Ухвала суду № 82107587, 29.05.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

29 травня 2019 року м. Київ № 640/9035/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Донець В.А., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали

Головного управління ДФС у м. Києві доДержавного підприємства "Українська авіаційна транспортна компанія""простягнення коштів,ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у м. Києві звернулось до суду з позовом про стягнення з Державного підприємство "Українська авіаційна транспортна компанія" частину чистого прибутку (доходу) господарських операцій (державних унітарних підприємств та їх об`єднань), що відраховуються до бюджету у сумі 10.875.00,00 грн.

Відповідно до частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів (пункт 4); виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (пункт 5); власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав (пункт 11).

Як убачається зі змісту позовної заяви, в ній відсутнє обґрунтування суми стягнення, не зазначено періоду. Не подано власного письмового підтвердження позивача про те, що не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (частина перша). Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга).

Представником зазначено, що з 11.06.2013 відповідач перебуває в процедурі санації та посилається на строк встановлений статтею 102 Податкового кодексу України. Також представником вказано постанову Верховного Суду від 28.08.2019, відповідно до якої обов`язок щодо сплати частини чистого прибутку суб`єктами господарювання до бюджету не є грошовим зобов`язанням.

На думку суду доводи позивача щодо звернення до суду в межах строку, встановленого статтею 102 Податкового кодексу України є суперечливими. Так, позивач зазначає про наявність боргу з 2013 рік, водночас позов подано в травні 2019 року. Зазначаючи, що сума стягнення не є грошовим зобов`язанням, водночас вказуно про застосовність статті 102 Податкового кодексу України, в якій йдеться про строки давності саме щодо грошових зобов`язань у розумінні Податкового кодексу України.

Частиною першою статті 123 КАС України встановлено, що в разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

До позову не додано заяви про поновлення строку звернення до суду, наведені представником позивача доводи суд визнав суперечливими та недостатніми для висновку про дотримання позивачем строку звернення до суду.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху.

Для усунення недоліків позовної заяви позивачеві потрібно подати до суду заяву на усунення недоліків із зазначенням дати та номера справи, до якої долучити:

позовну заяву, яка повинна відповідати вимогам статті 160 КАС України в частині змісту позовних вимог щодо обґрунтування суми стягнення із зазначенням відповідного періоду;

власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;

заяву про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням поважності причин та наданням відповідних доказів або письмові пояснення звернення до суду в межах відповідного строку.

Виправлену позовну заяву з додатками слід подати до суду з доказами направлення примірника відповідачу.

Недоліки позовної заяви позивачу слід усунути протягом десяти днів з дня наступного за днем отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Залишити позовну заяву без руху.

Надати позивачу десять днів з дня наступного за днем отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.

Попередити позивача про наслідки невиконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені частиною четвертою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, за якою позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено оскарження ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Суддя В.А. Донець