Ухвала суду № 82102501, 23.05.2019, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у задоволенні клопотання

23 травня 2019 рокум. Ужгород№ 0740/753/18

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гебеш С. А.

при секретарі судових засідань - Жирош С.Ю.

та осіб, що беруть участь у справі:

позивач - не з`явився

представника позивача - ОСОБА_1 .

представника відповідача 1 - ОСОБА_2 .

представника відповідача 2 - ОСОБА_3

представника відповідача 3 - ОСОБА_3

представника третьої особи - Петрова О.М.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання представника третьої особи про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовною заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Мукачівського управління Державної казначейської служби України Закарпатської області, Головного управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області, Державної казначейської служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Головне управління ДФС у Закарпатській області про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до вимог ч.3 ст. 243 КАС України в судовому засіданні 23.05.2019 року судом було проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернувся до суду з адміністративним позовом до Мукачівського управління Державної казначейської служби України Закарпатської області, Головного управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області, Державної казначейської служби України,третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Головне управління ДФС у Закарпатській області про стягнення коштів.

В ході судового розгляду даної справи представником Головного управління ДФС у Закарпатській області подано клопотання про залишення даної позовної заяви без розгляду.

Своє клопотання представник третьої особи обґрунтовує тим, що Мукачівською ОДПІ Закарпатської області проведено документальну позапланову виїзну перевірку СПД ОСОБА_4 з питань достовірності нарахування сум бюджетного шкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за липень 2011 року, про що складено акт від 19.09.2011 року № 1267/1703/2601009994.

За наслідками вказаної перевірки підтверджено відображене у декларації бюджетне відшкодування ПДВ у сумі 33 924,0 грн. та встановлено завищення податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 159 934,0 грн.

На підставі даного акту винесено податкове повідомлення-рішення № 0061591742 від 06.12.2011 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2011 року на 159 934,0 грн.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.09.2015 року залишено без змін постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 28.05.2012 у справі № 2а-0770/258/12, якою визнано протиправним та скасовано податкове повідомленням-рішення від 06.12.2011 року №0061591742.

А отже, сума бюджетного відшкодування за липень 2011 року в розмірі 159 934,00 грн. стала узгоджена 15.09.2015 року.

Разом з тим, вказану ухвалу Мукачівська ОДПІ отримала 15.10.2015 року, про що свідчить відбиток штампу вхідної кореспонденції Мукачівської ОДПІ ГУ ДФС у Закарпатській області.

Відповідно до Податкового кодексу (в редакції чинній на час виникнення права на бюджетне відшкодування) платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування у разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п.200.12 ст.200 Податкового кодексу контролюючий орган зобов`язаний у п`ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до п.200.15 ст.200 Податкового кодексу у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або контролюючий орган розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п`яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов`язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

У разі неузгодження контролюючим органом суми податку, заявленої до відшкодування, або її частини зобов`язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків.

Тобто, виходячи з приписів наведених норм, у разі закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п`яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов`язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до п.200.13 Податкового кодексу на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п`яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

Таким чином, позивач мав право отримати частину бюджетного відшкодування за липень 2011 року в розмірі 159 934,0 грн. починаючи з 30.10.2015 року.

Одночасно, як на підставу для залишення даної позовної заяви без розгляду представник третьої особи посилається і на правову позицію з даного питання викладену у постанову Верховного Суду у справі №810/1925/16 (касаційне провадження К/9901/31133/18).

Представник третьої особи Головного управління ДФС у Закарпатській області вказане клопотання підтримала та відповідно просила суд дане клопотання задовольнити, а позовну заяву залишити без розгляду у зв`язку із пропуском строків звернення до суду.

Представники відповідачів Мукачівського управління Державної казначейської служби України Закарпатської області, Головного управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області, Державної казначейської служби України в судовому засіданні подане клопотання також підтримали та просили суд таке задовольнити, а позовну заяву залишити без розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення даного клопотання заперечив з підстав викладених у письмовому запереченні проти поданого клопотання, при цьому пояснивши, що у встановлений законом спосіб, шляхом подання Мукачівській ОДПІ декларації з податку на додану вартість за липень 2011 позивач заявив до відшкодування на рахунок платника у банку 193тис. 858 гривень.

Мукачівською ОДПІ проведена документальна позапланова виїзна перевірка СПД ОСОБА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за липень 2011, про що 19.09.2011 складено акт №1267/1703/2601009994.

Проведеною перевіркою підтверджено бюджетне відшкодування по декларації за липень 2011 в розмірі 33 тис. 924 гривні. Одночасно виявлено завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2011 на 159тис. 934 гривні.

Підтверджене бюджетне відшкодування розміром 33 тис. 924 гривні позивачу не повернуте.

Однак, оскільки держава через уповноважені органи вказане бюджетне відшкодування у встановлений законом спосіб не повернуло, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про стягнення, у т.ч. вказаної бюджетної заборгованості, якій був задоволений частково (суд вийшов за межі позовних вимог). Відповідно до постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 24.12.2015 у справі №807/2303/15 зобов`язано Мукачівську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС України у Закарпатській області направити до Головного управління державної казначейської служби України в Закарпатській області висновок щодо суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на користь ФОП ОСОБА_4 у розмірі 328085 грн. (триста двадцять вісім тисяч вісімдесят п`ять) грн., серед яких й 193тис. 858 гривень бюджетного відшкодування за липень 2011. Апеляційна скарга податкового органу повернута заявнику, про що свідчить ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.03.2016.

Державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області 16.06.2016 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №807/2303/12, виданого Закарпатськім окружним адміністративним судом.

У зв`язку з повним фактичним виконанням вказаного виконавчого документа, 31.08.2016 виконавче провадження закрито.

Однак, виконання вказаного вище судового рішення не призвело до повернення державою позивачу бюджетного відшкодування у розмірі 193тис. 858 гривень.

Законодавець змінив порядок бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Зокрема, 21.12.2016 Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» №1797-VIII, який набрав чинності з 01.01.2017.

Вказаним законом був змінений порядок повернення бюджетного відшкодування, який наразі не передбачає надання контролюючим органом висновку про відшкодування та його направлення до органу державного казначейства, оскільки таке відшкодування здійснюється в автоматичному порядку на підставі інформації, відображеної в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Разом з цим, відповідно до зазначеного Закону з 1 січня 2017 запроваджено Тимчасовий Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року.

Про внесення заяви ФОП ОСОБА_4 про повернення суми бюджетного відшкодування за декларацією за липень 2011 року в розмірі 193тис. 858 гривень позивач дізнався лише під час розгляду Закарпатським окружним адміністративним судом справи №807/750/17 за позовом ФОП ОСОБА_4 до Головного Управління Державної фіскальної служби України у Закарпатській області про зобов`язання внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість заяви фізичної особи - підприємця Запасненко Олександра Олександровича про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за деклараціями за квітень 2014, листопад 2014.

У вказаній справі представником відповідача подано суду заперечення на адміністративний позов разом з Інформацією про обсяги залишку сум ПДВ в розрізі кожної заяви платників, відображені в Тимчасовому реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 01.02.2016, за якими станом на 01.01.2017 суми ПДВ не відшкодовано. У вказаній інформації, серед іншого, відображена заява ФОП ОСОБА_4 про повернення суми бюджетного відшкодування розміром 193тис. 858 гривень за липень 2011.

Розглянувши позов суд ухвалив постанову від 29.11.2017 року.

Вирішуючи спір, суд встановив, що заяви ФОП Запасненко ОСОБА_5 про повернення сум бюджетних відшкодувань податку на додану вартість за квітень і листопад 2014 наявні у Тимчасовому реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування поданих до 1 лютого 2016, а повторне внесення до Реєстру таких заяв діючим законодавством не передбачено.

Зважаючи на вищевикладені обставини, позивач вважає подане клопотання представником третьої особи про залишення позовної заяви без розгляду не вмотивованим, не підтвердженим належними та допустимими доказами, а відповідно таким, яке не підлягає задоволенню.

Крім цього, позивачем також подано вмотивоване клопотання про визнання причини пропуску звернення до суду поважними, в разі, якщо судом було встановлено пропущення строку звернення до суду.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, подане представником третьої особи клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, заслухавши доводи та пояснення представників сторін з приводу поданого клопотання, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується таке, оцінивши письмові докази, які мають юридичне значення для розгляду даного клопотання щодо можливості залишення позовної заяви без розгляду, суд приходить до наступних висновків.

Як встановлено судом в ході судового розгляду та вбачається із матеріалів даної адміністративної справи, предметом розгляду в даній справі являється саме стягнення суми бюджетного відшкодування в тому числі і за декларацією за липень 2011 року в розмірі 193тис. 858 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Мукачівською ОДПІ була проведена документальна позапланова виїзна перевірка СПД ОСОБА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за липень 2011 року, про що складено 19.09.2011 року складено Акт № 1267/1703/2601009994. Проведеною перевіркою підтверджено бюджетне відшкодування по декларації за липень 2011 року в розмірі 33 тис. 924 гривні. Одночасно, було виявлено завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2011 року на 159 тис. 934 гривні. Підтверджене бюджетне відшкодування в розмірі 33 тис. 924 гривні позивачу не повернуте.

За результатами розгляду матеріалів перевірки, Мукачівською ОДПІ складено податкове повідомлення-рішення від 06.12.2011 року № 0061591742, яким зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2011 року на 159 тис. 934 гривні та застосована штрафна (фінансова) санкція в розмірі 79 тис. 967 гривень.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 28.05.2012 року у справі № 2а-0770/258/12, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.09.2015 року у справі № 134673/12/9104, адміністративний позов ФОП ОСОБА_4 задоволено повністю, визнано протиправним і скасовано, у тому числі й податкове повідомлення-рішення від 06.12.2011 року № 0061591742. Таким чином, право на бюджетне відшкодування за липень 2011 року у розмірі 193 тис. 858 гривень є підтвердженим як податковим органом так й судом.

Однак, оскільки держава через уповноважені органи вказане бюджетне відшкодування у встановлений законом спосіб не повернуло, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, який був задоволений частково. Відповідно до постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 24.12.2015 року у справі № 807/2303/15 зобов`язано Мукачівську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Закарпатській області направити до Головного управління Державної казначейської служби України в Закарпатській області висновок щодо суми бюджетного відшкодування 328085 грн. (триста двадцять вісім тисяч вісімдесят п`ять гривень), серед яких й 193 тис. 858 гривень бюджетного відшкодування за липень 2011 року. Апеляційна скарга податкового органу повернута заявнику, про що свідчить ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.03.2016 року.

Державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області 16.06.2016 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 807/2303/12, виданого Закарпатським окружним адміністративним судом. У зв`язку з фактичним виконанням вказаного виконавчого документа, 31.08.2016 року виконавче провадження закрито.

Однак, виконання вказаного вище судового рішення не призвело до повернення державою позивачу бюджетного відшкодування у розмірі 193 тис. 858 гривень.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, а також щодо заявленого представником третьої особи клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно з пунктами 200.10, 200.11 статті 200 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Положеннями пунктів 200.12, 200.13 статті 200 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що орган державної податкової служби зобов`язаний у п`ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п`яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Згідно з пунктом 200.14 статті 200 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов`язань з цього податку в наступних податкових періодах; б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Пунктом 200.15 статті 200 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням. Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п`яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов`язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

У відповідності до пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Наведене дає підстави для висновку, що держава в особі відповідних державних органів, виконуючи певний комплекс дій, зобов`язана повернути платнику податку на додану вартість суму бюджетного відшкодування протягом законодавчо встановленого строку. Якщо ж протягом згаданого строку необхідних дій для відшкодування податку здійснено не було, невідшкодовані суми перетворюються на бюджетну заборгованість, на яку в силу положень пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України нараховується пеня.

Факт нарахування пені нерозривно пов`язується із фактом існування заборгованості бюджету, що дозволяє стверджувати про пеню як про міру відповідальності держави перед платником за порушення нею обов`язку вчасного відшкодування від`ємного значення суми податку на додану вартість.

При цьому, якщо вимога про нарахування та виплату пені за пунктом 200.23 статті 200 Податкового кодексу України є похідною від основної вимоги, спрямованої на відшкодування від`ємного значення суми податку на додану варітьсь, то строк звернення до суду повинен обчислюватися з наступного дня від виникнення бюджетної заборгованості.

Згідно з пунктом 102.5 статті 102 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) заяви про повернення надміру плачених грошових зобов`язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

В даному випадку позивачем виконані вимоги статті 102 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) щодо повернення бюджетного відшкодування.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 28.05.2012 року у справі № 2а-0770/258/12, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.09.2015 року у справі № 134673/12/9104, адміністративний позов ФОП ОСОБА_4 задоволено повністю, визнано протиправним і скасовано, у тому числі й податкове повідомлення-рішення від 06.12.2011 року № 0061591742. Таким чином, право на бюджетне відшкодування за липень 2011 року у розмірі 193 тис. 858 гривень є підтвердженим як податковим органом так й судом (Т.1 а.с.35-41).

Оскільки держава через уповноважені органи вказане бюджетне відшкодування у встановлений законом спосіб не повернуло, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про стягнення, у т.ч. вказаної бюджетної заборгованості зокрема і 33 тисяч. 924 гривні, якій був задоволений частково (суд вийшов за межі позовних вимог) і відповідно до постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 24.12.2015 у справі №807/2303/15 зобов`язано Мукачівську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС України у Закарпатській області направити до Головного управління державної казначейської служби України в Закарпатській області висновок щодо суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на користь ФОП ОСОБА_4 у розмірі 328085 грн. (триста двадцять вісім тисяч вісімдесят п`ять) грн., серед яких й 193тис. 858 гривень бюджетного відшкодування за липень 2011. Апеляційна скарга податкового органу повернута заявнику, про що свідчить ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.03.2016.

На виконання вищезазначеної постанови, головним державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 16.06.2016 року ВП №51453236 з виконання виконавчого листа №807/2303/15 виданого 11.04.2016 року (Т.1, а.с.42).

31.08.2016 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження щодо фактичного виконання рішення суду, що підтверджено листом Мукачівської ОДПІ від 02.08.2016 року №2752/9/07-09/20-023 (Т.1, а.с. 44-45).

Таким чином Мукачівська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС України у Закарпатській області направила до Головного управління державної казначейської служби України в Закарпатській області висновок щодо суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на користь ФОП ОСОБА_4 лише 02.08.2016 року.

Отже з врахуванням пунктів 200.12, 200.13 статті 200 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) лише з дня направлення Мукачівською ОДПІ відповідного висновку до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету у позивача виникло право на звернення до суду оскільки у строки визначені даною нормою статті такі кошти позивачу так і не були відшкодовані і могли бути відшкодовані вони лише на підставі відповідного висновку який був поданий податковим органом лише 02.08.2016 року.

Тому саме з цього моменту суд вважає, що у позивача виникло право на звернення до суду з даним позовом з врахування 1095 днів визначених пунктом 102.5 ст. 102 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Крім цього, судом в ході судового розгляду даної адміністративної справи не здобуто доказів, а також не надано таких доказів третьої особою щодо звернення до Державної казначейської служби України протягом встановлених строків щодо повернення бюджетного відшкодування.

Зважаючи на викладені обставини, саме з цього моменту, тобто з 02.08.2016 року у позивача почався перебіг строку щодо подання заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Щодо посилань представника третьої особи, як на підставу для залишення даної позовної заяви без розгляду на правову позицію з даного питання викладену у постанові Верховного Суду у справі №810/1925/16 (касаційне провадження К/9901/31133/18), суд відхиляє з огляду на наступне.

Так, із змісту постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 24.12.2015 року в справі № 807/2303/15 та матеріалів справи видно, що відповідачами у справі №807/2303/15 були ГУ ДКС України у Закарпатській області, Мукачівська ОДПІ ГУДФС у Закарпатській області. Предметом того позову було стягнення бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 328085 грн., у т.ч. 193858 грн. за липень 2011 року. Підставою того позову було ненадання органом ДФС відповідному органу ДКС висновку щодо суми бюджетного відшкодування з ПДВ на користь ФОП ОСОБА_4 ..

Однак, як уже було вказано судом вище, у розглядуваній адміністративній справі №0740/753/18 відповідачами є Мукачівське управління ДКС України Закарпатської області, Головне управління ДКС України у Закарпатській області та ДКС України і предметом позову у цій справі є саме стягнення 359917,25 грн., в тому числі 193858 грн. суми бюджетного відшкодування за липень 2011 року та 166059,25 грн. пені нарахованої на заборгованість бюджету.

Підставою позову позивач визначає обставину наявності в Тимчасовому реєстрі заяв про повернення сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість заяви ФОП Запасненко О.О. про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за декларацією за липень 2011 року в сумі 193858 грн., що однак не призводить до повернення вказаної суми позивачу.

Таким чином, суд приходить до висновку, що у справі № 807/2303/15 та у розглядуваній справі №0740/753/18 позивачем обрано різні способи захисту порушеного права, зважаючи на законодавство чинне на момент виникнення спірних правовідносин. Ці обидві адміністративні справи не є судовими спорами між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав (Т.1, а.с. 222).

У рішенні суду на яке посилається третя особа у справі №810/1925/16 (касаційне провадження К/9901/31133/18), предметом спору було саме ненадання органом ДФС відповідному органу ДКС висновку щодо суми бюджетного відшкодування з ПДВ на користь позивача, оскільки звернення щодо подання такого висновку щодо суми бюджетного відшкодування з ПДВ відбулося поза межами встановлених строків звернення, тобто із пропуском 1095 днів з моменту коли особа дізналась про порушення свого права, а тому дана позиція Верховного Суду в даному випадку на думку суду не стосується предмету даного спору оскільки предмети позовів та обставини справи які досліджуються судами є різними.

Зважаючи на вищевикладені обставини, а також беручи до уваги всі допустимі докази у справі, суд приходить до переконливого висновку, що клопотання представника третьої особи Головного управління ДФС у Закарпатській області про залишення позовної заяви без розгляду не підлягає до задоволення, оскільки 1095-денний строк звернення позивача з даним адміністративним позовом не пропущений, а отже доводи представників відповідачів та третьої особи є безпідставними і спростовані наявними в матеріалах доказами.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 122,123, 181, 205, 240-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання представника Головного управління ДФС у Закарпатській області від 12.04.2019 року про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовною заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Мукачівського управління Державної казначейської служби України Закарпатської області, Головного управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області, Державної казначейської служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Головне управління ДФС у Закарпатській області про стягнення коштів - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали суду виготовлено та підписано судом 28.05.2019 року.

СуддяC.А. Гебеш