Рішення № 82110025, 30.05.2019, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/7825/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2019року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова у складі:

головуючого – судді Свірідової В.В.

за участю секретаря Шаповалової Ю.О.

справа №466/7825/16-ц, 2/466/113/19

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Росан-Цінні Папери» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , з участю третьої особи ОСОБА_3 Андрія ОСОБА_4 про застосування наслідків недійсності правочину, -

установив:

07.09.2016року ТзОВ «Підприємство «Роман-Цінні Папери» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , з участю третьої особи ОСОБА_3 Андрія ОСОБА_4 про застосування наслідків недійсності правочину, в якому просить застосувати наслідки недійсності правочину та стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Росан-Цінні Папери» грошову суму в розмірі 146452,74гривень в порядку реституції, стягнути з відповідачів усі судові витрати.

В подальшому не змінюючи мотивів та підстав позову, уточнив позовні вимоги та просив застосувати наслідки недійсності правочину та стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Росан-Цінні Папери» грошову суму в розмірі 146452,74грн., інфляційні втрати в розмірі 166681,21 грн., 3 % річних в розмірі 17406,00 грн., що в сумі дорівнює 184087,21гривень, стягнути з відповідачів усі судові витрати.

В обґрунтування вимог позивач зазначив про те, що між ТзОВ «Підприємство «Росан-Цінні Папери» та ОСОБА_1 був укладений Договір комісії на продаж цінних паперів №111201-01 від 02 грудня 2011року, за умовами якого ТзОВ «Підприємство «Росан-Цінні Папери», як Комісіонер, зобов`язувалось за рахунок та в інтересах ОСОБА_1 , як Комітента, здійснити посередницькі послуги з продажу цінних паперів, а саме: 697394 штук простих іменних акцій ВАТ «Бродирембуд» загальною вартістю 146452, 74 грн.

На виконання вказаного договору між ТзОВ «Підприємство «Росан-Цінні Папери» та ОСОБА_5 був укладений договір купівлі-продажу цінних паперів №Б-111202-02 від 02.12.2011року, за яким ТзОВ «Підприємство «Росан-Цінні Папери», як ОСОБА_6 , за рахунок та в інтересах ОСОБА_1 зобов`язувалось передати у власність ОСОБА_5 , як Покупця, цінні папери, а саме: 697394 штук простих іменних акцій ВАТ «Бродирембуд» загальною вартістю 146452,74 грн.

Вищенаведені Договори були виконані в повному обсязі.

Проте, за рішенням Шевченківського районного суду міста Львова від 06 вересня 2012року у справі №1328/1609/12 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ТзОВ «Підприємство «Росан-Цінні Папери» про визнання договорів недійсними – «визнано недійсним Договір комісії на продаж цінних паперів №Б-111202-01 від 02 грудня 2011року, укладений між ТзОВ «Підприємство «Росан-Цінні Папери» та ОСОБА_1 та визнано недійсним Договір купівлі-продажу акцій ВАТ «Бродирембуд», укладений між ТзОВ «Підприємство «Росан-Цінні Папери» та ОСОБА_5 02 грудня 2011року у зв`язку із ненаданням згоди на укладення правочинів іншим з подружжя, а саме ОСОБА_2 . Вказане рішення залишене без змін апеляційною та касаційною інстанцією.

При цьому питання про застосування наслідків недійсності правочину не порушувалось, у зв`язку з цим виникає необхідність застосувати наслідки недійсності Договору комісії на продаж цінних паперів №Б-111202-01 від 02 грудня 2011 року, укладений між ТзОВ «Підприємство «Росан-Цінні Папери» та ОСОБА_1 , як первісного договору, на виконання якого було укладено Договору купівлі-продажу цінних паперів №Б-111202-02 від 02.12.2011 року, а тому змушено звернутись до суду з позовом.

Крім того, що відповідачами прострочено виконання грошового зобов`язання щодо повернення Товариству грошових коштів, сплачених ним за недійсним правочином, у Товариства виникло право на застосування наслідків такого порушення у вигляді стягнення інфляційних втрат і трьох процентів річних на підставі статті 625 ЦК України, відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Львова від 19.09.2016року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду (т.1 а.с.21).

В судовому засіданні представник позивача ТзОВ «Підприємство «Росан-Цінні Папери» ОСОБА_7 позовні вимоги та уточнені позовні вимоги підтримала повністю (том.1 а.с.217-218). Просила суд уточнені позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. В судове засідання 20.05.2019 представник позивача Ардель Н.Є. не з`явилась, на адресу суду подала заяву про завершення розгляду справи у її відсутності.

Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та їх представник ОСОБА_8 в судове засідання не з`явились з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлялись про час та місце розгляду справи, що стверджується відмітками у журналі реєстрації вихідної кореспонденції, наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення, подали на адресу суду відзив на позовну заяву (т.1 а.с.181-182) та клопотання про застосування строків позовної давності (т.1 а.с.168), а тому оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без їх участі, суд вважає за можливе розглядати справу на підставі наявних доказів.

Третя особа без самостійних вимог на стороні відповідачів ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, що стверджується відмітками у журналі реєстрації вихідної кореспонденції, наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення, а тому оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без його участі, суд вважає за можливе розглядати справу на підставі наявних доказів.

У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд вважає за можливе розглянути дану справу у відсутності сторін без фіксування судового засідання технічними засобами.

З`ясувавши дійсні обставини справи, права та обов`язки сторін, дослідивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1011 ЦК України, за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов`язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Статтею 1012 ЦК України, визначено, що договір комісії може бути укладений на визначений строк або без визначення строку, з визначенням або без визначення території його виконання, з умовою чи без умови щодо асортименту товарів, які є предметом комісії. Комітент може бути зобов`язаний утримуватися від укладення договору комісії з іншими особами. Істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов`язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну.

Судом встановлено, що між ТзОВ «Підприємство «Росан-Цінні Папери» та ОСОБА_1 був укладений Договір комісії на продаж цінних паперів №111201-01 від 02 грудня 2011року, за умовами якого ТзОВ «Підприємство «Росан-Цінні Папери», як Комісіонер, зобов`язувалось за рахунок та в інтересах ОСОБА_1 , як Комітента, здійснити посередницькі послуги з продажу цінних паперів, а саме: 697 394 штук простих іменних акцій ВАТ «Бродирембуд» загальною вартістю 146452, 74 грн. (т.1 а.с.8).

На виконання вказаного договору між ТзОВ «Підприємство «Росан-Цінні Папери» та ОСОБА_5 був укладений договір купівлі-продажу цінних паперів №Б-111202-02 від 02.12.2011 року, за яким ТзОВ «Підприємство «Росан-Цінні Папери», як Продавець, за рахунок та в інтересах ОСОБА_1 зобов`язувалось передати у власність ОСОБА_5 , як Покупця, цінні папери, а саме: 697394 штук простих іменних акцій ВАТ «Бродирембуд» загальною вартістю 146452,74 грн. (т.1 а.с10).

Вищенаведені Договори були виконані в повному обсязі та сторони одна до одної претензій не мали, що підтверджується Актом прийому-передачі виконаних робіт від 02.12.2011 року до Договору купівлі-продажу цінних паперів №Б-111202-01 від 02.12.2011 року (т.1 а.с.9) та Актом прийому-передачі виконаних робіт від 02.12.2011 року до Договору комісії на продаж цінних паперів №Б-111202-02 від 02.12.2011 року (т.1 а.с.11).

ОСОБА_1 , в результаті виконання умов Договору комісії на продаж цінних паперів №111201-01 від 02 грудня 2011 року та Договору купівлі-продажу цінних паперів №Б-111202-02 від 02.12.2011 року, за продані цінні папери отримав грошову суму в розмірі 146452,74 грн. Факт отримання вказаної грошової суми ОСОБА_1 підтверджується Видатковим касовим ордером від 02.12.2011року (т.1 а.с.12).

Проте, за рішенням Шевченківського районного суду міста Львова від 06 вересня 2012року у справі №1328/1609/12 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ТзОВ «Підприємство «Росан-Цінні Папери» про визнання договорів недійсними – «визнано недійсним Договір комісії на продаж цінних паперів №Б-111202-01 від 02 грудня 2011року, укладений між ТзОВ «Підприємство «Росан-Цінні Папери» та ОСОБА_1 та визнано недійсним Договір купівлі-продажу акцій ВАТ «Бродирембуд», укладений між ТзОВ «Підприємство «Росан-Цінні Папери» та ОСОБА_5 02 грудня 2011 року у зв`язку із ненаданням згоди на укладення правочинів іншим з подружжя, а саме ОСОБА_2 (т.1 а.с.13-14). Вказане рішення залишене без змін апеляційною та касаційною інстанцією, та набрало законної сили 06.12.2012року.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги в разі наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 216 Цивільного Кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Крім того, відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» №9 від 6 листопада 2009 року: «За змістом статті 216 ЦК та виходячи із загальних засад цивільного законодавства суд може застосувати з власної ініціативи реституцію як наслідок недійсності оспорюваного правочину». Згідно із п. 10 Постанови реституція як спосіб захисту цивільного права застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним. У зв`язку з цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред`явлена тільки стороні недійсного правочину.

Згідно ч.1 ст.509 ІІК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. При цьому частинами 2 та 3 вказаної статті, визначено, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього кодексу та має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв`язку з визнанням недійсним Договору комісії на продаж цінних паперів від 02 грудня 2011року, укладеного між ТзОВ «Підприємство «Росан-Цінні Папери» та ОСОБА_1 , а також зверненням ОСОБА_5 до Товариства з позовною заявою про застосування наслідків недійсності пов`язаного договору, у відповідачів виникло грошове зобов`язання перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Росан-Цінні Папери» щодо повернення на його користь грошових коштів, які були отримані у спільну сумісну власність відповідачів за визнаним недійсним Договором комісії, на підставі до ст. 216 Цивільного Кодексу України.

За змістом статті 625 ЦПК України, інфляційні та три проценти річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора та отримання компенсації (плати) від боржника за користування неповернутими ним грошовими коштами, належними до сплати.

Отже індекс інфляції, три проценти річних від простроченої суми (стаття 625 ЦК України), підлягають сплаті з моменту звернення зацікавленої сторони з позовом до боржника до моменту фактичного повернення боргу.

Початком прострочення грошового зобов`язання відповідачами є 25.07.2014 року, тобто дата, коли ОСОБА_5 було розпочато реституцію окремо за кожним договором, визнаним недійсним, після скасування ухвали Шевченківського районного суду м. Львова від 16.01.2013року, яким було роз`яснено порядок виконання рішення суду про визнання зазначених договорів недійсними(т.1 а.с.201), відповідно до якої реституція повинна була здійснюватися безпосередньо між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , без участі ТзОВ «Підприємство «Росан-Цінні Папери», у зв`язку з чим у Товариства виникли обов`язки повернути грошову суму у розмірі 146 452,74 грн. ОСОБА_5 а також право вимагати повернення цієї грошової суми у відповідачів.

Оскільки на дату подання цієї заяви грошове зобов`язання відповідачами не виконане, інфляційні втрати та 3 % річних обраховуються включно до 10.07.2018 року.

Таким чином розмір інфляційних втрат за період з 25.07.2014 року по 10.07.2018 року становить 166681,21грн., а розмір 3% річних – 17406,00 грн., що в сумі дорівнює 184087,21грн.

24.01.2018року на адресу суду надійшла заява від представника відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_8 про застосування строків позовної давності (т.1 а.с.168).

Ст. 256 ЦК України встановлює, що позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч.3 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності за вимогами про застосування наслідків нікчемного правочину починається від дня, коли почалося його виконання.

25.07.2014року ОСОБА_5 звернувся з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Росан-Цінні Папери» про застосування наслідків недійсності договору купівлі-продажу акцій та стягнення коштів в розмірі 146452,74грн. (справа №464/1716/14) (т.1 а.с.205), розпочавши при цьому реституцію окремо за кожним договором, визнаним недійсним, порушивши при цьому права ТзОВ «Підприємство «Росан-Цінні Папери».

За наслідками розгляду справи 24.04.2017року Апеляційним судом Львівської області було прийнято рішення застосувати наслідки недійсності Договору купівлі-продажу акцій ВАТ «Бродирембуд» від 02.12.2011року та стягнути з ТзОВ «Підприємство «Росан-Цінні Папери» на користь ОСОБА_5 146452,74грн. (т.1 а.с.206-208).

Отже, у зв`язку з тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Росан-Цінні Папери» звернулось з позовною заявою в межах строку позовної давності (25.07.2014 року - 26.07.2017 року), а саме 06.09.2016 року, суд вважає за необхідне відмовити у застосування строків позовної давності.

Крім того, в силу дії ст. 141 ЦПК України до стягнення з відповідача підлягає розмір судових витрат, понесених позивачем.

У зв`язку з наведеним, з відповідачів підлягають стягненню на користь позивача 4958,10грн. судового збору та 30000,00грн. витрат за надання юридичних послуг.

Керуючись ст.ст.13, 76, 81, 82, 83, 89, 95, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Росан-Цінні Папери» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , з участю третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідачів ОСОБА_5 про застосування наслідків недійсності правочину – задовольнити.

Застосувати наслідки недійсності правочину та стягнути, солідарно, з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Росан-Цінні Папери» (код ЄДРПОУ 22335534, р/р № НОМЕР_3 у ПАТ «ВіЕс БАНК», м. Львів, МФО 325213, місцезнаходження: 79035, м. Львів, вул.Пасічна, 135) грошову суму в розмірі 146 452,74 грн., інфляційні втрати в розмірі 166681,21 грн., 3 % річних в розмірі 17406,00 грн., а всього- 184 087,21 грн. (сто вісімдесят чотири тисячі вісімдесят сім гривень двадцять одну коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ,ІПН НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Росан-Цінні Папери» (код ЄДРПОУ 22335534, р/р № НОМЕР_3 у ПАТ «ВіЕс БАНК», м. Львів, МФО 325213, місцезнаходження: 79035, м. Львів, вул. Пасічна, 135) судові витрати, а саме судовий збір в розмірі 4958,10 (чотири тисячі дев`ятсот п`ятдесят вісім гривень десять коп.) та витрати за надання юридичних послуг в розмірі 30000,00 (тридцять тисяч) гривень, а всього- 34 958 грн.10 коп., у рівних частинах з кожного (по 17 479 грн.05 коп.).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення апеляційної скарги.

Повний текст судового рішення складено 30 травня 2019року.

Суддя В. В. Свірідова