Ухвала суду № 82106589, 30.05.2019, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/5828/19 1-кп/335/623/2019

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2019 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м.Запоріжжя в складі: головуючого судді: Апаллонової Ю.В., за участю секретаря: Жечевої А.В., прокурора: Мірзоян Т.В., потерпілого ОСОБА_1 , представника потерпілих: адвоката Яценка Д.В., обвинуваченого: ОСОБА_2 , захисника: Ляпіна В.Ю., перекладача: Зангізорян Ш.С., провівши в залі суду підготовче судове засідання у кримінальному провадженні за № 12018080000000161 від 02.06.2018 року за обвинуваченням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кохб, Тавужської області, Вірменія, громадянина Вірменії, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово мешкав на момент затримання за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.135, ч.3 ст.286 КК України,

У С Т А Н О В И В:

У провадження Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018080000000161 від 02.06.2018 року за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.135, ч.3 ст.286 КК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурор вважає за можливе призначити провадження до судового розгляду на підставі обвинувального акту за участі сторін та інших учасників кримінального провадження, оскільки вважає, що дане кримінальне провадження підсудне Орджонікідзевському районному суду м. Запоріжжя, обвинувальний акт відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України і підстави для його повернення прокурору відсутні.

Представник потерпілих ОСОБА_3 та потерпілий ОСОБА_1 також вважає за можливе призначити провадження до судового розгляду, оскільки обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України, кримінальне провадження підсудне Орджонікідзевському районному суду м.Запоріжжя.

Захисник обвинуваченого - адвокат Ляпін В.Ю. та обвинувачений ОСОБА_2 проти призначення провадження до судового розгляду заперечували. Адвокатом заявлено, що обвинувальний акт у даному провадженні не вручено обвинуваченому в перекладі на вірменіську мову, оскільки переклад обвинувального акту, який вручено обвинуваченому і долучено до матеріалів провадження, здійснений перекладачем Голод Арміне Володимирівною Бюро перекладів «Мир переводов» непрофесійно в зв`язку із чим, заявив клопотання про виклик в підготовче судове засідання в якості свідка перекладача та витребування у перекладача в підготовче судове засідання документів та відкладення підготовчого судового засідання для виклику перекладача Голод А.В. для допиту її в підготовчому судовому засіданні.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, вивчивши матеріали обвинувального акту, суд доходить до наступного висновку.

Кримінальне провадження № 12018080000000161 відповідно до ст.ст.32,33 КПК України підсудне Орджонікідзевському районному суду м.Запоріжжя.

Підстав для закриття кримінального провадження, передбачених п.п.4-8 ч.1 або ч.2 ст.284 КПК України або зупинення провадження, не має.

Обвинувальний акт складений у відповідності до вимог ст.291 КПК України, при його затвердженні прокурором дотримано вимог процесуального закону, підстави для його повернення відсутні.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Вичерпні вимоги до обвинувального акта викладені в ст. 291 КПК України.

Пункт 3 ч.4 ст. 291 КПК України передбачає додавання до обвинувального акту розписки підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу).

Щодо доводів сторони захисту про неможливість призначення судового розгляду з підстав невручення обвинувального акту на вірменській мові, то суд зазначає, що обвинувальний акт складений у відповідності до вимог ст.291 КПК України, в матеріалах провадження наявна розписка про отримання ОСОБА_2 і адвокатом копії обвинувального акту і реєстру матеріалів досудового розслідування. До обвинувального акту додано його переклад вірменською мовою виконаний перекладачем ОСОБА_4 . Бюро перекладів "Мир переводов, який вручений обвинуваченому.

Як зазначила у судовому засіданні перекладач ОСОБА_5 переклад обвинувального акту містить чисельну кількість граматичних помилок, невірних закінчень слів тощо і виконаний непрофесійно, однак зміст обвинувального акту встановити можливо.

Згідно ст. 42 КПК України, обвинувачений має право користуватись рідною мовою, якою він володіє, та в разі необхідності користуватись послугами перекладача за рахунок держави.

Відповідно до ст. 29 КПК України кримінальне провадження здійснюється державною мовою. Сторона обвинувачення, слідчий суддя та суд складають процесуальні документи державною мовою. У відповідності до ч.2,3 ст.29 КПК України особа повідомляється про підозру у вчиненні кримінального правопорушення державною мовою або будь-якою іншою мовою, якою вона достатньо володіє для розуміння суті підозри у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя, суд, прокурор, слідчий забезпечують учасникам кримінального провадження, які не володіють чи недостатньо володіють державною мовою, право давати показання, заявляти клопотання і подавати скарги, виступати в суді рідною мовою або іншою мовою, якою вони володіють, користуючись у разі необхідності послугами перекладача в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст.68 КПК України у разі необхідності у кримінальному провадженні перекладу пояснень, показань або документів сторони кримінального провадження або слідчий суддя чи суд залучають відповідного перекладача (сурдоперекладача).

Посилання сторони захисту на те, що перекладач ОСОБА_4 , яка переклала обвинувальний акт на вірменську мову, не є фахівцем в галузі перекладів, оскільки переклад обвинувального акту виконаний за допомогою «гугл-перекладача» як на підставу недотримання прокурором положень ст. 291 КПК України і як підставу для повернення обвинувального акту прокурору є безпідставними, і за встановленої наявності перекладача питання може бути вирішено у суді та не перешкоджає призначенню даного кримінального провадження до судового розгляду, зокрема і з метою дотримання закріпленого ст.ст. 7, 28 КПК України принципу здійснення кримінального провадження у розумні строки.

Тим більше, клопотань щодо залучення іншого перекладача з боку обвинуваченого та його адвоката на досудовому розслідуванні не надходило, під час досудового розслідування обвинувачений був забезпечений перекладачем, обвинувальний акт в перекладі на вірменську мову вручено обвинуваченому і сторона захисту не позбавлена права залучити до участі у справі іншого перекладача.

З огляду на зазначене та з урахуванням думки учасників кримінального провадження, клопотання про виклик в підготовче судове засідання в якості свідка перекладача Голод А.В. та витребування у перекладача в підготовче судове засідання документів та відкладення підготовчого судового засідання для виклику перекладача Голод А.В. для допиту її в підготовчому судовому засіданні з метою вирішення питання про можливість призначення провадження до судового розгляду та з урахуванням тих обставин, що нормами розділу IV КПК України не передбачено право суду на відкладення підготовчого судового засідання з заявлених адвокатом підстав, клопотання задоволенню не підлягає.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність призначення даного кримінального провадження до судового розгляду.

Відповідно до ст. 27 КПК України дане кримінальне провадження не потребує закритого судового засідання, а тому може бути розглянуте у відкритому судовому засіданні.

Коло осіб, які беруть участь, у судовому розгляді є наступним: прокурор, потерпілі, представник потерпілих, обвинувачений, захисник, перекладач.

Окрім того, відповідно до п.10 ст.56 КПК України потерпілий має право протягом кримінального провадження на відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ч.1 ст.128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Згідно зі ст. 61,62 КПК України, цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та моральної шкоди та, яка в порядку, встановленому цим Кодексом, пред`явила цивільний позов. Цивільним відповідачем у кримінальному провадженні може бути фізична або юридична особа, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану злочинними діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, та до якої пред`явлено цивільний позов у порядку, встановленому цим Кодексом.

У підготовчому судовому засіданні представником потерпілих заявлено клопотання про залучення до участі у провадженні в якості цивільних позивачів ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 та подано цивільні позови до обвинуваченого ОСОБА_2 та ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія АСКА`про відшкодування завданої майнової та моральної шкоди, які відповідають вимогам чинного законодавства.

Проти зазначеного клопотання учасники підготовчого судового засідання не заперечували.

З огляду на зазначене, потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 необхідно визнати цивільним позивачем, а ОСОБА_2 та ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» - цивільними відповідачами по справі, позов залучити до матеріалів справи, а його копію надати відповідачам.

Окрім того, прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_2 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 діб, з посиланням на наявність ризиків, передбачених пп.1-4 ст. 177 КПК України.

Прокурор зазначав, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні у тому числі тяжкого злочину, після скоєння злочину втік з місця пригоди, існують ризики переховування обвинуваченого від суду, ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином і ці ризики з часу обрання цього запобіжного заходу не змінилися.

Потерпілий ОСОБА_1 просить клопотання прокурора задовольнити, оскільки обвинувачений вже намагався переховуватися від суду.

Представник потерпілих просить суд продовжити дію запобіжного заходу, оскільки існують ризики переховування від суду, обвинувачений раніше вже намагався переховатися від слідства, а також існують ризики іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

Захисник обвинуваченого - адвокат Ляпін В.Ю. проти продовження строків дії запобіжного заходу заперечує, просить суд змінити ОСОБА_2 запобіжний захід на такий, що не пов`язаний із позбавлення волі, а саме, на особисту поруку або домашній арешт.

Обвинувачений підтримав думку захисника та просить суд змінити йому запобіжний захід на особисту поруку або домашній арешт.

У судовому засіданні поручитель отець Юсик ОСОБА_8 після роз`яснення йому ст.180 КПК України, просить встановити особисту поруку над ОСОБА_2 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.135, ч.3 ст.286 КК України усіх покладених процесуальних обов`язків та змінити йому запобіжний захід і готовий забезпечувати явку обвинуваченого до суду для участі у судових засіданнях.

У судовому засіданні поручитель ОСОБА_9 після роз`яснення йому ст.180 КПК України, просить встановити особисту поруку над ОСОБА_2 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.135, ч.3 ст.286 КК України усіх покладених процесуальних обов`язків, готовий забезпечувати явку обвинуваченого до суду для участі у судових засіданнях.

У судовому засіданні поручитель – адвокат Ляпін В.Ю. після роз`яснення йому ст.180 КПК України, просить встановити особисту поруку над ОСОБА_2 і заявив, що готовий забезпечувати явку обвинуваченого до суду і виконання ним процесуальних обов`язків.

У судовому засіданні ОСОБА_10 суду пояснив, що він є власником житлового будинку і надасть дозвіл на безоплатне проживання обвинуваченого ОСОБА_2 у разі зміни йому запобіжного заходу.

Прокурор, представник потерпілих, потерпілий з приводу зміни запобіжного заходу на особисту поруку чи домашній арешт категорично заперечують, зазначаючи що обвинувачений, перебуваючи на волі, може переховуватися від суду, перешкодати кримінальному провадженню.

Заслухавши думку учасників з цих питань, пояснення отця ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_10 суд дійшов висновку про необхідність продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою та відмову у задоволенні заяв про взяття ОСОБА_2 під особисту поруку та домашній арешт, з таких підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Згідно зі ст.180 КПК України особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов`язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків відповідно до статті 194 цього Кодексу і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.

В судовому засіданні поручителі повідомили, що обізнані, у вчиненні яких злочинів обвинувачується ОСОБА_2 , їм повідомлено про обов`язки поручителя та наслідки їх невиконання.

Суд вважає, що поручителі, які допитані у судовому засіданні, кожний окремо, заслуговують на особливу довіру та можуть виконати взяті на себе обов`язки, однак у судовому засіданні встановлено, що на момент розгляду цього клопотання підстав для обрання обвинуваченому інших запобіжних заходів, крім тримання під вартою, немає, з огляду на таке.

Згідно з ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбачених ст.177 цього Кодексу.

Стаття 194 КПК України передбачає, що під час розгляду клопотання суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 1, п.п.1,2,3,4 ч. 1, ч. 2 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні ; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити ці дії.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

При цьому, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; ризик переховування від суду; можливість вчинення іншого правопорушення особою; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, рішення «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 р.).

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі "Летельє проти Франції" від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Тобто із зазначеного рішення слідує, що у справах, де особа підозрюється або обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, попереднє ув`язнення може бути застосоване. Суд зобов`язаний врахувати всі дійсні обставини справи і за наявності підстав, вичерпний перелік яких визначений у ст. 183 КПК України, застосувати винятковий вид запобіжного заходу.

Як вбачається з обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, ОСОБА_2 обвинувачуються у вчиненні, у тому числі, тяжкого кримінального правопорушення за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років, пов`язаного із позбавленням життя двох людей, після вчинення ДТП, згідно обвинувального акта, не вжив жодних заходів, направлених на надання допомоги потерпілим, покинув місце пригоди.

Враховуючи тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_2 у разі визнання його винуватим, суд вважає, що з високим ступенем ймовірності обвинувачений буде вживати заходів для переховування від суду. Про рівень такого ризик свідчить також його процесуальна поведінка під час досудого розслідування, оскільки ОСОБА_2 не з`явився на розгляд клопотання до слідчого судді і покинув м. Запоріжжя, після звільнення з СІЗО порушив покладений на нього обов`язок.

Обвинувачений не має постійного місця роботи, є громадянином іншої держави, не має жодних соціальних зв`язків на території України, не має стабільного доходу, постійного зареєстрованого місця проживання на території України. Ці обставини свідчать про відсутність у обвинуваченого стійких сімейних та соціальних зв`язків за місцем розгляду кримінального провадження та може бути передумовою для здійснення спроб переховування від суду.

Ці обставини, а також суспільний резонанс справи, в сукупності, свідчать про наявність ризиків, передбачених п. 1, п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, що під впливом тяжкості покарання, яке загрожує обвинуваченому, він буде переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, які ще не допитані у судовому засіданні, та у такий спосіб істотно перешкоджати розгляду кримінальному провадженню.

Європейський суд з прав людини у рішенні „Подвезько проти України” крім іншого зазначає, що пункт 1 статті 5 Конвенції вимагає, що для того, щоб позбавлення свободи не вважалося свавільним, недостатньо самого факту застосування цього заходу згідно з національним законодавством - він також повинен бути необхідним за конкретних обставин. На думку Суду, тримання під вартою відповідно до підпункту «c» пункту 1 статті 5 Конвенції має відповідати вимозі пропорційності, яка обумовлює існування обґрунтованого рішення, в якому здійснюється оцінка відповідних аргументів «за» і «проти» звільнення.

Враховуючи наявні ризики, встановлені судом, які станом на теперішній час не перестали існувати та не зменшилися, суд вважає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе забезпечити ненастання цих ризиків та належну процесуальну поведінку обвинуваченого,а тому приходить до висновку, що для запобігання ризикам, які зазначені у клопотанні та наведено у судовому засіданні, є недостатнім для застосування більш м`якого запобіжного заходу у вигляді особистої поруки і домашнього арешту, і на переконання суду, не зможе забезпечити ненастання цих ризиків та належну процесуальну поведінку обвинуваченого, а тому захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою ОСОБА_2 виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого.

При цьому судом встановлено, що запобігання наведених вище ризиків становить суспільні інтереси, які полягають в забезпеченні правопорядку, відправлення кримінального судочинства та встановлення істини у справі. Ці інтереси мають превалююче значення та переважають принцип поваги до особистої свободи обвинуваченого, а тому виправдовують тримання обвинуваченого під вартою. Також це цілком відповідає практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Крім того, ризики, які дають підстави вважати, що обвинувачений може не виконувати покладені на нього процесуальні обов`язки, є реальними станом на час підготовчого судового засідання, вони виключають можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинуваченого на більш м`який.

Щодо твердження сторони захисту про ймовірну непричетність обвинуваченого до вчинення даного кримінального правопорушення, то суд зазначає, що оцінку доказам, які зібрані органом досудового розслідування суд у відповідності до вимог ст. 89 КПК України суд вирішує під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення, а не на стадії підготовчого провадження.

Посилання захисника про наявність хронічного захворювання у ОСОБА_2 – туберкульозу та неможливість його знаходження під вартою, так як потребує лікування, не заслуговує на увагу, оскільки відповідно до наданої стороною захисту довідки ДУ "Запорізький слідчий ізолятор" від 18.12.2018 року, стан здоров`я ОСОБА_2 задовільний, отримує лікування протитуберкульозними препаратами під наглядом лікаря - фтизіатра.

Приймаючи до уваги, що ОСОБА_2 обвинувачуються у вчиненні тяжкого і невеликої тяжкості злочину, за вчинення яких передбачено покарання, у тому числі за ч.3 ст.286 КК України виключно у виді позбавлення волі, стан його здоров`я не перешкоджає перебуванню у місці попереднього ув`язнення, він раніше порушував раніше обраний запобіжний захід, а також приймаючи до уваги, що запобіжний захід у виді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості діянь, які інкримінуються обвинуваченому, відповідає особі обвинуваченого та позбавляє обвинуваченого можливості перешкодити інтересам правосуддя, зокрема, і ухиленню від суду, і на думку суду, жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу по кримінальному провадженню щодо ОСОБА_2 , а тому приходить до висновку про відсутність на даний час підстав для обрання обвинуваченому інших запобіжних заходів, крім тримання під вартою, а тому клопотання про продовження строку тримання під вартою підлягає задоволенню і суд вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою відносно ОСОБА_2 на 60 днів, оскільки раніше закінчити судовий розгляд даного кримінального провадження не надається можливим, а в задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу відмовити.

Інших клопотань в порядку ч.2 ст.315 КПК України у підготовчому судовому засіданні не заявлено.

Сторони не позбавлені права заявити клопотання щодо виклику для допиту осіб, витребування документів чи речей, зокрема, і під час безпосередньо судового розгляду згідно положень ст.350 КПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 177, 183, 314-316,350 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Призначити судовий розгляд кримінального провадження за № 12018080000000161 від 02.06.2018 року за обвинуваченням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.135, ч.3 ст.286 КК України у відкритому судовому засіданні в залі Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 107-Б на 11 годину 30 хвилин 06 червня 2019 року.

Визнати ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 цивільними позивачами, а ОСОБА_2 та приватне акціонерне товариство «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» - цивільними відповідачами у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.135, ч.3 ст.286 КК України .

Копію позовної заяви вручити цивільному відповідачу - приватному акціонерному товариству «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» та ОСОБА_2 та викликати цивільних відповідачів у судове засідання.

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 – задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 (шістдесят) днів до 28 липня 2019 року включно та утримувати ОСОБА_2 в Державній установі «Запорізький слідчий ізолятор».

У задоволенні клопотання адвоката Ляпіна Володимира Юрійовича про зміну запобіжного заходу та виклик у підготовче судове засідання в якості свідка перекладача та витребування у перекладача в підгтовче судове засідання документів, відмовити.

Викликати для участі у судовому засіданні прокурора, потерпілих, представника потерпілих, обвинуваченого, захисника, перекладача.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Резолютивна частина ухвали постановлені у нарадчій кімнаті і проголошені у судовому засіданні 30 травня 2019 року .

Повний текст ухвали буде складено, в межах строків, визначених ч. 2 ст. 376 КПК України та проголошено 31 травня 2019 року о 15 годині 00 хвилин.

Суддя Ю.В. Апаллонова