Рішення № 82102177, 30.05.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2019 р. Справа№200/3614/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Толстолуцької М.М., при секретарі судового засідання Перовій В.В., розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» до Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування рішення №0195514910 від 23.10.2018 р. про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску,-

за участі представників сторін:

представника позивача – Білецький В.М. на підставі ордеру,

представника відповідача – Яковлєва А.С. за довіреністю,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог:

- скасувати рішення №0195514910 від 23.10.2018 р. про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальну суму 14 968 461,85 грн.;

-зобов`язати Головне управління ДФС у Донецькій області вчинити певні дії щодо коригування облікових даних інформаційної системи податкового органу щодо Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» шляхом зменшення заборгованості з штрафу та пені на загальну суму 14 968 461,85 грн.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 14 березня 2019 року позовну заяву залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали.

На виконання зазначеної ухвали суду, позивачем усунуто всі зазначені недоліки.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 28 березня 2019 року відкрито провадження у даній адміністративній справі та призначено підготовче засідання на 24 квітня 2019 року.

У зв`язку зі знаходженням судді на лікарняному, підготовче засідання призначене на 24 квітня 2019 року відкладено.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30 травня 2019 року закрито підготовче провадження по справі.

Щодо позиції позивача та заперечень відповідача.

Обґрунтовуючи вимоги позовної заяви позивач зазначив, що 23.10.2018р. Головним управлінням ДФС у Донецькій області складено рішення №0195514910 про застосування штрафних санкцій за нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, а саме: штраф у розмірі 8 752 059.60 грн. за період з 29.08 ОСОБА_1 до 08.10.18р. за пеню у розмірі 6 216 402,25 грн.. яке надійшло до нашого підприємства 26.10.18р (вх. № 1252).

Державне підприємство «Шахтоуправління «Південнодонбаське№1» звернулось зі скаргою № 1287 до Державної фіскальної служби України про скасування вищевказаного рішення №0195514910, за результатами розгляду якої рішенням від 06.12.18р. №39558/6/99-99-11-05-02-25 скаргу залишено без задоволення.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги позовної заяви та просив задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог позивача у письмовому відзиві на позовну заяву. Так, у відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що Маріїнським управлінням ГУ ДФС у Донецькій області 23.10.2018 року проведено камеральну перевірку з питання своєчасності сплати узгодженого грошового зобов`язання з єдиного внеску за період 29.08.2017 по 08.10.2018 ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1». Порушення, що виявлені перевіркою: згідно пп.6.2.1 п.6.1 ст.6 ЗУ 2464 несвоєчасно сплачено суми узгоджених грошових зобов`язань з єдиного внеску за період 29.08.2017 по 08.10.2018 роки. За результатами перевірки складено рішення від 23.10.2018 № 0195514910. Враховуючи вищенаведене, на підставі частини десятої та пункту 2 частини 11 ст.25 ЗУ 2464 Головним управлінням ДФС у Донецькій області до Підприємства були застосовані штрафні санкції у розмірі 20% на суму 8 752 059,60грн. та нарахована пеня у розмірі 0,1% - 6 216 402,25 грн. на суми недоїмки за кожен день прострочення платежу та сформоване рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 23.10.2018 року №0195514910 на загальну суму 14 968 461,85 грн., за період з 29.08.2017 по 08.10.2018 року. Рішення було сформовано та надіслано поштою з повідомленням про вручення 23.10.2018 року.

Під час судового розгляду справи представник відповідача підтримав надані заперечення та просив суд відмовити у задоволенні вимог позивача, з підстав, викладених у його відзиві.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши доводи, викладені в адміністративному позові та відзиві на позовну заяву, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач – Державне підприємство «Шахтоуправління Південнодонбаське №1» зареєстровано в якості юридичної особи 10.04.2006 року за № 12551230000000094, включено до ЄДРПОУ за № 34032208.

Відповідач – Головне управління Державної фіскальної служби у Донецькій області є суб`єктом владних повноважень – органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження щодо податкового контролю.

Контролюючим органом, 23.10.2018 року проведено камеральну перевірку з питання своєчасності сплати узгодженого грошового зобов`язання з єдиного внеску за період 29.08.2017 р. по 08.10.2018 р. ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1». Перевіркою встановлено порушення пп.6.2.1 п.6.1 ст.6 ЗУ 2464 несвоєчасно сплачено суми узгоджених грошових зобов`язань з єдиного внеску за період 29.08.2017 по 08.10.2018 роки.

Судом встановлено, що 23.10.2018 року Головним управлінням ДФС у Донецькій області прийнято Рішення № 0195514910 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальну суму 14 968 461,85 грн. /а.с. 17/.

Державне підприємство «Шахтоуправління «Південнодонбаське№1» звернулось зі скаргою № 1287 до Державної фіскальної служби України про скасування рішення №0195514910, за результатами розгляду якої рішенням від 06.12.18р. №39558/6/99-99-11-05-02-25 скаргу залишено без задоволення.

Крім того, судом встановлено, що 24 січня 2018 року Торгово-промисловою палатою України позивачу було надано лист, в якому зазначено, що оскільки ДП «Шахтоуправління Південнодонбаське №1» зареєстровано та здійснює свою діяльність на території проведення антитерористичної операції; на нього поширюється виняток встановлений п.9-4 розділу VIII Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» №2464 від 08.07.2010 р. за період з 14.04.2014 р. по теперішній час /а.с. 15/.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” від 8 липня 2010 року № 2464-VI (надалі – Закон № 2464).

Відповідно до положень статті 1 зазначеного Закону, єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно приписів пункту 6 частини 1 статті 1 Закону № 2464 недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до п. 1. ч. 1. ст. 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

За приписами ч. 8, ч.12 ст. 9 Закону № 2464-VI платники єдиного внеску зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Згідно ст. 25 Закону № 2464-VI у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Відповідно до Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” №911-VIII від 24 грудня 2015 року внесені зміни до Закону України від 02 вересня 2014 року № 1669-VII “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції”, у відповідності до якого п.п. 8 п. 4 ст. 11 вказаного Закону виключено. Водночас, оскільки п.п. 8 п. 4 ст. 11 Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” було внесено зміни до Розділу VIII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування”, а Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” № 911-VIII від 24 грудня 2015 року змін до Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” не було внесено, спірні правовідносини врегульовують положення п. 9-4 Розділу VIII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування”.

При цьому, слід зазначити, що з набранням чинності Закону України “Про внесення змін до розділу VIII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці” від 02.03.2015 року № 219-VIII п. 9-3 “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” визначено вважати п. 9-4.

Таким чином, згідно п. 9-4 розділу VIII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування”, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції”, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року “Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування”, на період з 14.04.2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Указом Президента України № 405/2014 від 14 квітня 2014 року введено в дію рішення РНБО України від 13 квітня 2014 року “Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України” та розпочато проведення Антитерористичної операції (далі - АТО) на території Донецької і Луганської областей.

З метою забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, 02 вересня 2014 року прийнято Закон України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” № 1669-VII (надалі Закон №1669) ( в редакції, чинної у спірний період), згідно до ст. 1 якого період проведення антитерористичної операції це час між датою набрання чинності Указом Президента України “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року “Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України” від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Таким чином, датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14.04.2014 року. На час виникнення спірних правовідносин, Президентом України Указ про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не приймався, тобто, період проведення АТО тривав.

Розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053-р “Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція” (втратило чинність), від 02 грудня 2015 року № 1275-р “Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України” затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до яких, зокрема, віднесено м. Вугледар і м. Маріуполь.

Як встановлено судом раніше відповідно до листа Донецької торгово-промислової палати відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені Законом № 2464 за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення АТО, до платників єдиного внеску, зазначених у пункті 9-4 не застосовуються. Крім того, в листі зазначено, що оскільки ДП «Шахтоуправління Південнодонбаське №1» зареєстровано та здійснює свою діяльність на території проведення антитерористичної операції; на нього поширюється виняток встановлений п.9-4 розділу VIII Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» №2464 від 08.07.2010 р. за період з 14.04.2014 р. по теперішній час.

30 березня 2018 року Верховним Судом було прийнято рішення у зразковій справі № 812/292/18 (адміністративне провадження № Пз/9901/22/18) про нарахування пені та штрафів платникам податків, розташованих у зоні АТО. За наслідками розгляду зазначеної адміністративної справи Верховним Судом висловлено правову позицію, згідно якої позивач звільняється від відповідальності за несвоєчасну сплату єдиного внеску з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції за умови перебування його на обліку органу доходів і зборів, розташованому на території населенного пункту, де проводилася така операція.

Як вбачається з матеріалів справи, спірне рішення податкового органу прийняте 23 жовтня 2018 року відповідно до частини десятої, яка передбачає нарахування пені за кожний день прострочення платежу, та пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону № 2464-VІ, яка передбачає накладення штрафу, зокрема, за несвоєчасну сплату єдиного внеску. У межах спірних відносин накладення штрафу та нарахування пені відбулося за період з 29.08.2017 року по 08.10.2018 року тобто за період проведення антитерористичної операції, під час здійснення господарської діяльності на території проведення цієї операції, без врахування положень Закону, який прямо забороняє притягнення до відповідальності за невиконання обов`язків платника єдиного внеску, що прямо передбачено пунктом 9-4 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464-VІ.

За таких обставин, застосування до позивача штрафних санкцій та пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску за означений період, суд визнає протиправним.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача здійснити певні дії щодо коригування облікових даних інформаційної системи органу доходів і зборів по ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1», шляхом зменшення заборгованості з штрафу та пені на загальну суму 14 968 461,85 грн. , суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 60.1. статті 60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо: підпункт 60.1.1. пункту 60.1 статті 60 ПКУ - сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення.

Також, суд зазначає, що згідно до приписів ст. 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Приписами ст. 72 Податкового кодексу України визначено, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла: від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація: що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, звітах про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово - господарські операції платників податків; про застосування реєстраторів розрахункових операцій; від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та Національного банку України, від банків, інших фінансових установ - інформація про наявність та рух коштів на рахунках платника податків;. від органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів; за наслідками податкового контролю; для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності також використовується інша інформація, оприлюднена як така, що підлягає оприлюдненню відповідно до законодавства та/або добровільно чи за запитом надана контролюючому органу в установленому законом порядку.

Згідно до ст. 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.

Оперативний облік податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску здійснюється органами ДФС в інформаційній системі органів ДФС здійснюється відповідно до Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі Порядок), який затверджено наказом Міністерством фінансів України від 07 квітня 2016року №422.

Так, приписами пункту 2 частини 1 розділу 6 Порядку встановлено, що первинними документами, на підставі яких в інтегрованій картці платника здійснюється погашення (зменшення) суми податкового боргу та заборгованості зі сплати єдиного внеску, є рішення суду про вирішення питання по суті (скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов`язання та пені / суми єдиного внеску за результатами судового оскарження).

Таким чином, вказаний Порядок зобов`язує Інспекцію відобразити у інтегрованій картці Товариства, як платника податків, зменшення суми податкового боргу з юридичних осіб у розмірі, який вона прагнула скасувати в судовому порядку з урахуванням штрафів та пені, на підставі судового рішення яке визнає відсутність такого податкового боргу.

Суд зауважує, що, ані Податковий кодекс України, ані вказаний Порядок не містить застережень щодо необхідності прямого судового зобов`язання для податкового органу здійснити дії щодо анулювання або списання податкового боргу, проте, дає право для самостійного корегування податкового боргу платника податків.

Суд зазначає, що спосіб захисту прав та інтересів осіб, повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 05 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

«Ефективний засіб правого захисту» в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Таким чином, для ефективного способу відновлення порушеного права позивача, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, суд доходить висновку про зобов`язання відповідача здійснити корегування шляхом зменшення заборгованості з штрафу та пені на загальну суму 14 968 461,85 грн.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п`ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.

За таких обставин, беручи до увагу всі надані сторонами докази в їх сукупності та враховуючи, що правомірність своїх дій відповідачем не доведена, суд доходить висновку про обґрунтованість пред`явленого позову та про задоволення позовних вимог позивача в частині скасування оскаржуваного рішення відповідача.

Завданням адміністративного судочинства, відповідно до положень статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до положень частини другої зазначеної статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За таких обставин, суд доходить висновку, що належним способом захисту прав позивача є саме скасування спірного рішення відповідача.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, позивачем за подання до адміністративного суду було сплачено судовий збір на загальну суму 19 210,00 грн. /арк. справи 40-41/.

Згідно з положеннями частини першої статті 139 КАС при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судовий збір у розмірі 19 210,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі вищевикладеного та керуючись статями 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 122, 123, 132, 159-161, 164, 192-194, 224-228, 241-247, 255, 287, 293-295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» (юридична адреса: 85670, Донецька область, м. Вугледар, вул. Магістральна, 4, код ЄДРПОУ 34032208) до Головного управління ДФС у Донецькій області (вул. 130-Таганрозької дивізії,144, м. Маріуполь Донецька область, 87526) про скасування рішення №0195514910 від 23.10.2018 р. про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску – задовольнити повністю.

Скасувати рішення Головного управління ДФС у Донецькій області №0195514910 від 23.10.2018 р. про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальну суму 14 968 461,85 грн.

Зобов`язати Головне управління ДФС у Донецькій області вчинити певні дії щодо коригування облікових даних інформаційної системи податкового органу щодо Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» шляхом зменшення заборгованості з штрафу та пені на загальну суму 14 968 461,85 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (юридична адреса: 87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-й Таганрозької дивізії, буд. 114 , код ЄДРПОУ 39406028) на користь Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» (юридична адреса: 85670, Донецька область, м. Вугледар, вул. Магістральна, 4, код ЄДРПОУ 34032208) судовий збір у розмірі 19 210 (дев`ятнадцять тисяч двісті десять) гривень 00 копійок.

Рішення прийнято в нарадчій кімнаті та проголошено в судовому засіданні 30 травня 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Апеляційна скарга згідно положень статті 297 КАС України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Толстолуцька М.М.