Рішення № 82117756, 29.05.2019, Ярмолинецький районний суд Хмельницької області

Справа № 689/290/19

Провадження № 2/689/203/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.05.2019 року смт. Ярмолинці

Ярмолинецький районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді - Соловйова А.В.,

за участю секретаря судового засідання – Цмикайло Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні в залі суду в смт. Ярмолинці цивільну справу

за позовом акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості в сумі 14559,64 грн.,

встановив:

АТ КБ «Приватбанк» звернулось із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості станом на 31.10.2018 р. в сумі 14559,64 грн., з яких 2662,16 грн. – заборгованість за кредитом, 9827,97 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом, 900 грн. – заборгованість за пенею та комісією, 500 грн. – штраф (фіксована частина), 669,51 грн. – штраф (процентна складова).

Позовна заява мотивована неналежним виконанням відповідачем своїх обов`язків за договором б/н від 23.07.2013 р., за яким відповідач отримала кредит в сумі 3000 грн. під 30% річних.

Представник позивача в судові засідання не з`являвся, подавши клопотання про розгляд справи у його відсутності. Ухилявся від виконання ухвали суду від 27.03.2019 р. про витребування доказів.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечив. Ствердив про помилковість розрахунку суми заборгованості, ненадання відповідачеві примірнику договору б/н від 23.07.2013 р., не ознайомлення відповідача з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а відтак, відносини сторін можуть регулюватись лише умовами, визначеними у заяві про надання кредиту. Посилається на ч. 3 ст. 1056-1 ЦК України, згідно із якою встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку.

Оцінивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

23.07.2013 р. ОСОБА_1 підписала анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в Приватбанку, згідно із якою вона отримала картку «Універсальну», отримала пам`ятку клієнта, яка містить серед іншого Тарифи і основні умови обслуговування і кредитування, ствердила про ознайомлення із ними під розписку та висловила свою згоду із тим, що ця заява разом із пам`яткою клієнта, умовами і Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складає між нею та банком договір про надання банківських послуг, із яким вона ознайомилась та згодна. Погодилась на отримання примірника договору про надання банківських послуг шляхом роздруківки з відповідного сайту.

Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Зазначеним спростовуються посилання представника відповідача на не ознайомлення відповідача із Умовами та Правилами надання банківських послуг та неможливість застосування їх положень до спірних відносин, адже відповідач, підписавши анкету – заяву із надала на це відповідну згоду.

Враховується і правовий висновок Верховного Суду у справі N 6-2320цс16 (постанова від 22.03.2017 р.) у якому звернуто увагу на те, що оскільки Умови та правила не містять підпису відповідача, суду належить встановити, що саме ці Умови є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору і що саме ці Умови мав на увазі відповідач, підписуючи заяву позичальника, та відповідно, чи брав на себе зобов`язання відповідач зі сплати винагороди та неустойки в разі порушення зобов`язання з повернення кредиту, чи в межах позовної давності позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором. З матеріалів справи вбачається, що станом на дату підписання відповідачем анкети – заяви, інших діючих Умов та правил щодо банківської карти «Універсальна» не було, доказів зворотнього суду не надано.

Згідно із ч. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» у редакції, чинній на дату підписання анкети – заяви, договір про надання споживчого кредиту укладається у письмовій формі, один з оригіналів якого передається споживачеві. Обов`язок доведення того, що один з оригіналів договору був переданий споживачеві, покладається на кредитодавця. Споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцеві будь-які збори, відсотки, комісії або інші вартісні елементи кредиту, що не були зазначені у договорі.

Позивачем доведено отримання відповідачем примірнику договору, оскільки в анкеті – заяві відповідач надала згоду на його отримання шляхом його роздруківки з відповідного сайту. Зазначеним спростовуються посилання представника відповідача на зворотнє.

Згідно із ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається з витягу з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», ними встановлено пільговий період 55 днів за умови погашення до 25 числа місяця, наступного за датою виникнення заборгованості, 2,5% базової ставки в місяць на залишок заборгованості, при чому, за тратами, здійсненими з 01.09.2014 р. – 2,9%, а за тратами, здійсненими з 01.04.2015 р. – 3,6%; 7% обов`язків місячний платіж (але не менше 50 грн. та не більше залишку заборгованості), а з 01.04.2014 р. – 5% від заборгованості (але не менше 100 грн. та не більше залишку заборгованості); пеня = 0,24% від суми заборгованості (нараховується за кожен день прострочення кредиту) + 50 грн. щоразу, коли виникає прострочення за кредитом або процентами на суму від 100 грн.; пеня = 0,24% від суми загальної заборгованості (нараховується за кожен день прострочення кредиту) + 100 грн. щоразу, коли виникає прострочення за кредитом або процентами на суму від 100 грн. другий місяць поспіль і більше; штраф за порушення строків платежів за будь-якими із грошових зобов`язань 500 грн. + 5% від суми заборгованості за кредитним лімітом, з урахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій.

Зазначеним спростовується посилання представника відповідача на непогодження сторонами збільшення базової ставки, адже з розрахунку за 12 місяців з відповідних дат сума відсотків річних складатиме 30%, з 01.09.2014 р. – 34,8%, з 01.04.2015 р. – 43,2%, що і відображено у відповідному розрахунку і про таке збільшення відповідач був проінформований, підписавши анкету - заяву.

Як вбачається з поданого розрахунку, кредит був отриманий відповідачем та частково ним погашався. Покликання представника відповідача на нелогічність частини сплачених сум у незначному розмірі та їх ймовірне списання з інших рахунків відповідача, не впливає на висновки суду. Відповідно до п. 2.1.1.12.9 Правил користування платіжною карткою, боржник доручає списувати з будь-якого рахунку, відкритого у банку, у т.ч. з картрахунку грошові кошти для здійснення платежів із ціллю повного або часткового погашення боргових зобов`язань. Таким чином, застосування цього положення не доводить порушення зі сторони позивача, а такі суми були зараховані відповідачу у погашення його зобов`язань.

Згідно із ч. 1 ст. 259 ЦК України, позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі. Згідно із п. 1.1.7.31 Правил, строк позовної давності стосовно вимог банку по поверненню кредиту, сплати процентів за користування кредитом, неустойки – пені, штрафів, витрат банку становить 50 років. Заяв про застосування позовної давності представник відповідача не подавав.

З розрахунку вбачається, що станом на 31.10.2018 р. заборгованість відповідача становить 14559,64 грн., з яких 2662,16 грн. – заборгованість за кредитом, 9827,97 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом, 900 грн. – заборгованість за пенею та комісією, 500 грн. – штраф (фіксована частина), 669,51 грн. – штраф (процентна складова). Доказів неврахування позивачем певних платежів під час розрахунку чи помилковості самого розрахунку відповідач суду не надавав.

Постановою Верховного Суду від 28.03.2018 р. у справі №444/9519/12 роз`яснено, що після спливу встановленого договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. З розрахунку вбачається, що це положення дотримане позивачем.

Згідно із ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

При цьому, відповідно до ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Виходячи з того, що одночасне застосування різних видів неустойки, що передбачені у ст. 549 ЦК України, у якості відповідальності за одне й те ж правопорушення, що полягає у невчасному виконанні грошового зобов`язання, в силу прямої заборони конституційної норми, не може застосовуватись судом, позовні вимоги в частині стягнення штрафу не підлягають задоволенню. Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду №6-2320цс16 від 22.03.2017 р., №602003цс15 від 21.10.2015 р..

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати, що понесені позивачем, підлягають стягненню на його користь з відповідача пропорційно до задоволених вимог.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 76, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

вирішив:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий 23.07.2013 р. Ярмолинецьким РС УДМСУ в Хмельницькій області) на користь акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (м. Київ, вул. Грушевського, 1д, ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299) 14559,64 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий 23.07.2013 р. Ярмолинецьким РС УДМСУ в Хмельницькій області) на користь акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (м. Київ, вул. Грушевського, 1д, ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299) 1766,74 грн. судового збору.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького Апеляційного суду через Ярмолинецький районний суд Хмельницької області протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя підпис

Копія вірна:

Суддя А.В. Соловйов