Ухвала суду № 82117100, 29.05.2019, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"29" травня 2019 р. Справа № 911/1310/19

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., розглянувши позовну заяву і додані до неї документи

заступника керівника Кагарлицької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі:

1) Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства;

2) Державного підприємства «Богуславське лісове господарство»

до: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Богуславський завод залізобетонних конструкцій»;

2) Богуславської міської ради

про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору та витребування з незаконного володіння земельної ділянки

встановив:

До господарського суду Київської області звернувся заступник керівника Кагарлицької місцевої прокуратури (далі – прокурор) з позовом від 21.05.2019 № 36-01-300вих-19 в інтересах держави в особі Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства та Державного підприємства «Богуславське лісове господарство» (далі – ДП «Богуславське лісове господарство») до Товариства з обмеженою відповідальністю «Богуславський завод залізобетонних конструкцій» (далі – ТОВ «Богуславський завод залізобетонних конструкцій») і Богуславської міської ради, в якому просить суд:

- визнати незаконним та скасування рішення Богуславської міської ради № 418-22-VI від 27.06.2012 «Про передачу в оренду земельних ділянок в межах м. Богуслава» в частині передачі ТОВ «Богуславський завод залізобетонних конструкцій» земельної ділянки площею 1,4591 га з кадастровим номером 3220610100 НОМЕР_1 : НОМЕР_2 : НОМЕР_3 , за адресою: АДРЕСА_1 . Окружна АДРЕСА_2 м. АДРЕСА_3 області;

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 1,4591 га з кадастровим номером НОМЕР_4 :007: НОМЕР_3 , укладений 31.12.2013 між Богуславською міською радою та ТОВ «Богуславський завод залізобетонних конструкцій»;

- витребувати на користь держави в особі ДП «Богуславське лісове господарство» з незаконного володіння ТОВ «Богуславський завод залізобетонних конструкцій» земельну ділянку площею 1,4591 га з кадастровим номером 3220610100:02:007: НОМЕР_3 .

В обгрунтування позову прокурор посилається на те, що з державної власності без згоди землекористувача ДП «Богуславське лісове господарство», в порушення порядку вилучення та зміни цільового призначення земель лісового фонду, незаконно вибула вказана земельна ділянка шляхом прийняття Богуславською міською радою рішення з порушенням вимог ст. ст. 20, 21, 57, 122 Земельного кодексу України та подальшого укладення договору оренди земельної ділянки і його державної реєстрації, чим порушено інтереси держави.

Дослідивши зміст позовної заяви та додані до неї додані документи, господарський суд прийшов до висновку про повернення позовної заяви заступника керівника Кагарлицької місцевої прокуратури з огляду на таке.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

За змістом ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Згідно з абз. 2-3 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Таким чином, прокурор має право здійснювати в господарському суді представництво законних інтересів держави в особі органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень за умови його попереднього повідомлення, а також підтвердження представництва.

Суд зазначає, що в розумінні ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» не можуть вважатись належними доказами попереднього повідомлення Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства і ДП «Богуславське лісове господарство» про звернення до суду в їх інтересах, долучені прокурором до позовної заяви копії повідомлень № від 17.04.2019 № 36-1498вих-19 та № 36-1499вих-19, оскільки з їх змісту вбачається, що прокурор повідомив Київське обласне та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства і ДП «Богуславське лісове господарство» про виявлені прокуратурою порушення вимог земельного законодавства при відведенні спірної земельної ділянки в оренду ТОВ «Богуславський завод залізобетонних конструкцій». У зв`язку з цим прокурор просив Київське обласне та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства і ДП «Богуславське лісове господарство» вжити заходів щодо захисту порушених інтересів держави в судовому порядку, а також повідомити Кагарлицьку місцеву прокуратуру у строк до 24.04.2019 про вжиті заходи або причини, що перешкоджають захисту інтересів держави та спеціально уповноваженого органу виконавчої влади на розпорядження землями державної власності, з наданням підтверджуючих документів.

При зверненні з позовом у даній справі в інтересах Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства та ДП «Богуславське лісове господарство» заступник керівника Кагарлицької місцевої прокуратури зазначив, що в даному випадку порушення інтересів держави полягає у порушенні норм законодавства під час відведення земель лісогосподарського призначення, а також через нездійснення повноважень контролю з боку Київського обласного по м. Києву управління лісового та мисливського господарства та постійного користувача ДП «Богуславське лісове господарство».

На думку прокурора, органом, уповноваженим державою здійснювати функції у спірних правовідносинах, яким є Київське обласне та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства, не вжито заходів щодо оскарження в судовому порядку спірного рішення, що, за доводами прокурора, є правовою підставою для звернення з даним позовом в інтересах держави в особі Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства і ДП «Богуславське лісове господарство» для захисту порушеного права ДП «Богуславське лісове господарство». При цьому в обґрунтування визначення органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах – Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства, прокурор посилався на Положення про обласні управління лісового та мисливського господарства, затверджене наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 21.03.2012 №134, відповідно до якого обласне управління здійснює державний контроль за додержанням норм, правил та інших нормативно-правових актів з ведення лісового господарства; здійснює управління об`єктами державної власності в межах повноважень, визначених законодавством.

Суд вважає, що прокурором вірно визначено орган, уповноважений державою здійснювати функції у спірних правовідносинах – Київське обласне та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства.

Водночас Київське обласне та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства має всі процесуальні можливості для самостійного захисту своїх прав та інтересів у суді.

Суд вважає за необхідне зазначити, що саме лише посилання в позовній заяві на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття заяви для розгляду недостатньо. В такому разі, прокурор повинен надати належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону (наприклад, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі статті 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державного службовця, який займає посаду державної служби в органі державної влади та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків тощо). Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 21.12.2018 у справі №922/901/17 та від 31.10.2018 у справі №910/6814/17.

Таким чином, участь прокурора у судовому процесі має бути обґрунтована, не допускається здійснення прокурором представництва інтересів у суді особи або органу без наявності чіткого та законного обґрунтування необхідності такої участі, оскільки інакше буде порушено принцип рівності сторін при розгляді господарського спору.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено, зокрема у постановах Верховного Суду від 05.12.2018 у справі №923/129/17, від 25.04.2018 у справі №806/1000/17 та від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17, від 23.10.2018 у справі №906/240/18, від 01.11.2018 у справі №910/18770/17, від 05.11.2018 у справі №910/4345/18).

Стосовно звернення прокурора з позовом в інтересах ДП «Богуславське лісове господарство», суд зазначає наступне.

Як зазначено вище, відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох виключних випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу. Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Отже, зазначена правова норма спеціального законодавчого акта, який визначає повноваження прокурора з виконання покладених на нього функцій, чітко врегульовує підстави та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Зазначеним законом прямо заборонено здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній.

Позов у даній справі подано прокурором в інтересах держави в особі ДП «Фастівське лісове господарство» з посиланням на бездіяльність цього підприємства щодо контролю вимог земельного законодавства, що призвело до вибуття земель лісогосподарського призначення з державної власності.

Отже в порушення наведеної в ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прямої заборони даний позов заявлений прокурором в інтересах державного підприємства, яке не є органом державної влади або іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого належить захист інтересів держави в галузі екологічної безпеки та захисту природних ресурсів. Визначений прокурором позивач є самостійним суб`єктом господарювання з повним обсягом процесуальної дієздатності, який має всі процесуальні можливості для самостійного захисту своїх прав та інтересів у суді.

Відповідна правова позиція викладена також в постанові Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 906/853/17.

При цьому Верховний Суд у вищевказаній постанові наголосив, що обставини дотримання прокурором встановленої ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» процедури, яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, обставини наявності визначених законодавством підстав для представництва інтересів держави та їх доведення прокурором підлягають з`ясуванню судом незалежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах, тобто до початку вирішення спору, оскільки відповідно до приписів статей 53, 174 ГПК України недотримання такої процедури унеможливлює розгляд заявленого прокурором позову по суті.

Суд також зазначає, що у разі вирішення спору по суті безпідставність звернення прокурора до суду на захист інтересів держави може бути підставою для скасування судового акта у випадку, якщо законних підстав для такого представництва явно не було, що свідчить про порушення п. 3 ч. 1 ст.131-1 Конституції України.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 174 ГПК України суддя, повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

З огляду на викладене, позовна заява заступника керівника Кагарлицької місцевої прокуратури підлягає поверненню на підставі п. 4 ч. 5 ст. 174 ГПК України, оскільки прокурор, звертаючись до суду з даним позовом, не довів законних підстав для представництва інтересів держави у спірних правовідносинах.

Керуючись п. 4 ч. 5 ст. 174, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Позовну заяву і додані до неї документи повернути заступнику керівника Кагарлицької місцевої прокуратури.

Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Щоткін