Рішення № 82114458, 14.05.2019, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.05.2019 Справа №607/6158/14-ц

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі :

головуючого Ромазана В.В.

з участю секретаря Пастернак О.В.

представника позивача ОСОБА_1 .Г.

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю «Вікно-Тернопіль», приватне підприємство «Укрбудінвест плюс», про відшкодування майнової шкоди, завданої злочином ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 , у якому просить стягнути з відповідача в їх користь 260 000 грн. в рахунок відшкодування майнової шкоди, завданої злочином.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує на те, що 14 липня 2008 року між ПАТ «Промінвестбанк» в особі Філії «Відділення Промінвестбанку в м. Чортків Тернопільської області» та ТзОВ «Вікно-Тернопіль» було укладено кредитний договір №04-11/57, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит в розмірі 260 000,00 грн., дата остаточного повернення кредиту - 14 липня 2009 року. Зі сторони банку умови кредитного договору та взяті зобов`язання по видачі кредиту були виконані в повному обсязі, на поточний рахунок контрагента позичальника ПП «Укрбудінвест плюс» загалом було перераховано 260 000,00 грн., однак ТзОВ «Вікно-Тернопіль» за отриманий кредит та відсотки за користування ним не розрахувався. Ухвалою Чортківського районного суду Тернопільської області від 27 лютого 2014 року закрито кримінальне провадження №12013210020000285 від 08 листопада 2013 року щодо обвинувачення ОСОБА_2 , директора ТзОВ «Вікно-Тернопіль» у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.366, ч.2 ст.222 КК України, та звільнено його від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення винної особи до кримінальної відповідальності. Із змісту даної ухвали вбачається, що ОСОБА_2 у 2008 році, обіймаючи посаду директора ТзОВ «Вікно-Тернопіль», вчинив зловживання службовим становищем, завдавши ПАТ «Промінвестбанк» матеріальних збитків на суму 344 213,79 грн., а також шахрайство з фінансовими ресурсами. Оскільки, вина відповідача встановлена ухвалою Чортківського районного суду Тернопільської області від 27 лютого 2014 року, а нанесена ПАТ «Промінвестбанк» матеріальна шкода полягає у злочинних діях ОСОБА_2 ,між вказаними діями та спричиненою шкодою є причинно-наслідковий зв`язок, позивач просить стягнути з винної особи 260 000,00 грн. відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином.

Відповідач подав суду відзив на позовну заяву у якому зазначив, що ТзОВ «Вікно-Тернопіль» було створено засновником ОСОБА_4 відповідно до рішення власника про створення від 04 грудня 2006 року. 14 липня 2008 року ПАТ «Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Вікно-Тернопіль» уклали Кредитний договір №04-11/57, відповідно до якого Банк зобов`язався надати позичальнику кредит в сумі 260 000,00 грн., а позичальник

зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, встановлені Договором. 09 березня 2010 року Господарським судом Тернопільської області ухвалено рішення за позовом ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» до ТзОВ «Вікно-Тернопіль» про звернення стягнення на заставне майно, яким позов задоволено, стягнуто з ТзОВ «Вікно-Тернопіль» в користь ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» 292 126,04 грн. заборгованості за кредитним договором № 04-11/57 від 14 липня 2008 року, шляхом звернення стягнення на заставне майно відповідача згідно договору застави № 04-12/30 від 14 липня 2008 року в забезпечення виконання умов кредитного договору. 03 червня 2010 року Господарським судом Тернопільської області на виконання зазначеного рішення від 09 березня 2010 року, яке набрало законної сили 26 квітня 2010 року, та ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 26 квітня 2010 року, було видано наказ про стягнення з ТзОВ «Вікно - Тернопіль» 292 126,04 грн. заборгованості згідно Кредитного договору №04-11/57 від 14 липня 2008 року, шляхом звернення стягнення на заставне майно відповідача згідно договору застави № 04-12/30 від 14 липня 2008 року. На даний момент вказаний наказ Господарського суду Тернопільської області перебуває на виконанні у Тернопільському районному відділі ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, номер виконавчого провадження в автоматизованій системі виконавчих проваджень 52016748 від 29 серпня 2016 року. Вважає, що у даній справі кредитні правовідносини виникли між банком та юридичною особою, а тому повертати отримані у позику грошові кошти повинна юридична особа - ТзОВ «Вікно-Тернопіль». ОСОБА_2 був особисто неодноразово переконаний своїм керівником ОСОБА_4 в тому, що кредит отримується для поповнення обігових коштів підприємства, придбання матеріалів тощо та вчасно буде погашатися. Проте, ОСОБА_4 кошти ПАТ «Промінвестбанк» не скерував на діяльність ТзОВ «Вікно-Тернопіль», а перерахував відразу із банку на поточний рахунок очолюваного ним ПП «Укрбудінвест плюс», де був директором. Загалом на поточний рахунок ПП «Укрбудінвест плюс» його директором, ОСОБА_4 , який одночасно був і засновником ТзОВ «Вікно-Тернопіль», перераховано грошові кошти на загальну суму 260 000,00 грн., які ТзОВ «Вікно-Тернопіль» мало би отримати в якості кредиту від ПАТ «Промінвестбанк». Проте, ці кошти, не надійшли на рахунок ТзОВ «Вікно-Тернопіль» відповідно до умов кредитного договору, а були перераховані безпосередньо на рахунки ПП «Укрбудінвест плюс». ОСОБА_2 не впливав та не визначав напрямів використання отриманих кредитних коштів. Він не усвідомлював та не передбачав того факту, що ОСОБА_4 не буде виконувати боргові зобов`язання перед кредитором ПАТ «Промінвестбанк» та за обставинами справи не передбачав, не повинен був і не міг передбачити наслідків у вигляді неповернення кредиту, що спричинило майнову шкоду банківській установі. За таких обставин, вважає, що ОСОБА_2 не може відповідати за наслідки у вигляді матеріальної шкоди, завданої ПАТ «Промінвестбанк». Відповідно до висновку службової перевірки вих. № 39-6/850-11 від 27 вересня 2013 року, призначеної слідчим щодо правильності оформлення, видачі та супроводження працівниками філії «Відділення Промінвестбанк в м. Чортків Тернопільської області» за кредитним договором ТзОВ «Вікно-Тернопіль», економічний та юридичний висновки були позитивними та підписаними усіма необхідними уповноваженими посадовими особами банку. Предмет застави не обтяжений правами третіх осіб. Щодо стану моніторингу зазначено, що з 09.07.2008 року до 25.06.2010 року заставлене майно перевірялося філією щомісячно, про що свідчать наявні в матеріалах справи акти перевірки наявності, стану та вартості майна за 2008-2010 роки. Таким чином твердження банку про відсутність заставного майна та необхідність, внаслідок цього, стягнути збитки із ОСОБА_2 вважає необгрунтованим, оскільки виконавче провадження було відкрито у 2010 році (наказ господарського суду видано 3 червня 2010 року) коли заставне майно перебувало у місці його зберігання, відповідно до умов договору, що підтверджують акти самого ж стягувача - позивача (ПАТ «Промінвестбанк). Крім того, відповідач зазначає, що даний позов поданий із пропуском строку позовної давності, що є підставою для відмови у задоволенні позову. Також, зазначає, що єдиною підставою цивільно-правової відповідальності у правовідносинах про відшкодування шкоди є цивільне правопорушення, що включає такі складові елементи: шкоду, протиправне діяння особи, яка її завдає, причинний зв`язок між ними, а також вину заподіювача шкоди. ОСОБА_2 , не був визнаний винним у вчиненні злочину, відсутній безпосередній причинно-наслідковий зв`язок між моїми діями та заподіянням банку майнової шкоди. Тому вважає, що позивачем не доведено заподіяння йому відповідачем матеріальної шкоди належними та допустимими засобами доказування. Вважає, що винесенням рішення про стягнення з ОСОБА_2 на користь Банку збитків на суму 260 000 грн., при наявності рішення господарського суду Тернопільської області про стягнення вказаних сум із ТзОВ «Вікно-Тернопіль» на користь ПАТ «Промінвестбанк» призведе до подвійного стягнення за одним і тим самим кредитним договором.

Представник ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та просить суд їх задовольнити. Подав суду заперечення на відзив у яких зазначив, що ОСОБА_2 був призначений 24 травня 2007 року директором ТОВ «Вікно – Тернопіль», тобто виконував функції керівника юридичної особи, був наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, вчинив зловживання службовим становищем, завдавши банку значних матеріальних збитків, і не мав права підписувати завідомо неправдиві фінансові звіти ТОВ «Вікно-Тернопіль» та подавати їх в Чортківське відділення ПАТ «Промінвестбанк» з метою отримання грошових коштів. 14 липня 2008 року ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ТОВ «Вікно – Тернопіль» уклали кредитний договір №04-11/57, відповідно до якого Банк зобов`язався надати позичальнику кредит в сумі 260 000,00 грн., а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти, встановлені договором. ТзОВ «Вікно – Тернопіль» вчасно вказаний кредитний договір не погасило. Внаслідок цього, 09 березня 2010 року господарським судом Тернопільської області винесено рішення у справі за позовом ПАТ «Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку» до ТзОВ «Вікно-Тернопіль» про звернення стягнення на заставне майно, яким позов задоволено, стягнуто з ТзОВ «Вікно-Тернопіль» в користь ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» 292 126,04 грн. заборгованості згідно кредитного договору №04-11/57 від 14 квітня 2008 року шляхом звернення стягнення на заставне майно відповідача згідно договору застави №04-12/30 від 14 липня 2008 року в забезпечення виконання умов кредитного договору. На даний момент вказаний наказ Господарського суду Тернопільської області не перебуває на виконанні у Тернопільському районному відділі ДВС ГТУЮ у Тернопільській області, про що помилково вказує ОСОБА_2 , а постановою Тернопільського РВ ДВС від 21.04.2017 р. повернуто стягувачеві на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», у боржника відсутнє заставне майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійсненні державним виконавцем заходів щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. На досудовому слідстві ОСОБА_2 не заперечував факту складання ним офіційних документів (звітності ТзОВ «Вікно-Тернопіль») та їх використання (надання банку) з метою отримання кредиту в ПАТ «Промінвестбанк». При цьому, він усвідомлював суспільно-небезпечний та протиправний характер своїх діянь, свою вину у вчинені злочину визнав повністю, обвинувальний висновок не оскаржував, винуватість у вчиненні злочину повністю доведена зібраними у кримінальній справі доказами, які підсудний не оскаржував та які підтверджують фактичні обставини вчиненого ним діяння. Твердження відповідача про те, що ОСОБА_2 жодним чином не впливав та не визначав напрямів використання отриманих кредитних коштів, не відповідає дійсності. ОСОБА_2 як посадова особа зобов`язаний був усвідомлювати та передбачити наслідки у вигляді неповернення кредиту, що спричинило майнову шкоду банківській установі. Вважає, що даний позов поданий із дотриманням строку позовної давності. Ухвалою Чортківського райсуду від 27.02.2014 року ОСОБА_2 , був визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 366 КК України (в редакції статті КК України 2001 року), та ч.2 ст.222 КК України (в редакції статті КК України 2008 року), встановлено факт скоєння ним кримінальних правопорушень, наявний безпосередній причинно-наслідковий зв`язок між незаконними діями ОСОБА_2 та заподіянням банку великої майнової шкоди, вину ОСОБА_2 Вважає, що той факт, що ОСОБА_2 був звільнений від кримінальної відповідальності не виключає його вину, як складову цивільного правопорушення, в даному випадку вина у вчиненні кримінального правопорушення та вина у вчиненні цивільного правопорушення не є тотожними. Таким чином вважає, що позивач довів заподіяння йому відповідачем матеріальної шкоди належними та допустимими засобами доказування, зокрема, наявністю усіх елементів складу цивільного правопорушення у діяннях відповідача. Також зазначив, що винесення судом рішення на користь банку про стягнення збитків на суму 260 000 грн., при наявності рішення господарського суду Тернопільської області про стягнення вказаних сум із ТзОВ «Вікно-Тернопіль» на користь ПАТ «Промінвестбанк» через відсутність заставного майна, що неодноразово (сім актів державного виконавця про відсутність майна підтверджувалось актами державного виконавця про відсутність майна, не призведе до подвійного стягнення за одним і тим самим кредитним договором, оскільки заставного майна не має.

ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 в судовому засіданні позовних вимог не визнали, проти їх задоволення заперечили, у позові просять відмовити з підстав наведених у відзиві на позов.

Представники третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Вікно-Тернопіль», приватного підприємства «Укрбудінвест плюс» у судове засідання не з`явились, хоча належним чином були повідомлені про місце та час розгляду справи, письмових пояснень щодо позову не подавали.

29 травня 2018 року у даній справі проведено підготовче судове засідання, за наслідками якого підготовче провадження закрито, справу призначено до розгляду по суті.

Дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази суд встановив

14 липня 2008 року Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (Банк) в особі керуючого філією «Відділення Промінвестбанку в м.Чортків Тернопільської області, ОСОБА_5 та Товариство з обмеженою відповідальністю «Вікно-Тернопіль» (Позичальник) в особі директора ОСОБА_2 уклали кредитний договір №04-11/57 (надалі Договір), відповідно до якого Банк зобов`язався надати Позичальнику кредит в сумі 260 000,00 грн., а Позичальник зобов`язувався повернути кредит та сплатити проценти, встановлені Договором.

Згідно п.2.2. Договору кінцевий термін повернення кредиту 13 липня 2009 року.

У відповідності до п.3.1. Договору кредит надається Банком Позичальнику шляхом оплати протягом дії цього Договору розрахункових документів (платіжних доручень) Позичальника безпосередньо з позичкового рахунку № НОМЕР_1 , відкритого Банком в Філії «Відділення Промінвестбанку в м.Чорткові Тернопільської області», код банку 338921, на рахунки контрагентів Позичальника відповідно до цільового призначення кредиту.

Як вбачається із наданих позивачем платіжних доручень №00496 від 11 липня 2008 року на суму 50 000,00 грн., №00497 твід 14 липня 2008 року на суму 50 000,00 грн., №00504 від 17 липня 2008 року на суму 50 000,00 грн., №00516 від 18 липня 2008 року на суму 50 000,00 грн., №00518 від 21 липня 2008 року на суму 60 000,00 грн., на поточний рахунок контрагента Позичальника ПП «Укрбудінвест плюс» було перераховано грошові кошти в загальній сумі 260 000,00 грн..

Як слідує зі змісту ухвали Чортківського районного суду Тернопільської області від 27 лютого 2014 року, ОСОБА_2 відповідно до рішення зборів №2 учасників ТОВ «Вікно-Тернопіль» від 24 травня 2007 року, перебуваючи на посаді директора ТОВ «Вікно-Тернопіль», будучи службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, 07 липня 2008 року у приміщенні ТОВ «Вікно-Тернопіль», що в смт.Велика Березовиця Тернопільського району Тернопільської області склав завідомо неправдиві фінансові звіти ТОВ «Вікно-Тернопіль», які підписав та завірив печаткою товариства: за 2006 рік; за перший квартал 2007 року; станом на 30 червня 2007 року; станом на перше півріччя 2007 року; станом на дев`ять місяців 2007 року; за 2007 рік; за перший квартал 2008 року; за перше півріччя 2008 року. Цього ж дня, директор ТОВ «Вікно-Тернопіль» ОСОБА_2 . вищевказані фінансові звіти, у яких містилась завідомо неправдива інформація, надав у Чортківське відділення ПАТ «Промінвестбанк», що в м.Чорткові по вул.С.Бандери, 37, з метою одержання кредиту ТОВ «Вікно-Тернопіль». В подальшому, на підставі поданих ОСОБА_2 завідомо неправдивих фінансових звітів ТОВ «Вікно-Тернопіль», 14 липня 2008 року між Чортківським відділенням ПАТ «Промінвестбанк» та ТОВ «Вікно-Тернопіль» було укладено кредитний договір №04-11/57. Відповідно до умов вказаного кредитного договору банк надав ТОВ «Вікно-Тернопіль» кредит в розмірі 260 000,00 грн. із терміном погашення до 14 липня 2009 року. Однак ТОВ «Вікно-Тернопіль» кредитні кошти у визначений договором термін не повернуло та не сплатило відсотки за користування кредитними коштами в розмірі 84 213,79 грн., внаслідок чого ПАТ «Промінвестбанк» було спричинено матеріальну шкоду на суму 344 213, 79 грн.

ОСОБА_2 зазначеною ухвалою суду звільнено від кримінальної відповідальності за ч.2 ст.366, ч.2 ст.222 КК України, на підставі ст.49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності, кримінальне провадження №12013210020000285 стосовно нього закрито. Цивільний позов ПАТ «Промінвестбанку» залишено без розгляду.

Крім цього, 09 березня 2010 року Господарським судом Тернопільської області винесено рішення, по справі за позовом ПАТ «Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку» до ТзОВ «Вікно-Тернопіль» про звернення стягнення на заставне майно, позов задоволено. Стягнуто з ТзОВ «Вікно-Тернопіль» в користь ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» 292 126,04 грн. заборгованості згідно кредитного договору №04-11/57 від 14 квітня 2008 року шляхом звернення стягнення на заставне майно відповідача згідно договору застави №04-12/30 від 14 липня 2008 року в забезпечення виконання умов кредитного договору.

03 червня 2010 року Господарським судом Тернопільської області на виконання рішення цього ж суду від 09 березня 2010 року, яке набрало законної сили 26 квітня 2010 року, та ухвали апеляційного господарського суду від 26 квітня 2010 року, видано наказ про стягнення з ТзОВ «Вікно-Тернопіль» 292126,04 грн. заборгованості згідно кредитного договору №04-11/57 від 14 квітня 2008 року шляхом звернення стягнення на заставне майно відповідача згідно договору застави №04-12/30 від 14 липня 2008 року.

17 квітня 2014 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Тернопільського районного управління юстиції Хомин В.З. винесено постанову про повернення виконання виконавчого документа стягувачеві, згідно якої наказ №12/2-69, виданий 03 червня 2010 року, повернуто ПАТ «Промінвестбанк» оскільки, заставне майно, на яке повинно бути звернено стягнення за адресою: АДРЕСА_1 відсутнє, про що складено акт державного виконавця від 07 квітня 2014 року.

Крім цього, 21 квітня 2017 року постановою державного виконавця Тернопільського РВ ДВС зазначений наказ повернуто стягувачеві на підставі п.2 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки у боржника відсутнє заставне майно, на яке може бути звернено стягнення.

Як вбачається із висновку службової перевірки вих. № 39-6/850-11 від 27 вересня 2013 року, призначеної слідчим щодо правильності оформлення, видачі та супроводження працівниками філії «Відділення Промінвестбанк в м. Чортків Тернопільської області» за кредитним договором ТзОВ «Вікно-Тернопіль» встановлено, що 09 липня 2008 року до 25 червня 2010 року заставлене майно перевірялося філією щомісячно, про що свідчать акти перевірки наявності, стану та вартості майна за 2008-2010 років. Також встановлено факти неналежного виконання працівниками філії положення про порядок кредитування щодо здійснення контролю за кредитом ТОВ «Вікно-Тернопіль», в частині виконання позичальником умов кредитного договору, рівнем кредитного ризику, контролю цільового використання кредитних коштів і забезпечення. Крім цього, проведеним аналізом перерахувань з позичкового рахунку встановлено, що кредитні кошти в сумі 260 000 гривень було переховано на поточний рахунок ПП «Укрбудінвест плюс». Виходячи з відповідних бухгалтерських операцій, кошти з позичкового рахунку перераховувались за цільовим призначенням відповідно до п.2.3 кредитного договору №04-11/57 від 14.07.2008 року, а саме: на придбання матеріалів. Однак, за які саме матеріали перераховувались кошти встановити не можливо, так як в матеріалах кредитної справи відсутні рахунки із зазначенням найменування товару та копії договорів поставки.

На виконання ухвали Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13 вересня 2018 року про витребування інформації про списання кредитної заборгованості за кредитним договором №04-11/57 від 14.07.2018 року, укладеним між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» в особі Філії «Промінвестбанк» та ТзОВ «Вікно-Тернопіль», позивачем зазначено, що станом на 10.10.2018 року заборгованість ТзОВ «Вікно-Тернопіль» по кредиту в розмірі 260 000.00 грн. по кредитному договору від 14 липня 2008 року №04-11/57 обліковується на рахунку 96117301915400, як списана за рахунок сформованих банком резервів, безнадійна заборгованість на підставі протоколу Правління банку №493 від 28.12.2010 р. Надана інформація про списання кредитної заборгованості за рахунок сформованих банком резервів за кредитним договором № 04-11/57 від 14.07.2008 року, укладеним між публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» в особі Філії Промінвестбанк в м. Чортків та TOB «Вікно-Тернопіль» не припиняє зобов`язань щодо погашення такого боргу в т.ч. в порядку відшкодування як шкоди, яка завдана ОСОБА_2 .

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Отже, цивільно-правова деліктна відповідальність - це забезпечений державним примусом обов`язок відповідальної особи відшкодувати потерпілому заподіяну шкоду.

Аналіз положень ст. 1166 ЦК України дозволяє дійти висновку про те, що загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, винне діяння заподіювача шкоди (цивільне правопорушення), яке містить такі складові: протиправна поведінка особи, настання шкоди, причинний зв`язок між ними та вина заподіювача шкоди.

Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою розуміється майнова шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стає об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за вини заподіювача шкоди (умислу або необережності).

Відсутність будь-якої з цих умов є підставою для звільнення особи від відповідальності, якщо інше не встановлено законом.

Зазначена правова позиція Верховного Суду України викладена у постанові від 12 лютого 2014 року у справі № 6-168цс13

Судом установлено, що відповідно донаданих позивачем платіжних доручень №00496 від 11 липня 2008 року на суму 50 000,00 грн., №00497 твід 14 липня 2008 року на суму 50 000,00 грн., №00504 від 17 липня 2008 року на суму 50 000,00 грн., №00516 від 18 липня 2008 року на суму 50 000,00 грн., №00518 від 21 липня 2008 року на суму 60 000,00 грн., а всього на суму 260 000 грн., на виконання спірного кредитного договору, безпосереднім отримувачем кредитних коштів на зазначену суму було ПП «Укрбудінвест плюс». Вказану обставину також підтверджено даними, які містяться у інформації про рух коштів Тернопільської філії ПАТ ПІБ м.Чорткова за період з 01.07.2008 року по 03.10.2018 року, призначення платежу у яких зазначено «за матеріали згідно рахунку», які надав позивач на вимогу суду. Крім цього, зазначені обставини знайшли своє підтвердження у висновку службової перевірки вих. № 39-6/850-11 від 27 вересня 2013 року, у якому зазначено, що «…проведеним аналізом перерахувань з позичкового рахунку встановлено, що кредитні кошти в сумі 260 000 гривень було переховано на поточний рахунок ПП «Укрбудінвест плюс»…».

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів;3) показаннями свідків.

Суд проаналізувавши матеріали справи, а також оцінивши та дослідивши докази надані сторонами, вважає, що позов публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестицій банк» до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Вікно–Тернопіль», приватне підприємство «Укрбудінвест плюс» про відшкодування шкоди, завданої злочином, не підлягає до задоволення. При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що позивачем не доведено, що безпосередньо відповідачем завдано матеріальної шкоди банку, внаслідок вчинення ним злочину, передбаченого ч.2 ст.222, ч.2 ст.366 КК України та за який його ухвалою Чортківського районного суду Тернопільської області від 27 лютого 2014 року його звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ст..49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності. Адже, як свідчать матеріали справи, безпосереднім отримувачем кредитних коштів, які було надано на виконання спірного кредитного договору, було ПП «Укрбудінвест плюс». Доказів про те, що зарахування кредитних коштів відбувалось на рахунки ТОВ «Вікно Плюс», яке очолював ОСОБА_2 , позивачем суду не надано. Крім цього, суд вважає, що відповідач не міг впливати та визначати напрямів використання отриманих кредитних коштів, при цьому міг не передбачати того факту, що засновник та директор ПП «Укрбудінвест Плюс» не має наміру виконувати боргові зобов`язання перед кредитором ПАТ «Промінвестбанк» та за обставинами справи не передбачав наслідків у вигляді неповернення кредиту, що спричинило майнову шкоду банківській установі. Також, суд зазначає, що відповідно до висновку службової перевірки за вих. № 39-6/850-11 від 27 вересня 2013 року щодо правильності оформлення, видачі та супроводження працівниками філії «Відділення Промінвестбанк в м. Чортків Тернопільської області» за кредитним договором ТзОВ «Вікно-Тернопіль» встановлено, що 09 липня 2008 року до 25 червня 2010 року заставлене майно перевірялося філією щомісячно, про що свідчать акти перевірки наявності, стану та вартості майна за 2008-2010 років, працівниками банку допущено неналежне виконання положення про порядок кредитування щодо здійснення контролю за кредитом ТОВ «Вікно-Тернопіль», в частині виконання позичальником умов кредитного договору, рівнем кредитного ризику, контролю цільового використання кредитних коштів і забезпечення, а також те, що «…аналізом перерахувань з позичкового рахунку встановлено, що кредитні кошти в сумі 260 000 гривень було переховано саме на поточний рахунок ПП «Укрбудінвест плюс»...». Крім цього, суд вважає, що позивач на даний час не позбавлений можливості повторно пред`явити наказ господарського суду Тернопільської області від 03 червня 2010 року про стягнення з ТзОВ «Вікно-Тернопіль» 292126,04 грн. заборгованості згідно кредитного договору №04-11/57 від 14 квітня 2008 року шляхом звернення стягнення на заставне майно відповідача згідно договору застави №04-12/30 від 14 липня 2008 року до примусового виконання. Та обставина, що зазначене заставне майно відсутнє по місцю його обов`язкового знаходження, у зв`язку із чим державним виконавцем було повернуто зазначений наказ, не може на думку суду, не може бути підставою для задоволення позову.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4, 13, 82, 263, 265 ЦПК України, ст. 1166 ЦК України, суд, –

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестицій банк» до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Вікно–Тернопіль», приватне підприємство «Укрбудінвест плюс» про відшкодування шкоди, завданої злочином, відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Повне рішення суду складено 24 травня 2019 року.

Головуючий суддяВ. В. Ромазан