Рішення № 82104300, 30.05.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/6207/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Соколенко О.М.

при секретарі судового засідання Хлевитській С.І.

за участю:

представника відповідача – Тарановського Р.В. (за довіреністю),-

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

29 листопада 2018 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі – позивач, ФОП ОСОБА_1 ) до Головного управління ДФС в Одеській області (далі – відповідач, ГУ ДФС в Одеській області, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС в Одеській області №0018674001, №0018664001 від 06.08.2018 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на обставини справи щодо проведення фактичної перевірки у позивача з 14.07.2018 року, за результатами якої складено акт перевірки №833/15-32-40-01/02250001723 від 24.07.2018 року, яким встановлено порушення позивачем п.12 ст.3, ст.15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо порушення порядку ведення обліку товарно-матеріальних цінностей за місцем реалізації та щодо зберігання алкогольних напоїв у місцях, не внесених до ЕДР. На підставі цього акту перевірки, відповідачем прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення №0018674001, №0018664001 від 06.08.2018 року.

Щодо неправомірності прийняття відповідачем даних податкових повідомлень-рішень від 06.08.2018 року, позивач, з посиланням на п.86.5, п.86.8 ст.86 Податкового кодексу України, зазначає, що такі прийняті із порушенням цих норм, оскільки, за твердженням позивача, акт перевірки їй було вручено лише 08.08.2018 року, що унеможливлювало прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень датою « 06.08.2018 року».

При цьому, позивач вказує, що ГУ ДФС в Одеській області листом від 20.08.2018р. повідомило про залишення поданих нею заперечень на акт перевірки без розгляду, у зв`язку із порушенням граничного строку на їх подання. У вказаному листі зазначено, що представнику ФОП ОСОБА_1 23.07.2018 року о 18 год. 00 хв. вручено другий примірник акту перевірки № 833/15-32-40-01/2250001723 від 24.07.2018 року, однак, на думку позивача, ГУ ДФС в Одеській області ніяким чином не могло бути вручено другий примірки акту перевірки 23.07.2018 року, який зареєстрований 24.07.2018 року, - за день до його фактичної реєстрації.

Також, за твердженнями позивача, ГУ ДФС в Одеській області не було повідомлено ФОП ОСОБА_1 про те, якому саме представнику вручено другий примірник акту та чим підтверджуються факт такого вручення і повноваження представника.

Щодо встановлених порушень під час перевірки, позивач зазначає, що стосовно надлишку ТМЦ, то накладні на ТМЦ запитувались вибірково та було запитано лише частину накладних на ТМЦ, з урахуванням чого неправомірно зроблений висновок про наявність надлишку товару. Щодо нестачі ТМЦ, позивач вказує, що опис ТМЦ проводився лише на барі, наявність ТМЦ в складському приміщенні не перевірялась, хоча про наявність такого приміщення перевіряючим було повідомлено, з урахуванням чого неправомірно зроблений висновок про наявність нестачі товару.

Разом з цим, щодо порушення п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме встановлення нестачі алкогольних напоїв на суму 12056 грн. та надлишок алкогольних напоїв на суму 4014 грн. згідно додатку № 3, позивачем зазначено, що перевірка проводилась з 14.07.2018 року, при цьому перевіряючі встановили зберігання алкогольних напоїв без реєстрації їх місця зберігання в ЄДР відповідно до накладної від 28.04.2018 року, а сама ліцензія на роздрібну торгівлю алкогольними напоями отримана 01.05.2018 року. Однак, на думку позивача, видання видаткової накладної № 9335 від 28.04.2018 року ще не свідчить про зберігання алкогольних напоїв до отримання ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, а отже висновки посадових осіб ГУ ДФС України в Одеській області ґрунтуються на припущеннях.

Посилаючись на зміст ст.15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», позивач зазначає, що до реєстрації в Єдиному реєстру місць зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів підлягають лише ті місця, які розташовані за іншою адресою, ніж місце здійснення торгівлі, однак, до отримання ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами ФОП ОСОБА_1 роздрібну торгівлю алкогольними напоями не здійснювала взагалі.

Враховуючи викладене, позивач вважає, що при складанні акту перевірки контролюючим органом використано необґрунтовані дані, не використано всі наявні документи в обґрунтування відсутності порушень порядку ведення обліку товарно-матеріальних цінностей за місцем реалізації, а також, у акті містяться суб`єктивні припущення, які не мають належного обґрунтування та не підтверджуються доказами.

Крім того, на думку позивача податковим органом фактично ототожнена нестача товарів з таким порушенням як «реалізація товарів, які не обліковані в установленому порядку», тоді як встановити надлишок чи нестачу товарів без їх обліку неможливо. При цьому, акт перевірки не містить посилань на факт реалізації позивачем не облікованих товарів.

За таких обставин, на думку позивача, оскаржувані рішення ГУ ДФС в Одеській області щодо визначення позивачу суми штрафних (фінансових) санкцій за реалізацію не облікованого товару є неправомірними.

З урахуванням вищевикладеного та з посиланням на нормативне обґрунтування позовної заяви, позивач просить суд задовольнити позовну заяву.

Ухвалою суду від 04.12.2018 року судом: прийнято до розгляду позовну заяву фізичної особи-підприємця Тищенко Ніни Іванівни та відкрито провадження у справі за даною позовною заявою; вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до ч.5 ст.262 КАС України; встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

Вказаною ухвалою судом також зобов`язано відповідача - Головне управління ДФС в Одеській області надати до суду належним чином засвідчені копії:

- документів, які слугували підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень №0018674001, №0018664001 від 06.08.2018 року;

- розрахунок штрафних санкцій до рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 06.08.2018 року №0018664001.

22 грудня 2018 року за вх.№ЕП/7621/18 засобами електронної пошти від представника відповідача - Головного управління ДФС в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву разом із доказами направлення його копії на адресу позивача (т.1 а.с.53-57), в якому представник зазначає, що Головне управління ДФС в Одеській області не визнає позов та не погоджується з доводами позивача, та з посиланням на обставини справи щодо проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 , за результатами якої складено акт № 833/15-32-40-01/2250001723 від 24.07.2018 року, та на встановлені під час перевірки порушення з боку позивача вимог ст.15, п.12 ст.3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_1 у повному обсязі.

Разом з цим, 18.01.2019 року за вх. №1960/19 через канцелярію суду від представника відповідача до суду надійшло клопотання на виконання ухвали суду про залучення до матеріалів справи додаткових доказів (т.1 а.с.59-66), до якого додано копії: проекту розрахунку фінансових санкцій по акту перевірки від 24.07.2018 року №833/15-32-40-01/2250001723 та додатків №1, №2 та №3 до акту перевірки від 24.07.2018 року №833/15-32-40-01/2250001723.

Ухвалою суду від 29.01.2019 року, з метою повного та всебічного з`ясування обставин у справі, відповідно до ст.80 КАС України судом:

1) витребувано з Головного управління ДФС в Одеській області належним чином засвідчені копії: розрахунку штрафних санкцій до податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 06.08.2018 року №0018664001; накладної № 9335 від 28.04.2018 на алкогольні напої від ТОВ «УДК» та ліцензії позивача на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями терміном дії з 01.05.2018 по 01.05.2019, на які міститься посилання у відзиві на позов; наказу №4854 від 05.07.2018 року; направлень на проведення перевірки від 13.07.2018 року №2193, №2194, №2195, на підставі яких, як вказано в акті №833/15-32-40-01/2250001723, здійснено фактичну перевірку позивача;

2) запропоновано фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 Іванівні надати до суду протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали: копії накладних на ТМЦ, які запитувались при проведенні перевірки, за результатами якої складено акт №833/15-32-40-01/250001723 від 24.07.2018 року; копії накладних на ТМЦ, які не були надані при проведенні перевірки, за результатами якої складено акт №833/15-32-40-01/250001723 від 24.07.2018 року та були в наявності у позивача станом на дату її проведення; копію книги обліку розрахункових операцій №3000421227 Р/1 від 19.04.2018 року.

Окрім того, вказаною ухвалою від 29.01.2019 року судом вирішено проводити розгляд даної справи в порядку загального позовного провадження, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву (у разі необхідності) та призначено підготовче засідання на 20.02.2019 року о 14:45 год.

19 лютого 2019 року за вх. №ЕП/1341/19 засобами електронної пошти від позивача надійшли додаткові письмові пояснення (т.1 а.с.78-81).

Також, 19 лютого 2019 року за вх. №ЕП/1338/19 засобами електронної пошти та 20 лютого 2019 року безпосередньо у підготовчому засіданні від представника відповідача до суду надано клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових доказів разом із додатками, згідно переліку, наведеного у ньому (т.1 а.с.82-100).

Ухвалою суду від 20.02.2019 року, яка прийнята на місці та занесена до протоколу судового засідання залучено до матеріалів справи вищевказані пояснення та клопотання з доданими документами та оголошено перерву у підготовчому засіданні до 06.03.2019 року об 11:00 год.

Ухвалою суду від 06.03.2019 року, яка прийнята на місці та занесена до протоколу судового засідання, враховуючи першу неявку позивача у підготовче засідання, яка про розгляд справи повідомлена належним чином та своєчасно, і не надала клопотання про розгляд справи за її відсутності або обґрунтованого клопотання із повідомленням причин неприбуття до суду, суд визнав першу неявку позивача у підготовче засідання неповажною та відклав розгляд справи на 12.03.2019 року о 14 год. 30 хв.

05 березня 2019 року за вх. №8021/19 через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання із додатками, згідно переліку, наведеного у ньому, в якому позивач просив окрім іншого, витребувати у відповідача певну інформацію (т.1 а.с.119-187).

Ухвалою суду від 12.03.2019 року, яка прийнята на місці та занесена до протоколу судового засідання, судом залучено до матеріалів справи вказане клопотання разом із поданими документами, та відмовлено у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів, та про що постановлені відповідні ухвали суду на місці, які занесені до протоколу судового засідання.

Водночас, у підготовчому засіданні представником відповідача зазначено, що Головним управлінням ДФС в Одеській області можуть буди надані письмові пояснення із переліком не облікованих товарів, які були виявлені при перевірці фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (в друкованому вигляді).

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 12.03.2019 року судом продовжено шістдесятиденний строк підготовчого провадження у справі №420/6207/18 на тридцять днів та відкладено підготовче засідання по даній адміністративній справі на 09.04.2019 року о 16:30 год.

09 квітня 2019 року за вх. №ЕП/2668/19 засобами електронної пошти та 09 квітня 2019 року безпосередньо у підготовчому засіданні від представника відповідача до суду надійшли додаткові письмові пояснення (т.1 а.с.200-205), які залучені до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 09.04.2019 року, зважаючи на проведення підготовчих засідань за відсутності позивача та враховуючи наявні в матеріалах справи докази, судом вирішено направити до позивача запит та запропоновано позивачу надати до суду (у разі наявності) належним чином засвідчені копій:

- ліцензії ФОП ОСОБА_1 на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями терміном дії з 01.05.2018 по 01.05.2019 року;

- ліцензії ФОП ОСОБА_1 на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями, яка діяла до ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- доказів на підтвердження отримання ФОП ОСОБА_1 08.08.2018 року копії акту (довідки) “Про результати фактичної перевірки з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та пального” від 24.07.2018 року №833/15-32-40-01/2250001723.

Ухвалою суду від 09.04.2019 року, яка прийнята на місці та занесена до протоколу судового засідання, судом оголошено перерву підготовчому засіданні до 16.04.2019 року о 09:04 год. з метою отримання відповідних доказів з боку позивача.

У зв`язку із відсутністю електропостачання в Одеському окружному адміністративному суді з 09.45 год. до 15.30 год., про що відповідною комісією Одеського окружного адміністративного суду складено акт №2 від 16.04.2019 року, підготовче засідання по справі перенесено на 23.04.2019 року на 15:00 год.

17 квітня 2019 року за вх. №ЕП/2838/19 засобами електронної пошти від позивача надійшли письмові пояснення (т.1 а.с.224-227), в яких додатково зазначено, що державну реєстрацію ФОП ОСОБА_1 проведено лише 12.04.2018 року, та вказано, що до 01.05.2018 року ФОП ОСОБА_1 не здійснювала господарську діяльність, не мала ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями, та відповідно не здійснювала реалізацію алкогольних напоїв.

У поясненнях також вказано, що ГУ ДФС в Одеській області ніяким чином не підтвердило те, що саме 23.07.2018р. представнику ФОП ОСОБА_1 вручено другий примірник акту перевірки, а наявність підпису про отримання не свідчить та не підтверджує дату такого отримання. Довіреність на представника ФОП ОСОБА_1 ОСОБА_3 оформлено лише 04.08,2038р., що також свідчить про те, що ніяким чином представник ФОП ОСОБА_1 не міг отримати акт перевірки 23.07.2018 року.

17 квітня 2019 року за вх. №13754/19 через канцелярію суду від представника відповідача до суду надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи доказів, згідно переліку наведеного у ньому (т.1 а.с.228-229).

23 квітня 2019 року за вх. №ЕП/3087/19 засобами електронної пошти від позивача надійшло клопотання про проведення підготовчого засідання за її відсутністю, в якому, зокрема міститься клопотання про залучення до матеріалів справи доказів, згідно переліку, наведеного у ньому (т.1 а.с.220-223).

Ухвалою суду від 23.04.2019 року, яка прийнята на місці та занесена до протоколу судового засідання, судом залучено до матеріалів справи вищевказані пояснення, клопотання та докази.

23.04.2019 року судом закрито підготовче провадження по даній справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 26.04.2019 року об 11:00 год., про що постановлено відповідну ухвалу.

У судовому засіданні 26.04.2019 року судом заслухано вступне слово представника відповідача та оголошено перерву у судовому засіданні до 14.05.2019 року о 15:40 год.

У зв`язку перебуванням судді у відпустці 14.05.2019 року, судове засідання, призначене на 14.05.2019 року, перенесено на 20.05.2019 року о 10:00 год.

Позивач у судове засідання 20.05.2019 року не з`явилась, про дату, час та місце проведення судового засідання ФОП ОСОБА_1 повідомлена належним чином та своєчасно, що підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи. При цьому, 13.05.2019 року за вх. №ЕП/3536/19 засобами електронної пошти від позивача надійшла заява про проведення судового розгляду справи за відсутності позивача. У вказаній заяві ФОП ОСОБА_1 просила суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 20.05.2019 року заявлений позов не визнав та просив суд відмовити у його задоволенні, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву, у наданих під час вступного слова поясненнях, а також, зважаючи на подані до суду докази.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши вступне слово представника відповідача, промову в судових дебатах представників сторін, ознайомившись із заявами сторін по суті справи, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються ці заяви, та перевіривши їх доказами, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець 12.04.2018 року, перебуває на обліку в Арцизькій ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області з 12.04.2018 року як платник податків та здійснює діяльність з обслуговування напоями (т.1 а.с.45).

З метою здійснення контролю дотримання вимог діючого законодавства у сфері обігу підакцизних товарів, порядком здійснення готівкових розрахунків, ведення касових операцій, дотримання роботодавцем оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, наявності ліцензій, свідоцтв, на підставі пп.19-1.1.4, 19-1.1.14 п.19-1.1 ст.19-1, ст.20, пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України, Головним управлінням ДФС в Одеській області 05 липня 2018 року видано наказ № 4854 «Про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 )», яким доручено провести з 14.07.2018 року фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ), податкова адреса: АДРЕСА_1 , адреса господарської одиниці: місто Одеса, вулиця Миколаївська дорога, будинок 168/5, кафе-бар «Робінзон» тривалістю 10 дів за участю працівників контролюючого органу, які вказані у даному наказі (т.1 а.с.85-86, 95).

Судом встановлено, що на підставі даного наказу №4854 від 05.07.2018 року Головним управлінням ДФС в Одеській області видано посадовим особам Управління направлення на перевірку від 13.07.2018 року (т.1 а.с.87-89,96-99), якими у період з 14.07.2018 по 23.07.2018 року проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання суб`єктом господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та пального у господарській одиниці за адресою: АДРЕСА_2 дорога, АДРЕСА_3 , кафе-бар «Робінзон», що належить суб`єкту господарювання ФОП ОСОБА_1

За результатами вказаної перевірки відповідачем складено акт (довідку), яка зареєстрована 24.07.2018 року №833/15-32-40-01/2250001723 «Про результати фактичної перевірки з питань дотримання суб`єктом господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та пального» (т.1 а.с.15-18).

У пункті 10 акту перевірки зазначається, що при здійсненні перевірки використані: ліцензія на алкогольні напої, виписка з ЄДР, книга ОРО, книга доходів та видаткові накладні (вибірково).

Згідно п.11 акту перевірки зазначено, що перевіркою встановлено факт реалізації (зберігання) товарів (алкогольних напоїв, тютюнових виробів) пива «Жигулівське» 0,33 л. На підтвердження вказаної обставини до суду з боку відповідача надано копію фіскального чеку №981 (т.1 а.с.63).

У розділі 3 «Висновки перевірки» акту від 24.07.2018 року №833/15-32-40-01/2250001723 зазначено, що:

- за порушення п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачена відповідальність статтею 20 цього Закону;

- за порушення ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» передбачена відповідальність статтею 17 цього Закону.

В акті перевірки від 24.07.2018 року №833/15-32-40-01/2250001723 зазначено, що перевірку здійснено в присутності представника суб`єкта господарювання ОСОБА_4 , яка працює на посаді адміністратора. Водночас, з наданих до суду копій направлень на перевірку від 13.07.2018 року №№2195, 2194, 2193, судом встановлено, що саме вказаній особі було вручено копію наказу №4854 від 05.07.2018 року та пред`явлено дані направлення.

Судом встановлено, що до вказаного акту перевірки відповідачем складено додатки №1,2,3, а саме: вибіркові описи товару, що знаходиться на реалізації (т.1 а.с.19-23, 62-65) та розрахунок штрафної санкції (т.1 а.с.61,84,94).

Не погодившись з висновками акту (довідки) фактичної перевірки від 24.07.2018 року №833/15-32-40-01/2250001723, позивач 13.08.2018 року подала до Головного управління ДФС в Одеській області заперечення на цей акт (т.1 а.с.27-27), в яких, також, просила направити на її адресу додатки №1-3 до акту (довідки) про результати фактичної перевірки №833/15-32-40-01/2250001723 від 24.07.2018 року, оскільки такі не були їй вручені, а сам акт їй вручено нарочно лише 08.08.2018 року (т.1 а.с.25).

На вказані заперечення ФОП ОСОБА_1 від 13.08.2018 року, Головним управлінням ДФС в Одеській області надано відповідь від 20 серпня 2018 року за №6711/Т/15-32-40-01-13, в якій зазначені приписи п.86.7 ст.86 Податкового кодексу України та вказано, що другий примірник акту перевірки вручено представнику платника податків 23.07.2018 року о 18:00 год. Таким чином, як зазначено у відповіді, ФОП ОСОБА_1 порушено граничний термін надання заперечення до акту перевірки від 24.07.2018 року №833/15-32-40-01/2250001723, у зв`язку із чим заперечення на акт перевірки залишено без розгляду (т.1 а.с.222-223).

Судом встановлено, що 06.08.2018 року на підставі акту перевірки від 24.07.2018 року №833/15-32-40-01/2250001723, Головним управлінням ДФС в Одеській області складені:

- податкове повідомлення-рішення №0018664001, яким за порушення п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та на підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України, ст.20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» до ФОП ОСОБА_1 застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 43350 грн. (т.1 а.с.28);

- податкове повідомлення-рішення №0018674001, яким за порушення ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та на підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України, ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» до ФОП ОСОБА_1 застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 17000,00 грн. (т.1 а.с.29).

Не погодившись з висновками акту перевірки та вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивачем засобами поштового зв`язку подано до Державної фіскальної служби України скаргу на вказані рішення (т.1 а.с.30-35).

Разом з цим, судом встановлено, що 27.08.2018 року позивачем подано до ГУ ДФС в Одеській області повідомлення в порядку п.56.4 ст.56 Податкового кодексу України про подання скарги (т.1 а.с.37).

Рішенням Державної фіскальної служби України від 13.09.2018 року №13967/5/99-99-11-05-01-25 продовжено строк розгляду скарги ФОП ОСОБА_1 на податкові повідомлення рішення від 06.08.2018 року до 28.10.2018 року (включно) (т.1 а.с.41).

25 жовтня 2018 року за результатом розгляду скарги ФОП Тищенко ОСОБА_5 Державною фіскальною службою України прийнято рішення №16612/5/99-99-11-05-05-25, яким податкові повідомлення-рішення від 06.08.2018 року №№0018674001, 0018664001 залишено без змін, а скаргу – без задоволення.

Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення з штриховим кодовим ідентифікатором « 0405339975523» копію вказаного рішення №16612/5/99-99-11-05-05-25 отримано позивачем 23.11.2018 року.

Не погодившись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями Головного управління ДФС в Одеській області №0018674001, №0018664001 від 06.08.2018 року, ФОП ОСОБА_1 звернулась до суду з даною позовною заявою.

Розглядаючи дану справу в межах заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.1.1 ст.1 Податкового кодексу України (далі – ПК України) цей Кодекс відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.80.1 ст.80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Згідно з п.п.80.2.5.п.80.2 ст.80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Отже, зі змісту наведених норм вбачається, що у контролюючого органу відсутня необхідність завчасно повідомляти суб`єкта перевірки про її проведення.

Відповідно до пункту 80.4 статті 80 ПК України перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі пп.20.1.10 п.20.1 ст.20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.

Згідно з пунктом 80.5 статті 80 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Обґрунтовуючи позовні вимоги про скасування оскаржуваних рішень, позивач, в тому числі, посилається на передчасність їх прийняття, оскільки копію акту перевірки від 24.07.2018 року №833/15-32-40-01/2250001723 ФОП ОСОБА_1 отримано лише 08.08.2018 року.

При вирішені даного спору, судом не беруться до уваги вказані доводи позивача, з огляду на наступне.

Пунктом 80.10 статті 80 ПК України визначено, що порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Відповідно до п.86.1 ст.86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.

У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов`язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до п.86.5 ст.86 ПК України акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).

Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу.

У разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції.

У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта (довідки) перевірки чи неможливості його вручення платнику податків або його законним представникам чи особі, яка здійснювала розрахункові операції з будь-яких причин, такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених в цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт або робиться позначка в акті або довідці про результати перевірки.

Таким чином, відповідно до приписів п.86.1 та п.86.5 ст.86 ПК України акт (довідка) про результати фактичних перевірок підписується посадовими особами, які проводили перевірку, та особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу, та повинен бути зареєстрований не пізніше наступного дня після проведення перевірки.

Тобто, як вбачається з викладеного, акт перевірки може бути підписаний, в тому числі, з боку суб`єкта господарювання у день закінчення перевірки. Таким днем в даному випадку, є 23.07.2018 року о 18.00 год., що не заперечувалось у позовній заяві позивачем.

З матеріалів справи судом встановлено, що у відповідь на заяву позивача від 27.08.2018 року щодо повідомлення даних про отримання зі сторони позивача акту перевірки, ГУ ДФС в Одеській області на адресу ФОП Тищенко направлено лист від 05.09.2018 року №7393/15-32-40-01-13, в якому повідомлено, що другий примірник акту фактичної перевірки від 24.07.2018 року №833/15-32-40-01/2250001723 (т.1 а.с.40, 229) вручено представнику платника податків ОСОБА_3 23.07.2018 року о 18 годині 00 хвилин. У листі вказано, що ОСОБА_3 було пред`явлено для ознайомлення довіреність, але надати копію вказаний представник відмовився. Також, ГУ ДФС в Одеській області зазначено, що факт вручення другого примірника акту фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 від 24.07.2018 року №833/15-32-40-01/2250001723 підтверджується підписом представника за довіреністю ОСОБА_6 .М.

Разом із вказаним листом на адресу позивача направлено належним чином завірені копії додатків №1-3 до акту фактичної перевірки №833/15-32-40-01/2250001723 від 24.07.2018 року та засвідчену копію вказаного акту.

Водночас, як вже встановлено судом, у відповіді ГУ ДФС в Одеській області №6711/Т/15-32-40-01-13 від 20 серпня 2018 року на заперечення позивача від 13.08.3018 року вказано, що другий примірник акту перевірки вручено представнику платника податків 23.07.2018 року о 18:00 год.

При цьому, з наданої до суду копій акту №833/15-32-40-01/2250001723 судом встановлено, що у графі «з актом ознайомлений, один примірник отримав», у графі «від суб`єкта господарювання, представника суб`єкта господарювання, особи, яка фактично здійснила розрахункову операцію» зазначено, що його примірник отримано представником за дорученням ОСОБА_7 та міститься підпис про його отримання.

При цьому, в цих графах представником позивача не зазначено дату отримання примірника акту №833/15-32-40-01/2250001723.

В той же час, суд зазначає, що фактичну перевірку було закінчено саме 23.07.2018 року о 18 год. 00 хв., про що свідчить відповідний запис у акті перевірки.

Таким чином, з огляду на викладене та з урахуванням приписів п.86.1 та п.86.5 ст.86 ПК України, вбачається, що акт підписується, зокрема, особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу, та повинен бути зареєстрований не пізніше наступного дня після проведення перевірки.

Вказані обставини не спростовують доводів відповідача, що акт перевірки був наданий для підписання представнику платника у день та час закінчення фактичної перевірки.

В той же час, щодо доводів позивача, що ОСОБА_3 не міг отримати копію акту перевірки 23.07.2018 року, оскільки довіреність, якою його уповноважено діяти від імені позивача, видано лише 04.08.2018 року, суд зазначає наступне.

До суду з боку позивача надано копію довіреності №0804 від 04.08.2018 року, яка видана ФОП ОСОБА_1 та якою позивач уповноважила ОСОБА_3 бути її представником в усіх установах, підприємствах, організаціях, державних, громадських органах та ін. (т.1 а.с.23).

При цьому, дана обставина, на думку суду не може спростовувати того, що станом на 23.07.2018 року ОСОБА_3 не міг отримати копію акту перевірки як представник позивача за іншою довіреністю, дорученням, тощо.

Більш того, у акті перевірки містяться дані вказаної особи, які за відсутністю належних у особи документів, не могли бути занесені до акту перевірки.

Також, суд зазначає, що відповідач посилається на те, що ОСОБА_3 було пред`явлено для ознайомлення довіреність, але надати копію вказаний представник відмовився, що відповідно, унеможливлює надання відповідачем копії такої довіреності.

Таким чином, аналізуючи зміст вищенаведених норм законодавства у взаємозв`язку із обставинами справи, суд зазначає, що матеріалами справи не підтверджено, що у ОСОБА_3 були відсутні повноваження діяти від імені та в інтересах позивача станом на 23.07.2018 року та станом на дату реєстрації акту перевірки 833/15-32-40-01/2250001723.

При цьому, посилання позивача на те, що акт фактичної перевірки, який зареєстрований 24.07.2018 року їй вручено нарочно лише 08.08.2018 року, не підтверджується жодними доказами. Представник відповідача у судовому засіданні стверджував, що акт перевірки був вручений представнику позивача за дорученням 23.07.2018 року, а також направлений позивачу додатково разом із листом від 05.09.2018 року (т.1 а.с.40).

На пропозицію суду щодо надання доказів на підтвердження отримання ФОП ОСОБА_1 саме 08.08.2018 року копії акту (довідки) “Про результати фактичної перевірки з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та пального” від 24.07.2018 року №833/15-32-40-01/2250001723, останньою не було наданого жодного доказу на підтвердження отримання нею акту перевірки лише 08.08.2018 року.

Відповідно до п.86.7 ст.86 Податкового кодексу України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу.

Згідно з п.86.8 ст.86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Враховуючи вищевикладене у сукупності, суд вважає, що станом на 06.08.2018 року у відповідача згідно п.86.8 ст.86 ПК України були повноваження на складання оскаржуваних податкових повідомлень-рішень на підставі акту перевірки, зареєстрованого 24.07.2018 року.

Отже доводи позивача стосовно того, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем передчасно, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

В свою чергу, щодо правомірності прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення №0018674001 від 06.08.2018, за порушення ст.15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суд зазначає наступне.

Вказане податкове повідомлення-рішення ґрунтується на висновках податкового органу, які в акті перевірки, з посиланням на зміст ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» обґрунтовані тим, що в порушення цієї норми встановлено зберігання алкогольних напоїв на загальну суму 15978,84 грн. у місцях, не внесених в ЕДР, а саме: 28.04.2018 року позивачем отримано відповідно до накладної №9335 від 28.04.2018 року алкогольні напої від ТОВ «УДК» код ЄДРПОУ 37310549, за адресою: м.Одеса, вул.Миколаївська дорога, 168/5, кафе-бар «Робінзон». При цьому, термін дії ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі на алкогольні напої був з 01.05.2018 року по 01.05.2019 року.

Суд зазначає, що основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України, визначені Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР (надалі - Закон №481).

Так, відповідно до абзаців 21, 22 статті 1 Закону №481 місце зберігання - місце, яке використовується для зберігання спирту, або приміщення, яке використовується для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання; Єдиний державний реєстр місць зберігання (Єдиний реєстр) - перелік місць зберігання, який ведеться органами доходів і зборів і містить визначені цим Законом відомості про місцезнаходження місць зберігання та відомості про заявників.

З наданої до суду копії накладної №9335 від 28.04.2018 року на суму 15978,84 грн., в тому числі ПДВ – 2663,14 грн., судом встановлено, що вона підписана постачальником ТОВ «УДК» та одержувачем – ФОП ОСОБА_1 та згідно неї, позивачем отримано алкогольні напої за адресою: м.Одеса, вул.Миколаївська дорога, 168/5, кафе-бар «Робінзон» (т.1 а.с.90-91,100).

Згідно з частиною 37 статті 15 Закону №481 зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб`єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.

Згідно з ч.38-ч.40 ст.15 №481 внесення даних до Єдиного реєстру проводиться на підставі заяви суб`єкта господарювання з обов`язковим зазначенням місцезнаходження місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також: для юридичних осіб - найменування, місцезнаходження, коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; для фізичних осіб - підприємців - прізвища, імені, по батькові, місця проживання, реєстраційного номера облікової картки платника податків.

До заяви додаються копія виданої заявнику ліцензії на відповідний вид діяльності, засвідчена нотаріально або посадовою особою органу ліцензування, та документ, що підтверджує право користування цим приміщенням.

Суб`єкти господарювання, які отримали ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, вносять до Єдиного реєстру тільки ті місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що розташовані за іншою адресою, ніж місце здійснення торгівлі.

Аналіз положень статті 15 Закону №481 дає підстави для висновку, що відсутність ліцензії на торгівлю алкогольними напоями обумовлює відсутність місць зберігання, внесених до Єдиного реєстру.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного суду від 26.02.2019 року по справі №825/1574/15-а.

Відповідно до ч.5, ч.6 ст.13 Закону України “Про судоустрій та статус суддів” висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Водночас, зі змісту ст.15 Закону №481 вбачається, що до Єдиного реєстру вносяться тільки ті місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що розташовані за іншою адресою, ніж місце здійснення торгівлі.

В свою чергу, з матеріалів справи судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 27.04.2018 року видано ліцензію № НОМЕР_2 на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями, у тому числі, сидром та перрі (без додавання спирту) із терміном дії з 01.05.2018 року по 01.05.2019 року. У вказаній ліцензії, зазначено, що місцем торгівлі ФОП ОСОБА_1 є: АДРЕСА_1 . АДРЕСА_4 . АДРЕСА_2 /5, кафе-бар «Робінзон» (т.1 а.с.226-227).

Таким чином, у період до 01.05.2018 року, тобто до початку дії вищевказаної ліцензії, у ФОП ОСОБА_1 були відсутні місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесені до Єдиного реєстру.

В межах спірних відносин контролюючим органом не було виявлено факту зберігання позивачем алкогольних напоїв, поставлених за видатковою накладною №9335 від 28.04.2018 року у період до 01.05.2018 року у приміщенні, яке є місцем зберігання у розумінні наведеної норми Закону. Фактично, в акті перевірки податковим органом зафіксовано лише отримання товару в місці його можливої реалізації до 01.05.2018 року, що не може вважатися місцем зберігання. Однак, відповідачем не було встановлено факт реалізації ФОП ОСОБА_1 алкогольних напоїв до 01.05.2018 року.

В той же час, оскільки станом на дату проведення перевірки реалізація алкогольної продукції здійснювалась за адресою: м.Одеса, Суворовський р-н., вул.Миколаївська дорога 168/5, кафе-бар «Робінзон», тобто за місцем торгівлі, яке визначено у ліцензії №181501640034, позивач у відповідності до ч.40 ст.15 Закону №481 не була зобов`язана вносити до Єдиного реєстру вказане місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Згідно абзацу дев`ятого частини 2 статті 17 Закону № 481 у разі зберігання спирту або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, до суб`єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 17000 гривень.

При вирішенні даної адміністративної справи суд враховує висновки Верховного суду, викладені у постановах від 26.12.2018 року по справі №803/454/17, від 11 грудня 2018 року по справі №814/1755/16 а саме, що: «…норми про зберігання алкогольних напоїв у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру мають відношення до суб`єктів господарської діяльності, що здійснюють реалізацію алкогольних напоїв, їх виробляють чи отримують спирт для забезпечення виробничих та інших потреб. Штрафні санкції за зберігання алкогольних напоїв у місцях не внесених до Єдиного реєстру можуть бути застосовані до суб`єктів, що здійснюють процес виробництва алкогольних напоїв, оптову або роздрібну торгівлю алкогольними напоями та вимушені зберігати алкогольну продукцію у певних місяцях..».

Отже, аналізуючи зміст вищенаведених норм законодавства у взаємозв`язку із обставинами справи, суд зазначає, що у відповідача станом на момент проведення фактичної перевірки були відсутні підстави для застосованих до позивача штрафних санкцій згідно частини 2 статті 17 Закону №481, у зв`язку із чим, податкове повідомлення-рішення №0018674001 від 06.08.2018 року прийнято відповідачем неправомірно та підлягає скасуванню.

Стосовно правомірності прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення №0018664001 від 06.08.2018 року, за порушення п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суд виходить з наступного.

Вказане податкове повідомлення-рішення ґрунтується на висновках податкового органу про порушення позивачем п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», що виразилось у тому, що в торгівельному об`єкті не ведеться у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів за місцем їх реалізації, а саме:

- в порушення п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» встановлено порушення ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, а саме кафе «Робінзон» відсутні накладні на алкогольні напої згідно додатку до акту перевірки на суму 5605 грн.;

- в порушення п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» встановлено порушення ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, а саме, встановлена нестача алкогольних напоїв на суму 12056 грн. та надлишок алкогольних напоїв на суму 4014 грн. згідно додатку № 3 (реалізація алкогольних напоїв ФОП ОСОБА_1 ).

Відповідно до п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

До документів, що є підставою для оприбуткування товару, як правило, належать накладні та товарно-транспортні накладні. Такі документи є підставою для внесення запасів до облікових бухгалтерських реєстрів.

Згідно зі ст.20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Фінансова санкція, встановлена ст.20 даного Закону може бути застосована у тому випадку, коли особа не веде обліку товарів або веде його з порушенням порядку, визначеного Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 "Запаси".

Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 20.01.2015 р. по справі N 21-275а14.

Як вбачається з матеріалів справи, за наслідками перевірки контролюючим органом встановлено ненадання накладних на напої на загальну суму 5605 грн.:

- абсент, 1,5 л. на суму 1500 грн.;

- текіла Sauza Silver 1 л, на суму 1625 грн. (в ході перевірки надано накладну від 01.05.2018 щодо придбання 2 шт. Sauza Silver, в свою чергу, як вказує відповідач, згідно опису ТМЦ в кафе-барі «Робінзон» знаходилось 3 шт. Текіла Sauza Silver);

- ром Гавана Клуба Аньехо 1 л. на суму 960 грн.;

- ром ОСОБА_8 1 л. на суму 1520 грн.

Окрім того, перевіряючими встановлено, що в кафе-барі «Робінзон», який знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, буд.168/5, не забезпечено належний облік алкогольних напоїв за місцем реалізації, що призвело до надлишку наступних алкогольних напоїв на суму 4014 грн., а саме:

- коньяк «Шустов» VS 3,95 літрів, 600 грн. - за 1 літр (сума надлишку 2370 грн.);

- коньяк «Шустов» VS 1,50 літрів, 700 грн. - за 1 літр (сума надлишку 1500 грн.);

- горілка «Хортиця» Айс 1,10 літрів, 540 грн. - за 1 літр (сум надлишку 590 грн.)

Також, перевіряючими встановлено, що в кафе-барі «Робінзон», який знаходиться за адресою: м.Одеса, вул..Миколаївська дорога, буд.168/5, встановлено нестачу алкогольних напоїв на суму 12056 грн., а саме:

- горілка «Хортиця» Срібна прохолодна 2,15 літрів, 440 грн. - за 1 літр (сума нестачі 946 грн.);

- горілка «Мороша джерельна» 25,25 літрів, 440 грн. - нестачі 11110 грн.).

До суду позивачем (на пропозицію суду) на були надані копії накладних, фіскальних чеків, видаткових накладних, згідно яких ФОП ОСОБА_1 придбавались, зокрема, алкогольні напої, які надавались також під час перевірки. При цьому, позивачем були надані накладні, в тому числі, на алкогольні напої (назви яких зазначені в акті перевірки), які, в свою чергу, як встановлено судом з матеріалів справи (т.1 а.с.27,34,35) не подавались позивачем ні до перевірки, ні разом із поданими запереченнями на акт, ні разом зі скаргою на податкові повідомлення-рішення до контролюючих органів.

При цьому, суд вважає, що позивачем разом із вказаними документами не було надано до суду належних доказів придбання ОСОБА_9 - 1 л. (дата виготовлення 07.03.2018 року), оскільки надані до суду копії заявки на представницькі від 01.05.2018 року (т.1 а.с.133) та фіскальний чек від 21.06.2018 року на придбання Текіла ОСОБА_10 Silver - 1 л.(т.1 а.с.149), не містять в собі відомостей саме про одержання (за заявкою) позивачем та придбання позивачем (згідно фіскального чеку) цієї продукції. Крім того, суд зазначає, що заявка не є видатковою накладною.

Також, позивачем не було надано ні до відповідача, ні до суду жодних доказів придбання абсенту, 1.5 л.

Серед вказаних документів, що надані позивачем до суду, міститься лише 2 накладні на придбання рому Гавана Клуба Аньехо 1 л. (т.1 а.с.137-зворотній бік), та рому ОСОБА_8 1 л. (т.1 а.с.138), тобто, лише щодо двох позицій з частини алкогольної продукції, ненадання накладних щодо якої встановлено відповідачем в акті перевірки.

При цьому, судом вказані докази не приймаються до уваги як належні докази, що підтверджували наявність у позивача цих документів на момент проведення фактичної перевірки, з огляду на наступне.

Відповідно до п.44.6 ст.44 ПК України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

При цьому, як вже встановлено судом, що із загальної кількості товарів, зазначених у акті перевірки, по яким встановлені порушення, позивачем до суду надано лише дві накладні на придбання рому Гавана Клуба Аньехо 1 л. та рому Гавана Клуба Еспесіаль 1 л.., які не подавалась ні до перевірки, ні разом із поданими запереченнями на акт, ні разом зі скаргою на податкові повідомлення-рішення до контролюючих органів.

Таким чином, з огляду на викладене, суд вважає, що при розгляді даної адміністративної справи, контролюючим органом доведено, що суб`єктом господарювання ФОП ОСОБА_1 не здійснювався у встановленому законом порядку облік товарів, що знаходився на реалізації, по конкретним позиціям якого встановлені порушення в акті перевірки в частині п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Отже, податкове повідомлення-рішення №0018664001 від 06.08.2018 року за порушення п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» прийнято відповідачем правомірно та не підлягає скасуванню.

Решта доводів позивача та відповідача висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав до суду достатніх та беззаперечних доказів та не навів належних доводів, що підтверджують наявність з боку позивача порушення ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», за яке відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0018674001 від 06.08.2018 року про застосування штрафної санкції у розмірі 17000,00 грн.

Водночас, відповідачем в межах розгляду даної справи доведено як нормативно, так і документально, правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення №0018664001, яким за порушення п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування до ФОП ОСОБА_1 застосовано суму штрафних санкцій (штрафів) у розмірі 43350 грн.

Таким чином, з огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем сплачено судовий збір за подачу позовної заяви у належному розмірі 704,80 грн. згідно квитанції про сплату №89493 від 27.11.2018 року (т.1 а.с.5).

При цьому, судом встановлено, що оскільки позов містить усі вимоги майнового характеру, ціна позову у даній справі складає 60350 грн. (загальна сума, яка визначена в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях).

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Як вже зазначено судом, ціна позовну у даній справі, оскільки позов містить усі вимоги майнового характеру, складає 60350 грн.

При цьому суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування податкового повідомлення рішення №0018674001 від 06.08.2018 року, якими до позивача застосовано штраф у загальному розмірі 17000,00 грн.

Отже, 60350 грн. це 100 % заявлених вимог.

Тобто, у відсотковому співвідношення судом задоволено 28,17 % розміру позовних вимог ФОП ОСОБА_1 (17000 грн.(сума задоволених вимог) х 100% : 60350 грн. (загальна ціна (сума) позову).

З урахуванням часткового задоволення позовної заяви майнового характеру фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у розмірі, що становить 28,17% від суми заявлених позовних вимог, суд доходить висновку, що розмір судового збору, сплаченого згідно квитанції про сплату №89493 від 26.01.2018 року, що підлягає стягненню на користь позивача з Головного управління ДФС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, становить 198,54 грн. (704,80 грн. (загальна сума судового збору) х 28,17%), пропорційно до розміру задоволених вимог.

20.05.2019 року судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду та зазначено, що повний текст рішення суду буде виготовлений у строк, визначений ч.3 ст.243 КАС України.

Згідно з приписами ч.3 ст.243 КАС України залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Згідно з ч. 1 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Таким чином, з урахуванням наведених приписів ч.1 ст.120 КАС України, останнім днем для складання рішення суду у повному обсязі по вказаній справі є 30.05.2019 року.

Керуючись ст.ст.2,9,72,76,77,90,120,139,193,194,205,241-246,255,295 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_5 ) до Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646, адреса: вул.Семінарська, 5, м.Одеса, 65044) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0018674001, №0018664001 від 06.08.2018 року – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0018674001 від 06.08.2018 року.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646, адреса: вул.Семінарська, 5, м.Одеса, 65044) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Одеській області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_5 ) судовий збір у розмірі 198,54 грн. пропорційно до розміру задоволених вимог.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 30.05.2019 року.

Суддя О.М. Соколенко

.