Ухвала суду № 82110238, 30.05.2019, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/6959/19

Провадження №1-кс/369/2176/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.05.2019 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

слідчого судді Дубас Т.В.,

при секретарі Яцевич В.А.,

за участі прокурора Лукашенко О.В.,

слідчого Романчука Р.М.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

розглянувши клопотання начальника слідчого відділення СВ Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області майора поліції Романчука Р.М. за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019110200002538 від 28.05.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , -

ВСТАНОВИВ:

Начальник слідчого відділення СВ Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області майор поліції Романчук Р.М. звернувся до суду з даним клопотанням, мотивуючи його тим, що 28.05.2019 року, близько 12 год. 00 хв. (більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено), ОСОБА_1 , маючи прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, корисливий мотив та мету незаконного збагачення, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, незаконно через фіртку проник на огороджену бетонним та маталопрофільним забором висотою 1,6 метрів територію домоволодіння по АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 .

Перебуваючи на вказаній території ОСОБА_1 скориставшись відсутністю власників, проник до альтанки, яка використовувалась власниками як сховище для зберігання інструментів, звідки таємно викрав бензопилу марки «Super Storm» вартістю близько 1 500 грн., що належала ОСОБА_3 та помістив її до білого поліпропіленового мішка з метою подальшого викрадення, однак з причин, що не залежали від його волі, не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для до ведення злочину до кінця так як був помічений та затриманий ОСОБА_3 .

28.05.2019 ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України та 29.05.2019 йому повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України.

Підставами підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, є протокол огляду місця події від 28.05.2019, протокол допиту потерпілого ОСОБА_3 , протокол затримання підозрюваного, протокол впізнання та іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.

З огляду на викладене є достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 причетний до незакінченого замаху на таємне викрадення майна.

У ході досудового розслідування задля об`єктивного його розслідування в розумні строки, виникла необхідність в обранні підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу з метою забезпечення виконання ним перед органом досудового розслідування та судом покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та які вказують, що підозрюваний може:

- переховуватися від органу досудового розслідування та суду;

- незаконно впливати на потерпілого, свідків;

- вчинити інше кримінальне правопорушення.

Зокрема, ризик переховування ОСОБА_1 від органу досудового розслідування та суду обґрунтовується тим, що підозрюваний не має постійного місця проживання та усвідомлюючи невідворотність реального покарання за вчинений злочин, який за ступенем тяжкості, згідно ст.12 КК України, є тяжким злочином, буде намагатись уникнути кримінальної відповідальності за злочин, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років позбавлення волі. (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Оцінюючи ризик переховування підозрюваного з позиції практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити наступне. Так, підозрюваний:

- ніде офіційно не працює, не одружений, а відповідно не має постійного та законного джерела для існування, а також міцних соціальних зв`язків;

- не має постійного місця проживання, а тому може переховуватися на іншій території.

Враховуючи ці обставини і тяжкість вчиненого ним злочину, існує реальний ризик переховування підозрюваного з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Щодо наявності ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, згідно з яким ОСОБА_1 може впливати на потерпілого, інших осіб у кримінальному провадженні, необхідно зазначити наступне. Даний ризик обґрунтовується тим, що наразі існує ризик того, що підозрюваний, перебуваючи на свободі та знаючи про фактичне місце проживання потерпілого, може незаконно впливати на нього, змушуючи із застосуванням фізичного чи психологічного примусу змінювати свої показання, давати неправдиві показання або відмовитися від дачі будь-яких показань. Крім того, на даний час в органу досудового розслідування є необхідність у проведенні ряду слідчих дій, встановити всіх осіб, які можуть бути свідками у даному кримінальному провадженні, а тому існує реальний ризик того, що ОСОБА_1 перебуваючи на свободі, буде здійснювати вплив на останніх із метою надання неправдивих показань.

Таким чином, під час досудового розслідування встановлено реальні ризики того, що підозрюваний ОСОБА_1 у разі застосування до нього запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні.

Проведення вказаних слідчих дій потребує додаткового часу з огляду на складність провадження, і їх результати матимуть доказове значення для судового розгляду у кримінальному провадженні.

Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який дієво забезпечить виконання підозрюваним передбачених кримінальним процесуальним кодексом України обов`язків.

Лише обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зможе запобігти усім вищевказаним ризикам, у тому числі вчинення підозрюваним нових кримінальних правопорушень.

Застосування іншого, більш м`якого запобіжного заходу, таких як особисте зобов`язання, особиста порука, домашній арешт, будуть недостатніми для запобігання зазначеним ризикам, так як виходячи зі змісту ст.ст. 179-182 КПК України, вони не позбавляють у повній мірі підозрюваного можливості вільно пересуватися, вчиняти протиправні дії.

Враховуючи вищевикладене слідчий просив застосувати щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Боярка, Києво-Святошинського району Київської області, громадянина України, українця, освіта - середня, офіційно не працюючий, не одружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , тимчасово проживаючий за адресою: АДРЕСА_3 , раніше судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Арештому домі державної установи «Київський слідчий ізолятор» терміном 60 діб.

В судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали та просили його задовольнити.

Підозрюваний при вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу покладалвся на розсуд суду.

Вислухавши пояснення підозрюваного, доводи прокурора, слідчого, щодо неможливості застосування більш м`якого запобіжного заходу, дослідивши подані матеріали, дослідивши наявні ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися від слідства та суду, цим самим перешкоджати встановленню істини по справі, незаконно впливати на потерпілу та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, суд приходить до висновку про необхідність задовольнити клопотання та застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Відповідно до п. 3 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований окрім, як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років.

Суд оцінює вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_1 кримінального правопорушення у вчиненні якого він підозрюється.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від 3-6 років.

При цьому суд, оцінює всі обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу визначені в ст. 178 КПК України, в тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; його репутацію; міцність соціальних зав`язків.

Суд враховує те що підозрюваний ОСОБА_1 офіційно не працевлаштований, не одружений, міцних соціальних зв`язків не має, таким чином останній може переховуватися від слідства та суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Враховуючи що, підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися від слідства та суду, тим самим може перешкоджати кримінальному провадженню, суд приходить до висновку що вказані обставини виключають об`єктивну можливості щодо застосування до підозрюваного такого виду запобіжного заходу як домашній арешт, або іншого більш м`якого запобіжного заходу.

За таких обставин клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 197 Кримінального процесуального кодексу України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання. У строк тримання під вартою включається час перебування особи в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи. У разі повторного взяття під варту особи в тому ж самому кримінальному провадженні строк тримання під вартою обчислюється з урахуванням часу тримання під вартою раніше.

За таких обставин клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При визначенні розміру застави суд враховує дані про особу підозрюваного, його вік, сімейний стан, соціальні зв`язки, майновий стан, обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, а також те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке віднесено до злочинів та було вчинено злочин проти власності .

Крім того, суд приймає до уваги і практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

У зв`язку з викладеним суд приходить до висновку про доцільність визначити ОСОБА_1 як альтернативу застосованому щодо нього запобіжному заходу у вигляді тримання під вартою - заставу, розмір якої становить 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає (1921*30) 57630 грн., оскільки саме такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків і таким, що не суперечить положенням ч. 5 ст. 182 КПК України та вимогам ст. ст. 178, 182, 183 КПК України, позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу бажання порушувати покладені на нього процесуальні обов`язки.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, суд вважає за необхідне відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на нього такі обов`язки: не відлучатися із місця постійного проживання без дозволу, слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання.

Згідно ч. 6 ст. 194 КПК України зазначені обов`язки покладаються на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184,193,194, 196, 197, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання начальника слідчого відділення СВ Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області майора поліції Романчука Р.М. за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019110200002538 від 28.05.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Боярка, Києво-Святошинського району Київської області, громадянина України, українця, освіта - середня, офіційно не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , тимчасово проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше судимого, раніше судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Арештному домі ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства Юстиції України, строком на 60 днів, тобто до 26 липня 2019 року (включно).

Одночасно визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 57630 (п`ятдесят сім тисяч шістсот тридцять) гривень, яка може бути внесена як самою підозрюваною, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступні банківські реквізити:

Отримувач: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області

Код отримувача (ЄДРПОУ): 26268119

р/р 37312095018661

Банк отримувача: Держказначейська служба України, м. Київ

Код банку: 820172

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави, оригінали документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи Міністерства юстиції України «Київський слідчий ізолятор».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи Міністерства юстиції України «Київський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного який вніс заставу з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та слідчого суддю Києво-Святошинського районного суду Київської області.

За умови внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , наступні обов`язки: не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу, слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, який вніс таку заставу вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського аплеяційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Дубас Т.В.