квітня 2019. Запропоновано учасникам справи подати/надіслати суду: відповідачу: заяви з процесуальних питань (при наявності); позивачу: обґрунтований розрахунок суми заборгованості; обгрунтований розрахунок нарахованих сум пені, відсотків річних та інфляційних витрат із зазначенням періоду, за який вони нараховані; заяви з процесуальних питань (при наявності).

15 квітня 2019 року на адресу суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив /вх.№ 6506 від 15.04.2019/.

Представник позивача в судовому засіданні 16.04.2019 надав суду розрахунок суми заборгованості /вх.№ 6682 від 16.04.2019/ розрахунок № 1 за період 31.01.2018 - 01.12.2018; розрахунок № 2 за період 31.01.2018 - 01.12.2018; розрахунок № 3 за період 31.01.2018 - 01.12.2018.. Разом з тим позовні вимоги підтримав, просив про задоволення позову. При цьому представник позивача не заперечував про можливість закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Відповідач в судовому засіданні 16.04.2019 щодо позовних вимог заперечив, відзив та усі подані документи підтримав в повному обсязі. Разом з тим зазначив про можливість закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 16.04.2019 року закрито підготовче провадження та призначити справу № 914/2361/18 до судового розгляду по суті на 14 травня 2019 .

14 травня 2019 року в судовому засіданні в порядку статті 216 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 22 травня 2019 року.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі просить їх задоволити.

Крім цього представником позивача подана заява (вх.№ 9023 від 22.05.2019 року про призначення судового засідання у справі для вирішення питання про стягнення судових витрат, зокрема витрат на правову допомогу.

Обгрунтовуючи тим, що АО "Форесті" Акт про надання правничої допомоги та рахунок на оплату наданих послуг буде наданий після прийняття рішення у справі № 914/2361/18.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечив, просить в позові відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України зобов`язання можуть виникати, зокрема, з договорів, інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта.

Згідно п.1 ст.193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Між Комунальним підприємством Червоноградський ринок (ЄДРПОУ 03337929 , 80105, м.Червоноград, вул.Сокальська,5) та фізичною особою - підприємцем Чубей Володимир Іванович (ідентифікаційний номер 2122900256, 46022, м.Тернопіль, вул.О.Довженка,7/83) укладено договір надання послуг за користування торговим місцем та його бронювання № 439 від 01.04.2011 (зі змінами внесеними Додатковою угодою № 1 від 18.04.2013 року та Додатковою угодою № 2 від 23.12.2015 року).

Відповідно до п.1.1. Договору у порядку та на умовах визначених цим Договором, Замовник доручає Виконавцеві, а Виконавець приймає на себе зобов`язання надати торгове місце на ринкових площах № №1,2 за адресою: м.Червоноград, вул.Сокальська,5 під контейнер для реалізації Замовником своїх пром.товарів.

Згідно з п.2.1. Договору, Виконавець зобов`язується надати Замовнику торгові місця № № 306,308,13 під контейнер, який виготовлений за кошти Замовника і є його власністю, а замовник зобов`язується вчасно проводити розрахунки з Виконавцем за надані послуги.

Пунктом 3.1. Договору встановлено, що Замовник оплачує Виконавцю за надані послуги:

- за одне торгове місце згідно калькуляції діючої на даний момент;

- 4,00 грн. за один день бронювання.

Відповідно до п.3.2. Договору, оплата проводиться попередньо - до 27 числа кожного місяця за четвер, п`ятницю, суботу. Бронювання - за кожен календарний день місяця. Сума оплати нараховується щомісячно в додатку до договору, який є його невід`ємною частиною

Згідно з п.3.3. Договору, за несвоєчасну оплату за надані послуги Замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.

Пунктом 5.1. Договору встановлено, що договір набуває чинності з 01 квітня 2011 року і діє до 31 грудня 2018 року.

Позивачем зазначено, що станом на 05.12.2018 року заборгованість за Договором згідно Акту звірки взаєморозрахунків за період 01.01.2018 - 05.12.2018 складає 7 512,00грн.

З метою досудового врегулювання спору, позивач звернувся до відповідача 07.11.2018 з Претензією щодо погашення заборгованості в сумі 6 477 грн. Відповідач, претензію залишив поза увагою заборгованість не погасив.

Таким чином, заборгованість відповідача за договорами на момент звернення з позовом складає 7 512,00 гривень.

Позовна заява обґрунтована тим, що спір між позивачем та відповідачем виник із невиконання грошового зобов`язання зі сплати послуг згідно Договору надання послуг за користування торговим місцем та його бронювання № 439 від 01.04.2011 року .

До матеріалів справи позивачем долучено Договір надання послуг за користування торговим місцем та його бронювання № 439 від 01.04.2011 року , Додаткову угоду про зміну умов Договору № 439 надання послуг за користування пільговим місцем та його бронювання від 18.04.2013 року, Додаткову угоду № 2 про зміну умов Договору № 439 надання послуг за користування місцем та його бронювання, копія Претензію № 1 від 07.11.2018 року № 01-7/299, докази надіслання претензії, копія Акту звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2018 року по 05.12.2018 року, копія розшифровки нарахувань за договором надання послуг з користування торговим місцем та його бронювання № 439 за період з 01.03.2016 року по 05.12.2018 року, розрахунок 3% річних, інфляційних втрат та пені за період з 31.01.2018 по 01.12.2018 року.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку, про доведеність та обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за Договором № 439 від 01.04.2011 року в сумі 7512,00грн.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків. Цивільні права і обов`язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що в силу зобов`язання одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За своєю правовою природою Договір № 439 надання послуг за користування місцем та його бронювання є договором про надання послуг.

У відповідності до частини першої статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною першою статті 903 ЦК України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.ст.610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України , боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитору зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від суми боргу.

Підпунктом 3.3. Договору № 439 від 01.04.2011 року передбачено, що за несвоєчасну оплату за надані послуги Замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день простроченого платежу.

Відтак, Позивачем за прострочення виконання грошового зобов`язання нараховано Відповідачу 3% річних 101,30грн, інфляційних втрат - 1136,28грн.,пені - 1169,12грн.

За умовами ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ч. 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п.2.5. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Щодо нарахованих позивачем суми пені у загальному розмірі 1169,12грн. за період 31.01.2018 р. - 01.12.2018 р., суд звертає увагу, що у даному випадку вірним є нарахування пені на заборгованість за кожний місяць надання послуг бронювання, а не наростаючим підсумком, як здійснив позивач. Оскільки нарахування такої санкції починається з наступного дня, коли зобов`язання мало бути виконано, а припиняється через 6 місяців, тому для її обрахунку слід враховувати борг по кожній сумі окремо, та нарахування починати з наступного дня, коли зобов`язання мало бути виконано, разом з тим припинити - через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відтак, невірним є обрахування пені за час прострочення платежу, виходячи за межі шестимісячного строку нарахування, передбаченого ч.6 ст.232 ГК України.

Крім цього, проаналізувавши розрахунки 3% річних за період з 31.01.2018 року по 01.12.2018 року в сумі 101,30 грн та інфляційних втрат за період з 31.01.2018 по 01.12.2018 року в сумі 1136,28грн, вбачається, що позивач здійснив нарахування без зазначення періоду нарахування, вказавши кількість днів прострочення, при цьому доказів сплати не надав.

Позивач не подав суду обґрунтованого розрахунку нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат нарахованих за несвоєчасне виконання умов Договору, з відображенням інформації щодо усіх дат та сум проплат відповідачем коштів за надані послуги бронювання.

Наданий позивачем розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат, не може бути прийнятий судом як правильний та обґрунтований, оскільки у ньому не відображено усіх дат та сум проплат відповідачем коштів за надані послуги, із посиланням на первинні документи, по яких саме відбулися оплати. Крім того, не конкретизовано по яких документах здійснювалися погашення боргу та у яких сумах, лише наявна вказівка на яку загальну суму боргу нараховано пеню,3% річних та інфляційні втрати, що - як вказувалося вище, не є правильним.

Тому враховуючи викладені обставини суд зауважує, що позивачем невірно здійснено нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат. При цьому суд не вбачає можливим у цій частині здійснити власний перерахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат для перевірки правильності їх нарахування позивачем, зважаючи на відсутність потрібної для цього інформації - відображення наявності основної суми заборгованості по кожному платіжному документу, по якому ці сума боргу повинна бути погашена; усіх дат та сум проплат відповідачем коштів за надані послуги.

Відтак, заявлена КП Червоноградський ринок до стягнення з відповідача 3% річних 101,30грн, інфляційних втрат - 1136,28грн.,пені - 1169,12грн. - задоволенню не підлягає.

Як визначено ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства України, повно та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 7 512,00грн. грн. заборгованості за надані послуги за користування торговим місцем та його бронювання. В решті позов задоволенню не підлягає.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до статей 123, 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог (уточнених) в сумі 1 334,46 грн.

Крім цього, позивачем в судовому засіданні подано заяву (вх.№ 9023 від 22.05.2019 року про призначення судового засідання у справі для вирішення питання про стягнення судових витрат, зокрема витрат на правову допомогу.

Суд, розглянувши заяву позивача про призначення судового засідання у справі № 914/2361/18 для вирішення питання про стягнення судових витрат, вважає за необхідне її задоволити, призначити засідання на 04.06.2019 року.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.42, 46, 73, 74, 76-79, 91, 123,129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Чубей Володимира Івановича, АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Комунального підприємства Червоноградський ринок, вул. Сокальська,5, м.Червоноград, Львівської області, 80105, ідентифікаційний код 03337929 - 7 512, 00 (сім тисяч п`ятсот дванадцять гривень 00 копійок) заборгованості за надані послуги за користування торговим місцем та його бронювання та 1 334,46 грн. (одна тисяча триста тридцять чотири гривні 46 копійок). В повернення сплаченого судового збору.

Видати наказ.

3. В задоволенні решти частини позовних вимог - відмовити.

4. Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 04 червня 2019 року о 15 год. 20 хв.

Протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду позивачу Комунальному підприємству Червоноградський ринок надати суду докази щодо розміру понесених ним витрат відповідно до глави 8 «Судові витрати» Господарського процесуального кодексу України.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 31.05.2019.

Суддя А.М. Сидорук