Рішення № 82106147, 20.05.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2019 року справа № 2340/4976/18

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Кульчицького С.О.,

за участю: секретаря судового засідання – Кучеренко І.О.,

представника позивача ОСОБА_1 - за ордерами,

представника відповідача ОСОБА_2 - за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження, в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до військової частини А 1402 Міністерства оборони України про визнання протиправними та скасування рішень, стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_3 (далі – позивач) з адміністративним позовом до військової частини А 1402 Міністерства оборони України (далі – відповідач), в якому просить:

- поновити позивачу процесуальний строк звернення до суду із адміністративним позовом та відкрити провадження в адміністративній справі;

- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини А1402 Міністерства оборони України від 25.05.2018 р. №352 “Про результати проведення службового розслідування”, яким на заступника командира полку з морально-психологічного забезпечення - начальника відділення морально-психологічного забезпечення військової частини А1402 Щербатого Олександра Анатолійовича було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани;

- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини А1402 Міністерства оборони України від 11.09.2018 р. №558 “Про результати проведення службового розслідування”, яким на заступника командира полку з морально-психологічного забезпечення - начальника відділення морально-психологічного забезпечення військової частини А1402 Щербатого Олександра Анатолійовича було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани;

- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини А1402 Міністерства оборони України від 11.09.2018 р. №557 “Про результати проведення службового розслідування”, яким на заступника командира полку з морально-психологічного забезпечення - начальника відділення морально-психологічного забезпечення військової частини А1402 Щербатого Олександра Анатолійовича було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани;

- стягнути із військової частини А1402 Міністерства оборони України на користь позивача ОСОБА_3 моральну шкоду, заподіяну незаконними притягненнями його до дисциплінарної відповідальності, в сумі 20 000 (двадцять тисяч) гривень.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності відповідно до оскаржуваних наказів стали неприязні стосунки позивача із керівництвом військової частини, в якій проходив службу позивач. Відтак спірні накази не ґрунтуються на правових нормах, порушують права та інтереси позивача.

Ухвалою від 21.01.2019 відкрито провадження у справі за даним позовом за правилами загального позовного провадження.

25 березня 2019 року відповідачем подано до суду відзив, відповідно до якого відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог повністю, посилаючись на безпідставність позовних вимог, оскільки спірними наказами на позивача накладено дисциплінарні стягнення у зв`язку із встановленням за результатами проведених службових розслідувань фактів порушення позивачем вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, позов просив задовольнити повністю з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позову, вказуючи на обставини зазначені у відзиві.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає про таке.

Наказом начальника Генерального Штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України (по особовому складу) № 116-РС від 28.03.2017 підполковник ОСОБА_3 призначений на посаду заступника командира полку по роботі з особовим складом — начальником відділення по роботі з особовим складом військової частини А1402 та наказом командира військової частини А1402 № 75 від 10.04.2017 позивача зараховано до списків особового складу частини та на всі види забезпечення. З матеріалів справи судом встановлено, що позивач прибув до військової частини А1402 для подальшого проходження служби з не знятими дисциплінарними стягненнями.

Відповідно до наказу командира військової частини А1402 № 78 від 03.04.2017 позивач справи та посаду прийняв та приступив до виконання службових обов`язків.

З наявних у матеріалах справи службових характеристик ОСОБА_3 заступника командира полку з морально-психологічного забезпечення — начальника відділення позивач за період проходження військової служби у військовій частині А 1402 зарекомендував себе в цілому посередньо, не в повній мірі працює над собою, з товаришами по службі відносини задовільні, не має далекоглядності, не завжди передбачає наслідки рішень, що приймаються, на критику та зауваження реагує адекватно, почуття колективізму та товариськості розвинуті слабо, правил військової ввічливості, поведінки та військового вітання дотримується.

Наказом командира військової частини А1402 від 11.04.2018 № 268 призначено службове розслідування з метою з`ясування ступеня вини посадових осіб, що призвело до розповсюдження наркотичних речовин військовослужбовцем строкової військової служби солдатом ОСОБА_4 у військовій частині А 1402.

У ході проведення службового розслідування встановлено, що зокрема підполковник ОСОБА_3 не організував належним чином виховну роботу серед особового складу підпорядкованого підрозділу, у той же час не належним чином виконував свої обов`язки, і як наслідок солдатом ОСОБА_4 порушено вимоги ст.ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, та ст.ст. 1, 2, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ч. 1 ст. 307 Кримінального кодексу України.

За результатами проведення службового розслідування, наказом командира військової частини А1402 «Про результати проведення службового слідування» від 25.05.2018 № 352 за порушення вимог статей 72, 73 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України на заступника командира полку з морально-психологічного забезпечення підполковника ОСОБА_3 накладено дисциплінарне стягнення— «Догана» та наказано позивачеві організувати повторне доведення під особистий підпис до всіх категорій військовослужбоців військової частини А 1402 зміст ст. 307 Кримінального кодексу України.

У подальшому відповідно до подання начальника Черкаського зонального відділу військової служби правопорядку № 67/взвз/1216 від 09.08.2018 наказом командира військової частини А 1402 № 523 від 16.08.2018 призначено службове розслідування з метою вирішення питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб, з вини яких допущено порушення вимог чинного законодавства військовослужбовцями військової служби за контрактом солдатами ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в частині вчинення останніми крадіжки військового майна.

За результатами проведення службового розслідуванн встановлено, що із зазначеними вище військовослужбовцями заступником командира полку по роботі з особовим складом - начальником відділення по роботі з особовим складом ОСОБА_3 не в повній мірі проводилась виховна робота та порушувались вимоги ст.ст. 11, 16, 59, 72, 73 Статуту внутрішньої служби" Збройних Сил України, внаслідок чого позивач не забезпечив належним чином проведення заходів спрямованих на виховання особового складу та на зміцнення військової дисципліни у військовій частині, що передувало скоєнню кримінального правопорушення підлеглим особовим складом.

Наказом командира військової частини А 1402 № 558 від 11.09.2018 "Про результати службового розслідування" за порушення вимог ст.ст. 11, 16, 59, 72, 73 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України на заступника командира полку по роботі з особовим складом — начальника відділення по роботі з особовим складом ОСОБА_3 накладено дисциплінарне стягнення "Догана".

Також відповідно до подання начальника Черкаського зонального відділу військової служби правопорядку № 67/взвз/1285 від 22.08.2018 наказом командира військової частини А 1402 № 534 від 23.08.2018 призначено службове розслідування з метою вирішення питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб по факту неналежного виконання службових обов`язків командиром зведеного підрозділу військової частини А 1402 підполковником ОСОБА_7 та заступником командира полку по роботі з особовим складом - начальником відділення по роботі з особовим складом ОСОБА_3 стосовно неналежного рівня організації роботи по морально-психологічному забезпеченню та запобігання порушень військової дисципліни військовослужбовцями військової служби за контрактом солдатами ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .

За результатами приведення службового розслідування встановлено, що із зазначеними вище військовослужбовцями заступником командира полку по роботі з особовим складом - начальником відділення по роботі з особовим складом ОСОБА_3 не в повній мірі проводилась виховна робота та порушувались вимоги ст.ст. 11, 16, 59, 72, 73 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, внаслідок чого ОСОБА_8 та ОСОБА_9 притягнуті до кримінальної відповідальності за ч. 4 ст. 407 Кримінального кодексу України.

Наказом командира військової частини А 1402 № 557 від 11.09.2018 року “Про результати службового розслідування" за порушення вимог ст.ст. 11, 16, 59, 72, 73 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України на заступника командира полку по роботі з особовим складом - начальника відділення по роботі з особовим складом ОСОБА_3 накладено дисциплінарне стягнення "Догана".

Вважаючи вказані накази про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни визначено Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII (зі змінами та доповненнями, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Частиною 1 ст.1 Закону №2232-ХІІ передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Так, військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку (ч.3 ст.1 Закону №2232-ХІІ).

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Згідно з ч.2 ст.2 Закону №2232-XII проходження військової служби здійснюється, у тому числі громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.

Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями (ч.3 ст.2 Закону №2232-XII).

Частиною 4 ст.2 Закону №2232-XII передбачено, що порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Так, загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов`язки основних посадових осіб полку і його підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24 березня 1999 року №548-XIV (далі - Статут №548-XIV, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Статтею 11 Статуту №548-XIV встановлено, що необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов`язки:

свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, умлінно і чесно виконувати військовий обов`язок;

бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим;

беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини;

постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та одержуватися вимог статутів Збройних Сил України;

знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно;

дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України; поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини;

бути пильним, суворо зберігати державну таємницю;

вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання;

виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни;

додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.

Відповідно до ст. 16 Статуту №548-XIV кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Статтею 59 Статуту 548-XIV встановлено, що командир (начальник) зобов`язаний: планувати роботу і здійснювати заходи щодо підтримання та удосконалення бойової та мобілізаційної готовності і вимагати їх виконання, своєчасно вносити до планів роботи необхідні зміни (уточнення), вживати заходів для охорони державної таємниці, забезпечення прихованого управління військами;

негайно доповідати старшому командиру (начальнику) про кримінальне чи корупційне правопорушення, вчинене підлеглим військовослужбовцем, а командир (начальник) військової частини (установи) - негайно повідомляти про це відповідному прокурору, а в разі вчинення кримінального чи корупційного правопорушення військовослужбовцем Збройних Сил України - начальнику відповідного органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України;

знати стан справ у дорученій йому військовій частині, на кораблі (у підрозділі), ділові, морально-психологічні якості безпосередньо підпорядкованих військовослужбовців, бойову та іншу техніку, озброєння, що є в частині, на кораблі (у підрозділі), вміло керувати військовою частиною, кораблем (підрозділом) як у повсякденному житті, так і під час виконання бойових завдань;

організовувати та безпосередньо керувати бойовою підготовкою, здійснювати контроль за її ходом, об`єктивно оцінювати досягнуті підлеглими результати, підбивати підсумки й заохочувати кращих, узагальнювати та впроваджувати передовий досвід у практику навчання особового складу, ефективно використовувати навчально-матеріальну базу, спрямовувати кошти та матеріальні засоби на вдосконалення цієї бази;

постійно вдосконалювати особисту підготовку та майстерність підпорядкованих командирів (начальників), методи керівництва військовою частиною, кораблем (підрозділом), особисто проводити навчання та заняття з особовим складом військової частини, корабля (підрозділу), займатися правовим вихованням підлеглих, своєчасно вживати заходів для виконання завдань соціально-психологічного забезпечення бойової підготовки;

завжди мати точні відомості про особовий склад, озброєння, боєприпаси, бойову та іншу техніку, пальне, матеріальні засоби (кошти), що є у військовій частині, на кораблі (у підрозділі) за штатом, списком і в наявності;

встановлювати у військовій частині, на кораблі (у підрозділі) такий внутрішній порядок, який гарантував би неухильне виконання законів України і положень статутів Збройних Сил України;

показувати приклад дисциплінованості, неухильного виконання вимог законодавства, наказів і розпоряджень командирів (начальників); бути ввічливим і справедливим у ставленні до підлеглих, не принижувати їх честі і гідності;

постійно виховувати підлеглих у дусі гуманізму та людяності, спираючись при цьому на загальновизнані принципи міжнародного права;

проводити роботу щодо зміцнення військової дисципліни, запобігання надзвичайним подіям, кримінальним та іншим правопорушенням серед особового складу, своєчасно виявляти й усувати їх причини; аналізувати стан військової дисципліни і об`єктивно доповідати про це старшому командирові (начальникові);

виявляти чуйність та бути уважним до підлеглих, поєднувати вимогливість і принциповість з повагою до їх честі і гідності, вникати в проблеми їх побуту, забезпечувати соціальну та правову захищеність, у разі необхідності клопотати за них перед старшими командирами (начальниками);

знати потреби і запити особового складу, приймати рішення за його заявами, скаргами та іншими зверненнями;

організовувати своєчасну видачу всіх видів забезпечення та перевіряти його повноту; організовувати культурно-освітню роботу, створювати умови для зміцнення здоров`я та фізичного розвитку;

здійснювати заходи щодо безпеки особового складу військової частини, корабля (підрозділу) та інших осіб під час роботи з озброєнням, бойовою та іншою технікою, обладнанням, проведення стрільб, навчань, несення вартової і внутрішньої (чергової та вахтової) служби, виконання інших військових обов`язків;

особисто керувати кадровою роботою та відбором кандидатів для вступу до військово-навчальних закладів;

організовувати експлуатацію, збереження і використання за призначенням казармено-житлового фонду, комунальних споруд, інженерних мереж, наданих для розквартирування військових частин і підрозділів;

контролювати додержання заходів пожежної безпеки у військовій частині, на кораблі (у підрозділі);

вживати заходів для охорони довкілля в місцях розташування та дій військ;

організовувати та здійснювати заходи, спрямовані на захист особового складу, озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки і майна від зброї масового ураження, звичайних засобів ураження;

під час вирішення питань, пов`язаних з трудовою діяльністю працівників, суворо додержуватися законодавства про працю;

вживати заходів для відшкодування матеріальних збитків, заподіяних військовій частині, кораблю (підрозділу).

Відповідно до ст. 72 Статуту №548-XIV заступник командира полку (окремого батальйону) з виховної роботи в мирний і воєнний час відповідає за безпосередню організацію і проведення виховної роботи; за військову дисципліну, морально-психологічний стан особового складу; за морально-психологічне забезпечення бойової готовності, бойової підготовки, виконання бойових завдань, правопорядку, повсякденної діяльності особового складу військової частини; за гуманітарну підготовку та інформаційну роботу, організацію дозвілля військовослужбовців, членів їх сімей, працівників військової частини, їх соціальний захист.

Заступник командира полку (окремого батальйону) з виховної роботи підпорядковується командирові та є прямим начальником усього особового складу полку (окремого батальйону).

Згідно зі ст. 73 Статуту №548-XIV заступник командира полку (окремого батальйону) з виховної роботи зобов`язаний:

брати участь у розробленні планів бойової та мобілізаційної готовності, бойової підготовки полку (окремого батальйону) й організовувати їх виконання;

планувати і проводити роботу, спрямовану на виховання у військовослужбовців відданості Українському народові, формування в особового складу полку (окремого батальйону) високих морально-психологічних якостей, готовності до свідомого виконання положень Конституції України і законів України, Військової присяги, вимог військових статутів Збройних Сил України, інших нормативно-правових актів і наказів командирів (начальників);

виховувати особовий склад полку (окремого батальйону) у дусі свідомого виконання військового обов`язку, вірності Бойовому Прапорові, традиціям дружби і військового товариства, любові до своєї частини, постійної пильності і бойової готовності;

організовувати та проводити виховну роботу, спрямовану на якісне виконання завдань бойової підготовки, підвищення боєздатності полку (окремого батальйону) та зміцнення єдиноначальності;

вивчати та аналізувати морально-психологічний стан підрозділів, подавати допомогу командирам, начальникам родів військ і служб у поліпшенні морально-психологічного клімату у військових колективах;

знати ділові якості та морально-психологічний стан офіцерів, прапорщиків, старшин підрозділів полку (окремого батальйону), особисто навчати їх практиці виховної роботи з особовим складом, подавати необхідну методичну допомогу;

брати участь у роботі з кадрами, їх атестації, у доборі кандидатів для вступу до військових навчальних закладів, здійснювати вивчення, добір, навчання спеціалістів з виховної роботи полку (окремого батальйону), керівників груп гуманітарної підготовки;

планувати, організовувати й контролювати проведення у підрозділах заходів морально-психологічного супроводу повсякденної діяльності особового складу, співпрацювати із закладами охорони здоров`я, доповідати командирові полку (окремого батальйону) та заступникові командира з`єднання з виховної роботи про дані соціологічних досліджень (аналізів) та психологічних обстежень військовослужбовців;

знати потреби і запити особового складу, вживати заходів для вирішення скарг і задоволення заяв, підтримувати зв`язок із сім`ями військовослужбовців, піклуватися про їх здоров`я, харчування, поліпшення матеріально-побутового становища особового складу;

брати участь у доборі особового складу варт, а також у проведенні занять з особовим складом добового наряду;

організовувати та проводити роз`яснення законодавства та брати участь у забезпеченні додержання військовослужбовцями його вимог;

забезпечувати проведення конкретних заходів щодо зміцнення військової дисципліни та правопорядку, профілактики правопорушень серед особового складу, згуртування військових колективів;

вивчати соціально-політичну обстановку в районі розташування полку (окремого батальйону), вносити командирові пропозиції щодо удосконалення виховної роботи з особовим складом;

брати участь у роботі щодо організації занять з якісного опанування і зразкового утримання військовослужбовцями бойової та іншої техніки, додержання заходів безпеки та охорони довкілля;

організовувати і контролювати гуманітарну підготовку в полку (в окремому батальйоні), вносити пропозиції щодо змісту і методики проведення занять, виходячи з особливостей службової діяльності та специфіки навчально-бойових завдань; особисто керувати однією з груп гуманітарної підготовки офіцерів;

забезпечувати постійне інформування військовослужбовців про суспільно-політичну обстановку в Україні, військову політику держави та завдання Збройних Сил України, стан бойової підготовки та військової дисципліни особового складу;

піклуватися про духовний і культурний розвиток військовослужбовців, розробляти плани проведення вихідних, святкових та неробочих днів, разом з командирами підрозділів організовувати і проводити культурно-виховну, духовно-освітню роботу і дозвілля особового складу, членів їх сімей, працівників військової частини; керувати роботою клубу військової частини;

постійно підтримувати зв`язки з органами місцевого самоврядування, подавати їм допомогу у військово-патріотичному вихованні молоді;

контролювати правильність використання технічних засобів виховної роботи, своєчасність доставки і видачі особовому складові періодичних видань, поштових відправлень;

вивчати і впроваджувати передовий досвід, вносити пропозиції щодо вдосконалення форм і методів виховання, гуманітарної підготовки та інформаційної роботи;

вести облік злочинів, правопорушень, надзвичайних подій та дисциплінарних провинностей, вчинених особовим складом, проводити соціологічний та соціально-психологічний аналіз їх причин, готувати аналітичні довідки щодо стану військової дисципліни; подавати донесення у порядку підпорядкованості про вчинені військовослужбовцями правопорушення;

доповідати командирові полку (окремого батальйону) та інформувати заступника командира з`єднання з виховної роботи про стан військової дисципліни та морально-психологічний стан особового складу, а також про заходи, здійснені спеціалістами з виховної роботи.

З аналізу наведених норм вбачається, що службові обов`язки позивача як заступника командира полку з морально-психологічного забезпечення безпосередньо закріплені в Статуті 548-XIV. Відтак суд висновує про безпідставність посилання позивача на неознайомлення його із Функціональними обов`язками відділення морально-психологічного забезпечення військової частини А 1402, затвердженими командиром військової частини А 1402 09.02.2018, оскільки положення вказаних обов`язків відповідають та здебільшого дублюють наведені положення Статуту 548-XIV.

Статтями 26 та 27 Статуту 548-XIV визначено, що військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.

Військовослужбовці, на яких накладається дисциплінарне стягнення за вчинене правопорушення, не звільняються від матеріальної та цивільно-правової відповідальності за ці правопорушення. За вчинення злочину військовослужбовці притягаються до кримінальної відповідальності на загальних підставах.

На військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.

При цьому сутність військової дисципліни, обов`язки військовослужбовців, а також військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначає Дисциплінарний статут Збройних сил України, затверджений Законом України від 24.03.1999 № 551-XIV (далі — Сатут № 551-XIV).

Статтею 83 Статуту № 551-XIV передбачено, що на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 84 Статуту № 551-XIV прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.

Згідно з ч.ч. 1 - 3 ст. 85 Статуту № 551-XIV службове розслідування призначається письмовим наказом командира, який вирішив притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром, доручено офіцерові чи прапорщикові (мічманові), а у разі вчинення правопорушення солдатом (матросом) чи сержантом (старшиною) - також сержантові (старшині).

Заборонено проводити службове розслідування особам, які є підлеглими військовослужбовця, чиє правопорушення підлягає розслідуванню, а також особам - співучасникам правопорушення або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення.

Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). У необхідних випадках цей термін може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більш як на один місяць.

Частиною 7 ст. 85 Статуту № 551-XIV передбачено, що порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України встановлюється наказом Міністерства оборони України, в інших військових формуваннях - центральними органами виконавчої влади, яким вони підпорядковані.

При вирішенні спору суд бере до уваги, що підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України (далі - ОСОБА_10 ), а також військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовослужбовці), які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов`язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів) визначає Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затверджений наказом Міністерства оборони України 21.11.2017 № 608 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 13.12.2017 за № 1503/3137 (далі — Порядок № 608).

Відповідно до п. 1 розділу II Порядку № 608 службове розслідування може призначатися у разі:

невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов`язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або загрожувало життю і здоров`ю особового складу, цивільного населення чи заподіяло матеріальну або моральну шкоду;

невиконання або неналежного виконання вимог наказів та інших керівних документів, що могло негативно вплинути чи вплинуло на стан боєздатності, бойової готовності підрозділу чи військової частини або на стан виконання покладених на ОСОБА_10 завдань;

неправомірного застосування військовослужбовцем фізичного впливу, зброї, спеціальних засобів або інших засобів ураження до інших військовослужбовців чи цивільних осіб, особливо, якщо це призвело до їх поранення, травмування або смерті;

дій військовослужбовця, які призвели до спроби самогубства іншого військовослужбовця;

втрати або викрадення зброї чи боєприпасів;

порушення порядку та правил несення чергування (бойового чергування), вартової (вахтової) або внутрішньої служби, що могло спричинити або спричинило негативні наслідки;

недозволеного розголошення змісту або втрати службових документів;

внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєне військовослужбовцем кримінальне правопорушення;

повідомлення військовослужбовцю про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення;

вчинення корупційного злочину або правопорушення, пов`язаного з корупцією;

скоєння військовослужбовцем під час виконання обов`язків військової служби дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої загинули або отримали тілесні ушкодження інші особи;

надходження повідомлення (у тому числі анонімного) щодо порушення вимог Закону України “Про запобігання корупції”, а наведена в ньому інформація стосується конкретної особи, містить фактичні дані, які можуть бути перевірені.

Як вбачається з матеріалів справи та визнається сторонами, що підставами проведення службових розслідувань, за результатами яких на позивача накладено дисциплінарні стягнення є факти притягнення до кримінальної відповідальності військовослужбовців військової частини, в якій позивач проходить військову службу на посаді заступника командира з морально-психологічного забезпечення.

У ході проведення вказаних службових розслідувань встановлено, що вчиненню військовослужбовцями військової частини А 1402 кримінально караних діянь передувало неналежне виконання позивачем своїх обов`язків передбачених положеннями Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, що полягає у незабезпеченні належним чином проведення заходів спрямованих на виховання особового складу та на заміщення військової дисципліни у військовій частині.

При цьому посилання позивача на особисту неприязнь командування військової частини як на підставу для застосування до позивача дисциплінарних стягнень на підставі оскаржуваних наказів, не спростовує фактів порушення позивачем своїх службових обов`язків встановлених у ході проведення службових розслідувань та не заслуговує на увагу. А з аналізу наведених норм та обставин справи суд висновує, що вказане твердження позивача спрямоване на ухилення від дисциплінарної відповідальності та не підкріплене жодними доказами.

Також суд приходить до висновку про безпідставність посилання позивача в частині неповідомлення позивача щодо проведення службових розслідувань стосовно нього та підстав їх проведення, оскільки це твердження спростовується доводами позивача щодо обґрунтування завдання йому моральної шкоди внаслідок проведення численних перевірок щодо нього.

Відповідно до п.п. 2, 3 розділу VI Порядку № 608 в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин за результатами розгляду акта та матеріалів службового розслідування, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир (начальник) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, визначає вид дисциплінарного стягнення та призначає особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу.

Вид дисциплінарного стягнення зазначається особисто службовою особою, яка призначила службове розслідування, в аркуші резолюції або на висновку за результатами службового розслідування.

Дисциплінарне стягнення накладається у строки, визначені Дисциплінарним статутом Збройних Сил України.

Наказ (витяг з наказу) про притягнення до відповідальності доводиться до військовослужбовця у частині, що його стосується, під підпис із зазначенням дати доведення.

У разі відмови військовослужбовця поставити свій підпис про ознайомлення з наказом (витягом з наказу) про притягнення його до відповідальності складається акт про відмову. Зміст акта про відмову засвідчується підписами не менше двох свідків цього факту.

Відповідно до п. 6 розділу VI Порядку № 608 про прийняте рішення повідомляється військовослужбовець, стосовно якого проводилося службове розслідування, а у випадку, передбаченому пунктом 7 розділу V цього Порядку, також начальник органу управління Військової служби правопорядку.

При вирішенні спору судом враховано відсутність доказів безпосереднього ознайомлення позивача під підпис з результатами проведених стосовно нього службових розслідувань. Однак враховуючи, що внаслідок повного, всебічного і об`єктивного дослідження обставин подій, які стали підставою для призначення службових розслідувань беззаперечно встановлено факти порушення позивачем своїх службових обов`язків визначених у ст.ст. 72, 73 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, що полягає у незабезпеченні належним чином проведення заходів спрямованих на виховання особового складу та на заміщення військової дисципліни у військовій частині, що передувало вчиненню кримінальних порушень військовослужбовцями суд висновує, що вказане порушення порядку проведення службового розслідування щодо неповідомлення позивача про прийняті рішення за результатами проведення службових розслідувань не є належною та достатньою підставою для скасування наказів про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності. Крім того дане твердження частково спростовується висновками суду викладеними вище щодо обізнаності позивача із проведенням відносно нього службових розслідувань та підставами їх призначення.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона. Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням з`ясованих обставин, досліджених матеріалів справи, суд вважає, що позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України. Судовий збір належить компенсувати за рахунок коштів, передбачених бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст.ст. 14, 77, 90, 139, 242-246, 255, 271, 272, 287, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до військової частини А 1402 Міністерства оборони України (19700, Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Шевченка, 98, ідентифікаційний код 07760091) про визнання протиправними та скасування рішень, стягнення моральної шкоди — відмовити повністю.

Судові витрати зі сплати судового збору компенсувати за рахунок коштів Державного бюджету України у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до суду апеляційної інстанції через Черкаський окружний адміністративний суд. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 31.05.2019.

Суддя С.О. Кульчицький