Рішення № 82107489, 30.05.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

30 травня 2019 року справа №826/11651/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомДочірнього підприємства "Трансгарант-Україна" (далі по тексту - позивач, ДП "Трансгарант-Україна")доОфісу великих платників податків ДФС (далі по тексту - відповідач, ОВПП)провизнання протиправним та скасування наказу від 14 вересня 2017 року №2009 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ДП "Трансгарант-Україна"

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, оскільки вважає протиправним оскаржуваний наказ, у зв`язку із тим, що положеннями Кримінального процесуального кодексу України до компетенції слідчого судді не віднесено призначення податкової перевірки; перевіркою безпідставно охоплено більший період ніж зазначено в ухвалі слідчого судді; ініційована перевірка дублює вже розпочату перевірку згідно наказу від 16 травня 2017 року №1064 та частково охоплює період (2014 рік), що вже досліджений в межах планової виїзної перевірки.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 вересня 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/11651/17, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Відповідач письмового заперечення на позов та доказів на їх підтвердження до суду не надав.

В судовому засіданні 25 січня 2018 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача в судове засідання не з`явився; на підставі частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

Відповідно до наказу ОВПП від 14 вересня 2017 року №2009 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки" з метою здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів до бюджету, дотримання податкового та іншого законодавства, на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78, пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України, у зв`язку з отриманням ухвали Печерського районного суду м. Києва від 03 травня 2017 року у справі №757/24368/17-к та, керуючись пунктом 78.4 статті 78 Податкового кодексу України, наказано провести документальну позапланову виїзну перевірку ДП "Трансгарант-Україна" за період з 01 травня 2014 року по 26 квітня 2017 року на предмет своєчасності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених Податковим кодексом України податків і зборів, у тому числі при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Технорем Сервіс", ТОВ "Інвест Агро Трейд", ТОВ "Транссервіс-Груп", ТОВ "Облприлад90", ТОВ "Універсалтранссервіс", ТОВ "Промтех состав", а також дотримання валютного та іншого законодавства, у тому числі при здійсненні експортно-імпортних операцій.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 03 травня 2017 року у справі №757/24368/17-к задоволено клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №6 Большакова Д.В. про призначення позапланової документальної перевірки та призначено документальну позапланову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства України ДП "Трансгарант-Україна" (код 32667198) за період з 01 травня 2014 року по 24 червня 2017 року на предмет своєчасності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених Податковим кодексом України податків і зборів, у тому числі при здійснені фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Технорем Сервіс", ТОВ "Інвест Агро Трейд", ТОВ "Транссервіс-Груп", ТОВ "Облприлад90", ТОВ "Універсалтранссервіс", ТОВ "Промтех состав", а також дотримання валютного та іншого законодавства, у тому числі при здійсненні експортно-імпортних операцій. Проведення перевірки доручено співробітникам ОВПП.

При врученні 14 вересня 2017 року представнику позивача копії наказу від 14 вересня 2017 року №2009 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки", останнім зазначено у розписці про складення наказу з порушенням податкового законодавства України, відсутністю підстав для проведення перевірки та прийнято рішення про не допуск посадових осіб відповідача до проведення перевірки, про що також зазначено у повідомленні про не допуск до перевірки від 14 вересня 2017 року вих. №845.

Відповідно до статті 62 Податкового кодексу України одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Відповідно до пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Пункт 78.1 статті 78 Податкового кодексу України визначає вичерпний перелік підстав для здійснення документальної позапланової виїзної перевірки.

Із змісту оскаржуваного наказу встановлено, що підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача зазначено підпункт 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Згідно з підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки, винесену ними відповідно до закону.

З наведеного слідує, що підпункт 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України містить загальне визначення документальної перевірки.

Таким чином, з аналізу наведених правових норм суд приходить до висновку, що документальна позапланова виїзна перевірка проводиться на підставі наказу керівника контролюючого органу та за наявності підстав для її проведення.

У свою чергу, можливість для проведення документальної позапланової виїзної перевірки та прийняття відповідного наказу на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового України виникає виключно за наявності двох умов: 1) отримання ухвали слідчого судді (суду); 2) відповідності ухвали слідчого судді (суду) закону.

Судом встановлено, що відповідачем у зв`язку з отриманням ухвали Печерського районного суду м. Києва від 03 травня 2017 року у справі №757/24368/17-к про призначення позапланової документальної перевірки ДП "Трансгарант-Україна" на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України видано наказ від 14 вересня 2017 року №2009 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки" ДП "Трансгарант-Україна", який оформлено належним чином та відповідає наведеним вище положенням законодавства.

При цьому, ухвала Печерського районного суду міста Києва від 03 травня 2017 року у справі №757/24368/17-к набрала законної сили відповідно до положень статті 532 Кримінального процесуального кодексу України та станом на момент розгляду справи не скасована у судовому порядку.

За таких обставин, суд не вважає наведені вище доводи позивача такими, що свідчать про протиправність спірного наказу про призначення перевірки чи позбавляють його юридичної сили, а відтак не можуть слугувати підставою для його скасування.

Щодо доводів позивача про відсутність у відповідача права на проведення перевірки за період з 01 травня 2014 року по 24 червня 2017 року у зв`язку з тим, що питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 78.2 статті 78 Податкового кодексу України обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Кодексом, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків, або перевірки, що проводяться у межах кримінального провадження.

Контролюючим органам забороняється проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені підпунктами 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків.

Тобто, у даному випадку обмеження у підставах проведення перевірки позивача не застосовуються, оскільки призначена наказом від 14 вересня 2017 року №2009 перевірка має проводитись у межах кримінального провадження №32016100060000129 від 28 жовтня 2016 року за ознаками кримінального порушення, передбаченого частиною третьою статті 212 Кримінального кодексу України.

Крім того, позивачем не надано документального підтвердження проведення контролюючим органом перевірок за вказаний період. Суд зазначає, що надана позивачем копія наказу від 16 травня 2017 року №1064 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки" не свідчить про її проведення.

Водночас суд зазначає, що положення підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України містять імперативний припис щодо обов`язку контролюючого органу призначити позапланову перевірку у випадку отримання судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки, винесену ними відповідно до закону. При цьому виконання такого обов`язку не передбачає дослідження контролюючим органом підстав призначення відповідної перевірки, оцінювання правомірності та законності цієї перевірки. Правова оцінка судового рішення суду (слідчого судді) щодо призначення податкової перевірки у рамках кримінальної справи здійснюється у порядку, визначеному кримінально-процесуальним законом.

В даному випадку, виходячи із вищевикладеного у сукупності, суд приходить до висновку, що, видаючи оскаржуваний наказ про проведення перевірки, відповідач діяв відповідно до наведених вище вимог податкового законодавства, а, отже, відсутні підстави для визнання протиправним та скасування оскаржуваного наказу.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем доведено правомірність спірного рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ДП "Трансгарант-Україна" задоволенню не підлягає.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, судові витрати позивачу не відшкодовуються.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Дочірньому підприємству "Трансгарант-Україна" відмовити повністю.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Дочірнє підприємство "Трансгарант-Україна" (03150, м. Київ, вул. Димитрова, 5, корп. 2; ідентифікаційний код 32667198);

Офіс великих платників податків ДФС (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11-Г; ідентифікаційний код 39440996).

Суддя В.А. Кузьменко