Рішення № 82106737, 17.05.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 травня 2019 року № 826/17031/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клименчук Н.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Асистент Груп" до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Асистент Груп" (далі - позивач/ТОВ "Асистент Груп") звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної фіскальної служби України та Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 25.05.2018 року №727113/41028404 про відмову в реєстрації податкової накладної від 30.04.2018 року №26 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- визнати податкову накладну від 30.04.2018 року №26, видану Товариство з обмеженою відповідальністю "Асистент Груп" (код ЄДР 41028404) на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВА ПОШТА" (код ЄДР 31316718) такою, що прийнята та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних датою фактичного отримання;

- сплачений судовий збір в сумі 1 762 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві грн. 00 коп.) покласти на відповідачів.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає про необґрунтованість спірного рішення ГУ ДФС у м. Києві, яке не містить конкретної інформації щодо причин та підстав для прийняття такого рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

Ухвалою суду від 23.10.2018 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній адміністративній справі. Вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами та відповідачу надано п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

В подальшому, 23.11.2018 р. представником Державної фіскальної служби України через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву з доказами направлення копії такого на поштову адресу позивача.

Обґрунтовуючи свою позицію відповідач 1 зазначає, що підставою зупинення податкової накладної від 30.04.2018 року №26 є відповідність її п. 6 "Критерію оцінки ступеня ризиків".

Як вбачається з матеріалів справи, 30 листопада 2018 року через канцелярію суду представником позивача подано відповідь на відзив Державної фіскальної служби України, відповідно до якого позивач вважає позицію відповідача 1 не аргументованою, без наведення мотивів визнання або відхилення, з огляду на те, що останній посилається на критерій, який не зазначено у Квитанції від 11 травня 2018 року.

Відповідачем 2 через канцелярію суду також подано відзив на адміністративний позов ТОВ "Асистент Груп", зазначивши, що позовні вимоги останнього є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Зокрема, представником Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві вказано, що позивачем не надано документів, які підтверджують факт проведення розрахунків за виконані роботи, що, у свою чергу, не дає можливості підтвердити реальність здійснення господарської операції ТОВ "Асистент Груп", згідно якої виписано податкову накладну №26 від 30.04.2018 року.

В письмових поясненнях щодо відзиву Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві позивач зазначає, що ним надано усі необхідні документи, які беззаперечно підтверджують реальність здійснення операцій по податковій накладній від 30.04.2018 року №26, надавши перелік документів, які подано для підтвердження факту їх реальності.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

На виконання вимог статті 201 Податкового кодексу України, ТОВ "Асистент Груп" надіслано до Єдиного реєстру податкових накладних податкову накладну №26 від 30.04.2018 р., яку видано останнім на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВА ПОШТА".

Реєстрацію податкової накладної №26 від 30.04.2018 р. зупинено Державною фіскальною службою України, що підтверджується квитанцією від 11 травня 2018 року №9089835726, відповідно до якої податкова накладна прийнята, але її реєстрацію зупинено у зв`язку з відповідністю податкової накладної підпункту 1.6. пункту 1 «Критеріїв ризиковості платника податку». У цій же квитанції позивачу було запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

На підтвердження здійснення господарських операцій, позивачем надано підтверджуючі документи.

Рішенням про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 25.05.2018 №727113/41028404 відмовлено в реєстрації податкової накладної від 30.04.2018 року №26 у зв`язку з ненаданням платником податку копій документів.

Вважаючи вказане рішення необґрунтованим, протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №341) (далі - Порядок №1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з п. 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 1.3 і 200 1.9 статті 200 1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 13 Порядку №1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Відповідно до вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Відповідно до вимог п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 (далі - Порядок №117), податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

При цьому, відповідно до змісту п. 10 Порядку №117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Пунктом 13 Порядку №117 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до Квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 11 травня 2018 року реєстрацію податкової накладної від 30.04.2018 року №26 зупинено з підстав відповідності податкової накладної критеріям ризиковості, визначених пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку.

Зі змісту вказаної квитанції вбачається, що контролюючим органом грубо порушено не тільки принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, а і норми п. 13 Порядку №117, оскільки ним не зазначено у Квитанції конкретного та чіткого критерію ризиковості платника податку, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі якого здійснено зупинення реєстрації податкової накладної, оскільки фіскальним органом у Квитанції зазначено лише загальне посилання на відповідність податкової накладної критерію ризиковості, визначених пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку.

Натомість, як принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, так і п. 13 Порядку №117 вимагає від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію.

Контролюючим органом в апеляційній скарзі не надано будь-яких пояснень, який саме критерій ризиковості платника податку застосовано у даному випадку.

Підпункт 1.6 п. 1 Критеріїв (лист ДФС від 21 березня 2018 року №959/99-99-07-18 "Критерії ризиковості платника податку") містить у собі визначення різних обставин встановлення ризиковості платника податків: платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

- платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

- дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

- платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

- наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Таким чином, фіскальний орган був зобов`язаний у Квитанції чітко вказати не тільки на конкретний вид критерію, який встановлений пп. 1.6 п. 1 Критеріїв №959, а і на відповідне рішення, відповідно до якого позивача внесено до переліку ризикових платників.

Крім того, відповідачем не надано ані самого протоколу засідання Комісії, ані переліку платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, ані матеріалів, на підставі яких платника податків віднесено до такого переліку.

При цьому, пунктами 6 та 7 Порядку №117 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

З аналізу змісту вказаних норм вбачається, що підставами для зупинення реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність:

1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку;

2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

Отже, положення зазначених пунктів Порядку №117 є чіткими і не припускають неоднозначне (множинне) трактування обов`язків контролюючих органів.

Разом з тим, реєстрацію поданої позивачем Податкової накладної зупинено, як зазначено в Квитанції, через те, що "ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 "Критеріїв ризиковості платника податку".

Тобто, відповідачем застосовано критерії ризиковості платника податку до Податкової накладної, а не до платника податку - позивача, що свідчить про те, що контролюючим органом реєстрацію Податкової накладної зупинено з підстав, які не передбачено законодавством - Порядком №117.

У той же час, згідно з п.п. 14, 15 Порядку №117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством. Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Пунктами 18-21 Порядку №117 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Відповідно до п. 14 Порядку перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Судом встановлено, що позивачем направлено повідомлення №12 про подання пояснень та копій фінансово-господарських документів (у кількості 49 шт.) щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено.

Відповідно до п. 21 Порядку підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

В оскаржуваному рішенні зазначено, що підставою для відмову в реєстрації податкової накладної стало ненадання платником податків копій первинних документів щодо постачання /придбання товарів/послуг, зберігання та транспортування, а також не надано копій розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

При вирішенні даної справи суд виходить із того, що ненадання документів, передбачених п. 14 Порядку, може бути підставою для відмови у реєстрації податкової накладної виключно за умови, що такі документи повинні були складатися згідно умов договору або вимог закону та перебували або повинні були перебувати у розпорядженні платника податків.

В даному випадку відповідачами не було спростовано жодними документальними доказами те, що позивачем надано разом з повідомленням від 23.05.2018 року №52 копій наступних документів:

- копію договору від 12.01.2017 №У01/17-1;

- копію додаткової угоди від 03.02.2017 р. №1 до договору від 12.01.2017 №У01/17-1;

- копію додаткової угоди від 22.03.2017 р. №2 до договору від 12.01.2017 №У01/17-1;

- копію додаткової угоди від 31.05.2017 р. №3 до договору від 12.01.2017 №У01/17-1;

- копію додаткової угоди від 26.06.2018 р. №4 до договору від 12.01.2017 №У01/17-1;

- копію додаткової угоди від 20.07.2017 р. №5 до договору від 12.01.2017 №У01/17-1;

- копію додаткової угоди від 12.10.2017 р. №6 до договору від 12.01.2017 №У01/17-1;

- копію Акту приймання-передачі виконаних робіт №420 від 30.04.2018 року до Договору від 12.01.2017 №У01/17-1;

- копію рахунку-фактури від 03.05.2018 року №420/1;

- копію Форми 1-ДФ за ІІ квартал 2018 року;

- копію штатного розкладу за квітень 2018 року;

- копію Додатку №4 до Порядку формування та подання страхувальником звіту щодо сум нарахованого ЄСВ;

- копію декларації з ПДВ;

- копію платіжного доручення від 18.05.2018 року №ПН-7749;

- копію договору цивільно-правового характеру від 01.04.2018 року №747;

- копію договору цивільно-правового характеру від 01.04.2018 року №748;

- копію договору цивільно-правового характеру від 01.04.2018 року №749;

- копію договору цивільно-правового характеру від 01.04.2018 року №750;

- копію договору цивільно-правового характеру від 01.04.2018 року №751;

- копію договору цивільно-правового характеру від 01.04.2018 року №752;

- копію договору цивільно-правового характеру від 01.04.2018 року №753;

- копію договору цивільно-правового характеру від 01.04.2018 року №754;

- копію договору цивільно-правового характеру від 01.04.2018 року №755;

- копію договору цивільно-правового характеру від 01.04.2018 року №756;

- копію податкової накладної від 16.04.2018 року №23;

- копію квитанції від 11.05.2018 року №9090062304;

- копію платіжного доручення від 16.04.2018 року №НП-5951.

Згідно з постановами Верховного Суду від 23.10.2018 у справі №822/1817/18, від 01.02.2019 у справ №810/3938/18 загальними вимогами, які висуваються до індивідуальних актів, як актів правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Вживання податковим органом загального посилання на підпункт 1.6 пункту 1 Критеріїв оцінки, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак, невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, посилаючись на відсутність окремих документів, як на підставу для відмови у реєстрації податкової накладної, податковий орган зобов`язаний був чітко вказати перелік таких документів із зазначенням обґрунтування необхідності їх надання. Саме по собі загальне посилання на ненадання певних документів, можливість подання яких передбачена п. 14 Порядку, не є виконанням вимог щодо форми і змісту індивідуального акту.

Тобто, розрахункові документи та банківські виписки, що підтверджують обставину, що стала підставою для виписки зупиненої податкової накладної, були надані відповідачам, але ними безпідставно не враховані.

Наведені обставини у своїй сукупності вказують на те, що оскаржуване рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 25.05.2018 року №727113/41028404 про відмову в реєстрації податкової накладної від 30.04.2018 року №26 в Єдиному реєстрі податкових накладних є необґрунтованим та незаконним, а тому підлягає скасуванню.

Щодо правомірності заявлених ТОВ "Асистент Груп" позовних вимог про зобов`язання ДФС України здійснити реєстрацію податкової накладної від 30.04.2018 року №26 в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За змістом ч. 3 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, суд дійшов висновку, що викладені вище критерії відповідачами при прийнятті оспорюваних рішень дотримані не були, що тягне за собою необхідність зобов`язання вчинити дії з метою відновлення порушених прав та інтересів позивача.

Положеннями п.п. 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, визначено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду).

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (п. 20 Порядку №1246).

За таких обставин, суд вважає, що наявні обґрунтовані підстави для задоволення позовних вимог позивача, шляхом зобов`язання Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну 30.04.2018 року №26 датою її отримання ДФС України (а саме - 30.04.2018 р.), що, водночас, з урахуванням наведеного, не є втручанням в дискреційні повноваження відповідача, а є способом відновлення порушеного права позивача.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Асистент Груп" підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Асистент Груп" задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 25.05.2018 року №727113/41028404 про відмову в реєстрації податкової накладної від 30.04.2018 року №26 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

3. Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати подану товариством з обмеженою відповідальністю "Асистент Груп" податкову накладну від 30.04.2018 року №26 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

4. Присудити здійснені Товариством з обмеженою відповідальністю "Асистент Груп" (код ЄДРПОУ 41028404; адреса: 03083, м. Київ, Пирогівський шлях, 34) документально підтверджені судові витрати у розмірі 1 762 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197, місцезнаходження: 04655, м. Київ, Львівська площа, 8).

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України

Повне найменування сторін:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Асистент Груп" (код ЄДРПОУ 41028404; адреса: 03083, м. Київ, Пирогівський шлях, 34)

Відповідач 1 - Державна фіскальна служба України (код ЄДРПОУ 39292197, місцезнаходження: 04655, м. Київ, Львівська площа, 8).

Відповідач 2 - Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980; адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19)

Суддя Н.М. Клименчук