Ухвала суду № 82103985, 31.05.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №1.380.2019.002699

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

31 травня 2019 року

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Сасевич О.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання неправомірними дій, скасування вимоги,-

В С Т А Н О В И В :

На розгляд до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Львівській області, із вимогами:

-визнати неправомірними дії Головного управління ДФС у Львівській області щодо нарахування ФОП ОСОБА_1 19194,78 грн. суми недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за 2017-2018 роки в інформаційній системі органів ДФС України;

-визнати нечинною (скасувати) вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 07.02.2019 року №Ф-6918-53.

Вивчивши позовну заяву, суд вважає, що вона не відповідає вимогам ст.ст.160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту - КАС України), а тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, виходячи з наступного.

Приписами ч.3 ст.161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Загалом, правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору на сьогодні визначено Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI (із відповідними змінами і доповненнями).

Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання фізичною особою до адміністративного суду позову немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем – 1 розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу; за подання фізичною особою або фізичною особою-підприємцем до адміністративного суду позову майнового характеру ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У свою чергу, відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», установлено у 2019 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2019 року 1921,00 грн.

При цьому, необхідним є роз`яснити позивачу, що окремі рішення, прийняті суб`єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної особи чи юридичної особи.

Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно, оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.

З огляду на викладене, позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішення про визнання грошових зобов`язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про стягнення адміністративно-господарських та інших штрафних санкцій.

Таким чином, звернені до суду вимоги про скасування рішення відповідача суб`єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими.

У даному випадку, позивачем оскаржується, зокрема, вимога про сплату боргу (недоїмки) від 07.02.2019 року №Ф-6918-53, якою зобов`язано ОСОБА_1 сплатити суму боргу (недоїмки) у розмірі 18276,72 грн., а тому з урахуванням наведеного, заявлена позовна вимога є вимогою майнового характеру.

Тож, як вбачається із прохальної частини позову, позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру - про визнання неправомірними дій та вимогу майнового характеру - про скасування вимоги про сплату боргу.

Згідно ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Таким чином, за подання до суду вказаної позовної заяви, що містить вимогу немайнового характеру і вимогу майнового характеру позивачу необхідно було сплатити за кожну вимогу окремим платіжним документом, у відповідності до ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір у розмірі 768,40 грн. (за вимогу немайнового характеру) та у розмірі 768,40 грн. (за вимогу майнового характеру).

Водночас, суд зазначає, що відповідно до довідки начальника відділу діловодства та обліку звернень громадян (канцелярія) Львівського окружного адміністративного суду від 29.05.2019 року, при внесенні до комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» даних щодо сплати судового збору у справі №1.380.2019.002699, отримано інформацію, що «номер платіжного документа вже внесено до бази даних», а саме: квитанція №0.0.1344605517.1 від 06.05.2019 року у справі №1.380.2019.0002283 (головуючий суддя Грень Н.М.).

Як вбачається із відомостей комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», у провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №1.380.2019.0002283 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Львівській області, Сокальської районної державної адміністрації Львівської області про визнання неправомірними дій, зобов`язання вчинити дії (головуючий суддя Грень Н.М.).

Судом з`ясовано, що ухвалою суду від 21.05.2019 року (справа №1.380.2019.0002283) позовну заяву та судовий збір в сумі 768,40 грн. (сплачений відповідно до квитанції №0.0.1344605517.1 від 06.05.2019 року) повернуто позивачу.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Тож, повернення позовної заяви з підстав, зазначених вище, не позбавляє позивача повторно звернутися до суду з тим самим позовом на загальних підставах, проте це не звільняє його від обов`язку повторно сплатити судовий збір за подання цього позову, відповідно до вимог законодавства.

Таким чином, враховуючи наведені вище вимоги закону та виявлені обставини, долучену до позовної заяви квитанцію №0.0.1344605517.1 від 06.05.2019 року слід розцінювати як неналежний документ про сплату судового збору за подання цього позову, оскільки вона не містить доказів зарахування сплаченої суми судового збору до державного бюджету саме у справі №1.380.2019.002699, а є уже використаною в іншій справі, тому така не приймаються судом, як доказ сплати судового збору за звернення позивача до суду з означеним позовом (за вимогу немайнового характеру).

Отже, відсутність відповідного документа про сплату судового збору свідчить про неналежне виконання позивачем вимог КАС України при зверненні до суду з позовом.

Таким чином, за подання до суду позову, що містить вимоги як майнового характеру, так і немайнового характеру позивачу необхідно сплатити судовий збір за вимогу немайнового характеру у розмірах, що передбачені частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» та у кореспонденції із положеннями ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» за наступними реквізитами: отримувач коштів - УК у Залізничному районі м.Львів/Залізничний/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38007594; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - 34315206084082; Код класифікації доходів бюджету - 22030101; призначення платежу: «судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Львівський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ (суду, де розглядається справа). Крім того, слід зауважити, що інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Львівського окружного адміністративного суду є загальнодоступною та оприлюднена на офіційних веб-сайтах Львівського окружного адміністративного суду і «Судова влада України».

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Отже, вищенаведене унеможливлює вирішити питання про відкриття провадження у справі, а тому позовну заяву належить залишити без руху та встановити позивачу строк для усунення її недоліків.

Керуючись ст.ст.160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання неправомірними дій, скасування вимоги.

Надати позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви, вказаних у мотивувальній частині ухвали - п`ять днів з дня отримання ухвали.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу (представнику позивача).

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя Сасевич О.М.