Рішення № 82102221, 30.05.2019, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа № 266/1020/19

Провадження№ 2/266/492/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

30 травня 2019 року м. Маріуполь

Приморський районний суду міста Маріуполя Донецької області в складі головуючого судді Пантелєєва Д.Г., за участі секретаря Широкової Г.К., розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради про визнання права забудовника на житловий будинок в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання права забудовника на житловий будинок АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 11.09.1999 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовні вимоги обґрунтував тим, що він є сином ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . За життя спадкодавцю ОСОБА_2 належала земельна ділянка АДРЕСА_1 , яке складається з житлового будинку літ. А-1 загальною площею 54, 3 кв.м., житловою площею 25,3 кв.м., сіни літ. а-1, веранди літ. а1-1, ганку літ. а2, сараю літ. Б, погребу літ. Б/п, шийки погребу літ. Ш/п, сараю літ. В, сараю літ. Д, літньої кухні літ. Г, вбиральні літ. Е, каналізаційної ями літ с/я, огорожі №1, воріт №2, замощення 1. Після смерті спадкодавця позивач звернувся з заявою про прийняття спадщини до Другої маріупольської державної нотаріальної контори, однак отримав відмову в видачі свідоцтва про право на спадщину в зв`язку із тим, що за життя спадкодавець не отримала правовстановлюючі документи на вказане домоволодіння. В зв`язку із чим він вимушений звернутись до суду з вказаним позовом аби захистити свої права як спадкоємця. Просив суд визнати права забудовника всі права забудовника, в тому числі права здачі та введення об`єкту нерухомого майна в експлуатацію, отримання свідоцтва про право власності на домоволодіння АДРЕСА_1 , яке складається з житлового будинку літ. А-1 загальною площею 54, 3 кв.м., житловою площею 25,3 кв.м., сіни літ. а-1, веранди літ. а1-1, ганку літ. а2, сараю літ. Б, погребу літ. Б/п, шийки погребу літ. Ш/п, сараю літ. В, сараю літ. Д, літньої кухні літ. Г, вбиральні літ. Е, каналізаційної ями літ с/я, огорожі №1, воріт №2, замощення 1.

Позивач в судове засідання не з`явився, надіславши на адресу суду клопотання, в якому просив справу розглянути за його відсутності, підтримав позовні в повному обсязі, просив суд їх задовольнити, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач в особі представника Маріупольської міської ради. в судове засідання не з`явився, про день, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суд не повідомив, заяв про розгляд справи без його участі та заперечень на позов до суду не подав.

На підставі ст. 280 ЦПК України, враховуючи думку позивача, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Дослідивши позовну заяву, в процесі встановлення обставин справи та перевірки їх доказами, судом встановлено наступні юридичні факти та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в родині ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а. с. 4, 13)

Спадкодавець ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкодавець ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , рідний брат позивача ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 4-5)

Позивач ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 (а. с. 10)

За життя спадкодавцю ОСОБА_2 належало домоволодіння АДРЕСА_1 , яке складається з житлового будинку літ. А-1 загальною площею 54, 3 кв.м., житловою площею 25,3 кв.м., сіни літ. а-1, веранди літ. а1-1, ганку літ. а2, сараю літ. Б, погребу літ. Б/п, шийки погребу літ. Ш/п, сараю літ. В, сараю літ. Д, літньої кухні літ. Г, вбиральні літ. Е, каналізаційної ями літ с/я, огорожі №1, воріт №2, замощення 1 (а. с. 7-9)

Постановою нотаріуса Другої маріупольської державної нотаріальної контори від 26.06.2014 року ОСОБА_1 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії в зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів на споруди, які розташовано на земельній ділянці АДРЕСА_1 . АДРЕСА_1 (а. с. 11)

Земельна ділянка №93 по вул. Велика Морська в Приморському районі м. Маріуполя згідно договору оренди від 02.08.2018 року між ОСОБА_1 та Маріупольською міською радою знаходиться в оренді строком на 10 років з можливістю його поновлення та той самий строк (а. с. 6)

Вказані споруди збудовані на земельній ділянці АДРЕСА_1 за життя спадкодавця ОСОБА_2 , в період з 1961 року по 1990 рік (а. с. 9)

Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Згідно із ч.1ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України право власності на ново строєне нерухоме майно ( житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва ( створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

У розумінні ч. 1 ст. 376 ЦК України самочинним будівництвом є не тільки новостворений об`єкт, а і об`єкт нерухомості, який виник в результаті реконструкції, капітального ремонту, перебудови, надбудови уже існуючого об`єкта, здійснених без одержаного дозволу місцевих органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, розробленої та затвердженої в установленому порядку проектної документації, дозволу на виконання будівельних робіт, наданого органами архітектурно-будівельного контролю, оскільки в результаті таких дій об`єкт втрачає тотожність з тим, на який власником (власниками) отримано право власності.

Об`єкти нерухомого майна, до складу яких входять самочинно збудовані (реконструйовані, переплановані) об`єкти не є об`єктами права власності (ч. 2 ст. 376 ЦК України).

Вищезазначені правові позиції викладені в постанові № 6-130 цс13 від 04.12.2013 року.

До завершення будівництва ( створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва ( створення майна).

Згідно Інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 « Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» при вирішенні спорів про визнання права власності на спадкове майно судам слід керуватися законодавством, яке регулювало виникнення права власності у самих спадкодавців на момент закінчення будівництва будинків, зокрема положеннями ЦК УРСР 1963 року, Законом України « Про власність», Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах, і селищах міського типу Української РСР від 31.01.1966 року, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженою наказом Міністра юстиції Української РСР від 31.10.1975 року та іншими нормативними актами.

У разі відсутності документів, що підтверджують право власності спадкодавця на житловий будинок, або відсутності державної реєстрації права власності необхідно з`ясувати причини відсутності правовстановлюючих документів, державної реєстрації права власності або документів на забудову. У разі недотримання спадкодавцем вимог законодавства щодо державної реєстрації права власності на нерухоме майно судами може визнаватись у порядку спадкування право на забудову, право на будівельні матеріали та інше у відповідності зі встановленим судом правовим режимом спірного майна.

Відповідно до пунктів 4, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 4 жовтня 1991 року № 7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» у приватній власності громадян можуть перебувати жилі будинки, збудовані на відведеній у встановленому порядку земельній ділянці або придбані на законних підставах. Право власності на жилий будинок, збудований громадянином на відведеній йому в установленому порядку земельній ділянці і прийнятий в експлуатацію, виникає з часу його реєстрації у виконкомі місцевої ради.

Таким чином суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи по суті, доведені належними та допустимими доказами по справі, задоволення позовних вимог є єдиним способом захисту порушених права позивача як спадкоємця.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 375,376, 1216, 1268 ЦК України, ст.ст. ст.ст. 4,7,12,13,263-265,268 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) до Маріупольської міської ради (пр. Миру, 70 м. Маріуполь, 87500, ЄДРПОУ 04052784) про визнання права забудовника на житловий будинок в порядку спадкування – задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 11.09.1999 року всі права забудовника, в тому числі права здачі та введення об`єкту нерухомого майна в експлуатацію, отримання свідоцтва про право власності на домоволодіння АДРЕСА_1 , яке складається з житлового будинку літ. А-1 загальною площею 54, 3 кв.м., житловою площею 25,3 кв.м., сіни літ. а-1, веранди літ. а1-1, ганку літ. а2, сараю літ. Б, погребу літ. Б/п, шийки погребу літ. Ш/п, сараю літ. В, сараю літ. Д, літньої кухні літ. Г, вбиральні літ. Е, каналізаційної ями літ с/я, огорожі №1, воріт №2, замощення 1.

Заочне рішення може бути переглянуте Приморським районним судом м. Маріуполя Донецької області за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення його повного заочного рішення суду.

На рішення може бути подано апеляцію до Донецького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 31.05.2019 року.

Суддя: Пантелєєв Д. Г.