Рішення № 82115842, 30.05.2019, Костопільський районний суд Рівненської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 564/980/18

30 травня 2019 року

Костопільський районний суд Рівненської області в складі:

головуючої судді Грипіч Л. А.

з участю секретаря Федас І. О.

представника позивача Олійник Н. С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Костопіль в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом заступника керівника Рівненської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Олександрійської сільської ради Рівненського району, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ДП "Клеванське лісове господарство" до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням,

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Рівненської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Олександрійської сільської ради Рівненського району, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ДП "Клеванське лісове господарство" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням в розмірі 72056,75 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що вироком Рівненського районного суду від 21.02.2018 року у справі №570/334/18 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 246 КК України (в редакції Закону від 04.08.2017).

Вказаним вироком встановлено, що 11.08.2017 року, маючи на меті незаконно заволодіти деревами породи «сосна», діючи з корисливих мотивів, перебуваючи на території кварталу 52 виділу 24 Решуцького лісництва Державного підприємства «Клеванський лісгосп», усвідомлюючи протиправність та негативні наслідки дій, що вчиняються ним для навколишнього середовища, незаконно, тобто всупереч вимог ст.69 Лісового кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України №761 від 23 травня 2007 року, без передбаченого Законом дозволу, використовуючи в якості знаряддя вчинення злочину бензопилу марки «Stihl 180» ідентифікаційний номер 502544529, шляхом зрізання, здійснив порубку чотирнадцяти сироростучих дерев породи «сосна», діаметрами у корі біля шийки кореня: 30 см - одне дерево, 32 см - чотири дерева; 34 см - чотири дерева; 36 см - три дерева; 40 см - два дерева.

Внаслідок вчинення вищевказаних протиправних дій, відповідач наніс істотну шкоду навколишньому середовищу, що виразилося в зниженні повноти насаджень, порушенні ґрунтового поверхневого гумусового шару (лісової підстилки), значному пошкодженню підросту, тобто заподіяна шкода лісу пошкодженням дерев і чагарників до ступеня неприпинення росту (зокрема, обдир кори, зламані гілки, пошкодження кореневої системи, в результаті чого лісові насадження ослаблені і можуть бути пошкодженні шкідниками та хворобами лісу), порушенні мурашників та гніздів`я птахів, а також відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №665 від 23.07.2008 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу» державі спричинено майнову шкоду у розмірі 72 056,75 грн.

Під час досудового розслідування між прокурором Рівненської місцевої прокуратури Кухтою І. П., підозрюваним ОСОБА_1 та захисником Хвесь В. М. 23.01.2018 року укладено угоду про визнання винуватості, згідно з якою ОСОБА_2 повністю визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбачено ст. 246 КК України. Так, вироком Рівненського районного суду від 21.02.2018 року затверджено угоду про визнання винуватості від 23.01.2018 року у кримінальному провадженні № 12018180180000003.

Таким чином, встановлено факт протиправної поведінки відповідача, його вини, шкоди внаслідок порушення ним природоохоронного законодавства, а також причинно - наслідкового зв`язку між діями та завданою шкодою.

За таких обставин позивач просить суд позов задовольнити та стягнути з відповідача до бюджету Олександрійської сільської ради заподіяну шкоду у розмірі 72056,75 грн., а також стягнути з відповідача на користь прокуратури Рівненської області понесені судові витрати за подання позовної заяви у сумі 1176 грн.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 позов підтримала в повному обсязі, просила його задовольнити з підстав викладених у позовній заяві та зазначила, що позов подано прокурором з дотриманням вимог закону .

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи у його відсутності та подав письмове клопотання про залишення позову прокурора без розгляду з підстав, передбачених п.2 ч.1 ст.257 ЦПК України, а саме у зв`язку з тим, що заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

В обґрунтування клопотання про залишення позову без розгляду вказував, що прокурором було порушено порядок подання позову, крім того, позов подано в інтересах органу місцевого самоврядування, а не держави, що суперечить вимогам закону. Оскільки сільська рада має самостійну процесуальну правоздатність, участь прокурора в даній справі не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ДП "Клеванське лісове господарство" в судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд справи у його відсутності.

Судом встановлено такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Повноваження прокурора щодо участі у розгляді судом цивільних справ визначаються Конституцією України, Законом України «Про прокуратуру», а також нормами Цивільного процесуального Кодексу України.

Так, у відповідності до ст.131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

З урахуванням викладеного, органи прокуратури України вправі здійснювати представництво у цивільних справах виключно у випадках та формах, встановлених законами, якими в даному випадку є Цивільний процесуальний Кодекс України та Закон України «Про прокуратуру».

Так, у відповідності до ст.23 Закону України «Про прокуратуру», представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень.

Зі ст.56 ЦПК України вбачається, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

З матеріалів справи встановлено, що позов пред`явлено до відповідача ОСОБА_1 , який притягнутий до кримінальної відповідальності за ст.246 КК України за незаконну порубку дерев у лісі, що заподіяло істотну шкоду, з вимогою про відшкодування шкоди завданої кримінальним правопорушення.

Аналіз положень чинного законодавства, зокрема ст.ст.29, 69-1 Бюджетного Кодексу України, Закону України «Про місцеве самоврядування» засвідчує, що в частині відшкодування шкоди, завданої довкіллю, орган місцевого самоврядування, в даному випадку Олександрійська сільська рада Рівненського району є органом, що представляє інтереси держави.

Так, з підпункту 1) п.б) ст.33 Закону України «Про місцеве самоврядування», до делегованих повноважень місцевих рад належить здійснення контролю за дотриманням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів. При цьому суд приймає до уваги, що у відповідності до ст.1 цього ж Закону, делеговані повноваження це повноваження органів виконавчої влади, надані органам місцевого самоврядування законом.

Кошти, що надходять від відшкодування шкоди, заподіяною порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, стягуються на рахунки місцевих рад, із наступним розподілом між бюджетами різних рівнів, у частинах, визначених чинним законодавством.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що у спірних правовідносинах з приводу заподіяння шкоди інтересам держави внаслідок незаконної порубки дерев, прокурором правильно визначено орган, уповноважений здійснювати відповідні функції у формі делегованих повноважень Олександрійську сільську раду.

Оскільки уповноважений орган не вжив заходів для відшкодування шкоди, в т.ч. шляхом звернення до суду з позовом, на думку суду, прокурор прийшов до обґрунтованого висновку, що Олександрійська сільська рада неналежним чином здійснює захист порушених прав та інтересів держави.

При цьому суд також констатує, що уповноважений орган Олександрійська сільська рада однозначно висловила небажання пред`являти позов про відшкодування шкоди, мотивуючи це відсутністю юриста та неможливістю юридичного супроводу справи, що підтверджується листом №230/02-20 від 02.04.2018 року.

З огляду на це, суд приходить до висновку, що у даному випадку, прокуратура виконує саме субсидіарну роль у захисті інтересів держави, замінюючи орган, який неналежно здійснює такий захист, та користуючись його процесуальними правами, як це вбачається зі ст.57 ЦПК України.

Суд рахує, що прокурором дотримано встановленого законом порядку звернення з позовом до суду, оскільки попередньо до подачі позову повідомив про це відповідного суб`єкта владних повноважень, що підтверджується листом №33-5604 вих 18 від 25.04.2018 року.

В позові прокурором наведено належне обґрунтування всіх обставин, передбачених законом, тому вказані обставини були враховані судом при відкритті провадження у справі, і така ухвала про відкриття є підтвердженням судом підстав для представництва.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для залишення позову без розгляду відповідно до п.2 ч.1 ст.257 ЦПК України .

Що ж до позовних вимог про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, то суд рахує їх обгрунтовами з наступних підстав.

Статтею 7 Лісового кодексу України встановлено, що ліси, які знаходяться на території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

З матеріалів справи вбачається, що вироком Рівненського районного суду від 21.02.2018 року у справі №570/334/18 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 246 КК України. Вирок суду набрав законної сили.

Згідно ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до п.7 постанови Пленуму ВСУ №14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», розглядаючи позов, який випливає з кримінальної справи, суд не вправі обговорювати вину відповідача, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування.

З цих підстав, суд вважає доведеною вину відповідача ОСОБА_1 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ст.246 КК України, результатом якого стало заподіяння Олександрійській сільській раді Рівненського району Рівненської області матеріальної шкоди .

З абзацу 1 п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 31.03.1989 року «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, стягнення безпідставно нажитого майна» (з наступними змінами) та абзацу 1 п.2 постанови Пленуму ВСУ №6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» вбачається, що шкода, заподіяна злочином, підлягає відшкодуванню особою, яка її заподіяла, в повному обсязі.

На підставі ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

На підтвердження розміру майнової шкоди позивачем надано Розрахунок від 14 серпня 2017 року за №329, згідно якого шкода, заподіяна лісу в результаті незаконної рубки сироростучих дерев з ознаками свіжого зрізу до ступеня припинення росту становить 72 056,75 грн.

Однак , суд не погоджується з таким розрахунком з наступних підстав.

Як встановлено вироком Рівненського районного суду від 21.02.2018 року, відповідач 11.08.2017 року здійснив порубку чотирнадцяти сироростучих дерев породи «сосна», діаметрами у корі біля шийки кореня: 30 см - одне дерево, 32 см - чотири дерева; 34 см - чотири дерева; 36 см - три дерева; 40 см - два дерева.

Відповідно Постанови КМУ від 23 липня 2008 року №665 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу" обчислення розміру шкоди проводиться відповідно до Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту (Додаток 1 до постанови).

Згідно Такс, відповідний діаметр дерев у корі біля шийки кореня в сантиметрах відповідає розміру шкоди в гривнях.

Так, 26,1-30 см. - 1080,00 грн

- 30,1-34 см. - 1449,00 грн

- 34,1-38 см. - 1845,00 грн

- 38,1-42 см. - 2266,00 грн

Тому, враховуючи дані такси, завдана шкода становить:

30 см. - одне дерево - 1080 х 1 = 1080 грн.

32 см - чотири дерева - 1449 х 4 = 5796 грн.

34 см - чотири дерева - 1449 х 4 = 5796 грн

36 см - три дерева - 1845 х 3 = 5535 грн

40 см - два дерева - 2266 х 2 = 4532 грн

Разом - 22 739 грн.

Відповідно до п.2 даної Постанови проводиться індексація такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами .

Таким чином, загальна сума завданої шкоди становить 58 894,01 грн ( індкс інфляції 2009-2016 роки: 112,3 х 109,1 х 104,6 х 99,8 х 100,5 х 124,9 х 143,3 х 112,4 = 2,5858. 22739 грн х 2.59 (індекс інфляції) = 58894,01 грн.)

У відповідності до ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди є обґрунтованими, ґрунтуються на законі, однак з врахуванням проведеного розрахунку підлягають до часткового задоволення і з відповідача на користь Олександрійської сільської ради підлягає стягненню заподіяна шкода в розмірі 58 894,01 грн. В решті позову в цій частині слід відмовити за його необґрунтованістю.

Частина 1 ст.141 ЦПК України передбачає, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при подачі позову до суду був сплачений судовий збір в сумі 1176,00 грн.

Загальна ціна позовних вимог, що заявлялись позивачем до відповідача становить 72 056,75 грн, що складає 100 % позовних вимог. Розмір задоволених вимог до становить 58 894,01 грн, що складає 82 % таких позовних вимог.

Отже, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір, що становлять 964,32 (1176,00 грн. х 82%).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1166 ЦК України та ст.ст. 10, 12, 141, 258-259, 263-265, 280, 284 ЦПК України,, суд

ВИРІШИВ:

Позов заступника керівника Рівненської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Олександрійської сільської ради Рівненського району, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ДП "Клеванське лісове господарство" до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 до бюджету Олександрійської сільської ради (р/р 33119331700299, отримувач: УК у Рівненському районі/ с.Олександрія/ 24062100, код 38012756, МФО 833017, ГУДКС в Рівненській області) заподіяну шкоду у розмірі 58 894, 01 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь прокуратури Рівненської області (Р/р 35214079015371, МФО 820172, ЗКПО 02910077, в ГУДКС України, код класифікації видатків 2800) судовий збір у сумі 964,32 грн.

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення 13 162,74 грн. - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду через Костопільський районний суд Рівненської області шляхом подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Рівненського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач:

Рівненська місцева прокуратура в інтересах держави в особі Олександрійської сільської ради Рівненського району (місце знаходження: м. Рівне, вул. Гарна, 29, Рівненська обл.), код ЄДРПОУ02910077.

Відповідач:

ОСОБА_1 , (житель АДРЕСА_1 Костопіль, АДРЕСА_2 , Костопільський р-н, Рівненська обл.).

Повне рішення складено

31 травня 2019 року.

СуддяЛ. А. Грипіч