Ухвала суду № 82104483, 31.05.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/3167/19

УХВАЛА

31 травня 2019 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Стефанов С.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність щодо обміну посвідки на постійне місце проживання та зобов`язати прийняти рішення щодо видачі посвідки на постійне проживання в Україні, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області щодо обміну посвідки на постійне місце проживання в Україні громадянину ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 . ОСОБА_3 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області прийняти рішення щодо видачі ОСОБА_4 ( ОСОБА_2 . ОСОБА_3 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідки на постійне проживання в Україні, строк дії якої матиме не обмежений термін;

- скасувати винесену 18.03.2019 року постанову ГУ ДМС України в Одеській області відносно ОСОБА_5 , якою накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700,00 гривень.

Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Пред`явлена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, з огляду на наступне.

Згідно з ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви надається документу про сплату судового збору, або документ, який підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч.2 ст.87 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

У свою чергу, правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір» (далі – Закон).

Згідно ч.1 ст.2 Закону, платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством (ч.1 ст.3 Закону).

Відповідно до абз.2 ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру та одну вимогу майнового характеру.

Разом з цим, позивач в прохальній частині позовної заяви просить звільнити громадянина ОСОБА_6 (лат. ОСОБА_7 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 від сплати судового збору на підставі ст.288 КУпАП України.

Розглянувши вказане клопотання суд вважає за необхідне зазначити таке.

Питання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється Законом України «Про судовий збір» №3674-VI.

Відповідно до ст.8 Законом України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судовому збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Зазначене положення Закону кореспондується з приписами ч.1 ст.133 КАС України, а саме: суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Єдиною підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду. При цьому клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в позовній заяві, яка подається до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з ч.1 ст.77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Водночас, суд зазначає, що Верховний Суд України у постановах від 13.12.2016 року у справі №306/17/16-а та від 31.01.2017 року у справі №298/1232/15-а висловив правовий висновок щодо застосування положень законодавства, які регулюють відносини, пов`язані зі сплатою судового збору у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.

Зокрема Верховний Суд України зазначив, що у справах про оскарження постанов у справах про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288, Кодексу України про адміністративні правопорушення, статей другої-четвертої Закону України «Про судовий збір» позивач звільняється від сплати судового збору. Кодекс України про адміністративні правопорушення дає вичерпний перелік осіб, які можуть мати статус позивача у справах про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення і на цій підставі не повинні сплачувати судовий збір при зверненні до суду першої інстанції.

Таким чином, суд вважає можливим звільнити позивача від сплати судового збору в частині скасування постанови ГУ ДМС України в Одеській області від 18.03.2019 року відносно ОСОБА_5 , якою на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700,00 грн.

Водночас, суд зазначає, що вимога позивача про визнання протиправною бездіяльність ГУ ДМС України в Одеській області щодо обміну посвідки на постійне місце проживання в Україні та зобов`язання ГУ ДМС України в Одеській області прийняти рішення щодо видачі ОСОБА_4 вищевказаної посвідки є однією вимогою немайнового характеру, яка не є похідною від скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому в цій частині позивач повинен сплатити судовий збір як за одну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору в 0,4 розміру мінімуму для працездатних осіб.

З 1 січня 2019 року 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить -1921,00 грн.

Таким чином, позивач повинен сплатити судовий збір за вимогу немайнового характеру у розмірі 768,40 грн.

Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність щодо обміну посвідки на постійне місце проживання та зобов`язати прийняти рішення щодо видачі посвідки на постійне проживання в Україні слід залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків.

Виявлені недоліки повинні бути усунені шляхом надання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 768,40 грн.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 294 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність щодо обміну посвідки на постійне місце проживання та зобов`язати прийняти рішення щодо видачі посвідки на постійне проживання в Україні - залишити без руху.

Надати позивачу 5-ти денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Суддя С.О. Стефанов