Вирок № 82109396, 30.05.2019, Вишгородський районний суд Київської області

30.05.2019 366/849/18

ВИРОК

Іменем України

30 травня 2019 року Вишгородським районним судом Київської області в складі:

головуючого судді - Рудюка О.Д.,

за участю секретаря - Кашоїда М.Ю.,

прокурора - Калюша І.М.,

обвинуваченої ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вишгороді кримінальне провадження № 12018110060000018 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Тростянець Сумської області, громадянка України, заміжня, на утримання має неповнолітню дитину 2006 року народження, працююча пакувальниця ТОВ «Перший Столичний Хлібозавод», проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судима в силу ст. 89 КК України,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 267-1 КК України,

встановив:

ОСОБА_1 , близько 10-00год., діючи умисно, з корисливих мотивів, оминаючи контрольно-перепускні пункти поліції, встановлені по периметру зони відчуження, через прорив у дротяній огорожі в районі с. Потока Іванківського району Київської області, незаконно проникла на територію зони відчуження, і близько 12-00 год. прибула у відселене село Розсоха, яке відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №106 від 1996 року належить до зони відчуження, де у період часу з 12-00 год. до 14-00 год. на території пункту захоронення радіоактивних матеріалів знайшла металеві труби та металевий лист, завантажила їх на санки, які взяла дома для полегшення переміщення металевих виробів і почала переміщувати вказані об`єкти промислової продукції за межі зони відчуження. Проте, у цей час її було виявлено поліцейськими, які здійснювали контроль за дотриманням вимог режиму радіаційної безпеки у спеціально визначеній зоні радіоактивного забруднення. Санки та металеві вироби загальною вагою 32 кг у ОСОБА_1 було вилучено до відділу поліції зони Чорнобильської АЕС ГУ НП в Київській області.

Допитана у судовому засіданні ОСОБА_1 свою винність у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 267-1 КК України, визнала, не оспорюючи час, місце, спосіб, вид, мотив і мету, форму вини та повністю підтвердив обставини вчиненого нею кримінального правопорушення. Зокрема, вказуючи при цьому, що дійсно 25.03.2019 року не маючи роботу, а тому, щоб заробить грошей, пішла в зону відчуження до с. Розсоха, щоб назбирати та здати метал. Пройшла через дирку в металевій огорожі, що біля села. В селі Розсоха витягла з-під снігу дві труби та завантажила на санки, але санки грузли. Вона намагалася все це перевезти в с. Потока, щоб там здати. Однак, її затримали патруль поліції. Перепустки для перебування в зоні відчуження вона не мала. Дозиметричний контроль металевих виробів не проводився. Щиро розкаюється у вчиненому.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачена та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає.

При цьому розгляд провадження проводився відносно обвинуваченої в межах пред`явленого їй обвинувачення.

При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченої у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання її винною.

Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає, що своїми умисними діями, які виразились у вчиненні закінченого замаху на переміщення будь-яким способом за межі зони відчуження без надання передбаченого законом дозволу та без проведення дозиметричного контролю промислової продукції, з метою збуту, ОСОБА_1 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 267-1 КК України.

Призначаючи покарання обвинуваченій, у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченій, згідно ст. 66 КК України, суд визнає, щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченій, згідно ст. 67 КК України, судом не виявлено.

Крім цього, при обранні обвинуваченій міри покарання, судом враховується її відношення до вчиненого, матеріали, що її характеризують.

При визначенні міри покарання обвинуваченій суд враховує, що ОСОБА_1 за місцем проживання характеризується позитивно, на утриманні має неповнолітню дитину, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, раніше не судима, висновок органу пробації у досудовій доповіді про можливість виправлення без обмеження або позбавлення волі на певний строк.

Перелічені вище пом`якшуючі покарання обставини суд визнає такими, що у своїй сукупності істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченою кримінального правопорушення, а тому, беручи до уваги ці обставини та враховуючи наведені дані про особу винної, суд дійшов висновку, що її перевиховання та виправлення можливо без ізоляції від суспільства, та вважає за доцільне призначити обвинуваченій покарання з застосуванням ст. 75 КК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами.

Суд вважає, що саме таке покарання буде достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження скоєння нею нових злочинів.

Цивільний позов не заявлено.

Процесуальні витрати по даному провадженню відсутні.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 370, 374, 377 КПК України, суд, -

засудив:

ОСОБА_1 визнати винної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 267-1 КК України та призначити їй покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 від відбування призначеного основного покарання звільнити з випробуванням, якщо вона протягом 2 (двох) року не вчинить нового злочину і виконає обов`язки, передбачені статті 76 КК України, зокрема: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Речові докази у кримінальному провадженні № 12018110060000018 після набрання вироком законної сили, а саме: металеві труби та металевий лист - 32 кг та санки, які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів - знищити.

Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Вишгородський районний суд Київської області протягом тридцяти діб з моменту його проголошення, а обвинуваченим - з моменту отримання його копії.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається прокурору та обвинуваченому.

Учасники судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя О.Д. Рудюк