Рішення № 82113590, 30.05.2019, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.05.2019 Справа №607/12912/19

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Грицай К.М., присяжних Чорної О.Є., Лебідь І.З., за участю секретаря судового засідання Стус К.І., прокурора Воловник М.В., представника психіатричного закладу, лікаря-психіатра – ОСОБА_1 , законного представника ОСОБА_2 , особи, щодо якої розглядається питання про надання психіатричної допомоги у примусовому порядку ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за заявою головного лікаря Тернопільської обласної комунальної клінічної психоневрологічної лікарні Шкробота В.В. про госпіталізацію ОСОБА_3 у примусовому порядку,-

В С Т А Н О В И В :

Заявник– головний лікар Тернопільської обласної комунальної клінічної психоневрологічної лікарні (далі ТОККПНЛ) Шкробот В.В. звернувся до суду з заявою про проведення в примусовому порядку госпіталізації ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування вимог посилається на те, що є достатні підстави для госпіталізації, передбачені законом.

В судовому засіданні представник Тернопільської обласної комунальної клінічної психоневрологічної лікарні Баранюк Н.М. заяву підтримала і пояснила, що ОСОБА_3 з 2014 року визнаний судом недієздатним, є інвалідом 1 групи, страждає на важкий психічний розлад, внаслідок якого неспроможний самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує його життєдіяльність та вчиняє та виявляє реальні наміри вчинити дії, що становлять небезпеку для себе та оточуючих.

Прокурор заяву про госпіталізацію ОСОБА_3 у примусовому порядку в Тернопільську обласну комунальну клінічну психоневрологічну лікарню підтримав, висловивши думку про доцільність надання психіатричної допомоги в примусовому порядку.

Законний представник ОСОБА_2 пояснив, що ОСОБА_3 хворіє на психічну хворобу, на даний час необхідне стаціонарне лікування, оскільки його стан погіршився, а тому вважає за доцільне помістити його для обстеження і лікування у психіатричний заклад без його згоди.

ОСОБА_3 у судовому засіданні не заперечив щодо його госпіталізації у психіатричний заклад.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд встановив наступне.

Громадянин ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 був госпіталізований до Тернопільської обласної комунальної клінічної психоневрологічної лікарні 28 травня 2019 року о 17 год. 10 хв. із самозверненням, без направлення.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 04 січня 2016 року ОСОБА_3 був визнаний недієздатним у зв`язку із наявністю хронічного, стійкого психічного розладу та ОСОБА_2 призначено його опікуном.

ОСОБА_3 був оглянутий комісією лікарів та за наслідками огляду Комісія прийшла до висновку, що з 1984 року він страждає від параноїдної шизофренії, безперервний перебіг, галюцинаторно-параноїдний синдром, стабільний дефект психіки по апато-абулічному типу. Перебуває у групі спец. нагляду, як особа, що страждає на тяжкий психічний розлад, внаслідок чого вчиняв реальні дії, що являє безпосередню небезпеку для оточуючих (агресивний до рідних). Комісія прийшла до висновку, що згідно ст.14 «Закону України про психіатричну допомогу», ОСОБА_3 потребує госпіталізації до психіатричного закладу в примусовому порядку без його усвідомленої згоди, оскільки, він страждає на тяжкий психічний розлад, внаслідок якого не спроможний самостійно задовольнити свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує його життєдіяльність та вчиняє і виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою небезпеку для оточуючих.

Рішенням Конституційного Суду України від 01 червня 2016 року у справі № 1-1/2016, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення третього речення частини першої статті 13 Закону України «Про психіатричну допомогу» від 22 лютого 2000 року № 1489-14, з наступними змінами, у взаємозв`язку з положенням частини другої цієї статті стосовно госпіталізації особи, визнаної у встановленому законом порядку недієздатною, до психіатричного закладу на прохання або за згодою її опікуна за рішенням лікаря-психіатра без судового контролю.

Закон України «Про психіатричну допомогу» виходить із презумпції психічного здоров`я особи і таких принципів надання психіатричної допомоги, як законності, гуманності, додержання прав людини і громадянина, добровільності, доступності та необхідності й достатності заходів лікування з мінімальними соціально-правовими обмеженнями.

Стаття 5 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод захищає одне з найголовніших прав людини-право на свободу, п."е" цієї статті дозволяє законне затримання психічно хворих як з метою їх ізоляції від суспільства, так і з метою покращення їх стану.

Так, у ст.5 Конвенції встановлено, які вимоги повинні бути дотримані, при затриманні особи, як душевнохворої, а саме: необхідно довести стан психічного розладу; розлад повинен бути таким і такої інтенсивності, щоб було виправданим поміщення особи до лікарні; знаходження в лікарні не може продовжуватися при припиненні такого розладу. Ці ж принципи повинні бути дотримані і при вирішенні питання про госпіталізацію особи в психіатричний заклад в примусовому порядку.

Наданими суду пояснення лікаря-психіатра, письмовими доказами суд вважає підтвердженими обставини, які свідчать про те, що ОСОБА_3 , хворіє важким психічним розладом, який обумовлює його неспроможність самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує його життєдіяльність, вчинення дій, що являють собою небезпеку для оточуючих у разі, якщо йому не буде надана психіатрична допомога.

Аналізуючи в сукупності вищенаведені обставини, суд вважає, що слід госпіталізувати ОСОБА_3 , без його згоди у примусовому порядку на стаціонарне лікування до Тернопільської обласної комунальної клінічної психоневрологічної лікарні.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст.259, 263, 268, 272, 273, 342, 352, 354, 430 ЦПК України, ст. ст.14, 16 Закону України «Про психіатричну допомогу» від 22.02.2000 року, суд, -

В И Р І Ш И В :

Заяву головного лікаря Тернопільської обласної комунальної клінічної психоневрологічної лікарні ОСОБА_4 про госпіталізацію ОСОБА_3 у примусовому порядку - задовольнити.

Госпіталізувати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (місце проживання: АДРЕСА_1 ), у примусовому порядку в Тернопільську обласну комунальну клінічну психоневрологічну лікарню (вул. Тролейбусна,14, м. Тернопіль, ЄДРПОУ 02001280) для надання відповідної психіатричної допомоги в умовах стаціонарного лікування.

Рішення суду підлягає негайному виконанню.

Копію рішення суду вручити або надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення повного судового рішення.

Головуючий суддяК. М. Грицай

Присяжні: О.Є. Чорна

І.З. Лебідь