Рішення № 82117244, 27.05.2019, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

27.05.2019р. Справа № 914/175/19

За заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Промелектроніка»,

м. Запоріжжя,

про: прийняття додаткового рішення про стягнення судових витрат

у справі №914/175/19

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Промелектроніка», м. Запоріжжя,до відповідача: Державного підприємства «Львівський бронетанковий завод»,

Суддя Козак І.Б.

при секретарі Гелеш Г.М.

Представники:

Від позивача: не з`явився,

Від відповідача: Титар Ю.А. – представник.

На розгляд господарського суду Львівської області Товариства з обмеженою відповідальністю «Промелектроніка» подано позов до Державного підприємства «Львівський бронетанковий завод» про стягнення 25`004,27 грн.

Рішенням суду від 14.05.2019р. позов задоволено частково: стягнуто з Державного підприємства “Львівський бронетанковий завод” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Товариства з обмеженою відповідальністю “Промелектроніка” 16’ 435,15 грн. заборгованості, 1’ 419,73 грн. 3% річних, 5’ 417,32 грн. інфляційних втрат та 1’ 787,87 грн. судового збору.

17.05.2019 р. на розгляд господарського суду Львівської області Товариством з обмеженою відповідальністю «Промелектроніка» подано заяву про прийняття додаткового рішення у справі №914/175/19. Заява мотивована тим, що позивачем понесено судові витрати на професійну правову допомогу у розмірі 13’ 000,00 грн. Ухвалою суду від 20.05.2019р. прийнято заяву стягувача та призначено до судового розгляду на 27.05.2019р.

У судове засідання 27.05.2019р. представник стягувача (позивача) не з`явився.

У судове засідання 27.05.2019р. представник відповідача (боржника) з`явився. Подав заперечення на заяву про відшкодування судових витрат на правову допомогу (вх.№21672/19 від 24.05.2019р.) з таких мотивів:

- Витрати позивача є неспівмірними з ціною позову та складністю справи;

- Позивач не заявив, як цього вимагає ГПК України, попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які він очікує понести у зв`язку з розглядом справи;

- Позивач у позовній заяві не заявляв вимог про відшкодування витрат на правову допомогу.

Відтак, відповідач вважає, що позивач зловживає своїми процесуальними правами, звертаючись з такою вимогою та повинен був подати заяву про стягнення таких витрат до закінчення судових дебатів у цій справі.

Оцінка суду.

Відповідно до ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і надавали пояснення, не ухвалено рішення. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

За змістом ст. 244 ГПК України додаткове рішення - це засіб виправлення неповноти основного судового рішення. Через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі його скасувати чи змінити, проте, він має право виправити деякі його недоліки, зокрема неповноту.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.3 ст.123 ГПК судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.ч.4,8 ст.129 ГПК інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.126 ГПК витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.»

В додатковій постанові Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі №922/1163/18 зроблено наступні правові висновки:

«(1) Договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в частині 2 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність");

(2) За своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України;

(3) Як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару;

(4) адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв;

(5) адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність";

(6) Відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності ввід конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.»

На підтвердження понесених витрат на професійну правову допомогу позивач надав суду:

· Копія платіжного доручення №6289 від 15.05.2019р. на суму 13’ 000,00 грн,

· Рахунок-фактура №СФ-0000065 від 15.05.2019р.

· Розрахунок суми гонорару за надану правову допомогу,

· Акт №2 приймання-передачі наданої правової допомоги від 15.05.2019р.

· Договір-доручення від 22.05.2017р.,

· Додаткова угода до договору доручення від 29.12.2018р.,

· Ордер на надання правової допомоги серії ЗП №110182,

· Доручення №10/2018 від 01.10.2018р.

Відповідно до ч.ч.4-6 ст.126 ГПК розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

· 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

· 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

· 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

· 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Щодо заперечень відповідач, суд оцінює іх критично та не бере до уваги з таких підстав:

1- Позивачем заявлявся орієнтовний (попередній) розрахунок витрат на правову допомогу в розмірі 5’ 000,00грн. (а.с.11), однак у цю суму включено підготовчі дії для складання позову, складання позовної заяви, підготовка додатків до позову. У кінцевому розрахунку понесених витрат позивачем включено участь адвоката позивача у 4 судових засідання.

2- Позивач у позовній заяві не заявляв вимог про відшкодування витрат на правову допомогу, бо ця вимога не є позовною вимогою, а відшкодування витрат на правову допомогу є одним із видів судових витрат, визначених главою 8 ГПК України, які несе учасник процесу під час розгляду справи.

3- Щодо неспівмірності чи складності розгляду справи, то суд зазначає таке.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям. Таких доказів або обґрунтувань, у тому числі розрахунків, які свідчили б про неправильність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката до справи, відповідач не надав.

Щодо відсутності договору про надання правової допомоги, то такий у матеріалах справи позивачем долучений разом із Додатковою угодою до нього.

Крім того, позивач усно повідомив суд у судовому засіданні 14.05.2019р. про звернення зі заявою про відшкодування адвокатських витрат після прийняття рішення.

Враховуючи приписи ст.129 Господарського процесуального кодексу України, беручи до уваги часткове задоволення позову, понесені позивачем витрати на правову допомогу, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто частково – у розмірі 12’ 099,10грн. (93,07% від позовних вимог).

Отже, керуючись ст.ст. 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Промелектроніка» про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правову допомогу задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства «Львівський бронетанковий завод» (адреса: 79031, м. Львів, вул.Стрийська, 73, код ЄДРПОУ 07985602) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Товариства з обмеженою відповідальністю «Промелектроніка» (адреса: 69002, м. Запоріжжя, вул.Фортечна, буд.4А, код ЄДРПОУ 24510970) 12’ 099,10 грн. витрат на професійну правову допомогу.

3. В задоволенні решти вимог за заявою відмовити.

4. Відповідно до ч. 1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

5. Апеляційну скаргу на рішення суду можна подати в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

6. Інформацію у справі, яка розглядається, можна отримати за такою веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 28.05.2019р.

Суддя Козак І.Б.