Ухвала суду № 82103106, 29.05.2019, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/5977/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2019 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Лемак О.В., за участю секретаря Сухан Н.В., прокурора Голич М.М., слідчого Долешак Ю.Ю., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Гомза В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, клопотання слідчого СВ Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області Долешак Ю.Ю., погодженого прокурором Ужгородської місцевої прокуратури Голич М.М., про обрання відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця АР Крим, зареєстрованого в с. Ступне, АДРЕСА_1 Республіки Крим, з середньою освітою, одруженого, раніше судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України,

- запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, -

ВСТАНОВИВ:

Із внесеного клопотання, слідує, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше судимий за вчинення особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, до 7 років 6 місяців позбавлення волі та 05.04.2019 року звільнений із місць позбавлення волі по відбуттю строку покарання, на шлях виправлення не став, належних висновків не зробив та скоїв новий умисний особливо тяжкий злочин, за наступних обставин:

24 травня 2019 року приблизно о 17.00 годині ОСОБА_1 усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання знаходячись за адресою: Ужгородський район с. Минай, вул. Борканюка, скориставшись не замкненими на ключ вхідними дверима незаконно проникнув в приміщення будинку АДРЕСА_2 де пройшовши АДРЕСА_3 спальної кімнаті діючи з прямим умислом направленим на позбавлення життя іншої особи, з мотивів помсти виниклої на грунті особистих неприязних стосунків, які склались під час досудового розслідування та судового розгляду вчиненого злочину передбаченого ч.3 ст. 187 КК України з громадянином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 потерпілим у вказаній справі, та реалізовуючи виниклий прямий умисел направлений на протиправне заподіяння смерті останнього, скориставшись заздалегідь заготовленим ножем, наніс один удар в область шиї та з вказаного місця здійснив порізи в перпендикулярному напрямку та при цьому здійснив поріз лівої кисті потерпілого ОСОБА_2 , який у той час спав, спричинивши останньому тілесні ушкодження вигляді колото-різаної рани в області правої передньої бічної поверхні шиї та різаної рани лівої кисті, в результаті чого останній від отриманих тілесних ушкоджень помер на місці.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 115 КК України, вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

28 травня 2019 року дані відомості внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019070170000636, правова кваліфікація кримінального правопорушення – ч.1 ст. 115 КК України.

29 травня 2019 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.

З клопотання слідує. що слідство вважає, що наявні достатні підстави для обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою та недостатньо буде застосування інших більш м`яких заходів, виходячи з наявних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України: підозрюваний ОСОБА_1 може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_7 ; підозрюваний ОСОБА_1 може незаконно впливати на родичів загиблого; підозрюваний ОСОБА_1 може незаконно перешкоджати встановленню всіх свідків; підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинений злочини, так, останній після виходу з місць позбавлення волі через місяць вчинив новий злочин та після його вчинення зник з місця події та в подальшому відповідно до показів свідків останній перебував у м. Сваляві з якого вирушив до Рахівського району, тим саме є підстави вважати, що останній намагався переховуватися від органу досудового розслідування; підозрюваний ОСОБА_1 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

Слідчий вказує, що під час обрання відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу слід врахувати і наступні обставини: зібрані вагомі докази про вчинення підозрюваним ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України; після виходу з місць позбавлення волі ОСОБА_1 немає постійного місця проживання та сталих соціальних зв`язків; підозрюваний ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, кваліфікованого за ч.1 ст. 115 КК України, який відноситься до категорії особливо тяжких та за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до п`ятнадцяти років, усвідомлює неминучість призначення покарання, а також може вчиняти спроби переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Обгрунтованість підозри підтверджується протоколом огляду місці події, показами свідків: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_7 , речовими доказами.

Клопотання мотивоване тим, що з метою запобігання вчинення підозрюваним ОСОБА_1 будь-якої з вищеописаних дій, в органу досудового розслідування виникла необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження, а саме обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з урахуванням вищевикладеного без права внесення застави, передусім з огляду на те, що останній підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, а тому потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного ОСОБА_1 Крім цього, тільки за допомогою застосування до ОСОБА_1 заходу забезпечення кримінального провадження – запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, може бути виконане завдання досудового розслідування щодо встановлення та з`ясування всіх обставин вчиненого ним кримінального правопорушення.

У судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали та просили його задовольнити.

Захисник підозрюваного в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання та просив застосувати відносно ОСОБА_1 більш м`який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника.

Заслухавши думку прокурора, підозрюваного його законного представника та захисника, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

З матеріалів справи слідує, що Ужгородським РВП Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12019070170000636, відомості про яке 28.05.2019 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, у рамках якого 29.05.2019 року повідомлено про підозру ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.

За ст. 131 КПК України запобіжний захід є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

У відповідності до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, враховуються обставини, передбачені ст. 178 КПК України: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суддя враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого (підозрюваного) від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Тобто із зазначеного рішення Європейського суду з прав людини вбачається, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув`язнення може бути застосоване. Суд зобов`язаний врахувати всі дійсні обставини справи і за наявності підстав, вичерпний перелік яких визначений в ст.183 КПК України, застосувати винятковий вид запобіжного заходу. Відповідно до п. «с» ч.1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Слідчий суддя враховує, що відповідно до правової позиції ЄСПЛ у справі Мюррей проти Сполученого Королівства (п.55 рішення) факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред`явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу.

Затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого є тримання під вартою, що визначено в рішенні ЄСПЛ за скаргою «Феррарі-Браво проти Італії».

Кримінальний процесуальний Кодекс України встановлює обов`язок розглядати обґрунтованість підозри, яка за визначенням ЄСПЛ «є необхідною умовою законності тримання під вартою» (справа «Нечипорук і Йонкало проти України», 42310/04, § 219, 21.04.2011р.).

Відповідно до практики ЄСПЛ, «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.F. проти Німеччини, 27.11.1997 р., § 57).

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, який згідно зі ст. 12 КК України відносяться до категорії особливо тяжких злочинів та санкцією якого визначено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п`ятнадцяти років.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому правопорушенні повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 27.05.2019; показами свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , та іншими матеріалами кримінального провадження.

Слідчим суддею встановлено, що підозрюваний ОСОБА_1 ніде не працює, не має постійного джерела доходу, раніше судимий, звільнений 05.04.2019 року з місць позбавлення волі.

Враховуючи зазначене, а також тяжкість вчиненого підозрюваним злочину, слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, зокрема те, що ОСОБА_1 з метою уникнення від кримінальної відповідальності може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що в свою чергу, свідчить про те, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам.

З огляду на викладене, та враховуючи наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, а також наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, слідчий суддя вважає, що до підозрюваного ОСОБА_1 з метою забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

На думку слідчого судді, з огляду на вказані вище обставини, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права та свободи Аленічева ОСОБА_7 .

Частиною 3 статті 183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

Приймаючи до уваги, наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а також те, що ОСОБА_1 вчинив злочин, який спричинив загибель людини, вважаю за можливе у відповідності до ч.4 ст.183 КПК України не визначати розмір застави у кримінальному провадженні.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 309, 392, 395 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання - задовольнити.

Обрати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця АР Крим, зареєстрованого в АДРЕСА_1 Республіки Крим, з середньою освітою, одруженого, раніше судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання з 29 травня 2019 року з 16 год. 00 хв.

Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 закінчується 26 липня 2019 року о 16 год. 00 хв.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду Лемак О.В.