Вирок № 82109113, 31.05.2019, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/3435/19

Провадження № 1-кп/361/506/19

31.05.2019

В И Р О К

Іменем України

---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

31 травня 2019 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді - Телепенька А.Д.,

при секретарі - Семінській Х.О.,

з участю прокурора: - Васечко В.В.,

потерпілого ОСОБА_1 ,

обвинуваченого - ОСОБА_2 ,

захисника Яремчука Р.Л.,

перекладача Доквадзе Г.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бровари кримінальне провадження за № 12019110130000888 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 21 березня 2019 року по обвинуваченню:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кутаїсі, Республіки Грузії, грузина, громадянина Республіки Грузії, з середньою освітою, не працюючого, одруженого, не маючого інвалідності, зареєстрованого за адресою:

АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою:

АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 20.04.2017 року вироком Солом`янського районного суду м. Києва за ч. 1 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі;

- 13.04.2018 року вироком Вінницького міського суду Вінницької області за ч. З ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі. 09.11.2018 року звільнений з Вінницької установи виконання покарань № 1 по відбуттю строку покарання.

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 186 КК України,

в с т а н о в и в :

Обвинувачений ОСОБА_2 будучи раніше судимим за корисливі злочини, маючи не зняту та не погашену судимість вчинив новий корисливий злочин за наступних обставин.

Судом визнано доведеним, що 21 березня 2019 року близько 14 години 00 хвилин, точний час не встановлено, ОСОБА_2 перебуваючи в будинку

АДРЕСА_3 , звернув увагу на двері квартири № 20 , після чого у нього виник злочинний умисел, направлений на повторне викрадення чужого майна, яке знаходилось у даній квартирі.

В цей же день, ОСОБА_2 , перебуваючи в тому ж місці та в той же час, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, проник шляхом підбору ключа до вхідних дверей квартири, після чого зайшов в квартиру, звідки, діючи умисно, повторно, намагався таємно викрасти золотий ланцюжок, вагою 2,33 г. проба 583, вартістю 2705,55 грн., золотий хрестик вагою 1,09 г., проба 585, вартістю 1270,02 грн., золоту сережку, вагою 0,79 г., вартістю 917,33 грн., які належать ОСОБА_1 , та поклав їх до лівої зовнішньої кишені пальто, в яке був одягнений, але був помічений потерпілим ОСОБА_1 , в коридорі вказаної квартири під час вчинення злочину.

В подальшому, ОСОБА_2 , усвідомлюючи, що його злочинні дії були помічені потерпілим, продовжив реалізацію свого злочинного умислу, направленого на повторне відкрите викрадення чужого майна, вибіг із квартири та попрямував у напрямку виходу з під`їзду багатоквартирного будинку, виконавши тим самим усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але, з причин, що не залежали від його волі, не зміг закінчити злочин, оскільки, в під`їзді будинку ОСОБА_2 був затриманий потерпілим ОСОБА_1 та його сином ОСОБА_3

Своїми злочинними діями ОСОБА_2 намагався заподіяти потерпілому ОСОБА_1 майнову шкоду на загальну суму 4892 гривні 90 копійок.

Дії ОСОБА_2 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 2 ст. 15,

ч. 3 ст. 186 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 в скоєному щиросердечно розкаявся, визнав повністю свою вину в інкримінованому йому злочині за обставин викладених в обвинувальному акті та пояснив, що він дійсно 21 березня 2019 року намагався здійснити крадіжку чужого майна із квартири у будинку АДРЕСА_3 , але був помічений власниками цієї квартири, якими і був затриманий разом із золотими виробами, які він мав намір викрасти.

Просив не карати його суворо та врахувати, що він визнав свою вину повністю і щиросердечно розкаявся, добровільно відшкодував потерпілому завдану майнову шкоду, жалкує про вчинений ним злочин та просив надати шанс на виправлення, запевняючи що більше будь-які злочини вчиняти не буде. Також просив врахувати при призначенні покарання і його стан здоров`я.

За себе повідомив, що він, має постійне місце проживання в м. Києві за яким буде проживати спільно із своїм двоюрідним братом.

Учасники судового процесу не заперечують проти того, щоб визнати недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, оскільки обвинувачений вину визнає і факт закінченого замаху на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, поєднане з проникненням до житла, не заперечує .

За таких обставин, суд відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого ОСОБА_2 за виключенням дослідження документів, що характеризують його особу.

Покази обвинуваченого ОСОБА_2 є послідовними, логічними, відповідають фактичним обставинам справи, учасниками процесу не оспорюються і тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин вчиненого правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Суд, відповідно до вимог ст. 349 КПК України, переконавшись, що фактичні обставини справи учасниками судового провадження не оспорюються та з`ясувавши правильне розуміння обвинуваченим та прокурором зміст цих обставин і за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, роз`яснивши їм, що в такому разі вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини справи в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів поданих на підтвердження події кримінального правопорушення, винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, а також тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежився лише допитом обвинуваченого та вивченням таких матеріалів справи, що характеризують його особу.

Таким чином, суд дійшов висновку, що винність обвинуваченого ОСОБА_2 в інкримінованому йому злочині, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 186 КК України, тобто у закінченому замаху на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, поєднане з проникненням до житла, повністю доведена і тому він повинен нести кримінальну відповідальність за вчинене.

Обираючи обвинуваченому покарання, суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України щодо загальних засад призначення покарання, враховує межі санкції інкримінованого ОСОБА_2 злочину, характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, обставини, що пом`якшують покарання, дані про особу обвинуваченого. А також суд приймає до уваги роз`яснення постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», зі змінами та доповненнями, виходить з принципів законності, справедливості обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 суд, відповідно до вимог п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 66 КК України, визнає його щире каяття і активне сприяння розкриттю злочину тому, що під час суду він вільно дав вичерпні покази, які мають суттєве значення для розслідування і розгляду справи по суті, які в значній мірі вплинули на об`єктивне з`ясування судом обставин скоєння злочину, відсутність будь-яких намірів уникнути кримінальної відповідальності, та добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 , згідно ст. 67 КК України органом досудового розслідування в обвинувальному акті, затвердженого прокурором не вказано, та судом не встановлено.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для виправлення та попередження нових злочинів, а згідно ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

Призначаючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує, що вчинений ним злочин відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, думку прокурора про призначення покарання не пов`язаного із ізоляцією його від суспільства, думку потерпілого, який підтримав позицію прокурора щодо призначення покарання обвинуваченому та зазначив, що завдана шкода йому відшкодована, значних наслідків йому не завдано та претензій до ОСОБА_2 він не має, конкретні обставини справи, характер і ступінь небезпечності вчиненого ним злочину, дані про його особу, що він, визнав свою вину повністю та щиросердечно розкаявся в скоєному, добровільно відшкодована шкода, просив вибачення у потерпілого, відсутність обставин, які обтяжують покарання, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має постійне місце проживання. Зазначені обставини є виключними та значно знижують ступінь тяжкості вчиненого і дають суду підстави вважати, що ОСОБА_2 як особа не є небезпечним для суспільства.

Враховуючи всі перераховані обставини, а також і стан його здоров`я, що він хворіє на хворобу за діагнозом: гіпертонічна хвороба 2-го ступеню, кризовий перебіг (гіпертонічний криз від 12.04.2019), транзиторна ішемічна атака головного мозку. Хронічна недостатність мозкового кровообігу ІІ ступеню. Хронічна вертоброгенна торакалгія на фоні ускладненого остеохондроза хребта, суд приходить до висновку про можливість призначення

ОСОБА_2 покарання ближче до мінімальної межі санкції інкримінованого йому злочину за ч.2 ст. 15, ч 3 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі, при цьому суд приймає до уваги і поведінку обвинуваченого після вчинення ним злочину та його поведінку в суді, яка свідчить, що ОСОБА_2 зробив для себе належні висновки, а саме не ставати на злочинний шлях, а тому вважає, що його виправлення можливе без реального відбування покарання при звільненні з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Суд, детально проаналізувавши поведінку обвинуваченого після вчиненого ним злочину, зважив на всі обставини кримінального провадження в їх сукупності, дійшов висновку, що саме таке покарання буде достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Цивільний позов по справі не заявлений.

На підставі частини другої статті 124 КПК України суд стягує з обвинуваченого на користь держави передбачені статтею 118 КПК України документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експертів для проведення судових експертиз.

Долю речових доказів по справі вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Заходи забезпечення кримінального провадження в порядку ст. 131 КПК України, в тому числі запобіжний захід стосовно ОСОБА_2 під час досудового розслідування і судового провадження застосовувались, у вигляді тримання під вартою, вказаній особі, до набрання вироком законної сили, запобіжний захід, передбаченого ст. 176 КПК України, суд вважає за необхідне змінити на особисте зобов`язання з покладенням на нього зобов`язання на цей період не відлучатися з м. Києва та м. Бровари Київської області без дозволу суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 374, 376 КПК України, суд ,-

з а с у д и в :

ОСОБА_2 , визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 186 КК України, та призначити йому покарання за цією статтею у виді 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі.

Звільнити засудженого від відбування призначеного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, встановивши йому іспитовий строк 3 (три) роки, у період якого зобов`язати ОСОБА_2 відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Міру запобіжного заходу, засудженому ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили - тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України - змінити на особисте зобов`язання, та зобов`язати його на цей період не відлучатися з м. Києва та м. Бровари Київської області без дозволу суду, негайно звільнивши його з під варти в залі суду після проголошення вироку.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кутаїсі, Республіки Грузії, зареєстрованого за адресою:

АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , на користь держави процесуальні витрати за проведення судових експертиз:

- за судово-трасологічну експертизу № 17-2/312 від 16.04.2019 року в розмірі 785 (сімсот вісімдесят п`ять) гривень 5 копійок;

- за судово-дактилоскопічну експертизу № 17-1/521 від 15.04.2019 року в розмірі 2355 (дві тисячі триста п`ятдесят п`ять) гривень 15 копійок.

Речові докази: рожева коробка із золотим ланцюжком, золотим хрестиком, золотою сережкою, клаптик паперу з написом: 20-12 № 67 4-652, 16776 10-67, чохол від тактичних окулярів з окулярами, згорток паперу з випискою банківських операцій на ім`я

ОСОБА_4 , баночку з гелем для протирання окулярів коричневого кольору, кишенькову пластикову ікону, пластикову картку «Фора», пластикову картку «Ватсон», що зберігаються в кімнаті речових доказів Броварського ВП ГУНП в Київській області, після набрання вироком законної сили повернути потерпілому ОСОБА_1 , дозволивши йому ними користуватись та розпоряджатись.

Речові докази: коробку від мобільного телефону марки «Леново» з ІМЕІ: НОМЕР_1 червоно-оранжевого кольору з гарантійним талоном до телефону марки «Леново» А1010а20, грузинську монету з цифрою «1», що зберігаються в кімнаті речових доказів Броварського ВП ГУНП в Київській області, після набрання вироком законної сили повернути власнику ОСОБА_2 , дозволивши ними користуватись та розпоряджатись.

Речові докази: пластину таблеток «Корвалмент», пластину таблеток «Валеріана», візитку фірми ТОВ`Фірма-Акцент», ручку чорного кольору, металеву конструкцію схожу на відмичку, зламану запальничку синього кольору, пачку сигарет «Ротманс» з двома сигаретами, носову хустинку, згорток паперу з металевою субстанцією чорного кольору, циліндровий механізм врізного замка та ключ до нього, поміщений до спеціального пакету № 04824916, що зберігаються в кімнаті речових доказів Броварського ВП ГУ НП в Київській області, після набрання вироком законної сили знищити.

Вирок суду в частині встановлення обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним в порядку статті 349 КПК України, оскарженню не підлягає, в іншій частині може бути оскаржений шляхом подачі апеляційних скарг до апеляційного суду Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Броварський міськрайонний суд.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційних скарг, якщо такі скарги не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку; копії вироку негайно після його проголошення вручаються засудженому та прокурору.

Суддя Телепенько А.Д.