Рішення № 82103953, 29.05.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2019 р. № 400/193/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мельника О.М., розглянув в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:Фізичної особа-підприємець Куліци Юрія Олексійовича, АДРЕСА_1

до відповідача:Державної служба України з безпеки на транспорті, пр. Перемоги, 14, м. Київ, 01135

про:визнання протиправною та скасування постанови від 27.12.2018 № 056797,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 Олексійович (надалі – позивач, або ОСОБА_2 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (надалі – відповідач, Управління) з позовними вимогами про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № 056797 від 27.12.2018.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказав, що постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу, є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки не доведено наявність у позивача статусу перевізника, що є обов`язковою умовою при притягненні до відповідальності за порушення вимог Закону України «Про автомобільний транспорт» і накладення на суб`єкта обов`язку сплатити адміністративно-господарський штраф.

Відповідач надав відзив на позов, просив відмовити у задоволенні позову, оскільки позивачем не надано належних доказів того, що позивач не використовує транспортний засіб, авто належить позивачу на праві власності.

З врахуванням положень частини 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – КАС України) справа вирішується на підставі наявних у ній доказів у письмовому провадженні. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Суд з`ясував усі фактичні обставини, дослідив матеріали справи, оцінив надані докази в їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та встановив таке.

21.11.2018 року посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області у пункті габаритно-вагового контролю, що знаходиться на дільниці а/д Н-24 «Благовіщінське-Миколаїв», 211 км+920 м. на підставі направлення на перевірку від 16.11.2018 року № 0034444, проведено габаритно-ваговий контроль вантажного автомобіля марки МAN, номерний знак НОМЕР_1 із напівпричепом марки SCHMIТZ, номерний знак НОМЕР_2 . Вантаж: кукурудза, водій: ОСОБА_3 .

Під час перевірки виявлено порушення, а саме: при перевезенні вантажу позивачем допущено загальне перевищення вагових обмежень замість допустимих 40 тонн, навантаження становило 45 тонн 850 кг, що на 5 тонн 850 кг більше дозволених нормативів, на одиночну вісь замість допустимих 11 тоин(+-2% похибки) навантаження становило 12 тонн 700 кг, тобто на 1700 кг більше дозволених нормативів, та строєну вісь, замість допустимих 22 тонн(+-2% похибки) навантаження становило 26 тонн, тобто на 4 тонн більше дозволених нормативів. Порушено ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт». У тому числі порушено ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»: надання послуг з перевезення вантажу без оформлення документів, перелік яких визначений ст. 48 цього Закону, а саме: відсутній дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами, виданий уповноваженим компетентним органом у разі перевезення вантажу з перевищеними ваговими обмеженнями. Результати перевірки було зафіксовано: Чеком про зважування від 21.1 1.2018 року, Розрахунком №185/11 від 21.11.2018 року, довідкою №0021718 від 21.1 1.201 8 року, Актом №001 1794 від 21.11.2018 року.

Позивачу було направлено запрошення від 29.11.2018 року № 5983/30/1-18 на розгля справи за Актом № 108134 про скоєння порушення законодавства про автомобільний транспорт у Миколаївській області. Управлінням Укртрансбезпеки у Миколаївській області, за наявними матеріалами, розглянуто справу про допущення позивачем порушення законодавства про автомобільний транспорт. За результатами даного розгляду винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 0567979 від 27.12.2018 року, якою на ФОП ОСОБА_2 за порушення законодавства України про автомобільний транспорт застосовано адміністративно-господарський штраф в сумі 1700,00 грн.

Надаючи правової оцінки у справі, суд виходить з такого.

Положенням про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.2015 року, передбачено, що Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства), здійснює державний нагляд (контроль) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті, здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування, а також здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю (пп. 1, 4, 15, 27 п. 5).

Відповідно до п. 3 постанови Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007 року «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» (далі - Постанова № 879) Габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Згідно з пунктами 22 Постанови № 879 у разі виявлення на стаціонарних або пересувних чи автоматичних зважувальних пунктах порушення правил проїзду великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів такий транспортний засіб тимчасово затримується згідно із статтею 265-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачена відповідальність автомобільних перевізників у вигляді адміністративно-господарських штрафів, у тому числі, надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону.

Як вбачається з аналізу викладених вище правових норм, уся відповідальність за дотримання законодавства в сфері безпеки руху, заходів збереження автомобільних доріг загального користування, дотримання вимог Закону України «Про автомобільний транспорт», лежить на водію та перевізнику, але аж ніяк не на власнику автомобіля (якщо останній не є перевізником).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт», автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Згідно Акту про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 108134 від 21.11.2018 року власником автотранспортного засобу вказаний позивач- ОСОБА_2 . Одночасно з цим, відповідачем не надано жодного документа, який підтвердив би, що ОСОБА_2 є підприємцем, який надає послуги перевізника.

Більш того, відповідно до наявної у матеріалах справи товарно-транспортної накладної № 10058 від 20.11.2018 року перевізником вказано ФОП ОСОБА_4 .

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не доведено, що позивач був перевізником на транспортному засобі марки МAN, номерний знак НОМЕР_1 із напівпричепом марки SCHMIТZ, номерний знак НОМЕР_2 , отже він не може бути притягнутий до відповідальності за порушення законодавства в сфері автомобільного транспорту, а нарахування йому грошових зобов`язань є протиправним.

З огляду на викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, що є підставою для задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 19, 77, 139, 241 - 246, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті (пр. Перемоги, 14, м. Київ, 01135 ідентифікаційний код 39816845) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 056797 від 27.12.2018 року, винесену в.о. начальника Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області Гринюком О., про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 адміністративно-господарського штрафу в сумі 1700,00 грн.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (пр. Перемоги, 14, м. Київ, 01135 ідентифікаційний код 39816845) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) судові витрати в розмірі 1921,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.М. Мельник