Рішення № 82115073, 31.05.2019, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.05.2019 Справа №607/12979/19

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі головуючого судді Грицай К.М.

за участю секретаря судового засідання Стус К.І.,

учасинків справи: перекладача Кріль І.З.,

представника позивача Гаврилюк З.Б.,

відповідача ОСОБА_1

адвоката Вереса М.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі в порядку спрощеного провадження справу за адміністративним позовом Управління Державної міграційної служби України в Тернопільські області до ОСОБА_1 (ОСОБА_2 ) про примусове видворення за межі території України, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач Управління Державної міграційної служби України у Тернопільській області (далі - УДМС у Тернопільській області) звернувся до суду з адміністративним позовом до громадянина Федеративнї Республіки Нігерія ОСОБА_1 (ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , про примусове видворення за межі України.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, вказує на наступне. Відповідач громадянин Езеанокваса ОСОБА_3 (ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . прибув в Україну через КПП «Львів» по паспортному документу серії НОМЕР_1 , виданому 31 липня 2013 року, термін дії до 30 липня 2018 року, з метою навчання у Тернопільському державному медичному університеті. 12.02.2014р. згідно клопотання Тернопільського державного медичного університету та відповідної заяви громадянин Федеративної Республіки Нігерія Езеанокваса Чідубем Джокінг отримав в УДМС України в Тернопільській області посвідку на тимчасове проживання в Україні серії ТР № НОМЕР_2 терміном дії до 01.10.2014 року, яку було продовжено до 20.08.2020 року.

Відповідно до наказу Тернопільського державного медичного університету від 14.08.2018 № 329 (ДІ) громадянин Федеративної Республіки Нігерія ОСОБА_1 відрахований з числа слухачів підготовчого відділення навчального закладу за порушення навчальної дисципліни та правил внутрішнього розпорядку, у зв`язку з цим, до УДМС України в Тернопільській області надійшло клопотання приймаючої сторони від 10.12.2018 № 14/1-17/8136 про скасування посвідки на тимчасове проживання в Україні вищевказаному громадянину. Рішенням УДМС України в Тернопільській області від 13.12.2018 посвідку на тимчасове проживання в Україні серії НОМЕР_3 № НОМЕР_4 скасовано.

Ураховуючи вимоги законодавства громадянин Федеративної Республіки Нігерія Езеанокваса Чідубем Джокінг був зобов?язаний покинути територію України в семиденний строк, однак продовжував знаходитися на території України без законних на те підстав.

На момент виявлення відповідача 29 травня 2019 року посадовими особами позивача останній перебував в Україні понад дозволений строк. Відповідач не звертався до територіальних органів та підрозділів ДМС України з клопотанням щодо продовження строку перебування на територіїУкраїни, продовжує перебувати на території України без законних на те підстав, порушуючи вимоги законодавства, яке визначає правовий статус іноземців та осіб без громадянства.

Також, вказує, що 21.12.2018р. за порушення міграційного законодавства та ухилення від виїзду з України після закінчення дозволеного строку перебування працівниками УДМС України в Тернопільській області притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 203 КУпАП громадянина Федеративної Республіки Нігерія ОСОБА_1 , накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн.

21.12.2018р. УДМС України в Тернопільській області було прийняте рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни громадянина Федеративної Республіки Нігерія ОСОБА_1 (далі – рішення про примусове повернення), яким останнього зобов`язано покинути територію України у термін до 09.01.2019 та заборонено в`їзд на територію України строком на 3 роки.

Один із примірників рішення про примусове повернення особисто вручений відповідачу, йому роз`яснено його права та обов`язки, зобов`язано не пізніше 09.01.2019р. самостійно залишити територію України, а також попереджено про наслідки невиконання рішення про примусове повернення. Зазначає, що українську мову іноземець розуміє, про що власноруч зазначив у рішенні про примусове повернення. Дане рішення УДМС України в Тернопільській області від 21.12.2018р. про примусове повернення відповідачем не виконано, хоча ч. 5 ст. 26 Законувстановлено, що іноземець або особа без громадянства зобов`язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення. Поряд з тим, рішення про примусове повернення, а також притягнення до адміністративної відповідальності ним до суду не оскаржувались. По даний час рішення про примусове повернення, відповідачем не виконано.

Також, звертає увагу суду на те, що відповідач свідомо ухиляється від виконання рішення про примусове повернення з України та жодних дій щодо повернення в країну походження у термін визначений у рішенні про примусове повернення з України не вживає. Відповідач не має постійного місця проживання, близьких родичів, належного фінансового забезпечення, не працює та не має законних джерел доходів.

Посилаючись на наведене та те, що відповідач протягом тривалого часу порушує міграційне законодавство та не вживає будь-яких заходів щодо легалізації перебування в Україні, вважає, що є всі необхідні передумови для примусового видворення відповідача за межі України.

Окрім цього, посилаючись на порушення відповідачем законодавства України про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, з метою забезпечення реального виконання рішення суду, просить допустити його до негайного виконання.

Відповідач відзив на позов не подавав.

У судовому засіданні представник позивача Гаврилюк З.Б. позов підтримала з підстав, викладених у позовній заяві, просить його задовольнити.

Відповідач громадянин Федеративної Республіки Нігерія ОСОБА_1 у судовому засіданні позов визнав та суду пояснив, що він не мав можливості залишити територію України після відрахування із навчального закладу у з`язку із відсутністю коштів на придбання проїзного білета, крім того, невідомі особи йому обіцяли вирішити питання щодо продовження його пребування у Україні. На даний час він погоджується залишити територію України та повернутись після отримання візи для продовження навчання.

Адвокат Верес М.Я. в судовому засіданні пояснив, що при задоволенні позову права та інтереси громадянина Федеративної Республіки Нігерія ОСОБА_1 порушені не будуть, відповідач позов визнає.

Суд, заслухавши думку учасників справи, дослідивши та проаналізувавши докази, прийшов до висновку, що вимоги позивача підлягають до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що громадянин Езеанокваса ОСОБА_3 (ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , 14.01.2014 прибув в Україну через КПП «Львів» по паспортному документу серії НОМЕР_1 , виданому 31 липня 2013 року, термін дії до 30 липня 2018 року, з метою навчання у Тернопільському державному медичному університеті.

Встановлено та підтверджено матеріалами справи, що після прийняття рішення від 21.12.2018 УДМС України в Тернопільській області про примусове повернення до країни походження або третьої країни у термін до 09.01.2019 року відповідач її територію не покидав. Вказаний факт підтверджується копією паспорта відповідача та витягом з підсистеми ДМС - АРКАН.

21 грудня 2018 року відносно відповідача посадовими особами УДМС України у Тернопільській області складено протокол про адміністративне правопорушення серії ПР МТР 019391 за ч.1 ст.203 КУпАП, зокрема за те, що громадянин ОСОБАФедеративної Республіки Нігерія ОСОБА_4 Джокінг порушує правила перебування в Україні та ухиляється від виїзду за межі України, а саме рішенням УДМСУ в Тернопільській області від 13.12.2018 року № 318 посвідку серії ТР080504 строком дії до 20.08.2020 року, видану раніше, було скасовано, свій обо`язок покинути державу в семиденний строк не виконав.

Постановою Державною міграційної служби України від 21 грудня 2019 року серії ПН МТР 019391 відповідача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 203 КУпАП та накладено штраф у розмірі 1700,00 грн.за порушення міграційного законодавства та ухилення від виїзду з України після закінчення дозволеного строку перебування.

Згідно квитанції АТ КБ «Приватбанк» від 22.12.2018 року встановлено, що вказаний штраф сплачено в повному обсязі.

21 грудня 2018 УДМС України в Тернопільській області було прийняте рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни громадянина Федеративної Республіки Нігерія ОСОБА_1 (далі – рішення про примусове повернення), яким останнього зобов`язано покинути територію України у термін до 09.01.2019 року та заборонено в`їзд на територію України строком на 3 роки.

Зазначене рішення особисто вручене відповідачу 21.12.2018 року, зобов`язано не пізніше 09.01.2019 року самостійно залишити територію України, а також попереджено про наслідки невиконання рішення про примусове повернення з України, що підтверджується особистим підписом відповідача.

Дана постанова відповідачем не оскаржена.

Встановлено та відповідачем не заперечується, що по даний час рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни, залишення території України ним не виконано.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового розгляду справи, оцінивши в сукупності зібрані по справі докази, вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи із наступних підстав.

Згідно з вимогами ч. 16 ст. 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства, які в`їхали в Україну на інших законних підставах, вважаються такими, які тимчасово перебувають на території України на законних підставах на період наданого візою дозволу на в`їзд або на період, встановлений законодавством чи міжнародним договором України.

Положення ст. 9 вищевказаного Закону встановлено, що строк перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні встановлюється візою, законодавством України чи міжнародним договором України.

Між Україною та Федеративною Республікою Нігерія діє візовий порядок в`їзду.

Підпунктом 1 пунктом 2 «Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України», затвердженого постановою Кабінету Мінстрів України від 15.02.2012 №150, передбачено, що іноземці та особи без громадянства, які на законній підставі прибули в Україну, можуть тимчасово перебувати на її території протягом наданого візою дозволу в межах строку дії візи в разі в`їзду осіб без громадянства чи іноземців, які є громадянами держав з візовим порядком в`їзду, якщо інший строк не визначено міжнародними договорами України.

Згідно з вимогами ст. 26 ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» передбачено, що іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення. Рішення про примусове повернення іноземців та осіб без громадянства, зазначених у частині першій цієї статті, може супроводжуватися забороною щодо подальшого в`їзду в Україну строком на три роки. Строк заборони щодо подальшого в`їзду в Україну обчислюється з дня винесення такого рішення. Порядок виконання рішення про заборону щодо подальшого в`їзду в Україну визначає Кабінет Міністрів України.

В силу вимог ч.ч. 5, 6 ст. 26 вищевказаного Закону, іноземець або особа без громадянства зобов`язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення. Контроль за правильним і своєчасним виконанням рішення про примусове повернення іноземця або особи без громадянства здійснюється органом, що його прийняв.

Відповідно до розяснень викладених у п. 29 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду від 25.06.2009 року № 1 «Про судову практику розгляду спорів щодо статусу біженця і особи, яка потребує додаткового або тимчасового захисту, примусового повернення і примусового видворення іноземця чи особи без громадянства з України та спорів, пов`язаних із перебуванням іноземця та особи без громадянства в Україні», примусовому видворенню іноземця чи особи без громадянства передують дві обставини: 1) прийняття рішення відповідним компетентним органом про примусове повернення; 2) ухилення від виїзду після прийняття рішення про повернення або наявність обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення.

Згідно з вимогами ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, може лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що громадянин ОСОБА_5 ОСОБА_3 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_4 , прибув на територію України 14 січня 2014 року через КПП «Львів» по паспортному документу А05007074, виданому 31 липня 2013 року, термін дії до 30 липня 2018, з метою навчання у Тернопільському державному медичному університеті.

Після прийняття рішення УДМС України в Тернопільській області від 13.12.2018 р. про скасування посвідки на тимчасове проживання в Україні серії НОМЕР_5 відповідач її територію не покидав, чим порушив встановлені правила перебування іноземців та осіб без громадянства на території України понад встановлені строки.

21 грудня 2018 року Управлінням Державної міграційної служби України в Тернопільській області прийнято рішення про примусове повернення до країни походження та залишення території України у строк до 09 січня 2019 року.

У встановлений строк без поважних причин відповідач не виконав рішення про примусове повернення з України.

Відповідач жодних заходів щодо виїзду за межі України у строк вказаний у рішенні про примусове повернення з України не вживав.

Зазначені обставини дають обґрунтовані підстави вважати, що відповідач ухиляється від добровільного виїзду за межі України на законних підставах.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, суд прийшов до висновку про порушення відповідачем громадянином Езеанокваса Чідубем ОСОБА_6 (EZEANOKWASA ОСОБА_7 ) законодавства України, яке визначає правовий статус іноземців та осіб без громадянства в Україні, що виражається в знаходженні на території України понад встановлений законом строк.

Відповідач не звертався із клопотанням про продовження строку перебування, не виконав в добровільному порядку рішення уповноваженого органу від 21 грудня 2018 року про залишення території України у встановлений термін, не оскаржував його.

Судом не встановлено обставин, які вказані в статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод або статті 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», та унеможливлюють примусове видворення за межі України.

Також не встановлено обставин, відповідно до яких на відповідача поширюється дія Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту».

Крім того, відповідач не звертався до Управління Державної міграційної служби у Тернопільській області з заявою про надання йому статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Відповідачем не представлено суду жодних доказів на спростування доводів позивача та безпідставність позовних вимог.

Згідно з вимогами п. 3 ч. 2 ст. 371 КАС України, суд, який ухвалив рішення за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства.

Суд, приймаючи до уваги клопотання позивача про звернення рішення суду до негайного виконання та те, що відповідачем порушуються правила перебування в Україні іноземців та осіб без громадянства, враховуючи особу відповідача, який добровільно не виконав рішення про примусове повернення з України, продовжує знаходитись на території України без законних на те підстав, не працює, доходів не отримує, з метою забезпечення реального виконання судового рішення, вважає за можливе звернути рішення суду до негайного виконання.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 73-77, 90, 241-246, 255, 262, 271, 288, 371 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов Управління Державної міграційної служби України у Тернопільській області (бульв. Шевченка, 10, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 37839038, електронна адреса te@dmsu.gov.ua) до громадянина Езеанокваса ОСОБА_3 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт серії НОМЕР_6 , виданий 03 вересня 2018 року, терміном дії до 02 серпня 2023 року, про примусове видворення за межі України задовольнити.

Примусово видворити за межі України громадянина Езеанокваса ОСОБА_3 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт серії НОМЕР_6 , виданий 03 вересня 2018 року, терміном дії до 02 серпня 2023 року.

Судові витрати віднести на рахунок держави.

Рішення суду звернути до негайного виконання.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, визначеному п.15.5 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України, до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду або через суд першої інстанції у 10 - денний строк з дня проголошення рішення суду .

Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддяК. М. Грицай