Рішення № 82112121, 23.05.2019, Лисичанський міський суд Луганської області

у.н. 415/9725/18

н.п. 2/415/507/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2019 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді Фастовця В.М.,

за участі секретаря судового засідання Гавриленко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Лисичанську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо – транспортної пригоди та пені за прострочення виплати страхового відшкодування, -

У С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача страхове відшкодування в розмірі 11000 грн. та пеню за прострочення виплати страхового відшкодування в розмірі 1289,57 грн. за період з 28.07.2018 по 24.11.2018.

В обґрунтування позову зазначив, що 12.02.2018 Лисичанським міським судом винесено постанову за якою ОСОБА_2 піддано адміністративному стягненню за ст. 124 КУпАП у виді штрафу. Постанова набрала законної сили 22.02.2018. Внаслідок ДТП автомобіль позивача зазнав пошкоджень. Експерт, який виїжджав на місце ДТП, оцінив вартість пошкодження автомобіля в 11000 грн. Про настання ДТП та страхового випадку позивач повідомив відповідача, та в квітні 2018 року склав відповідну заяву про виплату страхового відшкодування. До даного часу страхове відшкодування позивачу не виплачене. У зв`язку з тим, що страхове відшкодування не виплачене, вважає що відповідач повинен сплатити пеню за весь час прострочення.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав, дав пояснення, аналогічні викладеному у справі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази по справі, дійшов наступного висновку.

У судовому засіданні встановлено, що 28 грудня 2017 р. о 22 годині 10 хвилин, у м. Лисичанську на перехресті нерівнозначних доріг вул. Гарібальді та ім. В.Сосюри, водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем ВАЗ-111740-110-30, державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_3 , при виїзді з другорядної дороги на головну, не надав дорогу автомобілю «Volkswagen Passat», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_4 , внаслідок чого трапилось їх зіткнення ,чим порушив вимоги п. 16.11 ПДР України. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження /а.с.6/.

Лисичанський міський суд постановою від 12 лютого 2018 року визнав винним ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та піддав адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн. /а.с.6/.

Відповідно до вимог ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Як визначено ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закон) страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Статтею 10 вказаного Закону перелічено види договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності та територія дії договорів, а саме:

внутрішній договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності;

договір міжнародного обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Відповідно до ст.81 ч.1 ЦПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на вимоги своїх вимог або заперечень.

На підставі ст.13 ч.1-3 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд….

Згідно з ч.ч.2, 4, 8 ст.83 ЦПК України:

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

З наведених норм чітко і недвозначно вбачається, що позивач зобов`язаний надавати усі наявні у нього докази вимог тільки разом із позовною заявою, а у разі відсутності такої можливості – подати відповідну заяву.

Необхідною умовою виникнення обов`язку страховика за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності осіб, які на відповідній правовій підставі володіють транспортними засобами, є настання страхового випадку (події, внаслідок якої завдано шкоди третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована за договором).

Статтею 22 Закону України №1961-IV передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до страхових сум відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не надано суду договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності між відповідачем та позивачем або відповідачем та будь-якою іншою особою, на підставі якого (договору) у відповідача виникло зобов`язання по відшкодуванню шкоди позивачу.

Також позивачем на підтвердження його майнових вимог не надано взагалі будь-яких доказів розміру нанесеної йому шкоди в розмірі 11 000 грн..

За змістом п. 36.2 ст. 36 Закону України №1961-IV, страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

З дослідженої копії заяви про виплату страхового відшкодування вбачається, що позначки про отримання її відповідачем відсутні. Інші докази отримання відповідачем цієї заяви (поштове повідомлення про вручення, супроводжувальний лист з відміткою про отримання тощо) суду не наданий (а.с.7).

Суд спеціально зазначає, що приймав заходи для отримання доказів вимог позивача, та зобов`язав позивача надати їх в ухвалі про призначення справи до розгляду з викликом сторін (а.с.14). Вказана ухвала була отримана позивачем згідно поштового повідомлення про вручення 21 березня 2019 р., тобто за 2 місяці до судового засідання. Підтвердив отримання ухвали позивач і в судовому засіданні. Незважаючи на це, докази надані ним не були, клопотання про їх витребування не заявлялося.

Тому суд вважає, що позовні вимоги є недоведеними, і це є підставою для відмови у задоволенні позову.

Судовий збір віднести на рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.10, 12, 263-265 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 / АДРЕСА_2 до приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім», ЄДРПОУ 25201716, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Артема, буд. 37-41, про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо – транспортної пригоди та пені за прострочення виплати страхового відшкодування відмовити за недоведеністю вимог.

Рішення може бути оскаржене до Луганського апеляційного суду шляхом подання до Лисичанського міського суду апеляційної скарги у 30-тиденний строк з моменту складення повного судового рішення 31 травня 2019 р.

Суддя: