
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
28 травня 2019 року 14:40 № 826/16960/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., за участю секретаря судових засідань Прокопенко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Державної авіаційної служби України
до Київської міської державної адміністрації,
Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
треті особи Служба безпеки України,
Державне підприємство обслуговування повітряного руху України,
Міністерство оборони України,
Регіональний структурний підрозділ «Київцентраеро»,
Комунальне підприємство Міжнародний аеропорт «Київ» (Жуляни),
Державне підприємство «Антонов»,
Державне підприємство Міжнародний аеропорт «Бориспіль»
про визнання неправомірною бездіяльності, визнання неправомірними дій, зобов`язання вчинити дії
за участі представників сторін:
від позивача - Балобанова А.І.,
від позивача - Літвінова Ю.Л.
від відповідача 1 - Червонописька Л.А.,
від відповідача 2 - не з`явився,
від третьої особи 1 - не з`явився,
від третьої особи 2 - Яцик Л.Л.,
від третьої особи 3 - Коваленко С.Г.,
від третьої особи 4 - не з`явився,
від третьої особи 5 - Фуштей М.І.,
від третьої особи 6 - не з`явився,
від третьої особи 7 - не з`явився
В С Т А Н О В И В:
Державна авіаційна служба України (далі по тексту - позивач, Державіаслужба) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Осики Олени Володимирівни, Державної архітектурно - будівельної інспекції України, Київської міської державної адміністрації (далі по тексту - відповідач 1, КМДА), треті особи: Служба безпеки України (далі по тексту - третя особа 1, СБУ), Державне підприємство обслуговування повітряного руху України (далі по тексту - третя особа 2, Украерорух), Міністерство оборони України (далі по тексту - третя особа 3, Міноборони України), Регіональний структурний підрозділ «Київцентраеро» (далі по тексту - третя особа 4, РСП «Київцентраеро»), Комунальне підприємство Міжнародний аеропорт «Київ» (Жуляни) (далі по тексту - третя особа 5, КП Міжнародний аеропорт «Київ» (Жуляни)), в якому просила:
- зобов`язати ОСОБА_1 виконати рішення Державної авіаційної служби України від 18 липня 2017 року №22;
- визнати неправомірною бездіяльність Київської міської державної адміністрації в частині погодження об`єкта будівництва за адресою: місто Київ, вулиця Вільямса, будинок 2б з Державіаслужбою та зобов`язати вчинити дії щодо погодження вищезазначеного будівництва;
- визнати неправомірними дії Київської міської державної адміністрації, Державної архітектурно - будівельної інспекції України щодо видачі дозвільних документів на початок виконання будівельних робіт та містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки по об`єкту будівництва за адресою: місто Київ , вулиця Вільямса, 2а;
- визнати незаконним та скасувати дозвіл на виконання будівельних робіт та містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки, видані Державною архітектурно - будівельною інспекцією України та Київською міською державною адміністрацією по об`єкту будівництва за адресою: місто Київ, вулиця Вільямса, 2а
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що земельна ділянка за адресою: місто Київ, вулиця Вільямса, 2а є приаеродромною територією, отже будівництво житлового комплексу створює передумови до виникнення надзвичайних подій на авіаційному транспорті. Додатково позивач вказує, що відповідачами порушено норми статті 69 Повітряного кодексу України та Порядку погодження місця розташування та висоти об`єктів на приаеродромних територіях та об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 30 листопада 2012 року № 721, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 грудня 2012 року за № 2147/22459 в частині погодження з Державною авіаційною службою України місця розташування та висоти об`єкта будівництва на приаеродромній території за адресою: місто Київ, вулиця Вільямса, 2а.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 січня 2018 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.
Також, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 січня 2018 року відмовлено у задоволенні клопотання Державної авіаційної служби України про забезпечення позову.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 квітня 2018 року до участі у справі у якості співвідповідача залучено Департамент містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі по тексту - відповідач 2) та у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Державне підприємство «Антонов» (далі по тексту - третя особа 6, ДП «Антонов») та Державне підприємство Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (далі по тексту - третя особа 7, ДП Міжнародний аеропорт «Бориспіль»).
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 червня 2018 року виключено з числа відповідачів у справі Державну архітектурно - будівельну інспекцію України, а також закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 серпня 2018 року виключено з числа відповідачів у справі ОСОБА_1 .
Також, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 серпня 2018 року зупинено провадження у справі №826/16960/17 до набрання законної сили судовим рішенням Великої Палати Верховного Суду у справі №810/3046/18.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 березня 2019 року поновлено провадження у справі та призначено судове засідання.
14 травня 2019 року представником позивача через канцелярію Окружного адміністративного суду міста Києва подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій останній просить:
- визнати неправомірною бездіяльність Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в частині непогодження об`єкта будівництва за адресою: місто Київ, вулиця Вільямса, будинок 2б з Державіаслужбою та зобов`язати вчинити дії щодо погодження вищезазначеного будівництва;
- визнати неправомірними дії Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо видачі містобудівні умови і обмежень забудови земельної ділянки по об`єкту будівництва за адресою: місто Київ, вулиця Вільямса, 2б від 27 вересня 2012 року №12688/0/18-1/009-12 та скасувати їх.
Представник Київської міської державної адміністрації заперечував проти задоволення позову та зазначив, що проектна документація на будівництво об`єктів не потребує погодження з державними органами. Додаткового представник Київської міської державної адміністрації вказує, що позивачем не доведено порушення його прав та інтересів Київською міською державною адміністрацією.
Заперечуючи проти задоволення позову представник Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у відзиві на позов зазначив, що відповідно до норм Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Закону України «Про архітектурну діяльність» проектування та будівництво об`єктів здійснюється власником або користувачем земельної ділянки, проектна документація на будівництво розроблена відповідно до містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки не підлягає погодженню з відповідними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, органами охорони культурної спадщини, державної санітарно-епідеміологічної служби і природоохоронними органами.
У письмових поясненнях представник Міністерства оборони України зазначив, що зі штабом Повітряних Сил Збройних Сил України Міністерства оборони України не погоджувалось місце розташування та поверховість об`єкта будівництва на приаеродромній території за адресою: місто Київ, вулиця Вільямса, 2а.
В судовому засіданні 14 травня 2019 року представник позивача наполягав на задоволенні позову, представник відповідача 1 заперечував проти задоволення позовних вимог, представники третіх осіб послались на розсуд суду.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
Головним управлінням містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 30 липня 2012 року видано містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки на вулиці Академіка Вільямса, 2-б у Голосіївському районі міста Києва.
04 листопада 2016 року Департаментом містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт «Будівництво житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями» за адресою: вулиця Академіка Вільямса, 2-б у Голосіївському районі міста Києва №КВ083163092347.
18 липня 2017 року Державною авіаційною службою України на виконання вимог частини 10 статті 69 Повітряного кодексу України, Положення про Державну авіаційну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2014 року №520 на підставі акту позапланової інспекційної перевірки приаеродромної території аеродрому «Київ» (Жуляни) від 13 липня 2017 року, затвердженого во першого заступника Голови Державіаслужби від 13 липня 2017 року, прийнято рішення №22 про припинення будівництва з моменту винесення даного рішення за адресою: місто Київ, вулиця Вільямса, 2-б та про необхідність уповноваженій особі замовника будівництва у десятиденний термін з`явитись до Державної авіаційної служби України для погодження будівництва за вищезазначеною адресою відповідно до Порядку погодження місця розташування та висоти об`єктів на приаеродромних територіях та об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 30 листопада 2012 року № 721, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 грудня 2012 року за № 2147/22459.
Так, згідно з пунктом 84 частини першої статті 1 Повітряного кодексу України, приаеродромна територія обмежена регламентованими розмірами місцевість навколо зареєстрованого згідно із встановленим порядком аеродрому (вертодрому) або постійного злітно-посадкового майданчика, до якої встановлені спеціальні вимоги щодо розташування різних об`єктів, а їх висота контролюється з урахуванням умов безпеки маневрування, зльоту та заходу на посадку повітряних суден.
Пунктом 3 Правил сертифікації цивільних аеродромів, затверджених наказом Державіаслужби від 25 жовтня 2005 року № 796, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 10 жовтня 2005 року за № 1357/11637 (далі - Правила сертифікації цивільних аеродромів), приаеродромна територія (прилегла до аеродрому зона контролю та обліку об`єктів і перешкод) - обмежена місцевість навколо аеродрому, над якою здійснюється маневрування повітряного судна.
Відповідно до частини другої статті 69 Повітряного кодексу України на приаеродромній території запроваджується особливий порядок здійснення діяльності, яка може вплинути на безпеку авіації та створити перешкоди для роботи наземних засобів зв`язку, навігації та спостереження.
До такої діяльності належать: 1) будівництво, вибухові роботи; 2) діяльність, що сприяє скупченню птахів; 3)установлення радіовипромінювальних пристроїв; 4) роботи, пов`язані з використанням лазерних пристроїв, що можуть випромінювати у повітряний простір; 5)роботи, пов`язані із запуском ракет, метеорологічних радіозондів та куль-пілотів; 6) діяльність, пов`язана з польотами літальних апаратів, з викидами диму та газів, що можуть погіршувати видимість у районі аеродрому; 7) будівництво високовольтних повітряних ліній, висадка та вирощування дерев або зелених насаджень.
Одночасно частиною третьою статті 69 Повітряного кодексу України передбачено, що визначення умов забудови, використання землі і споруд та здійснення діяльності, зазначеної в частині другій цієї статті, на приаеродромній території здійснюється органами місцевого самоврядування згідно із законом за погодженням з експлуатантом аеродрому та уповноваженим органом з питань цивільної авіації.
Разом з цим, частиною другою статті 72 Земельного кодексу України встановлено, що на приаеродромній території відповідно до закону запроваджуєтеся особливий режим використання земель.
Відповідно до пунктів 146, 147 Положення про використання повітряного простору України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року № 401 (далі - Положення), умови розташування, будівництва, реконструкції та маркування об`єктів, що можуть створити загрозу безпеці повітряного руху, погоджуються з Міноборони. Державіаслужбою, державним підприємством обслуговування повітряного руху України (Укрдерорухом) та районним диспетчерським центром. Розташування та будівництво об`єктів, дійсна висота яких перевищує 50 метрів, погоджуються з Міноборони, Державіаслужбою, Украерорухом.
В Державіаслужбі підлягає погодженню вибір майданчиків для проектування, будівництва, розширення, реконструкції і технічного переобладнання:
1) аеродромів, постійних та тимчасових злітно-посадкових майданчиків;
2) об`єктів у межах смуг повітряних підходів до аеродромів, а також поза межами цих смуг у радіусі 10 кілометрів від контрольної точки аеродрому (КТА);
3) об`єктів заввишки 50 метрів і більше стосовно висоти аеродрому на відстані від 10 до 30 кілометрів від КТА;
4) ліній зв`язку, електропередачі, вибухонебезпечних, радіотехнічних, світлотехнічних та інших об`єктів (залізничних колій, автомобільних шляхів, кар`єрів тощо), які можуть створити перешкоди в функціонуванні аеродрому,' його радіотехнічних засобів або радіотехнічних пристроїв повітряних трас незалежно від їх розміщення;
5) об`єктів заввишки 50 метрів і більше незалежно від їх розміщення;
6) об`єктів з викидом відкритого полум`я, газів та диму, діяльність яких може призвести до погіршення видимості в районах аеродромів незалежно від їх розміщення;
7) вибухонебезпечних об`єктів незалежно від їх розміщення.
Відповідно до пункту 2.1 Порядку погодження місця розташування та висоти об`єктів на приаеродромних територіях та об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 30 листопада 2012 року № 721, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 грудня 2012 року за № 2147/22459 (далі - Порядок №721), погодження місця розташування та висоти об`єктів на приаеродромних територіях та об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації, здійснює Державіаслужба України з урахуванням висновку експлуатанта аеродрому (вертодрому) щодо погодження місця розташування та висоти об`єктів на приаеродромних територіях та об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації, з умовами, що забезпечують необхідний рівень безпеки польотів у районі аеродрому та на приаеродромних територіях (далі - Висновок експлуатанта), форма якого наведена в додатку 2 до цього Порядку, а також висновку провайдера аеронавігаційного обслуговування щодо погодження місця розташування та висоти об`єктів на приаеродромних територіях та об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації (далі - Висновок провайдера), форма якого наведена в додатку 3 до цього Порядку, які повинні бути отримані заявником.
Отже, Комунальне підприємство Міжнародний аеропорт «Київ» (Жуляни) (експлуатант аеродрому «Київ» (Жуляни)), Міністерство оборони України, Украерорух та Регіональний структурний підрозділ «Київцентраеро» (районний диспетчерський центр), Державіаслужба України є суб`єктами, з якими повинні погоджуватись умови розташування, будівництва, реконструкції та маркування об`єктів, що можуть створити загрозу безпеці повітряного руху.
Судом встановлено та сторонами не заперечується, що Висновок щодо погодження місця розташування та висоти об`єктів на приаеродромних територіях (за адресою: місто Київ, вулиця Вільямса, 2б) в порушення Порядку погодження місця розташування та висоти об`єктів на приаеродромних територіях та об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 30 листопада 2012 № 721, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 грудня 2012 року за № 2147/22459, не було отримано.
Згідно частини першої статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (тут і далі в редакції чинній станом на час видачі оскаржуваних містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки) містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією;
Відповідно до частин один-вісім статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.
Фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва.
Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі.
Перелік об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури.
Спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури визначає відповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
Розгляд заяви і надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх наданні здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом семи робочих днів з дня реєстрації заяви.
Рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень приймається у разі невідповідності намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
До містобудівних умов та обмежень можуть включатися вимоги щодо архітектурних та інженерних рішень.
Склад, зміст, порядок надання містобудівних умов та обмежень визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури.
Містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об`єкта незалежно від зміни замовника.
Зміни до містобудівних умов та обмежень можуть вноситися тільки за згодою замовника.
Процедуру надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст визначає Порядок надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затверджений Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07 липня 2011 року № 109, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 липня 2011 року за № 912/19650 (далі - Порядок № 109, у редакції, чинній на момент видачі спірних містобудівних умов та обмежень).
Пунктом 2.1 Порядку № 109 визначено, що містобудівні умови та обмеження є основною складовою вихідних даних. Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом семи робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви разом із документами, передбаченими пунктом 2.2 цього розділу, у порядку, встановленому Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Згідно з пунктом 2.2 Порядку № 109 для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовником додаються: засвідчена в установленому порядку копія документа про право власності (користування) земельною ділянкою; ситуаційний план (схема) щодо місцезнаходження земельної ділянки (у довільній формі); викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; кадастрова довідка з містобудівного кадастру (у разі наявності); черговий кадастровий план (витяг із земельного кадастру - за умови відсутності містобудівного кадастру); фотофіксація земельної ділянки (з оточенням); містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками запланованого об`єкта будівництва.
Відповідно до пункту 2.4 Порядку № 109 розгляд заяви, надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх видачі здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури у порядку, встановленому Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».
В даному випадку спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури, який видав містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки від 30 липня 2012 року, є Головне управління містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), правонаступником якого є Департамент містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація).
Згідно з пунктів 3.2, 3.4 Порядку №109 текстова частина містобудівних умов та обмежень містить розділи: «Загальні дані», «Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки».
Розділ «Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки» містить: а) граничнодопустиму висоту будівель; б) максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки; в) максимально допустиму щільність населення (для житлової забудови); г) відстані від об`єкта, який проектується, до меж червоних ліній та ліній регулювання забудови; ґ) планувальні обмеження (зони охорони пам`яток культурної спадщини, зони охоронюваного ландшафту, межі історичних ареалів, прибережні захисні смуги, санітарно-захисні та інші охоронювані зони); д) мінімально допустимі відстані від об`єктів, які проектуються, до існуючих будинків та споруд; е) охоронювані зони інженерних комунікацій; є) вимоги до необхідності проведення інженерних вишукувань згідно з державними будівельними нормами ДБН А.2.1-1-2008 «Інженерні вишукування для будівництва»; ж) вимоги щодо благоустрою з урахуванням положень Закону України «Про благоустрій населених пунктів»; з) забезпечення умов транспортно-пішохідного зв`язку; и) вимоги щодо наявності місць для постійного зберігання автотранспорту; і) вимоги щодо охорони культурної спадщини з урахуванням положень Закону України «Про охорону культурної спадщини»; ї) вимоги щодо архітектурних та інженерних рішень.
Таким чином, планувальні обмеження є складовою частиною містобудівних умов та обмежень, і без врахування всіх передбачених законодавством планувальних обмежень, містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки не можуть вважатися такими, що відповідають вимогам законодавства.
Оскільки під час видачі (затвердження) містобудівних умов і обмежень земельної ділянки по об`єкту будівництва за адресою: місто Київ, вулиця Вільямса, 2б від 27 вересня 2012 року №12688/0/18-1/006-12 не було враховано всі планувальні обмеження і вони не знайшли відображення у таких містобудівних умовах і обмеженнях забудови земельної ділянки, суд вважає обґрунтованими позов в частині визнання неправомірними дій Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо видачі містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки по об`єкту будівництва за адресою: місто Київ, вулиця Вільямса, 2а від 27 вересня 2012 року №12688/0/18-1/006-12 без погодження з Державною авіаційною службою України та, як наслідок, наявність підстав для скасування таких містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки.
Одночасно суд вважає безпідставними вимоги про визнання неправомірною бездіяльність Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в частині непогодження об`єкта будівництва за адресою: місто Київ, вулиця Вільямса, будинок 2б з Державіаслужбою та зобов`язання вчинити дії щодо погодження вищезазначеного будівництва, оскільки відповідно до пункту 1.2 Порядку №721 заявником для погодження об`єкту будівництва в даному випадку є особа, яка займається будівництвом об`єкту.
Щодо доводів представника Київської міської державної адміністрації, що оскаржувані містобудівні умові і обмеження забудови земельної ділянки не порушують право та інтереси Держаної авіаційної служби України, суд зазначає наступне.
Згідно Положення про Державну авіаційну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2014 року № 520 (далі - Положення № 520), Державіаслужба є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері цивільної авіації та використання повітряного простору України та є уповноваженим органом з питань цивільної авіації. До основних завдань Державіаслужби належить, зокрема погодження місця розташування, висоти об`єктів на приаеродромних територіях з урахуванням умов впливу авіаційного шуму і емісій авіаційних двигунів та об`єктів, які можуть вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних засобів цивільної авіації.
Порядок розгляду та надання Державіаслужбою погодження місця розташування та висоти об`єктів на приаеродромних територіях та об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації відповідно до Повітряного кодексу України визначає Порядок № 721, пунктом 1.2 якого передбачено, що дія цього Порядку поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форм власності, які займаються будівництвом об`єктів на приаеродромних територіях та об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації, провайдерів аеронавігаційного обслуговування та експлуатантів аеродромів (вертодромів).
Згідно із пунктом 3.5 Порядку № 721, за результатом розгляду матеріалів Державіаслужба приймає рішення про погодження місця розташування, висоти об`єктів на приаеродромних територіях та об`єктів, які можуть вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних засобів цивільної авіації, або обґрунтовану відмову у наданні такого погодження.
На підставі частини 10 статті 69 Повітряного кодексу України органи виконавчої влади, юридичні та фізичні особи незалежно від форми власності, які допустили порушення порядку діяльності, зазначеної в частині другій цієї статті, містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, зобов`язані згідно з рішенням уповноваженого органу з питань цивільної авіації припинити будівництво чи діяльність, зазначену в частині другій цієї статті, до вирішення питання щодо можливості та умов подальшого будівництва відповідно до законодавства.
Отже, Державіаслужба є уповноваженим органом з питань цивільної авіації, до повноважень якого належить погодження місця розташування, висоти об`єктів на приаеродромних територіях з урахуванням умов впливу авіаційного шуму і емісій авіаційних двигунів та об`єктів, які можуть вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних засобів цивільної авіації. За рішенням Державіаслужби органи виконавчої влади, юридичні та фізичні особи незалежно від форми власності, які допустили порушення особливого порядку будівництва на приаеродромній території, містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, зобов`язані припинити будівництво до вирішення питання щодо можливості та умов подальшого будівництва відповідно до законодавства.
Так, за загальним визначенням «публічним інтересом» є важливі для значної кількості фізичних і юридичних осіб потреби, які відповідно до законодавчо встановленої компетенції забезпечуються суб`єктами публічної адміністрації. Тобто, публічний інтерес є не чим іншим, як певною сукупністю приватних інтересів.
В адміністративному праві під поняттям «публічна адміністрація» слід розуміти систему органів державної виконавчої влади та виконавчих органів місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та інші суб`єкти, наділені адміністративно-управлінськими функціями, які діють з метою забезпечення як інтересів держави, так і інтересів суспільства в цілому, а також сукупність цих адміністративно-управлінських дій та заходів, встановлених законом.
У справі, що розглядається, Державіаслужба (публічна адміністрація) звернулась до адміністративного суду з даним позовом з метою захист публічного інтересу певного кола осіб (членів екіпажів повітряних суден та їх пасажирів, а також людей, які проживатимуть або перебуватимуть поруч), оскільки порушення норм чинного законодавства при будівництві указаного вище об`єкту впливають на безпеку цивільної авіації, створюючи загрозу життю і здоров`ю невизначеного кола людей.
З огляду на те, що Державіаслужба є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері цивільної авіації та використання повітряного простору України, а також ураховуючи публічний інтерес цього спору, суд дійшов висновку, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права/інтересу є вірним.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до вимог частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з частинами 1-2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідач 2, як суб`єкт владних повноважень, покладений на нього обов`язок доказування правомірності прийняття оскаржуваних містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, не виконав, а тому, беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову.
Керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-243, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ВИРІШИВ:
1. Адміністративний позов Державної авіаційної служби України задовольнити частково.
2. Визнати неправомірними дії Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо видачі містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки по об`єкту будівництва за адресою: місто Київ, вулиця Вільямса, 2а від 27 вересня 2012 року №12688/0/18-1/006-12 без погодження з Державною авіаційною службою України.
3. Скасувати містобудівні умови і обмеження земельної ділянки, видані Департаментом містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по об`єкту будівництва за адресою: місто Київ, вулиця Вільямса, 2б від 27 вересня 2012 року №12688/0/18-1/006-12.
4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя А.І. Кузьменко
Повний текст рішення виготовлено 30 травня 2019 року.
Судове рішення № 82107542, Окружний адміністративний суд міста Києва було прийнято 28.05.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 826/16960/17. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: