Рішення № 82107472, 30.05.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 травня 2019 року № 826/9473/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомАдвоката ОСОБА_2до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатурипро скасування рішення Треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: - ОСОБА_1 ; - Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у Київській області; встановив:

До Окружного адміністративного суду міста Києва (далі також - суд) звернувся адвокат ОСОБА_2 (далі також - позивач, ОСОБА_2 ) з позовом до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі також - відповідач, ВКДКА), треті особи: ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 ) та Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Київської області, в якому просив скасувати рішення ВКДКА від 18.05.2018 №V-012/2018 за скаргою адвоката Бобонича Євгена Федоровича на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 31.01.2018 про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що оспорюване рішення прийняте відповідачем без з`ясування усіх обставин, що мають значення для його прийняття, тому є необґрунтованим, що зумовлює необхідність його скасування судом.

Зокрема, відповідачем не вжито дії щодо встановлення особи скаржниці, за скаргою якої рішенням кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 31.01.2018 порушено дисциплінарну справу щодо позивача, не перевірено належність їй підпису, що міститься в скарзі та в інших документах, які стосуються скарги, не оглянуто оригінали цих документів.

При цьому відповідачем при винесенні оспорюваного рішення не взято до уваги пропозицію одного з членів ВКДКА щодо часткового задоволення скарги адвоката позивача Бобонича Є.Ф. шляхом скасування рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 31.01.2018 про порушення щодо позивача дисциплінарної справи та направлення матеріалів справи до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області на новий розгляд.

Інших підстав для скасувати рішення ВКДКА від 18.05.2018 №V-012/2018 позовна заява не містить.

У судовому засіданні позивач позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, в подальшому звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи у його відсутність.

Відповідач у письмовому відзиві на позовну заяву просив відмовити в її задоволенні, стверджуючи, що оспорюване рішення не є юридично значущим для позивача, оскільки не породжує для нього жодних прав та обов`язків, а тому не порушує його прав та свобод, за захистом яких він звернувся до суду. Крім того, оспорюване рішення прийняте з урахуванням усіх обставин, що мали значення для його прийняття та з дотриманням визначеної законодавством процедури, тому підстави для визнання цього рішення протиправним і скасування відсутні.

Третя особа ОСОБА_1 в судовому засіданні щодо позову заперечила, стверджуючи про його необґрунтованість. Зазначила, що стосовно надання їй адвокатських послуг особисто уклала договір з Товариством з обмеженою відповідальністю «Адвокатська компанія «Ліга справедливості». Всі розмови стосовно виконання договору вела особисто з адвокатом ОСОБА_2 як головою Адвокатського об`єднання «Ліга справедливості» і не мала сумнівів щодо укладення договору саме з останнім. У зв`язку з неналежною якістю наданих їй послуг змушена була подати заяву про розірвання укладеного договору. Однак, через деякий час Адвокатське об`єднання «Ліга справедливості» пред`явило до неї необґрунтовані вимоги стосовно оплати послуг, які фактично не надавалися.

Також ОСОБА_1 зазначила, що вона особисто підписала та подала до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області скаргу на позивача.

Відмінність підписів у тих документах, про які зазначає позивач, ОСОБА_1 обґрунтувала тим, що за фахом є лікарем та поспішаючи ставить різні підписи.

Третя особа - кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Київської області свого представника в судове засідання не направила, письмових пояснень щодо спору не надала. У письмовому клопотанні, надісланому до суду, просила розглядати справу за відсутності свого представника.

За наслідками розгляду справи в судовому засіданні 02.04.2019 суд в установленому порядку продовжив її розгляд у письмовому провадженні.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 є адвокатом та здійснює адвокатську діяльність на підставі свідоцтва від 28.04.2011 №4514/10, виданого Київською обласною КДКА.

Рішенням кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 31.01.2018 за скаргою ОСОБА_1 про порушення адвокатом ОСОБА_2 правил адвокатської етики стосовно названого адвоката відкрито дисциплінарне провадження.

Не погоджуючись із таким рішенням, позивач за посередництвом свого представника Бобонича Є.Ф. звернувся до ВКДКА зі скаргою, в якій, поміж іншого, просив визнати неправомірними дії дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області при прийнятті рішення від 31.01.2018 про порушення стосовно нього дисциплінарної справи; скасувати це рішення та провести розгляд скарги за його участі.

Свою незгоду зі згаданим рішенням позивач обґрунтував тим, що при перевірці підстав для відкриття стосовно нього дисциплінарного провадження кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Київської області не пересвідчилася в тому, що адвокат ОСОБА_2 не надавав скаржниці ОСОБА_1 адвокатських послуг, оскільки не був її адвокатом та не підписував з нею жодних документів про надання адвокатських послуг. Перевірка, проведена членом кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області Фоєю О .В . щодо наявності підстав для порушення дисциплінарного провадження щодо нього, була поверхневою, без детального вивчення обставин, викладених у скарзі, та перевірки факту надання адвокатом ОСОБА_2 . адвокатських послуг для ОСОБА_1 , в ході якої від заявниці не було витребувано та оцінено жодних документів з метою підтвердження порушення адвокатом ОСОБА_2 правил адвокатської етики. Крім того, підпис скаржниці ОСОБА_1 у поданій до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області скарзі відрізняється від підпису, що міститься в її паспорті, що викликає сумніви в поданні скарги саме цією особою. При цьому не було перевірено особу скаржниці.

Також позивач висловив сумніви щодо правомочності дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області, до складу якої входять адвокати Лісниченко Є.С., Маіневський О.М., Вороніна Н.Ю., Павлов М.О., Очкольд М.Г., Степанов Є.В. та Фоя О.В. , вмотивовані тим, що робочим місцем останніх є відповідні адреси в м. Києві, що відповідно до частини другої статті 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» виключає їх можливість бути членами названої комісії.

До того ж, оскільки робоче місце позивача знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , то єдиним компетентним органом, який може здійснювати дисциплінарне провадження стосовно нього позивач вважає Київську кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури м. Києва, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Білоруська, 30.

За наведених обставин позивач зазначив, що рішення від 31.01.2018 винесене кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Київської області поза межами її повноважень, визначених статтею 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», та неправомочним складом дисциплінарної палати, а викладені в цьому рішенні висновки стосовно нього позивач вважає нічим іншим як помстою йому у зв`язку з винесенням на його користь низки судових рішень проти кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області.

Зазначена скарга надійшла до відповідача 27.02.2018 та зареєстрована ним за №9877.

Рішенням ВКДКА від 18.05.2018 №V-012/2018 залишено без задоволення згадану вище скаргу адвоката Бобонича Є.Ф. на рішення дисциплінарно-кваліфікаційної комісії адвокатури Київської області від 31.01.2018 про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2 , а зазначене рішення - без змін.

Зі місту цього рішення, вбачається, що його прийняття вмотивоване тим, що за пропозицією задовольнити скаргу не проголосувало шістнадцять (і більше) членів ВКДКА, тому відповідно до пункту 3.45 Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури вона вважається відхиленою.

Не погоджуючись із таким рішенням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить із такого.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначені Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI (далі - Закон №5076-VI) та Правилами адвокатської етики, затвердженими рішенням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісія адвокатури від 17.11.2012.

Відповідно до статті 33 Закону №5076-VI адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Статтею 34 Закону № 5076-VI визначено, що підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Дисциплінарним проступком адвоката є:

1) порушення вимог несумісності;

2) порушення присяги адвоката України;

3) порушення правил адвокатської етики;

4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення;

5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків;

6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування;

7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.

Згідно з частиною першою статті 36 Закону №5076-VI право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

Отже, підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення дисциплінарного проступку, що виразився, зокрема, у порушенні правил адвокатської етики, порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.

Статтею 37 Закону №5076-V дисциплінарне провадження складається з таких стадій:

1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката;

2) порушення дисциплінарної справи;

3) розгляд дисциплінарної справи;

4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Процедуру здійснення дисциплінарного провадження на кожній із вказаних вище стадій врегульовано статтями 38, 39, 40 і 41 Закону №5076-VI.

За змістом статті 38 Закону №5076-VI заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.

Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.

За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.

Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Частинами першою та другою статті 39 Закону №5076-VI встановлено, що за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

Рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки.

Виходячи із аналізу наведених вище правових норм вбачається, що лише дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури вирішує питання щодо порушення або відмови у порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката. Таке рішення приймається за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки.

Згідно з частиною третьою статті 39 Закону №5076-VI рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.

Згідно з приписами статті 42 Закону №5076-VI адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії.

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури протягом десяти днів з дня отримання заяви (скарги) витребовує матеріали дисциплінарної справи у відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та забезпечує розгляд скарги на рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня одержання матеріалів дисциплінарної справи.

Наведене дає підстави суду стверджувати про наявність у позивача права щодо оскарження до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 31.01.2018 про порушення стосовно нього дисциплінарної справи.

Порядок роботи ВКДКА, її засідань та прийняття рішень визначено Регламентом Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, затвердженим рішенням Ради адвокатів України від 4-5 липня 2014 року № 78 (далі -Регламент).

Відповідно до пункту 3.37 Регламенту скарга на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури реєструється у ВКДКА та у розумний строк передається члену ВКДКА, із урахуванням пропорційності навантаження на членів комісії та їх спеціалізації, для вивчення, перевірки і підготовки матеріалів до засідання ВКДКА. Член ВКДКА, якому доручено проведення перевірки відомостей, викладених у зверненні або скарзі, у разі, якщо такі відомості містяться у судовому рішенні, перевіряє наявність відповідного рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Пунктом 3.39 Регламенту визначено, що ВКДКА протягом десяти днів із дня отримання скарги витребовує матеріали дисциплінарної (кваліфікаційної) справи у відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури зобов`язана не пізніше десяти календарних днів з дня отримання листа ВКДКА про витребування зазначених матеріалів направити їх до ВКДКА.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач витребував у кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області матеріали дисциплінарного провадження стосовно позивача, які надійшли до ВКДКА 06.04.2018 та були зареєстровані за №10113.

Листом від 06.04.2018 №747 Голова ВКДКА доручив членові ВКДКА Волчо В.В. провести перевірку фактів, викладених у скарзі

За результатами перевірки член ВКДКА Волчо В .В . підготував проект рішення про задоволення скарги Бобонича Є.Ф ., поданої в інтересах ОСОБА_2 , та скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області та направлення матеріалів до названої комісії на новий розгляд.

Згідно з витягом із протоколу засідання ВКДКА від 18.05.2018 №76 за указаний проект рішення проголосувало: «за» - 5, «проти» - 12, «утрималися» - 6 членів ВКДКА. Інші члени участі в голосуванні не брали.

Частиною другою статті 52 Закону №5076-VI визначено, що до складу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури входять тридцять членів.

Відповідно до частин п`ятої та шостої статті 52 Закону №5076-VI Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право:

1) залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без змін;

2) змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури;

3) скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення;

4) направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов`язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії.

Засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури вважається правомочним, якщо на ньому присутні більше половини від загальної кількості членів комісії. Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймаються шляхом голосування більшістю голосів від загальної кількості членів комісії.

За змістом пунктів 3.45 та 3.46 Регламенту рішення ВКДКА приймаються за наслідками загального обговорення. Рішення про задоволення скарги вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість членів ВКДКА від загальної кількості її членів. У разі відсутності за наслідками голосування встановленої законодавством більшості голосів, скарга вважається відхиленою, про що зазнається у рішенні ВКДКА про відмову у задоволенні скарги.

Рішення ВКДКА викладається письмово з наведенням мотивів його прийняття і підписується головуючим на засіданні ВКДКА та секретарем ВКДКА.

Ураховуючи вказані законодавчі положення та те, що стосовно проекту рішення про задоволення скарги Бобонича Є . Ф ., поданої в інтересах ОСОБА_2 , не проголосувала більшість з 30 членів ВКДКА, тобто 16 членів, зазначена в установленому порядку вважається відхиленою.

Стосовно обґрунтованості такого відхилення вищевказаної скарги суд вважає за доцільне зазначити наступне.

Відповідачем надано до суду копію скарги кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 31.01.2018 про порушення дисциплінарної справи стосовно позивача. Однак, указана копія містить лише першу та другу сторінку цього рішення, що унеможливлює встановити у повному обсязі всі обставини, що слугували підставою для прийняття такого рішення.

Разом з тим зміст оспорюваного рішення ВКДКА від 18.05.2018 №V-012/2018 свідчить про відсутність у ньому викладу обставин щодо перевірки по суті скарги Бобонича Є.Ф., поданої в інтересах ОСОБА_2 , зокрема, в частині доводів про відсутність підстав для прийняття кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Київської області рішення від 31.01.2018 про порушення дисциплінарної справи щодо позивача та надання оцінки цим доводам.

За таких обставин суд дійшов висновку про необґрунтованість рішення ВКДКА від 18.05.2018 №V-012/2018, що є підставою для визнання його протиправним та скасування.

При цьому суд критично ставиться до доводів відповідача стосовно правомірності оспорюваного рішення, вмотивованих тим, що за задоволення скарги Бобонича Є.Ф., поданої в інтересах ОСОБА_2 , не проголосувало більшість складу ВКДКА, тобто 16 членів ВКДКА, у зв`язку з чим скарга вважається відхиленою, оскільки вказана обставина, за висновком суду, лише свідчить про дотримання відповідачем установленої законодавством процедури прийняття рішення за наслідками розгляду скарги, а не про обґрунтованість самого рішення.

У цьому розрізі необхідно зазначити, що відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною другою указаної статті визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відтак, рішення чи дії суб`єкта владних повноважень, правомірність яких є предметом перевірки адміністративним судом повинні відповідати вищевказаним критеріям.

Невідповідність таких рішень чи дій хоча б одному з вищевказаних критеріїв свідчить про їх протиправність.

Ураховуючи викладений вище висновок суду про необґрунтованість оспорюваного рішення ВКДКА, суд вважає, що зазначене рішення є протиправним.

Доцільно зауважити, що у позовній заяві позивач не вказав за захистом якого саме свого права, порушеного внаслідок прийняття відповідачем оспорюваного рішення, він звернувся за захистом до адміністративного суду.

Разом з тим приписи частини третьої статті 39 Закону №5076-VI стосовно того, що, зокрема, рішення про порушення дисциплінарної справи, може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду, дають підстави суду стверджувати, що таким чином законодавець, поміж іншого, надав можливість адвокату, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, захистити своє право на порушення стосовно нього дисциплінарної справи виключно за наявності для цього достатніх підстав.

Так, згідно з частинами другою та третьою статті 36 названого Закону не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв`язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.

Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).

Ураховуючи вищевикладене, суд не бере до уваги твердження відповідача стосовно того, що оспорюване рішення ВКДКА від 18.05.2018 №V-012/2018 не є юридично значущим для позивача, оскільки згідно з його доводами не має безпосереднього впливу на суб`єктивні права та обов`язки позивача, а тому не порушує його права та інтереси, за захистом яких він звернувся до суду.

У постанові від 12.07.2018 у справі №826/13442/15 Верховний Суд, погодившись із рішеннями попередніх судів про відмову у задоволенні позову про скасування рішення регіональної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката, вказав на те, що сам факт порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката не є встановленням в його діях факту вчинення ним дисциплінарного проступку. Лише за результатом розгляду дисциплінарної справи по суті дисциплінарною палатою буде виявлено, чи вчинявся адвокатом дисциплінарний проступок. Рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про порушення дисциплінарної справи містить лише попередні висновки щодо наявності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку та не встановлює факт вчинення позивачем конкретного дисциплінарного проступку. Порушення дисциплінарної справи свідчить лише про те, що у процесі перевірки виявлені ознаки дисциплінарного проступку, які потребують більш детального дослідження на предмет їх підтвердження або ж спростування.

У постанові від 04.10.2018 у справі №826/14442/15 Верховний Суд, також погодившись із рішеннями попередніх судів про відмову у задоволенні позову про скасувати рішення регіональної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката, зазначив про безпідставність доводів касаційної скарги на те, що члени кваліфікаційно-дисциплінарної комісії неналежним чином дослідили надані скаржником документи, не дали можливості позивачу надати письмові заперечення та документи, які б спростовували викладені у скарзі обставини, оскільки факт вчинення дисциплінарного проступку встановлюється на стадії розгляду дисциплінарної справи, а не під час проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката.

Однак, суд у даній адміністративній справі не застосовує указані висновки Верховного Суду, оскільки наразі предметом судового розгляду не є рішення регіональної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про порушення дисциплінарної справи щодо адвоката, а рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури щодо перегляду такого рішення, яке не містить жодних висновків щодо того, чому остання погодилася з регіональною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи щодо адвоката.

Суд зважає на пояснення у судовому засіданні третьої особи ОСОБА_1 , що саме вона підписувала скаргу та підтвердження викладених у скарзі обставин, однак це не звільняє, в свою чергу, відповідача як суб`єкта владних повноважень діяти у відповідності з критеріями, визначеними у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Позовна заява, з якою позивач звернувся до суду, містить лише вимогу про скасування оспорюваного рішення ВКДКА, яке є актом індивідуальної дії стосовно нього, тоді як відповідно до пункту 2 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Беручи до уваги викладене та відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог і визнати оспорюване рішення ВКДКА протиправним та скасувати його.

Таким чином, вимоги позивача підлягають задоволенню судом у повному обсязі.

Водночас, керуючись частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, з метою поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, суд також вважає за необхідне зобов`язати відповідача повторно розглянути скаргу адвоката Бобонича Є.Ф. на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 31.01.2018, подану в інтересах ОСОБА_2 , та прийняти за результатами її розгляду обґрунтоване рішення.

Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з адміністративним позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 704,80 грн., що підтверджується копією квитанції від 05.07.2018.

Відповідно до приписів статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у зв`язку із задоволенням позову позивачу підлягає відшкодуванню сплачений ним судовий збір в розмірі 704,80 грн.

Керуючись статтями 2, 19, 77, 139, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

В И Р І Ш И В:

Позов Адвоката ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (04071, м. Київ, вул. Ярославська, 6, 3-й поверх, код ЄДРПОУ 26080214) задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 15.05.2018 №V-012/2018.

Зобов`язати Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури повторно розглянути скаргу адвоката Бобонича Євгена Федоровича на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 31.01.2018, подану в інтересах ОСОБА_2 , та прийняти за результатами її розгляду обґрунтоване рішення.

Стягнути з Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури на користь ОСОБА_2 понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 704,80 грн.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.І. Шейко