Ухвала суду № 82106637, 17.05.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

17 травня 2019 року м. Київ № 640/8410/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Клименчук Н.М., розглянувши заяву позивача про забезпечення позову

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Головного управління Держпраці у Київській області

про визнання протиправним та скасування постанови про накладення штрафу -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Головного управління Держпраці у Київській області про визнання протиправним та скасування постанови про накладення штрафу.

Одночасно з позовною заявою, позивачем подано заяву про забезпечення адміністративного позову до ухвалення рішення в адміністративній справі шляхом зупинення дії постанови Головного управління Держпраці у Київській області про накладення штрафу уповноваженими особами від 02.04.2019 р. №КВ636/1760/АВ/ТД/ФС та заборонити пред`явлення даної постанови до виконання.

Обґрунтовуючи підстави звернення до суду з даною заявою, позивач зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову може суттєво ускладнити поновлення порушених прав, адже пред`явлення постанови, яка оскаржується, до виконання може потягнути не тільки арешт його грошових коштів, але й всього майна в цілому, враховуючи суму штрафу.

Ознайомившись з заявою щодо вжиття заходів забезпечення позову, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно частиною першою 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною першою статті 152 КАС України визначено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову, а також захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

З аналізу наведеної норми вбачається, що обов`язковою передумовою вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованість відповідних вимог сторони, в тому числі й із зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішення, дії або бездіяльності, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам останньої, неможливості у подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи та обов`язковим поданням доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Тобто, суд, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з огляду на докази, надані стороною по справі для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, позов слід забезпечити саме у такий спосіб, про який просить позивач, такий спосіб є співмірним обсягу позовних вимог.

Так, у заяві про забезпечення позову представник позивача стверджує про можливе пред`явлення накладення арешту за його грошові гроші, однак в матеріалах справи відсутні докази відкриття виконавчого провадження на підставі постанови Головного управління Держпраці у Київській області від 102.04.2019 р. №КВ636/1760/АВ/ТД/ФС про накладення штрафу у сумі 1 502 280,00 грн. або доказів, які б свідчили про накладення арешту на банківські рахунки позивача чи інше блокування його діяльності, спрямоване на стягнення коштів за оскаржуваною постановою.

Більше того, в Автоматизованій системі виконавчого провадження відсутні виконавчі провадження щодо Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , стягувачем в яких є Головне управління Держпраці у Київській області.

Таким чином, наведені позивачем обґрунтування на даний час є лише припущеннями про можливе порушення його прав чи інтересів у майбутньому, однак не свідчать про існування обставин, за яких можливо істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При цьому, про наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення представником позивача не зазначено, а судом на стадії вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову не встановлено.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 3 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

У той же час, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (п. 10 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України).

Таким чином, протиправність оскаржуваної постанови повинно встановлюватися в ході розгляду даної справи, за результатами розгляду якого, в разі встановлення ознак його протиправності, приймається рішення з урахуванням зазначених вище норм, що виключає необхідність застосування заходів забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись статями 150-154, 248, 256 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 295-297 КАС України.

Згідно з підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Н.М. Клименчук