Рішення № 82118792, 27.05.2019, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.05.2019 Справа № 917/240/19

За позовною заявою Приватного підприємства "Інтеб Пласт", провулок Героїв Бреста, 52, м. Кременчук, Полтавська область, 39631

до відповідача Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", вул. В.Чорновола, 22-а, м. Полтава, Полтавська область, 36000

про стягнення 403 920,91 грн. заборгованості

Суддя Тимощенко О.М.

Секретар судового засідання Отюгова О.І.

Представники сторін:

від позивача: Москаленко І.О.

від відповідача: Глазкова С.О.

Обставини справи: 11.02.2019 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Приватного підприємства "Інтеб Пласт" до відповідача Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення 403 920,91 грн. заборгованості.

Ухвалою суду від 14.02.2019 року відкрито провадження за даним позовом.

20.03.2019 року від відповідача надійшов відзив на позов № 01-18/53-8 (вх. № 2798), згідно якого відповідач зазначає, що основний борг у розмірі 375 096,48 грн. визнає, а в частині стягнення пені у розмірі 716,43 грн., 3% річних у розмірі 5 888,00 грн. та інфляційного збільшення боргу у розмірі 22 220,00 грн. просить суд відмовити.

29.03.2019 року від позивача надійшла відповідь на відзив.

03.04.2019 року від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

В судових засіданнях 12.03.2019 року, 04.04.2019 року оголошувались протокольні ухвали про перерву в підготовчому засіданні та продовження строку проведення підготовчого засідання.

14.05.2019 р. ухвалою Господарського суду Полтавської області було закрито підготовче провадження у даній справі та призначено справу до розгляду по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

11.04.2018 р. між приватним підприємством «ІНТЕБ-ПЛАСТ» (далі - Постачальник) в особі директора - Сурніна Дениса Олександровича та Дочірнім підприємством «Полтавський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» в особі директора Туза Віктора Володимировича (далі - Покупець) укладено Договір поставки №11/04-18 МП (а.с. 29-32, далі – Договір).

При цьому сторони узгодили, зокрема, наступне :

- в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Постачальник зобов`язується поставляти та передавати у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар: мінеральний порошок (далі - Товар) (п. 1.1 Договору);

- найменування (номенклатура, асортимент) Товару мінеральний порошок неактивований - 590 тон. Також Договором визначено, що кількість Товару є орієнтовною, остаточна кількість Товару, що підлягає поставці за цим Договором визначається відповідно до заявок Покупця, оформлених згідно з вимогами цього Договору (п. 1.2 Договору);

- орієнтовна ціна цього Договору становить 997100 грн. з врахуванням ПДВ п. 3.1 Договору);

- ціна за одиницю Товару: 1690 грн./тн з ПДВ. (п. 3.5 Договору);

- розрахунки за поставлений Товар проводяться після отримання від Постачальника рахунку на оплату Товару і передачі документів, зазначених п. 4.2 Договору або поетапної оплати Покупцем поставленого Товару відповідно до додаткової домовленості Сторін (п. 4.1 Договору);

- рахунок приймається до оплати при отриманні Товару та всіх документів, що підтверджують належну якість Товару (сертифікат або паспорт якості), видаткових накладних, товарно-транспортних накладних та інших первинних документів, передбачених для даного виду Товару чинним законодавством (п. 4.2 Договору);

- сторони засвідчили, що Покупець зобов`язується розрахуватись з Постачальником за отриманий Товар протягам 60 (шістдесяти) банківських днів з моменту отримання від Постачальника документів, зазначених в п. 4.1, 4.2 цього Договору (п. 4.3 Договору);

- оформлення платіжних та бухгалтерських документів за цим Договором здійснюється філією Покупця, а саме - філією «Полтавський райавтодор» ДП «Полтавський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» з використанням реквізитів філії відповідно до розділу XII цього Договору (п. 4.5 Договору).

- Постачальник здійснює поставку Товару в пункт, визначений Покупцем. На поставку кожної наступної партії Товару Покупець надає Постачальнику письмову або усну заявку (п. 5.1 Договору);

- місце поставки (передачі) Товарів за Договором визначається згідно з заявками Покупця (п. 5.2 Договору);

- після передачі Товару га виконання обов`язку з його поставки уповноважена Покупцем особа підписує видаткові накладні на Товар та передає їх Постачальнику (п. 5.3 Договору);

- датою передачі Товару від Постачальника Покупцю вважається дата підписання видаткової накладної або товарно-транспортної накладної на Товар, що засвідчує реальне отримання Товару за кількістю та якістю матеріально- відповідальними (уповноваженими) особами, які визначені Сторонами на виконання умов Договору (з боку Покупця уповноважені особи філії «Полтавський райавтодор» ДП «Полтавський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», відповідальні за отримання Товару та підписання первинних бухгалтерських документів, діють на підставі довіреності, про що зазначено у видаткових накладних, доданих до позовної заяви) (п. 5.4 Договору);

- Покупець зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений Товар (пп. 6.1.1 Договору);

- Покупець зобов`язаний належним чином виконувати умови Договору (пп. 6.1.3 Договору);

- у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим Договором (п. 7.1 Договору);

- порушенням Договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього Договору (пп. 7.3.1 Договору);

- закінчення строку цього Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору (п. 10.3 Договору).

На виконання умов Договору позивачем було передано у власність відповідача товару на загальну суму 375 096,48 грн.. Дана обставина підтверджується наступними первинними бухгалтерськими документами :

- видаткова накладна №29 від 12.04.2018р. номенклатура поставки товару - порошок мінеральний для асфальтобетонних сумішей, транспортування товару (184 км, м. Кам`янське - с. Мачухи) на суму 53076,74 грн. (сума ПДВ - 8846.12 грн.).

- рахунок №12/04 від 12.04.2018р. на суму 53 076,74 грн..

- видаткова накладна №19 від 17.04.2018р. номенклатура поставки товару - порошок мінеральний для асфальтобетонних сумішей, транспортування товару (184 км, м. Кам`янське - с. Мачухи) на суму 53673,59 грн. (сума ПДВ - 8945.60 грн.).

- рахунок №ї 17/04 від 17.04.201 8р. на суму 53 673,59 грн..

- видаткова накладна №21 від 18.04.2018р. номенклатура поставки товару - порошок мінеральний для асфальтобетонних сумішей, транспортування товару (270 км, м. Кам`янське - м. Лубни) на суму 56392,46 грн. (сума ПДВ – 9398,74 грн.).

- рахунок №18/04 від 18.04.2018р. на суму 56 392.46 грн.,

- видаткова накладна №23 від 20.04.2018р. номенклатура поставки товару - порошок мінеральний для асфальтобетонних сумішей, транспортування товару (184 км, м. Кам`янське - с. Мачухи) на суму 52 991,47 грн. (сума ПДВ - 8831.91 грн.).

- рахунок №20/04 від 20.04.2018 р. на суму 52 991,47 грн.,

- видаткова накладна № 29 від 24.04.2018р. номенклатура поставки товару - порошок мінеральний для асфальтобетонних сумішей, транспортування товару (184 км, м. Кам`янське - с. Мачухи) на суму 51158,30 грн. (сума ПДВ - 8526,38 грн.),

- рахунок №24/04 від 24.04.2018 р. на суму 51 158.30 грн.,

- видаткова накладна № 33 від 27.04.2018 р. номенклатура поставки товару - порошок мінеральний для асфальтобетонних сумішей, транспортування товару (184 км, м. Кам`янське - с. Мачухи) на суму 52 565,16 грн. (сума ПДВ - 8760.86 грн.),

- рахунок № 27/04 від 27.04.2018р. на суму 52 565,16 грн.,

- видаткова накладна №4 від 04.05.2018 р. номенклатура поставки товару - порошок мінеральний для асфальтобетонних сумішей, транспортування товару (287 км, м. Кам`янське - м. Лубни), порошок мінеральний для асфальтобетонних сумішей, транспортування товару (296 км. м. Кам`янське - м. Глобино) на суму 55 238,76 грн. (сума ПДВ - 9206,46 грн.).

- рахунок №04/05 від 04.05.2018 р. на суму 55 238,76 грн.

Як вказує позивач, відповідач взяті на себе зобов`язання щодо оплати поставленого за Договором товару не здійснив. Станом на 08.02.2019р. з боку Відповідача перед ПП «ІНТЕБ-ПЛАСТ» рахується заборгованість за договором поставки №11/04-18 МП від 11.04.2018р. у розмірі 375 096,48 грн.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 403 920,91 грн. заборгованості.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. У відповідності до вимог ст. ст. 525, ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Статтею 193 Господарського України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом.

Враховуючи правову природу укладеного договору, кореспондуючи права та обов`язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з поставки.

Відповідно ст. 712 Цивільного Кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України та ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач належним чином виконував зобов`язання за вищезазначеним Договором щодо здійснення ним поставки товару. Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов`язань за вказаним Договором та приписів ст. 692 Цивільного кодексу України не оплатив отриманий товар, заборгованість останнього складає 375 096,48 грн.. Дана обставина відповідачем визнається.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 375 096,48 грн. основного боргу за отриманий товар підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем визнаються, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Одним із видів забезпечення виконання зобов`язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України. Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.

Пунктом 7.3.7 Договору визначено, що в разі порушення строків оплати Товару. Покупець на вимогу Продавця зобов`язаний сплатити останньому пеню у розмірі 0.001% від суми боргу за кожен день прострочення.

Вказаний пункт Договору узгоджується із положеннями ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань": платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 6 ст. 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п.7.1 Договору, у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим /Договором. Передбачена законами України відповідальність застосовується з врахуванням положень цього Договору.

Пунктом 7.3.8. Договору передбачено, що неустойка встановлена цим договором для покупця є виключною. В разі порушення Покупцем умов договору, винна Сторона зобов`язана сплатити на користь іншої Сторони (на вимогу останньої) неустойку (штраф, пеню) передбачену цим Договором, без відшкодування збитків

У пункті 7.3.11. Договору сторони узгодили, що нарахування будь-яких сум, щодо відповідальності Замовника за невиконання грошового зобов`язання за цим Договором, припиняється через один місяць від дня порушення такого зобов`язання.

Підсумовуючи викладене, суд оцінює як обґрунтовані доводи відповідача, щодо правомірності нарахування позивачем пені за один місяць з моменту прострочення відповідачем грошового зобов`язання.

Враховуючи дату останньої поставки Товару за Договором - 04.05.2018р., дату прострочення виконання зобов`язання за Договором Відповідачем з врахуванням п. 4.3 Договору (за сплином шістдесяти банківських днів з моменту передачі Товару Покупцю з урахуванням положень Постанови НБУ «Про затвердження Змін до Положення про порядок здійснення уповноваженими банками операцій за документарними акредитивами в розрахунках за зовнішньоекономічними операціями №580 від 29.09.2009р.) - 01.08.2018р. та кількість днів прострочення виконання зобов`язання за Договором на момент подання позовної заяви до суду -191 день, а також загальну суму несплаченої заборгованості за Договором - 375096.48 грн.. Позивач просить суд стягнути на його користь з відповідача пеню у розмірі 716.43 грн..

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку, в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 716.43 грн. пені за період з 01.08.2018 р. по 08.02.2019 р., суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню, а саме : в частині стягнення з відповідача 120,03 грн. пені за період з 01.08.2018 р. по 01.09.2018 р.. В іншій частині позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені задоволенню не підлягають. (розрахунок залучено до матеріалів)

Відповідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи дату останньої поставки Товару за Договором - 04.05.2018р., дату прострочення виконання зобов`язання за Договором Відповідачем з врахуванням п. 4.3 Договору (за сплином шістдесяти днів з моменту передачі Товару Покупцю з урахуванням положень Постанови НБУ «Про затвердження Змін до Положення про порядок здійснення уповноваженими банками операцій за документарними акредитивами в розрахунках за зовнішньоекономічними операціями №580 від 29.09.2009р.) - 01.08.2018р. та кількість днів прострочення виконання зобов`язання за Договором на момент подання позовної заяви до суду - 191 день, а також загальну суму несплаченої заборгованості за Договором - 375096,48 грн. та встановленого Державною службою статистики України індексу споживчих цін (індексу інфляції) за період серпень 2018р. - січень 2019р., Позивач просить суд стягнути на його користь з відповідача 3% річних у розмірі 5 888,00 грн. та інфляційного збільшення боргу у розмірі 22 220,00 грн. (розрахунок додається до позовної заяви).

Після проведення перевірки наданого позивачем розрахунку позовних вимог в частині стягнення з відповідача 5 888,00 грн. трьох відсотків річних за період з 01.08.2018 р. по 08.02.2019 р. та 22 220,00 грн. інфляційних нарахувань за період з серпня 2018 р. по лютий 2019 р., суд визнає його правильним та приходить до висновку, що вимоги позивача в цій частині відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України є правомірними, а тому підлягають задоволенню (розрахунок залучено до матеріалів).

Судом критично оцінюються доводи відповідача, що відповідно до п. 7.3.10, п.7.3.11 Договору нарахування інфляційних та відсотків річних повинне бути припинене через місяць після порушення відповідачем грошового зобов`язання та їх розмір не повинен перевищувати 1% від суми заборгованості, оскільки останні унормовані ст. 625 Цивільного кодексу України та їх нарахування не суперечить умовам укладеного між сторонами Договору.

Згідно із ч.2-3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, з аналізу наведених норм права та поданих доказів, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 375 096,48 грн. основного боргу, 120,03 грн. пені, 5 888,00 грн. - 3% річних, 22 220,00 грн. інфляційних нарахувань підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем частково визнаються, а тому в цій частині підлягають задоволенню. В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 129, 232-233,237-238,240 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (вул. В. Чорновола, 22-а, м. Полтава, Полтавська область,36000, ідентифікаційний код 32017261) на користь Приватного підприємства "Інтеб Пласт" (провулок Героїв Бреста, 52, м. Кременчук, Полтавська область,39631, ідентифікаційний код 36805047) 375 096,48 грн. основного боргу, 120,03 грн. пені, 5 888 грн. - 3% річних, 22 220 грн. інфляційних та 6 049,87 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ із набранням цим рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити в задоволенні вимог.

Повне рішення складено 30.05.2019 року

Суддя О.М.Тимощенко

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст.256 ГПК України). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.