Рішення № 82107731, 30.05.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 травня 2019 року № 826/5840/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю

секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового

провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Арсан-Буд»доДержавної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській областіпровизнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування припису та постановипредставники сторін: у судовому засіданні 24.01.2019 також був присутній:позивача - Чуба Р . В .; відповідача - не прибув; вільний слухач - Карасова Н.В., ВСТАНОВИВ:

11.04.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю «Арсан-Буд» (надалі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області (далі - відповідач), в якому просить суд визнати протиправними дії Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області при проведенні позапланової перевірки будівництва багатоквартирного житлового комплексу з будинками садибної забудови та соціально-побутового призначення за адресою: Київська обл. , Обухівський р-н, с. Підгірці, щодо дотримання суб`єктом містобудування ТОВ «Арсан-Буд» вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; визнати протиправним та скасувати припис № С-1603/2 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 16.03.2018; визнати протиправною та скасувати постанову № З-2803/2-10/10-30/2803/08/01 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 28.03.2018 у сумі 26 430,00 грн. (двадцять шість тисяч чотириста тридцять гривень 00 копійок).

В якості підстав позову позивач посилався на те, що за результатами проведеної позапланової перевірки дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил складено акт перевірки № Т-1603/1, на підставі якого, в порушення вимог ст. 19 Конституції України, п.п. 7, 15-22 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 23.02.2011 № 553, п.п. 10-21 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 06.04.1995 № 244, прийнято оскаржувані постанову та припис. Зокрема, позивач зазначає, що підставою для проведення перевірки стало виконання позивачем вимог припису № С-1008/3 від 10.08.2017, проте, позивачу не відомий зміст припису № С-1008/3 від 10.08.2017, так само як і відсутній цей документ у позивача, а про його існування стало відомо під час проведення перевірки щодо його виконання; з результатами перевірки, в результаті якої був винесений припис № С-1008/3 від 10.08.2017, позивач не був ознайомлений; позивач не отримував від відповідача жодного документу про результати такої перевірки, а саме: ні акт, ні припис, ні протоколи, ні постанови про накладення штрафу; відповідно до норм абз. 4 п. 12 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 23.02.2011 № 553, посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством; припису № С-1008/3 від 10.08.2017 мав передувати акт перевірки, проте, всупереч вимогам законодавства представник позивача із актом перевірки № Т-1008/1 від 10.08.2017 ознайомлений не був, такий акт перевірки позивачу для підписання та зазначення в ньому своїх пояснень та можливих зауважень або заперечень не надавався; обставини, викладені в акті № Т-1008/1 від 10.08.2017, на підставі якого було винесено припис № С-1008/3 від 10.08.2017 на проведення позапланової перевірки 16.03.2017, спростовані та не потребують доведення в розумінні ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки наявне рішення Окружного адміністративного суду м. Києва у справі № 826/11461/17 від 23.01.2018; отже, законність підстав для проведення позапланової перевірки, обставин наведених в оскаржуваному приписі та постанові є прямими порушенням відповідачем ст. 19 Конституції України та принципів верховенства права.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справу було передано судді Пащенку К.С.

16.04.2018 ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва відкрито провадження в адміністративній справі № 826/5840/18 та призначено її до розгляду в підготовче засідання на 12.06.2018.

Одночасно із позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії постанови від 28.03.2018 № З-2803/2-10/10-30/2803/08/01 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, зупинення дії припису від 16.03.2018 № С-1603/2 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

16.04.2018 ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва відмовлено позивачу у задоволенні заяви про забезпечення адміністративного позову.

14.05.2018 до Окружного адміністративного суду м. Києва від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, в якому відповідач заперечив проти позовних вимог, оскільки вони є безпідставними та необґрунтованими. В обґрунтування своїх вимог останній зазначає, що позапланова перевірка позивача була проведена на підставі звернення громадської організації «Наша Влада» від 07.08.2017 року № 84 та направлення на проведення перевірки № 648.17/01 від 07.08.2017; під час проведення перевірки на об`єкті були встановленні численні порушення вимог містобудівного законодавства; оскільки під час проведення перевірки було встановлено ряд порушень, то відповідачем складено відносно позивача припис № С-1008/3 від 10.08.2017 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, з вимогою усунути виявлені порушення у термін до 10.09.2017, та припис № С-1008/4 від 10.08.2017 про зупинення підготовчих та будівельних робіт; всупереч аргументам позивача щодо неотримання ним приписів, протоколів та акту відповідач зазначає, що вищезазначені документи були направлені на адресу позивача цінним листом з описом вкладення № 0113325548281 від 10.08.2017; складання та підписання протоколів відбулось в присутності керівника позивача Малежика В.А., якому було повідомлено, що розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відбудеться 17.08.2017, проте, оскільки керівник позивача відмовився від підписання протоколів перевірки, то їх було направлено разом з актом та приписами на адресу позивача цінним листом з описом вкладення № 0113325548281 від 10.08.2017; за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідачем було винесено відносно позивача наступні постанови: постанову № З-1708/6-10/10-26/1708/08/02 від 17.08.2017, постанову № З-1708/7-10/10-25/1708/08/02 від 17.08.2017, постанову № З-1708/8-10/10-24/1708/08/02 від 17.08.2017, постанову № З-1708/9-10/10-22/1708/08/02 від 17.08.2017; примірники постанов були направлені на адресу позивача листом № 0113325551290 від 18.08.2017; відповідно до п. 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 23.02.2011 № 553, однією з підстав для проведення позапланової перевірки є перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; таким чином, на підставі необхідності перевірки виконання вимог приписів від 10.08.2017 № С-1008/1, № С-1008/2, № С-1008/3, № С-1008/4 було видано наказ № 7 від 20.02.2018 про проведення позапланової перевірки на об`єкті (направлення № 97.18/01 від 20.02.2018 та № 98.18/01 від 20.02.2018); в результаті перевірки було складено акт № Т-1603/1, примірник якого було вручено позивачу особисто 19.03.2018, про що свідчить його особистий підпис на акті; крім того було видано припис № 1603/2 від 16.03.2018 з вимогою усунути встановлені порушення до 16.05.2018. Відносно доводів позовної заяви про необізнаність щодо припису № С-1008/3 від 10.08.2017 відповідач заперечує посилаючись на те, що позивач знав і був обізнаний про існування припису № С-1008/3 від 10.08.2017; підтвердженням даної обставини слугує те, що позивач отримував протокол № 1-Л-З-1603/2 від 16.03.2018 наручно, а в графі «пояснення і зауваження до протоколу» зазначав, що з порушеннями, зазначеними у протоколі, не погоджується, припис, що перевірявся на даний час оскаржується в судовому порядку. Відносно доводів позовної заяви про рішення Окружного адміністративного суду м. Києва у справі № 826/11461/17 від 23.01.2018, відповідач заперечує, посилаючись на те, що відповідно до ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи, або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом; проте, зазначене рішення винесене за результатами розгляду справи за позовом зовсім іншого суб`єкта, а саме ТОВ «Естет Прайм Буд»; тому вказане рішення не має преюдиціального значення для розгляду цієї справи, оскільки винесене відносно іншої сторони.

12.06.2018 Окружним адміністративним судом м. Києва оголошено перерву у справі до 01.08.2018.

01.08.2018 зважаючи на неявку представників сторін у судове засідання, Окружним адміністративним судом м. Києва відкладено розгляд справи на 30.08.2018.

11.09.2018 Окружним адміністративним судом м. Києва ухвалено закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду на 23.10.2018.

23.10.2018 Окружним адміністративним судом м. Києва оголошено перерву у справі до 22.11.2018.

22.11.2018 зважаючи на неявку представників сторін у судове засідання, Окружним адміністративним судом м. Києва відкладено розгляд справи на 24.01.2019.

24.01.2019 Окружний адміністративний суд м. Києва, зважаючи на заявлене клопотання представника позивача про розгляд справи за відсутності представників сторін в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, ухвалив розглядати справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

На підставі наказу Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області № 164П від 07.08.2017 та направлення для проведення планового (позапланового) заходу № 646.17/01 від 07.08.2017 було проведено позапланову перевірку на об`єкті будівництва за адресою: Київська область, Обухівський район, село Підгірці, на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

За наслідками перевірки було складно акт № Т-1008/1.

10.08.2017 відносно позивача було складено наступні протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності: № 1-Л-З-1008/5, № 1-Л-З-1008/6, № 1-Л-З-1008/7, № 1-Л-З-1008/8.

Зважаючи на виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства, позивачу були видані наступні приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил: № С-1008/3 від 10.08.2017, № С-1008/4 від 10.08.2017.

17.08.2017 відповідач, розглянувши матеріали справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, виніс стосовно відповідача наступні постанови: № З-1708/6-10/10-26/1708/08/02, № З-1708/7-10/10-25/1708/08/02, № З-1708/8-10/10-24/1708/08/02, № З-1708/9-10/10-22/1708/08/02. Зазначеними постановами було визнано позивача винним у порушенні норм чинного законодавства України щодо містобудування та накладено на нього відповідні штрафи.

20.02.2018 відповідачем на підставі необхідності перевірки виконання вимог приписів № С-1008/1 від 10.08.2017, № С-1008/2 від 10.08.2017, № С-1008/3 від 10.08.2017, № С-1008/4 від 10.08.2017 було видано наказ № 7П про проведення позапланової перевірки на об`єкті будівництва за адресою: Київська область , Обухівський район, село Підгірці.

За наслідками перевірки було складно акт № Т-1603/1.

16.03.2018 відносно позивача було складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 1-Л-З-1603/2.

Зважаючи на виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства, позивачу був виданий припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил № С-1603/2 від 16.03.2018.

28.03.2018 відповідач, розглянувши матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, виніс стосовно відповідача постанову № З-2803/2-10/10-30/2803/08/01, якою останнього було визнано винним у вчиненні порушення, передбаченого абз. 2 п. 1 ч. 6 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у розмірі 26 430,00 грн.

Не погоджуючись із приписом № С-1603/2 від 16.03.2018 та постановою № З-2803/2-10/10-30/2803/08/01 від 28.03.2018, позивач звернувся до адміністративного суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

За ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Матеріали справи свідчать, що 16.04.2018 у справі № 826/15397/17 Окружним адміністративним судом м. Києва було винесено рішення про задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсан-Буд» до Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними дій, визнання протиправними і скасування рішень. Так, зазначеним рішенням визнано протиправними дії Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області (01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26) по винесенню за результатами позапланової перевірки дотримання суб`єктом містобудування Товариством з обмеженою відповідальністю «Арсан-Буд» вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час будівництва багатоквартирного житлового комплексу з будинками садибної забудови та соціально-побутового призначення за адресою: Київська область, Обухівський район, село Підгірці: постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 17.08.2017 № 3-1708/7-10/10-25/1708/08/02 у сумі 1 515 600 (один мільйон п`ятсот п`ятнадцять тисяч шістсот) гривень; постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 17.08.2017 № 3-1708/8-10/10-24/1708/08/02 у сумі 30 312 (тридцять тисяч триста дванадцять) гривень; постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 17.08.2017 № 3-1708/9-10/10-22/1708/08/02 у сумі 75 780 (сімдесят п`ять тисяч сімсот вісімдесят) гривень; постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 17.08.2017 № 3-1708/6-10/10-26/1708/08/02 у сумі 75 780 (сімдесят п`ять тисяч сімсот вісімдесят) гривень. Визнано протиправною та скасовано постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області (01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, 26) про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 17.08.2017 № 3-1708/7-10/10-25/1708/08/02 у сумі 1 515 600 (один мільйон п`ятсот п`ятнадцять тисяч шістсот) гривень. Визнано протиправною та скасовано постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області (01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, 26) про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 17.08.2017 № 3-1708/8-10/10-24/1708/08/02 у сумі 30 312 (тридцять тисяч триста дванадцять) гривень. Визнано протиправною та скасовано постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області (01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, 26) про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 17.08.2017 № 3-1708/9-10/10-22/1708/08/02 у сумі 75 780 (сімдесят п`ять тисяч сімсот вісімдесят) гривень. Визнано протиправною та скасовано постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області (01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, 26) про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 17.08.2017 № 3-1708/9-10/10-26/1708/08/02 у сумі 75 780 (сімдесят п`ять тисяч сімсот вісімдесят) гривень.

05.09.2018 ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу у справі № 826/15397/17 було повернуто апелянту (відповідачу), а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.04.2018 у цій справі набрало законної сили.

Суд, по-перше, примічає, що у резолютивній частині рішення судом невірно було зазначено номер постанови від 17.08.2017 № 3-1708/6-10/10-26/1708/08/02, а саме зазначено від 17.08.2017 № 3-1708/9-10/10-26/1708/08/02, проте, зазначена описка, на думку суду, не має вирішального значення для вирішення цієї справи, оскільки з номеру постанови з опискою вбачається, що замість цифри « 9» мала бути цифра « 6» і це питання не викликає у суду сумнівів. До того ж, інші три постанови були скасовані судом, тому закономірно, що і четверта, номер якої вказано з помилкою, теж скасовувалась судом.

По-друге, встановленими, згідно вказаного рішення, є обставини протиправності відповідних дій по винесенню за результатами позапланової перевірки дотримання суб`єктом містобудування Товариством з обмеженою відповідальністю «Арсан-Буд» вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час будівництва багатоквартирного житлового комплексу з будинками садибної забудови та соціально-побутового призначення за адресою: Київська область, Обухівський район, село Підгірці оспорюваних вище наведених постанов, що слугувало підставами для їх скасування.

Тому, наявні підстави, в силу ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України, для звільнення від доказування ТОВ «Арсан-Буд» обставин протиправності прийнятих Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області постанов про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності: від 17.08.2017 № 3-1708/7-10/10-25/1708/08/02, від 17.08.2017 № 3-1708/8-10/10-24/1708/08/02; від 17.08.2017 № 3-1708/9-10/10-22/1708/08/02; від 17.08.2017 № 3-1708/6-10/10-26/1708/08/02.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлює Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Таким органом є Державна архітектурно-будівельна інспекція України, яка, як вбачається з Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 08.04.2011 № 439/2011, окрім іншого, реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі або міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька регіонів) територіальні органи (п. п. 3, 6 зазначеного Положення).

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється шляхом, зокрема, здійснення державного архітектурно-будівельного контролю щодо об`єктів, розташованих в межах та за межами населених пунктів, на території кількох адміністративно-територіальних одиниць, зазначених у пункті 7 частини першої цієї статті.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553.

Відповідно до п. 5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

У відповідності до п. 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю.

За п.п. 16-18, 21, 22 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). Керівникові кожного суб`єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю. Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки. Якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням. Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб`єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб`єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф.

З наведеного вбачається, що відповідач реалізує надані йому повноваження державного архітектурно-будівельного контролю шляхом проведення, зокрема, позапланової перевірки, за результатами якої, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, складає акт, протокол, припис та постанову про накладення штрафу.

З метою реалізації своїх повноважень відповідачем було видано припис № С-1008/3 від 10.08.2017, яким було встановлено правопорушення підрядника ТОВ «Арсан-Буд», а саме: на об`єкті будівництва виконуються будівельні роботи без отримання дозволу на виконання будівельних робіт (влаштовано 50 шт. буро-ін`єкційних залізобетонних паль); будівельні роботи з будівництва об`єкту виконуються без ПВР (відсутній на об`єкті будівництва); під час виконання будівельних робіт з будівництва об`єкту виконавча документація не ведеться (відсутній загальний та спеціальні журнали робіт, журнал авторського нагляду, акти на закриття прихованих робіт, виконавчі схеми); на в`їзді до будівельного майданчика відсутня схема руху автотранспорту та на внутрішніх автомобільних шляхах відсутні відповідні дорожні знаки, що регламентують порядок руху транспортних засобів та будівельних машин.

Так, Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466, визначається механізм набуття права на виконання підготовчих та будівельних робіт.

Відповідно до абз. 3 п. 2 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466, підготовчі роботи - це роботи з підготовки земельної ділянки, влаштування огородження будівельного майданчика та знесення будівель і споруд, порушення елементів благоустрою в межах відведеної земельної ділянки, вишукувальні роботи, роботи із спорудження тимчасових виробничих та побутових споруд, необхідних для організації і обслуговування будівництва, улаштування під`їзних шляхів, складування будівельних матеріалів, підведення тимчасових інженерних мереж, а також з винесення інженерних мереж та видалення зелених насаджень.

Згідно п. 4 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466, виконання підготовчих та будівельних робіт, підготовчі роботи, визначені будівельними нормами, стандартами і правилами, можуть виконуватися замовником після набуття права на земельну ділянку відповідного цільового призначення та подання повідомлення про початок виконання підготовчих робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю. Виконання підготовчих робіт може здійснюватися на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт або дозволу на виконання будівельних робіт.

У відповідності до п. 6 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466, виконання підготовчих та будівельних робіт, документи, що надають право на виконання підготовчих робіт, діють до моменту отримання права на виконання будівельних робіт. Документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.

Державними будівельними нормами А.3.1-5-2016 «Організація будівельного виробництва» встановлюються загальні вимоги до організації будівельного виробництва під час нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту, технічного переоснащення будинків, будівель, споруд будь-якого призначення, їх комплексів або частин, лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури.

Відповідно до п. 6.1 ДБН А.3.1-5-2016 підготовка до будівництва має сприяти розгортанню і виконанню будівельних робіт у відповідності з проектними рішеннями, створенню об`єкта будівництва з передбаченими проектом експлуатаційними властивостями. Підготовка до будівництва має бути реалізована як система організаційних заходів і підготовчих робіт.

За п. 6.2 ДБН А.3.1-5-2016 підготовка до будівництва передбачає здійснення таких організаційних заходів: забезпечення об`єкта будівництва відповідною проектною та проектно-технологічною документацією; оформлення передбачених чинним законодавством документів дозвільного характеру щодо виконання підготовчих та будівельних робіт на об`єкті будівництва; забезпечення комплексної безпеки будівництва; організація системи управління будівництвом; припинення експлуатації будівель, що підлягають знесенню; забезпечення будівництва під`їзними шляхами, електро-, тепло- і водопостачанням (у тому числі протипожежним), системою зв`язку, засобами пожежогасіння, тимчасовими будівлями та спорудами, засобами збирання, безпечного тимчасового зберігання та видалення відходів і вторинної сировини; організація авторського та технічного нагляду, а за необхідності - науково-технічного супроводу будівництва об`єкта; облаштування будівельного майданчика стендом з інформацією щодо об`єкта будівництва, замовника, проектувальника та виконавців робіт, а також схемами з позначенням в`їздів, маршрутів проїзду, місць розвороту транспортних засобів, небезпечних зон тощо; забезпечення об`єкта будівництва засобами цивільного та протипожежного захисту.

У відповідності до пп. «д» п. 6.3.3 ДБН А.3.1-5-2016 до складу окремих видів підготовчих робіт належать вишукувальні роботи: інженерно-геодезичні; інженерно-геологічні; геотехнічні та інженерно-гідрогеологічні (у складі комплексних інженерно-геологічних вишукувань або окремо); інженерно-гідрометеорологічні.

Відповідно до пп. 6.3.2 п. 6.3 ДБН А.3.1-5-2016 підготовчими роботами є: роботи з підготовки земельної ділянки; влаштування огорожі будівельного майданчика; знесення будівель і споруд; порушення елементів благоустрою в межах відведеної земельної ділянки; вишукувальні роботи; роботи із спорудження тимчасових виробничих та побутових споруд, необхідних для організації і обслуговування будівництва; улаштування під`їзних шляхів; складування будівельних матеріалів; підведення тимчасових інженерних мереж; винесення інженерних мереж; видалення зелених насаджень.

Державними будівельними нормами А.2.1-1-2014 «Інженерні вишукування для будівництва» встановлюються основні положення і вимоги до проведення науково-технічної діяльності в галузі інженерних вишукувань для будівництва на території України (нового будівництва, реконструкції існуючих будівель і споруд виробничого та невиробничого призначення, технічного переоснащення діючих підприємств).

За п. 6.2.1 ДБН А.2.1-1-2014 «Інженерні вишукування для будівництва» до складу комплексних інженерно-геологічних вишукувань входять такі види робіт як геотехнічні вишукування, які включають лабораторні та польові дослідні роботи.

Згідно до п. 6.2.6.4 ДБН А.2.1-1-2014 «Інженерні вишукування для будівництва»: польові дослідні роботи виконують для отримання даних про властивості ґрунтів у масиві, на лисі; і їх залягання, за неможливості отримання достовірних результатів лабораторними методами; для визначення (уточнення) перехідних коефіцієнтів від лабораторної до натурної моделі, а також під час будівництва будівель і споруд класу наслідків (відповідальності) СС-3 та у районах розповсюдження ґрунтів із особливими властивостями.

Кількість випробувань із визначення характеристик ґрунтів обґрунтовують у програмі виконання робіт з урахуванням попередньо виконаних визначень і складності інженерно-геологічних умов. Мінімальна кількість випробувань для одного попередньо виділеного елемента повинна бути не менше трьох.

У межах контурів кожної будівлі (споруди), що проектується на польовій основі, кількість випробувань зондуванням або еталонною палею згідно з діючими нормативними документами, має бути не менше шести, а статичними випробуваннями натурних паль - не менше двох.

Судом встановлено, що позивачем проводились підготовчі роботи на підставі Декларації про початок виконання підготовчих робіт на об`єкті будівництва, зареєстрованої Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області 21.04.2017 за № КС030171110616.

Відповідно, суд погоджується з доводами позивача, що влаштування 50 штук буроін`єкційних залізобетонних паль проведено у складі підготовчих робіт у відповідності до ДБН А.3.1-5-2016 «Організація будівельного виробництва» та ДБН А.2.1-1-2014 «Інженерні вишукування для будівництва» та кількість дослідних паль визначено виходячи з необхідності виконання додаткових інженерно-геологічних вишукувань, а саме: випробування ґрунтів палями з використанням анкерних паль на підставі технічного завдання на випробування паль. Тобто, твердження відповідача про те, що ТОВ «Арсан-Буд» за адресою: с. Підгірці, Обухівський район, Київська область, виконуються будівельні роботи з будівництва багатоквартирного житлового комплексу з будинками садибної забудови та соціально-побутового призначення без отримання дозволу на виконання будівельних робіт (влаштовано 50 шт. буроін`єкційних залізобетонних паль), клас наслідків СС-3, є недоведеними.

Що стосується відсутності виконавчої документації на об`єкті будівництва (загальний журнал та спеціальні журнали робіт, журнал авторського нагляду, акти на закриття прихованих робіт, виконавчі схеми), то слід зазначити, що Окружним адміністративним судом м. Києва у межах розгляду адміністративної справи між тими ж самими сторонами № 826/15397/17, було досліджено надані ТОВ «Арсан-Буд» витяги із загального журналу робіт, журналу вхідного контролю робіт, зварювальних робіт та журналу авторського нагляду під час будівництва (рішення від 16.04.2018, яке набрало законної сили), що визначається фактом який має преюдиціальне значення, а тому не потребує додаткового чи повторного доведення.

Разом з тим, висновок відповідача про відсутність актів на закриття прихованих робіт та виконавчих схем є безпідставним, оскільки ведення позивачем робіт, які потребували б укладення такої виконавчої документації на об`єктів будівництва, Державною архітектурно-будівельною інспекцією України не доведено.

Такі ж висновки стосуються і наступних обставин. Так, обов`язок щодо наявності схем руху автотранспорту на внутрішніх автомобільних шляхах, відповідних дорожніх знаків, що регламентують порядок руху транспортних засобів та будівельних машин не встановлений чинними нормативно-правовими актами під час проведення підготовчих робіт, а тому висновки та доводи відповідача в цій частині також є помилковими.

Норми ДБН А.3.1-5-2016 «Організація будівельного виробництва» та ДБН А. 2.1-1-2014 «Інженерні вишукування для будівництва» не зобов`язують суб`єкта містобудування здійснювати підготовчі роботи із веденням виконавчої документації та встановленням дорожніх знаків та схем руху автотранспорту.

Суд не бере до уваги і висновки та доводи відповідача про те, що виконання будівельних робіт здійснюється за відсутності проекту виконання робіт, адже позивачем будівельні роботи не виконувалися, а здійснювалися підготовчі роботи, виконання яких було розпочато за дорученням замовника будівництва - ТОВ «Естет Прайм Буд», на підставі укладеного з ним Договору генерального підряду на виконання підготовчих робіт № 38/04-2017 від 19.04.2017 та Декларації про початок виконання підготовчих робіт, зареєстрованої Департаментом Державною архітектурно-будівельною інспекцією у Київській області 21.04.2017 за № КС030171110616.

Положення п. 5.3 ДБН А.3.1-5-2016 «Організація будівельного виробництва» та п. 4.2 ДБН А.3.2-2-2009 «Охорона праці та промислова безпека у будівництві» застосовуються виключно в частині виконання будівельних робіт, що передбачає наявність у виконавця проекту виконаних робіт в розумінні пункту 3.2.13 ДБН А.3.1-5-2016 «Організація будівельного виробництва». В той же час, згідно з п. 6.3.1 та 6.4 ДБН А.3.1.-5-2016 «Організація будівельного виробництва» підготовчі роботи виконуються відповідно до проекту підготовчих робіт (в розумінні п. 3.2.12 ДБН А.3.1-5-2016 «Організація будівельного виробництва»), який є відмінним від проекту виконання робіт і визначає склад, обсяги, методи і вартість саме підготовчих, а не будівельних робіт. Такий проект підготовчих робіт був наявний у позивача на момент проведення перевірки і був наданий відповідачу.

Отже, суд виходить з того, що висновки відповідача щодо порушення позивачем частини першої статті 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», пунктів 4.2, 6.2.6, 6.2.7 ДБН А.3.2-2-2009 «Охорона праці та промислова безпека у будівництва», пунктів 4.8, 5.3 ДБН А.3.1-5-2016 «Організація будівельного виробництва», покладені в основу прийняття приписів № № С-1008/3 та С-1008/4, є помилковими.

Крім того, оскаржені і ТОВ «Естет Прайм Буд», викладені в акті перевірки дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті: «Будівництва багатоквартирного житлового комплексу з будинками садибної забудови та соціально-побутового призначення» за адресою село Підгірці, Обухівський район, Київської області, де вони є забудовником, а ТОВ «Арсан-Буд» підрядником, висновки Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.01.2018 у справі № 826/11461/17, яке набрало законної сили, визнані такими, що не відповідають обставинам щодо проведення будівельних, а не підготовчих робіт.

Таким чином, з огляду на встановлені у рішеннях Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.01.2018 у справі № 826/11461/17 та від 16.04.2018 по справі № 826/15397/18 обставини, враховуючи, що під час судового розгляду спростовані висновки та доводи відповідача, покладені в основу винесення приписів № С-1008/3 від 10.08.2017, № С-1008/4 від 10.08.2017, то перевірка, проведена з метою контролю виконання таких приписів, не може вважатися обґрунтованою, а тому винесені за її наслідком припис № С-1603/2 від 16.03.2018 та постанова № З-2803/2-10/10-30/2803/08/01 є протиправними та підлягають скасуванню.

В частині заявлених позивачем вимог про визнання протиправними дій Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області при проведенні позапланової перевірки будівництва багатоквартирного житлового комплексу з будинками садибної забудови та соціально-побутового призначення за адресою: Київська обл., Обухівський р-н, с . Підгірці, щодо дотримання суб`єктом містобудування ТОВ «Арсан-Буд» вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, суд відмічає, що правові наслідки для позивача несуть саме акти індивідуальної дії, у даному випадку, - спірні припис та постанова.

За правилами частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 2 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України).

Пунктом 10 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Обираючи спосіб захисту порушеного права, слід врахувати положення статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту), згідно якої під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Отже, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

На переконання суду, ефективним способом захисту порушених прав позивача є скасування акта індивідуальної дії.

Враховуючи наведене у сукупності, з огляду на те, що в п. 2 прохальної частини позову ТОВ «Арсан-Буд» не визначено, в розрізі підстав позову, конкретних протиправних дій відповідача, разом з тим, беручи до уваги вимоги процесуального закону та суть цього спору, приймаючи до уваги висновки про необґрунтованість перевірки, як такої, на думку суду, ефективним способом захисту порушених прав позивача є визнання протиправними та скасування припису № С-1603/2 від 16.03.2018 та постанови № З-2803/2-10/10-30/2803/08/01, і відповідний ефективний спосіб захисту забезпечить поновлення порушених прав, свобод та інтересів позивача у розрізі обставин цієї справи.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частинами 1 та 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у п. 50 рішення від 13.01.2011 (остаточне) по справі «Чуйкіна проти України» (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява № 28924/04) зазначив, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975р. у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. тhe United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог п. 1 ст. 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 ст. 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10.07.2003, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).

Аналіз наведених норм у їх сукупності дає підстави для висновку про те, що завданням судочинства є вирішення судом спору з метою ефективного захисту порушеного права.

Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 (справа № 802/2236/17-а).

Також рішенням ЄСПЛ від 19.04.1993 у справі «Краска проти Швейцарії» визначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути почуті, тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.

Отже, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд доходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (частина третя статті 139 КАС України).

Оскільки в даному випадку суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, судові витрати пропорційно розміру задоволених вимог підлягають відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, як то Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 9, 72-78, 241-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсан-Буд» - задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати припис № С-1603/2 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 16.03.2018.

3. Визнати протиправною та скасувати постанову № З-2803/2-10/10-30/2803/08/01 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 28.03.2018 у сумі 26 430,00 грн. (двадцять шість тисяч чотириста тридцять гривень).

4. У іншій частині позову відмовити.

5. Стягнути з Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 37471912) за рахунок державних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсан-Буд» (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Героїв небесної Сотні, 32, оф. 5, код ЄДРПОУ 31408520) судові витрати у розмірі 3 524,00 (три тисячі п`ятсот двадцять чотири гривні).

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма часниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.

Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя К.С. Пащенко