Рішення № 82105419, 30.05.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

30.05.2019 р. справа №820/4758/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Сліденка А.В., за участі: секретаря - Стрєлка О.В., представника позивача - Шикути Д.В., відповідача - не прибув,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу за позовом

Головного управління ДФС у Харківській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 простягнення податкового боргу, -

встановив:

Суб`єкт владних повноважень, Головне управління Державної фіскальної служби у Харківській області, у порядку адміністративного судочинства заявив вимогу про стягнення до бюджету України з ФОП Омеляненка ОСОБА_2 (ідентифікаційний код - НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) податковий борг у сумі 34000,00 грн.

Аргументуючи заявлені вимоги зазначив, що платник податків у добровільному порядку не виконав податкового обов`язку за зобов`язаннями за рішеннями контролюючого органу. Вказане спричинило утворення спірної суми заборгованості. Вжиті контролюючим органом заходи, зокрема, направлення податкової вимоги, не призвели до погашення податкового боргу. Посилаючись на вказані вище обставини, позивач просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Відповідач, ФОП ОСОБА_3 , був належним чином сповіщений про дату, час та місце судового засідання, проте правом на висловлення своєї правової позиції по суті заявлених вимог не скористався, до суду свого представника не направив.

Суд, вивчивши доводи позову, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, дослідивши добуті по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів.

Установлені судом обставини спору полягають у наступному.

За матеріалами справи судом встановлено, що заявлена суб`єктом владних повноважень вимога про стягнення коштів ґрунтується на рішеннях ГУ ДФС у Харківській області про застосування штрафних санкцій №0005144001 від 15.12.2017 р., яким накладено штраф у сумі 17.000,00 грн. та №0005154001 від 15.12.2017 р., яким накладено штраф у сумі 17.000,00 грн.

Означені рішення контролюючого органу були оскаржені платником у межах справи №820/4165/18.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2018 р. по справі №820/4165/18 (дата набрання законної сили - 02.05.2019 р.) позов платника було відхилено у зв`язку з підтвердженням обставин відповідності закону рішень про застосування штрафних санкцій №0005144001 від 15.12.2017 р., яким накладено штраф у сумі 17.000,00 грн. та №0005154001 від 15.12.2017 р., яким накладено штраф у сумі 17.000,00 грн.

З огляду на викладене, строк проведення платежів за згаданим рішенням контролюючого органу слід обраховувати за правилами п. 56.18 ст.56 Податкового кодексу України з дати узгодження податкового зобов`язання, котра співпадає із датою набрання судовим рішенням законної сили, що у даному випадку мало місце 02.05.2019р.

Вирішуючи спір, суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

З 01.01.2011 р. таким законом є Податковий кодекс України.

Так, згідно п.п.20.1.19 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Загальний строк оплати грошових зобов`язань з податків (зборів) визначений ст. 57 Податкового кодексу України і складає 1) 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку (у разі самостійного визначення зобов`язання платником податків у документі обов`язкової податкової звітності), 2) 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення (у разі визначення зобов`язання за рішенням контролюючого органу), 3) 10 календарних днів, наступних за днем узгодження (у разі застосування платником податків процедури адміністративного оскарження рішень контролюючого органу).

У силу приписів ст. 113 Податкового кодексу України цей же строк оплати поширюється і на правовідносини з накладення контролюючим органом штрафів.

Однак, до спірних правовідносин в частині визначення строку оплати підлягає застосуванню спеціальна норма права - п. 10 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (затверджений постановою КМУ від 02.06.2003р. №790; далі за текстом - Порядок №790), якою передбачено 30-денний строк на погашення штрафу.

При цьому, суд бере до уваги, що указаний 30-денний строк застосовується у разі невикористання платником процедури судового оскарження рішення контролюючого органу.

З`ясувавши обставини спірних правовідносин, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах строк виконання податкового обов`язку сплив, адже платник податків не провів платежів на виконання рішень контролюючого органу ані протягом 30 днів від події одержання правових актів індивідуальної дії, ані протягом 10 днів від події узгодження зобов`язання у порядку п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України .

У ході розгляду справи доказів відсутності обов`язку платника податків у спірних правовідносинах здійснити платіж на користь державного бюджету України або доказів виконання такого обов`язку сторонами до суду не подано, а судом самостійно не виявлено.

Наявність спірної суми заборгованості підтверджена приєднаною до справи роздруківкою картки особового рахунку платника податків, котра за правилами ст.ст. 73-76 КАС України є належним, допустимим, достатнім та достовірним доказом існування факту невиконаного податкового обов`язку з боку відповідача.

Вирішуючи справу, суд бере до уваги, що до предмету доказування по адміністративній справі про стягнення заборгованості, котра утворилась внаслідок невиконання публічного обов`язку з проведення платежу на користь Державного бюджету України, місцевого бюджету чи певного суб`єкта владних повноважень з огляду на приписи ч. 2 ст. 73 КАС України входять обставини: 1) реального існування зобов`язаної особи як суб`єкта права, 2) виникнення публічного обов`язку по здійсненню платежу, 3) доведення до відома зобов`язаної особи факту виникнення публічного обов`язку по здійсненню платежу, 4) виконання публічного обов`язку в добровільному порядку, 5) дотримання органом контролю чи управління визначеної законом процедури виконання публічного обов`язку в примусовому порядку, 6) існування заборгованості з виконання публічного обов`язку, 7) заявлення органом контролю чи управління вимоги про стягнення в межах визначеного законом строку.

Матеріалами справи підтверджено, що рішення про застосування штрафних санкцій винесені владним суб`єктом відносно реально існуючої особи, і дотепер є діючими, були направлені на правильну податкову адресу відповідача у розумінні ст.ст. 42, 45, 58, 59 Податкового кодексу України, 19.12.2017 р. були отримані особисто відповідачем.

Добровільно вказані рішення платником не виконані.

19.01.2018 року контролюючим органом було складено податкову вимогу №4791-17, яка також була направлена на правильну податкову адресу відповідача у розумінні ст.ст. 42, 45, 58, 59 Податкового кодексу України, і 01.02.2018 р. отримана особисто платником.

Доказів втрати юридичної дії означеною податковою вимогою матеріали справи не містять.

Заявлена контролюючим органом до стягнення сума коштів відповідає визначенню податкового боргу у розумінні п. 14.1.175 ст.14 Податкового кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Оскільки судовим розглядом не встановлено факту порушення заявленою суб`єктом владних повноважень вимогою прав, свобод та інтересів платника податків у сфері публічно-правових відносин у галузі податкової справи, то позов належить задовольнити.

Розподіл судових витрат необхідно провести за правилами ст.139 КАС України та Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, ст.ст. 72-77, 211, 241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Позов - задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Омеляненка Андрія Івановича (ідентифікаційний код - 2537600917; місцезнаходження - АДРЕСА_1 , кв. 6) 34000 (тридцять чотири тисячі) грн. 00 коп. податкового боргу.

Роз`яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду у порядку п.15.5 Розділу VII КАС України та у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України, а саме: протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення.

Роз`яснити, що рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України, а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду.

Рішення виготовлено у повному обсязі у порядку ч.3 ст.243 КАС України 31 травня 2019 року.

Суддя Сліденко А.В.