Рішення № 82114850, 31.05.2019, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 31.05.2019 Справа № 554/3085/19

Провадження № 2/554/1573/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2019 року Октябрський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого – судді Савченко Л.І.

при секретарі – Гаврись В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, який було зареєстровано 15 березня 2014 року в Агентстві по розвитку державних послуг Тбіліського дому одруження про, що зроблений актовий запис № 80143000468 .

Позивач посилається на те, що їхнє з відповідачем спільне життя не склалося через діаметрально протилежні погляди на шлюб та сім`ю, з липня 2018 року сімейне життя між ними поступово погіршувалось, що в кінцевому результаті призвело до припинення шлюбних стосунків. На даний час сторони проживають окремо, взаємними правами та обов`язками не пов`язані. Від шлюбу мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Збереження сім`ї неможливе та суперечитиме їхнім інтересам.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, надіслала до суду заяву про розгляд справи без її участі (а.с.15)

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, до суду надійшла заява, у якій останній прохав розглядати справу без його участі, зазначив, що проти розірвання шлюбу не заперечує (а.с.25).

Підстав для неприйняття визнання позову відповідачем судом не встановлено.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність позивача та відповідача, на підставі наявних у справі даних і доказів.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Із свідоцтва про укладення шлюбу, яке видане Агентством по розвитку державних послуг Тбіліського дому одруження, актовий запис № 80143000468 вбачається, що між ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 15.03.2014 року зареєстровано шлюб (а.с.7-8).

Від шлюбу подружжя має сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження виданого Тбіліською Службою цивільного реєстру Агентства з розвитку державних реєстрів, актовий запис № 01146057172 (а.с. 9,10).

Встановлено, що подружжя сімейно-шлюбних стосунків не підтримує, спільне господарство не ведуть, проживають окремо.

Відповідно ст. 58 Закону України "Про міжнародне приватне право" шлюб між громадянами України, шлюб між громадянином України та іноземцем, шлюб між громадянином України та особою без громадянства, що укладений за межами України відповідно до права іноземної держави, є дійсним в Україні за умовами додержання щодо громадянина України вимог Сімейного кодексу України щодо підстав недійсності шлюбу.

Згідно ст. 63 Закону України "Про міжнародне приватне право" припинення шлюбу та правові наслідки припинення шлюбу визначаються правом, яке діє на цей час щодо правових наслідків.

Згідно ст. 13 ЗУ "Про міжнародне приватне право" документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Документом, яким встановлено безпосередні процедури легалізації шлюбу, укладеного за кордоном, є Наказ Міністерства юстиції України "Про затвердження Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні" № 52/5від 18.10.2000 року із змінами та доповненнями. Тобто, для визнання шлюбу державою Україна, укладеного в іншій країні, з усіма правовими наслідками, шлюб необхідно легалізувати. За загальним правилом, легалізація це процедура приведення документів у ту форму, яка відповідає законодавству іноземної держави і визнається державними органами цієї держави. Процедура легалізації в Україні таких документів, як: свідоцтво про укладення шлюбу або розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, скоєних за кордоном, відбувається на підставі Інструкції про порядок консульської легалізації офіційних документів в Україні і за кордоном, затвердженої Наказом Міністерства закордонних справ України № 113 від 04.06.2002 року.

Гаазька Конвенція, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів 1961 року, згода на обов`язковість якої надана Законом України від 10 січня 2002 року "Про приєднання України до Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів", набула чинності між Україною і державами-учасницями Конвенції, що не висловили заперечень проти її приєднання, з 22 грудня 2003 року.

Згідно ст. 60 Закону України"Про міжнародне приватне право" правові наслідки шлюбу визначаються спільним особистим законом подружжя, а за його відсутності - правом держави, у якій подружжя мало останнє спільне місце проживання, за умови, що хоча б один з подружжя все ще має місце проживання у цій державі, а за відсутності такого - правом, з яким обидва з подружжя мають найбільш тісний зв`язок іншим чином. Подружжя, яке не має спільного особистого закону ,може обрати право, що буде застосовуватися до правових наслідків шлюбу, якщо подружжя не має спільного місця проживання або якщо особистий закон жодного з них не збігається з правом держави їхнього спільного місця проживання. Вибір права згідно з частиною другою цієї статті обмежений лише правом особистого закону одного з подружжя без застосування частини другої статті 16 цього Закону. Угода про вибір права припиняється, якщо особистий закон подружжя стає спільним.

Відповідно до п. 11 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про практику розгляду судами цивільних справ з іноземним елементом" передбачено, що правові наслідки шлюбу з іноземним елементом визначаються статтею 60 Закону України "Про міжнародне приватне право". Правові наслідки шлюбу визначаються спільним особистим законом подружжя, тобто правом тієї держави, громадянами якої вони є одночасно, а за його відсутності - правом держави, у якій подружжя мало останнє спільне місце проживання, за умови, що хоча б один з подружжя все ще має місце проживання у цій державі. Наприклад, якщо подружжя, що є громадянами різних держав, спільно проживали на території України і на час розірвання шлюбу хоча б один з них продовжує проживати на її території, то розірвання шлюбу здійснюється за законодавством України. У випадку відсутності такої ситуації - правові наслідки шлюбу визначаються правом, з яким обидва з подружжя мають найбільш тісний зв`язок іншим чином.

Наявні у справі докази об`єктивно свідчать про те, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 є громадянами України, що підтверджується копіями їх паспортів, які зареєстрували шлюб в іншій країні. Документи, що видані уповноваженими органами Грузії, є дійсними в Україні (а.с.3,5).

Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя, що слідує зі змісту ст. 110 СК України.

Відповідно до ч.2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 2 ст.114 Сімейного кодексу України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.

Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, а відповідач визнає позов, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.

Відповідно до ст. 113 Сімейного кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Згідно з ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Враховуючи, що фактично шлюб між подружжям розпався, сімейні стосунки припинені, подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечило б інтересам обох сторін, суд вважає, що позов заявлено обґрунтовано, його було підтверджено протягом судового розгляду, тому він підлягає задоволенню.

Оскільки відповідач визнала позов до початку розгляду справи по суті, питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ч.1 ст. 142 ЦПК України та вважає за необхідне повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, тобто 384 грн. 20 коп., сплаченого при поданні позову. Решта 50 відсотків сплаченого позивачем судового збору у сумі 384 грн. 20 коп. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 110, 112-115 Сімейного кодексу України, ст.ст. 12, 81,141-142, 200, 206,229, 263, 265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб зареєстрований 15 березня 2014 року в Агентстві по розвитку державних послуг Тбіліського дому одруження, актовий запис № 80143000468 - розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 384 грн. 20 коп.

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, тобто 384 грн. 20 коп., сплаченого нею при подачі позовної заяви згідно квитанції № 1553-3295-3095-5053 від 03.04.2019 року, сплаченого через АТ «ПриватБанк», ключ 2604116010, отримувач 31211206016005 УК у м. Полтава/Шевченківський р.н./220301, код отримувача 38019510, код банку отримувача 899998.

Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу, є рішення суду, яке набрало законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду через Октябрський районний суд м. Полтави шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянка України, місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код – НОМЕР_1 .

Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянин України, місце проживання: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код – НОМЕР_2 .

Суддя Л.І. Савченко